12.2.               Принципи і функції фінансового менеджменту

 

Фінансовий менеджмент базується на певних принципах, які тісно пов’язані з головною метою та завданнями діяльності суб’єкта господарювання.

Основними принципами фінансового менеджменту є:

1.      Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. Згідно з цим принципом, управління фінансами є частиною загальної системи управління підприємством і має тісно взаємодіяти з іншими системами управління – виробничим менеджментом, інвестиційним менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу й іншими видами функціонального менеджменту.

2.      Комплексний характер формування управлінських рішень. Фінансовий менеджмент потрібно розглядати як комплексну систему управління, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність діяльності господарюючого суб’єкта.

3.      Високий динамізм управління. Усі рішення в управлінні фінансами мають бути високодинамічними, враховувати зміну факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації виробничої та фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування суб’єкта господарювання.

4.      Плановість і системність у розробленні управлінських рішень, що означає планування матеріальних і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансованості, системність у розробці стратегії і тактики фінансового менеджменту.

5.      Багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень, що передбачає прогнозування варіантів фінансового розвитку підприємства, пошук та обгрунтування альтернативних фінансових рішень. Для цього повинні розроблятись відповідні критерії, що визначають фінансову стратегію і конкретну фінансову політику підприємства.

6.      Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Цей принцип полягає в тому, що всі рішення у галузі фінансів, якими б ефективними вони не були, повинні бути відхилені, якщо вони суперечать головній меті діяльності підприємства і стратегічним напрямам його розвитку.

 

Реалізація головної мети та завдань фінансового менеджменту відбувається шляхом здійснення ним певних функцій:

1.      Розподільної, виконання якої зосереджене на забезпеченні ефективної структури капіталу підприємства та формуванні фондів фінансових ресурсів. Фінансовий менеджмент; будучи пріоритетною системою в загальній структурі управління, покликаний організувати фінансові потоки таким чином, щоб забезпечити безперебійний та ефективний відтворювальний процес на підприємстві. Відтак забезпечення достатності грошових коштів для нормального функціонування підприємства збалансованість матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу досягаються за допомогою розподільної функції фінансового менеджменту.

2.      Організаційної, реалізація якої забезпечує системний підхід до управління грошовими потоками і фондами, взаємодії функціональних структур підприємства з метою досягнення наміченого фінансового результату. Організаційна функція передбачає взаємозв’язок ресурсів у просторі та часі, створення органів управління, побудову структури апарату управління, підрозділів фінансової служби, встановлення взаємозв’язків між ними, розподіл обов’язків і повноважень.

3.      Фінансового планування, що визначає кількісну оцінку передбачуваних процесів і заходів. Фінансове планування, з одного боку, є комплексом заходів з розробки планових завдань та їх реалізації на практиці, з другого – діяльність з формування і затвердження фінансових планів за основними напрямами фінансової діяльності підприємства. Фінансове планування здійснюється на основі розробленої фінансової стратегії підприємства, що конкретизується на кожному етапі його розвитку.

4.      Прогнозування, що полягає у розробці можливих напрямів фінансової діяльності підприємства на тривалу перспективу, прогнозуванні змін його фінансового стану. Довгостроковий прогноз показників фінансової діяльності підприємства і кінцевих результатів заходів, що проводяться, дає змогу виявити певні тенденції, що складаються на ринку. Якщо для планування характерним є втілення у життя запланованих заходів, то для прогнозування — передбачення відповідних змін розвитку фінансів господарюючого суб’єкта.

5.      Стимулюючої, яка полягає у забезпеченні необхідної мотивації як власників, так і колективу підприємства загалом. Зацікавленість у високій результативності власної роботи забезпечується належною організацією системи оплати праці на підприємстві. Використання фінансових ресурсів стає ефективним, якщо особистий внесок працівника в нарощування капіталу забезпечується помітним його заохоченням.

6.      Контрольної, яка відображає стан кругообігу фінансових ресурсів, ефективність господарювання, забезпечує контроль за управлінськими рішеннями у сфері фінансів, передбачаючи аналіз чинників, що стали причиною відхилення від запланованих показників. Контроль і аналіз дають змогу визначити закономірності й тенденції у динаміці натуральних і вартісних показників, розкрити наявні внутрішні резерви. Отже, контрольна функція є зв’язуючою складовою всіх сторін фінансового менеджменту, забезпечує їх взаємодію на підприємстві: регулювання відтворювального процесу, організацію виробництва з реальною структурою управління, планування і прогнозування, зацікавленість у результатах ефективного господарювання. Формами відповідальності за результатами фінансового контролю можуть бути штрафи, пені, неустойки, що стягуються при порушенні договірних зобов’язань, несвоєчасному погашенні кредитів тощо. Крайнім заходом щодо неефективно працюючого суб’єкта господарювання може стати процедура оголошення його банкрутом.