12.4.               Стратегія і тактика фінансового менеджменту

 

Фінансова стратегія підприємства — це формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших напрямів їх досягнення. Формування стратегічних цілей підприємства орієнтовано на нагромадження капіталу, достатнього для фінансування розширеного відтворення підприємства.

Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії підприємства, узгоджується з нею і є важливим чинником забезпечення ефективного функціонування і фінансового розвитку підприємства в майбутньому.

Процес формування стратегії фінансового менеджменту включає такі етапи (рис. 12.1):

1.      Визначення загального періоду розробки стратегії фінансового менеджменту. У процесі формування фінансової стратегії визначається тривалість періоду, який встановлюється для розробки загальної стратегії підприємства. При цьому стратегія фінансового управління як частина загальної стратегії не може виходити за часову межу цього періоду. Також встановлення тривалості періоду формування фінансової стратегії підприємства залежить від передбачення розвитку економіки в цілому, можливості прогнозування кон’юнктури фінансового ринку, галузевих особливостей та масштабів діяльності підприємства тощо.

2.      Дослідження чинників зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку. На цьому етапі розробки фінансової стратегії вивчаються економічні та правові умови фінансової діяльності підприємства, можливі їх зміни в наступному періоді. Також аналізуються кон’юнктура фінансового ринку та фактори, які її визначають, розробляється прогноз кон’юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов’язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства.

3.      Формування стратегічних цілей і завдань фінансового менеджменту. Головна мета фінансового менеджменту полягає у підвищенні рівня добробуту власників підприємства і максимізації його ринкової вартості. Поряд з цим головна мета потребує конкретизації у контексті завдань наступного фінансового розвитку підприємства. Розробка стратегічних цілей підприємства має забезпечити достатній обсяг капіталу та активів, їх оптимальну структуру, ефективне і раціональне використання; допустимий рівень фінансових ризиків у процесі здійснення наступної господарської діяльності.

4.      Конкретизація розробленої стратегії за періодами її реалізації. Розроблена фінансова стратегія знаходить конкретне відображення у системі цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності підприємства. Такими цільовими стратегічними нормативами за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства можуть бути: середньорічний темп приросту власного капіталу підприємства; мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства; рентабельність власного капіталу підприємства; мінімальний рівень ліквідності активів підприємства; граничний рівень фінансових ризиків в розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства та ін. На цьому етапі забезпечується динамічність представлення системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх зовнішня і внутрішня синхронізація за часом. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження за часом реалізації сформованих показників стратегічного фінансування з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також з передбачуваними змінами кон’юнктури фінансового ринку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження у часі всіх цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності підприємства між собою.

5.      Розробка фінансової політики за окремими напрямами фінансової діяльності. Фінансова політика є засобом реалізації фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика формується тільки за конкретними напрямами фінансової діяльності підприємства, що потребують забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності.

Система формування фінансової політики підприємства щодо напрямів його фінансової діяльності у контексті загальної фінансової стратегії підприємства має такі складові:

 

 

Рис. 12.1. Процес розроблення стратегії фінансового менеджменту

 

    управління капіталом (визначення вартості капіталу; оптимізація структури капіталу; позикова політика; інвестиційна політика);

    управління активами (формування стратегії фінансування оборотних і необоротних активів; фінансове управління товарно-матеріальними цінностями, грошовими активами, дебіторською заборгованістю; управління необоротними активами в частині основних засобів, нематеріальних активів);

    управління грошовими потоками (управління грошовими потоками від фінансової діяльності; визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках);

    управління інвестиціями (управління реальними інвестиціями; управління фінансовими інвестиціями; управління інвестиційним портфелем);

    управління прибутком підприємства (управління формуванням і розподілом прибутку; управління використанням чистого прибутку; дивідендна політика);

    управління фінансовими ризиками (виявлення фінансових ризиків; встановлення основних чинників впливу на рівень фінансових ризиків; оцінка фінансових ризиків; розробка механізму нейтралізації фінансових ризиків).

6. Оцінка розробленої фінансової стратеги. Цей заключний етап формування стратегії фінансового менеджменту проводиться за такими напрямами:

    узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки виявляється ступінь узгодження цілей та завдань, етапів і часових меж у реалізації стратегії фінансового менеджменту;

    узгодження фінансової стратегії підприємства зі змінами зовнішнього фінансового середовища. За таким критерієм встановлюється відповідність розробленої фінансової стратегії прогнозному економічному розвитку країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів;

    внутрішнє збалансування фінансової стратегії, згідно з якою узгоджуються між собою стратегічні цілі та цільові стратегічні нормативи як за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, так і в часових межах;

    ресурсне забезпечення фінансової стратегії, що характеризує наявні фінансові ресурси підприємства щодо досягнення стратегічної мети та вирішення основних завдань його фінансового розвитку;

    оптимізація рівня ризиків щодо реалізації розробленої фінансової стратегії. Відповідно до цього параметра визначають допустимий рівень ризиків, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства у процесі його функціонування і розвитку;

    ефективність реалізації стратегії фінансового менеджменту; визначення якої базується на прогнозних і фактичних розрахунках результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики за найважливішими напрямами фінансової діяльності підприємства дає йому змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з його фінансовим розвитком.

Фінансова тактика підприємства полягає у застосуванні ним конкретних фінансових засобів і методів для вирішення стратегічних завдань. Завданнями фінансової тактики є вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Тактичний фінансовий менеджмент орієнтується на внутрішні джерела фінансування для забезпечення самоокупності діяльності підприємства. При цьому вирішальна роль відводиться ефективності використання наявних грошових коштів у конкретний проміжок часу, значна увага приділяється стимулюванню комерційної ініціативи, зростанню продуктивності праці, раціоналізації витрат, тоді як стратегічний фінансовий менеджмент абстрагується від методів стимулювання, витрати розглядаються лише у зв’язку із фактором окупності, а капіталовкладення — з позицій майбутнього прибутку.

Разом з тим, незважаючи на відмінність термінів, цілей та рівня деталізації, стратегія і тактика фінансового менеджменту значною мірою взаємопов’язані і мають подібний алгоритм розробки. І тактичні, і стратегічні цілі фінансового менеджменту є однаково пріоритетними, незважаючи на те, що відповідно до принципу стратегічної орієнтованості тактика фінансового менеджменту є формою деталізації стратегії і розробляється згідно з визначеними раніше стратегічними орієнтирами діяльності підприємства.

З урахуванням сказаного вище, у широкому розумінні фінансовий менеджмент — це стратегія і тактика фінансового забезпечення підприємницької діяльності, що дає змогу ефективно управляти рухом грошових коштів і знаходити оптимальні фінансові рішення.

У практичній діяльності можуть виникати ситуації, коли фінансові менеджери у зв’язку з необхідністю поліпшити поточні фінансові показники вимушені на деякий час (або навіть зовсім) відмовитися від певних стратегічних цілей. Зокрема, тактичні завдання можуть стати для підприємства першочерговими у разі:

    значного погіршення фінансового стану підприємства і виникнення реальної загрози його банкрутства;

    якщо вилучення ресурсів для реалізації стратегічних цілей може призвести до погіршення фінансового стану підприємства впродовж поточного періоду;

    коли запропоновані стратегічні дії є дуже ризикованими і можуть справити непередбачуваний вплив на фінансовий стан підприємства та його платоспроможність.