11.2. Суб'єкти фінансового ринку, їх класифікація та функції

 

На фінансовому ринку діють різні суб’єкти, функції яких визначаються метою їх діяльності та участю у здійсненні угод. Суб’єкти фінансового ринку класифікуються за економічною, юридичною та функціональною ознаками.

 

1. За економічною ознакою основними суб’єктами на фінансовому ринку є:

-         домашні господарства (населення), які є важливими суб’єктами фінансового ринку, оскільки частина доходу, що не використовується ними протягом поточного періоду, перетворюється на заощадження і за наявності відповідного фінансового механізму може бути потужним джерелом економічного зростання держави;

-         суб’єкти господарювання — це юридичні особи, резиденти певної держави, які займаються виробництвом товарів і наданням послуг. Вони або є інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фінансові активи;

-         держава, яка пов’язана з фінансовим ринком завдяки економічним відносинам, що виникають між нею та іншими суб’єктами ринку. Держава на фінансовому ринку є зазвичай позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому І внутрішньому ринках свої боргові зобов’язання для фінансування дефіциту державного бюджету. Вона також виконує специфічну і дуже важливу функцію – регулювання фінансового ринку. За допомогою законів і нормативних актів держава впливає на поведінку учасників ринку і певним чином спрямовує розвиток ринку у заданому напрямі. Інколи держава може бути на фінансовому ринку інвестором, здійснюючи фінансову підтримку певних суб’єктів господарювання. Це відбувається у тому разі, коли в держави виникає надлишок фінансових ресурсів і вона стає постачальником грошових коштів на фінансовий ринок;

-         фінансові посередники, завдяки яким на фінансовому ринку заощадження населення І нагромадження господарюючих суб’єктів перетворюються на кредити та інвестиції для інших суб’єктів господарювання, що дає їм змогу задовольнити потребу в додаткових коштах для розширення своєї діяльності.

 

2. За правовою ознакою у ролі суб’єктів фінансового ринку виступають:

-         Індивідуальні учасники – це фізичні особи, що мають певні права та зобов’язання на фінансовому ринку відповідно до чинного законодавства. До них належать громадяни певної держави, особи без громадянства та іноземні громадяни;

-         інституційні учасники – це юридичні особи, що не є органами державного регулювання. До них належать підприємства, товариства, компанії, організації, фонди тощо. Ці учасники мають відокремлене майно, характеризуються організаційною єдністю, мають можливість виступати від свого імені, наділені певними правами та обов’язками, мають поточні рахунки у комерційному банку та ін.;

-         органи державного регулювання, у ролі яких виступають органи законодавчої, виконавчої та судової влади, а також інші державні органи.

 

3. За функціональною ознакою суб’єкти фінансового ринку поділяються на такі групи:

-         основні, або прямі учасники фінансового ринку – це продавці та покупці фінансових активів, які здійснюють основні функції у проведенні фінансових операцій на фінансовому ринку;

-         фінансові інститути (фінансові посередники) — це суб’єкти, які забезпечують процес взаємодії між основними суб’єктами фінансового ринку;

-         інститути інфраструктури – це суб’єкти, які виконують функції з обслуговування основних учасників чи окремих операцій на фінансовому ринку тощо. Вони належать до інфраструктури фінансового ринку, але виконують допоміжні, обслуговувальні функції, на відміну від фінансових інститутів.

 

Суб’єкти фінансового ринку, які належать до першої групи — основних або прямих учасників ринку, мають певні особливості та відмінності залежно від того сегмента фінансового ринку, на якому вони виконують свої функції. їх класифікацію наведено у табл. 11.1.

 

Таблиця 11.1

Класифікація прямих учасників фінансового ринку

залежно від сегмента ринку, де вони виконують свої функції

 

з/п

Види фінансових ринків

Суб’єкти фінансового ринку

Характеристика суб’єктів фінансового ринку

1

2

3

4

1

Ринок

позичкових

капіталів

Кредитори

Суб’єкти фінансового ринку, що надають позику у тимчасове користування під певний відсоток. Кредиторами на фінансовому ринку можуть бути держава, комерційні банки, небанківські фінансово-кредитні установи

Позичальники

Суб'єкти фінансового ринку, що отримують позики від кредиторів під певні гаранти їх повернення і за певну плату у формі відсотка. Основними позичальниками на фінансовому ринку виступають держава, комерційні банки, суб’єкти господарювання, населення

2

Ринок

цінних

паперів

Емітенти

Суб’єкти фінансового ринку що залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску та розміщення цінних паперів. Емітентами цінних паперів є держава, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, створені, як правило, у формі акціонерних товариств, а також нерезиденти

Інвестори

Суб’єкти фінансового ринку що вкладають свої грошові кошти у різноманітні види цінних паперів з метою отримання доходу. Інвестори можуть бути: індивідуальними (окремі підприємства, фізичні особи) й інституційними (різні фінансово-інвестиційні інститути); стратегічними (купують контрольний пакет акцій для здійснення стратегічного управління підприємством) і портфельними (купують окремі види цінних паперів суто з метою отримання доходу); вітчизняними та іноземними

 

 

 

 

3

Валютний

ринок

Продавці

валюти

Основними продавцями валюти є держава (реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів); комерційні банки (які мають ліцензію на здійснення валютних операцій); підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи (які реалізують наявну у них валюту за допомогою мережі обмінних валютних пунктів)

 

 

Покупці

валюти

Основними покупцями валюти є ті самі суб’єкти, що і її продавці

4

Ринок фінансових послуг

Продавці

фінансових

послуг

Суб’єкти фінансового ринку, що реалізують різні види фінансових послуг на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій 3 ЦІННИМИ паперами та інших видах ринків, які забезпечують обіг фінансових активів. Основними продавцями фінансових послуг є власники фінансових ресурсів, комерційні банки, небанківські фінансово-кредитні установи, фондові та валютні біржі тощо

 

 

Покупці фінансових послуг

Суб'єкти фінансового ринку, що виступають споживачами фінансових послуг, залучаючи кредитні ресурси чи вкладаючи кошти в різноманітні фінансові активи. Основними користувачами фінансових послуг є підприємницькі структури, держава, населення

 

 

 

Отже, дані табл. 11.1 засвідчують, що основні учасники фінансового ринку мають певні відмінності і особливості залежно від того сегмента фінансового ринку, на якому вони виконують свої функції.

До другої функціональної групи суб’єктів фінансового ринку належать фінансові інститути (фінансові посередники), які забезпечують зустріч позичальника та кредитора, емітента й інвестора, тобто прямих учасників фінансового ринку. Фінансові інститути забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал, беруть на себе фінансові ризики, скорочують витрати обігу для продавців і покупців фінансових активів, підвищують ефективність фінансових операцій. Класифікацію фінансових посередників на фінансовому ринку наведено на рис. 11.1.

Емісійні банки (центральні банки) — це банки, які володіють монопольним правом випуску банкнот, концентрують тимчасово вільні або обов’язкові резерви комерційних банків, кредитують як державу, так і комерційні банки, здійснюють нагляд над усією банківською системою і є знаряддям кредитно-грошової політики держави.

Комерційні банки (універсальні банки) на фінансовому ринку здійснюють широке коло операцій і надають різноманітні послуги, зокрема, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, залучення коштів юридичних і фізичних осіб, кредитування банківських клієнтів, торгівля та збереження цінних паперів, вкладення вільних банківських коштів в інвестиційні проекти тощо.

 

Рис. 11.1. Класифікація фінансових посередників на фінансовому ринку

 

Спеціалізовані комерційні банки виконують вузький спектр банківських операцій. За галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юридичних і фізичних осіб у межах певної галузі, наприклад, ощадні, зовнішньоторговельні, а за функціональною спеціалізацією виконують окремі операції, наприклад, іпотечні, інвестиційні та ін.

Небанківські фінансово-кредитні установи, які поділяються на депозитні (кредитні спілки та асоціації), контрактно-ощадні (страхові компанії, пенсійні фонди), інвестиційні (Інвестиційні фонди, трастові та фінансові компанії), мобілізують заощадження в першу чергу населення, надають іпотечні та споживчі кредити, здійснюють операції з цінними паперами та інші операції, а також надають споживачам широкий асортимент фінансових послуг.

Третю групу суб’єктів фінансового ринку становлять інститути інфраструктури, що виконують функції обслуговування основних учасників чи окремих операцій на фінансовому ринку. До таких суб’єктів належать:

1)     фондові та валютні біржі — це організаційно оформлені, постійно діючі ринки, де здійснюється торгівля цінними паперами і валютою. Вони створюють такі умови для торгівлі фінансовими активами, які дають змогу одержати прибутки учасникам біржової торгівлі;

2)     брокери — фінансові посередники, що займаються купівлею-продажем фінансових інструментів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення;

3)     дилери – учасники фінансового ринку, що здійснюють комерційну діяльність з фінансовими активами власним коштом і на власний ризик;

4)     андерайтери — фінансові посередники, які надають послуги емітенту щодо первинного розміщення цінних паперів;

5)     депозитарії — суб’єкти фінансового ринку, які спеціалізуються з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обліку прав власності на цінні папери та руху цінних паперів. В Україні функції депозитарію можуть виконувати тільки юридичні особи, зокрема комерційні банки, торговці цінними паперами (дилери та брокери);

6)     зберігачі – суб’єкти (юридичні особи), які мають дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами;

7)     реєстратори — суб’єкти фінансового ринку, які на підставі одержаного у встановленому порядку дозволу здійснюють ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Реєстр власників — це список власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів, складений на певну дату. Ведення реєстру передбачає облік і зберігання протягом певного терміну інформації про власників іменних цінних паперів, а також про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру. Зміни до реєстру вносяться на підставі документів, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери;

8)     розрахунково-клірингові установи — інститути, які спеціалізуються на виконанні таких функцій: здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку за угодами купівлі-продажу цінних паперів; здійснення перевірки наявності на рахунках учасників грошових коштів та цінних паперів; видача виписок з грошових рахунків клієнтів установи; повідомлення інформації інститутам, які ведуть книги реєстрації іменних цінних паперів. Зазвичай цю діяльність виконують спеціальні клірингові підрозділи фондових бірж, а на позабіржовому ринку – спеціалізовані клірингово-розрахункові установи;

9)     інформаційно-аналітичні інститути, інформаційно-консультаційні центри — установи, які спеціалізуються з надання послуг своїм клієнтам щодо опрацювання та поширення ринкової інформації про суб’єктів та інструменти фінансового ринку, поточні курси валют, фондові індекси, а також на складанні аналітичних оглядів подій і тенденцій на ринку фінансових послуг;

10) саморегулюючі організації фінансового ринку – це добровільні об’єднання професійних учасників фондового ринку, які не мають на меті одержання прибутку, створені з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників фондового ринку та зареєстровані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

Водночас фінансові інститути (друга функціональна група) та інститути інфраструктури (третя функціональна група) є складовими інфраструктури фінансового ринку, яка являє собою сукупність установ та організацій, що забезпечують належні організаційно-економічні умови для функціонування усіх учасників фінансового ринку з метою координації їх дій, підвищення ефективності фінансових операцій та усього ринкового механізму.