2.1. Генезис категорії фінансів

 

Генезис фінансів – це момент зародження і подальший процес розвитку категорії фінансів. Екскурс до історичних витоків такого явища, як «фінанси», допоможе сформулювати закономірності розвитку цієї категорії, визначити певну спільність у їх змісті та установити суттєві відмінності між закономірностями їх розвитку в різних суспільно-економічних формаціях.

Фінанси є історичною категорією, зміст якої постійно вдосконалюється зі зміною загальних умов державного устрою. З розвитком товарно-грошових відносин і посиленням ролі держави використовуються дедалі досконаліші форми фінансів, які дають змогу забезпечити учасників розподільного процесу достатнім обсягом фінансових ресурсів.

Сам термін «фінанси» походить від латинського слова «finis», тобто «кінець», «фініш». Це слово у Середньовіччі вживали для позначення строку сплати, а потім і для визначення документів, що свідчили про погашення боргу, якими завершувалась угода. Пізніше терміном «фінанси» стали позначати будь-який примусовий платіж на користь держави.

Існує й інша думка, відповідно до якої авторство терміна «фінанси» належить французькому вченому Ж. Бодену, який у 1577 р. видав книгу «Шість книг про республіку». Із старофранцузької мови «finer» (платити, оплачувати) цей термін перейшов в усі мови світу, і його стали застосовувати як поняття, пов’язане із системою грошових відносин між населенням і державою, що виникають у процесі створення державних фондів грошових коштів.

Задовго до виникнення поняття «фінанси» людство вже мало гроші й товарно-грошові відносини, розвиток яких відповідав особливостям суспільного ладу, але тільки у Середньовіччі виникло таке явище і термін, що його позначає. Це пояснюється формуванням певних історичних передумов, а саме:

1. У Середньовіччі у Центральній Європі внаслідок перших буржуазних революцій ще зберігалися монархічні режими, але їх влада була вже обмеженою, і, найголовніше, — відбулось відсторонення монарха від державної скарбниці. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів — бюджет, яким голова держави (монарх) не міг особисто розпоряджатися.

2. Формування та використання бюджету набули системного характеру, тобто з’явились законодавчо закріплені системи державних доходів і витрат з визначеними складом і структурою. Особливістю бюджету стало те, що основні групи його витратної частини майже не змінювалися впродовж багатьох століть.

3. Податки у грошовій формі набули панівного значення, тоді як раніше доходи держави формувались насамперед за рахунок натуральних зборів і трудових повинностей.

Отже, лише на цьому етапі розвитку державності і грошових відносин став можливим розподіл створеного суспільного продукту у вартісному вираженні.

Значний вплив на генезис категорії фінансів роблять суспільний поділ праці та створення й розвиток різних соціально-економічних формацій. Кожній суспільній формації і, отже, державі в цій формації відповідає певний фінансовий устрій. Відмінності між фінансами в окремих суспільно-економічних формаціях зумовлені такими причинами:

- кожній суспільній формації притаманна власна класова структура суспільства. Відтак фінанси не можуть не враховувати відносини розподілу національного доходу, організовуючи їх перерозподіл на користь держави;

- у кожній суспільно-економічній формації фінанси підпорядковуються цілям і завданням держави, яка тією чи іншою мірою захищає інтереси своїх громадян;

- кожний новий суспільний лад породжує нову систему господарських відносин (якщо рабовласницькому і феодальному устроям відповідали натуральні відносини, то й формування доходів держави мало переважно натуральний характер; капіталістичне господарство є товарно-грошовим, відповідно й формування доходів держави здійснюється у грошовій формі).

В один і той же історичний час існують держави з різним суспільним ладом, а перехід від однієї суспільно-історичної формації до іншої може тривати впродовж століть. При цьому рівень розвитку фінансової системи буде відповідати досягнутому рівню розвитку суспільних відносин цієї країни.

Розвиток держави і товарно-грошових відносин зумовив історичне формування таких характерних ознак фінансів:

1) це завжди грошові відносини. Фінанси є економічними відносинами між суб’єктами економіки, що виражаються через рух грошових потоків (готівкових або безготівкових). Однак у суті фінансів відображається не вся сукупність економічних відносин, а тільки такі операції, які можна оцінити у вартісних вимірниках. У зв’язку з цим неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини, що мали місце в епоху рабовласництва та феодалізму. Отже, фінанси завжди мають грошову форму вираження, а гроші є обов’язковою умовою існування фінансів;

2) це грошові відносини, які можуть існувати тільки за наявності держави. Для виконання своїх функцій держава потребує певних грошових коштів, які може отримати в результаті розподілу суспільного продукту. Регулярне надходження грошових коштів до державної скарбниці не може бути забезпечене без надання податкам та зборам державно-примусового характеру, що досягається шляхом нормативно-правової діяльності держави та створенням відповідного фіскального апарату. Якщо гроші є продуктом розвитку суспільного поділу праці й товарних відносин, то фінанси — це продукт розвитку держави;

3) це відносини розподілу і перерозподілу сукупного продукту. Для фінансів характерним є рух грошових коштів, що не виходить за межі розподільного процесу. Цей рух на стадії розподілу є одностороннім (без зустрічного еквівалента), а під час обміну має місце двосторонній (зустрічний) рух вартостей, одна з яких перебуває у грошовій формі, а інша — у товарній. Саме завдяки фінансам відбуваються розподіл І перерозподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб’єктами господарювання, при цьому кожен одержує свою частину виробленого продукту. Такий рух набуває особливої форми фінансових ресурсів, основними джерелами формування яких є податки та інші доходи бюджетів, кошти позабюджетних фондів, ресурси підприємств (прибуток, амортизаційні відрахування та ін.). Відтак фінансові відносини – це розподільні відносини, які виникають у відтворювальному циклі на стадії розподілу, безпосередньо пов’язані з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту та за допомогою розподілу впливають на всі інші стадії відтворювального циклу (виробництво, обмін, споживання).

Якщо грошовим відносинам двох чи більше суб’єктів притаманні всі три ознаки, то це фінанси. Будь-які інші грошові відносини до категорії фінансів не належать.

З огляду на історичний аспект виникнення та формування категорії фінансів можна стверджувати, що вони є продуктом цивілізації. Чинниками, які зумовили генезис категорії «фінансів», є:

1) розвиток товарно-грошових відносин, зумовлений використанням основних функцій грошей, зростанням виробництва та збільшенням вартості суспільного продукту;

2) суспільний поділ праці, створення і розвиток різних соціально-економічних формацій;

3) виникнення та зміцнення держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм;

4) формування та використання загальнодержавного фонду грошових коштів — бюджету;

5) виникнення самостійних, незалежних суб’єктів господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди.

Таким чином, виникнення фінансів пов’язане з розвитком товарно-грошових відносин, суспільним поділом праці, з посиленням ролі та розширенням функцій держави, потребою суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.