12.1.               Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту

 

Ефективне управління діяльністю господарюючого суб’єкта значною мірою визначається рівнем розвитку та забезпечення фінансового менеджменту. Це питання є особливо актуальним, коли відбуваються докорінні зміни у сфері фінансових і податкових відносин, ускладнення ринкової ситуації, постійна зміна внутрішніх і зовнішніх чинників.

Фінансовий менеджмент як наука і вид управлінської діяльності виник на межі XIX і XX ст. у міру формування та розвитку грошових І товарних ринків, трансформації власності з приватної у корпоративну та з появою нагальної потреби у більш детальному обґрунтуванні фінансових операцій економічними розрахунками.

Роль фінансового менеджменту як системи знань і вмінь щодо вибору управлінських рішень, спрямованих на підвищення вартості бізнесу, постійно зростала. Нині фінансовий менеджмент не тільки використовується для прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності корпорацій, а й адаптований до суб’єктів господарювання у різних сферах малого, середнього та великого бізнесу — від приватних фірм до суб’єктів господарювання, заснованих на корпоративній, державно-корпоративній та комунально-корпоративній власності.

Знання фінансового менеджменту тепер необхідні не лише фінансистам, але й керівникам служб маркетингу, виробничих підрозділів і т. п. Основну увагу менеджери мають приділяти пошуку шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів та інвестуванню коштів у найменш ризиковані високодохідні проекти.

Основний зміст фінансового менеджменту полягає в управлінні формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та оптимізації обороту їх грошових коштів.

Об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання, а його матеріальною основою – грошовий оборот підприємства, який спричинює зміну форм вартості і супроводжується потоками платежів і розрахунків.

Враховуючи, що управління фінансами будь-якого суб’єкта господарювання здійснюється в інтересах його власників, головну мету фінансового менеджменту логічно розглядати крізь призму макси- мізації фінансового благополуччя власників капіталу господарюючого суб’єкта в поточному та перспективному періодах, що забезпечується шляхом постійного підвищення ринкової вартості суб’єкта господарювання і його акцій.

Для досягнення головної мети фінансового менеджменту необхідно вирішувати такі основні завдання:

1. Забезпечувати фінансову стійкість суб’єкта господарювання у процесі його розвитку. Це завдання реалізується завдяки формуванню ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності господарюючого суб’єкта, оптимізації структури його фінансових ресурсів і активів, достатньому рівню самофінансування інвестиційних потреб.

2. Оптимізовувати грошовий обіг і підтримувати постійну платоспроможність суб’єкта господарювання. Це завдання вирішується за допомогою ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, збалансування обсягів надходження і витрат грошових коштів, підтримки їх ліквідності на рівні, що забезпечує постійну платоспроможність.

3. Забезпечувати максимізацію чистого прибутку за рахунок ефективного управління активами підприємства, оптимізацію їх складу і розміру, залучення в господарський обіг необхідного обсягу позикових коштів, вибір ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики.

4. Забезпечувати мінімізацію фінансових ризиків шляхом зменшення рівня їх концентрації, диверсифікації видів операційної та фінансової діяльності, використання методів уникнення та нейтралізації негативних наслідків господарювання, проведення ефективного внутрішнього та зовнішнього страхування.

Проте не завжди вдається вирішити вказані завдання у повному обсязі. Наприклад, максимізація прибутку будь-якою ціною суперечить таким завданням фінансового менеджменту, як мінімізація ризику та забезпечення фінансової стійкості суб’єкта господарювання. Компромісне рішення досягається при збалансуванні всієї системи завдань, погодженні пріоритетної на певний момент мети з основними стратегічними і тактичними завданнями суб’єкта господарської діяльності.