Практикум

 

Плани семінарських занять

 

Заняття 1. Сутність і специфічні ознаки страхування

1. Сутність та об’єктивна необхідність страхування.

2. Функції і принципи страхування.

3. Роль страхування у забезпеченні достатніх умов життєдіяльності усіх суб’єктів ринкових відносин.

Теми для рефератів

1. Страхування – важливий економічний важіль стабілізації ринкової економіки та соціального захисту населення.

2. Основні сфери впливу розвитку страхування на соціально-економічний стан суспільства та перспективи їх взаємодії.

3. Класифікація економічних ризиків та особливості їх страхування в Україні і за кордоном.

Запитання для самоконтролю

1. Чому виникає потреба у страховому захисті?

2. Що означає термін «страхування»?

3. Які історичні аспекти страхування?

4. Чому зростає потреба у страховому захисті в ринкових умовах господарювання?

5. У чому сутність страхування як економічної категорії?

6. Які функції виконує страхування?

7. Які сучасні принципи страхування і в чому полягає їх зміст?

 

Заняття 2. Класифікація страхування

1. Сутність і ознаки класифікації видів страхування.

2. Форми страхування, їх характеристика.

Теми для рефератів

1. Особливості організації обов’язкового страхування в Україні.

2. Розвиток добровільної форми страхування в Україні.

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під класифікацією страхування?

2. Які ознаки покладено в основу класифікації страхування?

3. Якими були етапи еволюції розвитку страхової діяльності в Україні?

4. Які види і підвиди страхування існують в Україні?

5. Які форми та види страхування визначено в Законі України «Про страхування»?

6. Що є об’єктом майнового, особистого страхування та страхування відповідальності?

7. Які є види обов’язкового і добровільного страхування в Україні? Охарактеризуйте їх.

 

Заняття 3. Галузі страхування

1. Особисте страхування.

2. Майнове страхування.

3. Страхування відповідальності.

Теми для рефератів

1. Розвиток медичного страхування в Україні.

2. Економічний зміст страхування відповідальності та напрями його розвитку в сучасних умовах.

Запитання для самоконтролю

1. Які галузі і підгалузі страхування існують в Україні?

2. У чому полягають особливості страхування життя і пенсій порівняно з іншими видами ризикового страхування?

3. Які є види страхування життя і пенсій?

4. Яким є перелік послуг, що надається у медичному страхуванні?

5. Що є страховими випадками у страхуванні від нещасних випадків?

6. Охарактеризуйте об’єкти майнового страхування.

7. Чим зумовлена необхідність та які особливості страхування відповідальності?

 

Заняття 4. Страховий ринок

1. Поняття страхового ринку.

2. Структура страхового ринку.

3. Характеристика суб’єктів страхового ринку.

4. Вторинний страховий ринок.

Теми для рефератів

1. Сучасний стан страхового ринку в Україні.

2. Зародження і розвиток страхового ринку України.

3. Порядок та умови здійснення перестрахування і співстрахування.

Запитання для самоконтролю

1. Що включає в себе поняття «страховий ринок»?

2. Які умови необхідні для існування страхового ринку?

3. Якими є складові внутрішньої і зовнішньої структури страхового ринку?

4. Хто є суб’єктами страхового ринку?

5. Які види страхових компаній представлені на страховому ринку України?

6. У чому полягає зміст перестрахування та співстрахування?

7. З якою метою створюються об’єднання страховиків?

8. Які існують посередники на страховому ринку?

9. Хто належить до професійних оцінювачів ризиків і збитків?

 

Заняття 5. Державне регулювання страхового ринку та ліцензування страхової діяльності

1. Державне регулювання страхової діяльності.

2. Правове регулювання страхової діяльності.

3. Ліцензування страхової діяльності.

Теми для рефератів

1. Державна політика на страховому ринку України.

2. Історичний аспект розвитку страхового нагляду в Україні.

Запитання для самоконтролю

1. На основі яких нормативних актів здійснюється державне регулювання страхової діяльності?

2. Що слід розуміти під поняттям «страховий нагляд»?

3. Розкрийте зарубіжний досвід державного нагляду за страховою діяльністю.

4. Який орган здійснює регулювання страхового ринку в Україні?

5. Якими є функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо регулювання страхової діяльності.

6. Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на проведення страхової діяльності?

7. Який порядок розгляду та одержання ліцензії на страхування?

Практичні завдання

1. Проаналізуйте визначення терміна «страхування» різними авторами та аргументуйте вибір найповнішого і найточнішого, а також найменш повного і найменш точного визначення:

1) страхування – сукупність економічних розподільних і перерозподільних відносин, що склалися у процесі запобігання, подолання і відшкодування збитків, завданих конкретними об’єктами, матеріальним цінностям юридичних та фізичних осіб, життю та здоров’ю громадян (Ринок фінансових послуг: навч. посіб. / Д.І. Дема, І.В. Абрамова, І.А. Шубенко та ін. —Житомир: Рута, 2010-382 с.);

2) страхування як економічна категорія – це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті (Романенко О.Р Фінанси: підручник / О.Р. Романенко. — 4-те вид, —К: Центр навчальної літератури, 2009. —312 с.);

3) страхування – сукупність економічних відносин, що виникають стосовно формування страхового фонду і його використання для відшкодування можливого збитку, завданого фізичним та юридичним особам у результаті непередбачених несприятливих подій (Фінанси: навч. посіб. /В.І. Оспіщев, Л.І. Лачкова, О.П. Близнюк та ін.; за ред. В.І. Оспіщева. – 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 366 с.);

4) страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) (Плиса В.Й Страхування: навч_ посіб. /В.Й. Плиса. – К: Каравела, 2005. — 392 с.);

5) страхування як економічна категорія – сукупність перерозподільних відносин, які виникають між двома суб’єктами – страховиком і страхувальником – з приводу формування грошових фондів за рахунок сплати останнім страхових внесків з метою захисту майнових інтересів у разі настання страхових випадків та поповнення цих фондів у процесі ефективного розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку (Фінанси: підручник / за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. —К.: Знання, 2008. – 611 с.);

6) страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових Інтересів громадян та юридичних осіб за настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (Безугла В.О. Страхування: навч. посіб. /B.О. Безугла, І.І. Постіл, Л.П. Шаповал. — К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 582 с.);

7) страхування — це система економічних відносин, які виникають між двома сторонами — страховиком і страхувальником — щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків (у разі настання обумовлених страхових випадків) (Лондар С.Л. Фінанси: навч. посіб. /C.Л. Лондар, О.В. Тимошенко. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — 384 с.);

8) страхування є самостійною господарською діяльністю, що проявляється в заощадженні, спеціально призначеному для відхилення можливого руйнування цінностей від випадкового нещастя (Абрамов В. Ю. Страхование: теория и практика: практ. пособ. / В. Ю. Абрамов. — М.: Волтерс Клувер, 2007. —505 с.);

9) ... економічна сутність страхування як економічної категорії може бути визначена так: це система економічних, замкнутих, перерозподільних відносин, що охоплюють, по-перше, утворення за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб спеціального фонду коштів, по друге, його використання для відшкодування майнових збитків унаслідок стихійних лих та інших випадкових явищ, а також для надання громадянам допомоги при настанні різних ситуацій в їх житті (Вовчак О.Д. Страхова справа: підручник / О.Д. Вовчак. —К: Знання, 2011. —391 с.).

 

2. До кожного з перелічених визначень підберіть відповідний термін (поняття):

1.     Можливий позов до третьої (винної) особи у збитку з метою компенсації матеріальних витрат страховика в обсязі виплаченого ним страхового відшкодування.

2.     Операція між двома страховими компаніями, за якої одна з них передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії.

3.     Сукупність натуральних І фінансових резервів, призначена для попередження і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, техногенними аваріями або іншими надзвичайними випадками.

4.     Страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові або професійному перестраховикові.

5.     Спеціалізована організація, яка здійснює страхування і бере на себе зобов’язання відшкодувати збиток або сплатити страхову суму.

6.     Інспектор страхової компанії, що здійснює оцінку ризику після страхового випадку і намагається досягти угоди зі страхувальником щодо суми страхового відшкодування.

7.     Фінансування за рахунок частини доходів страховика заходів для зменшення наслідків страхових подій.

8.     Особлива форма перерозподільних відносин щодо формування і використання цільових фондів коштів з метою захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб і відшкодування їм матеріального збитку в разі несприятливих обставин і подій.

9.     Інспектор страхової компанії, що здійснює огляд майна, яке приймається на страхування.

10. Сфера грошових відносин, в якій об’єктом купівлі-продажу є страхова послуга, формуються пропозиція та попит на неї.

11. Зазначена в договорі незначна частина збитку, яка за настання страхової події не відшкодовується страховиком.

12. Юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі страхового випадку.

13. Особливий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або кілька страховиків за відповідною угодою беруть на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності.

14. Громадянин або юридична особа, що зареєстрована у встановленому порядку як суб’єкт підприємницької діяльності та здійснює за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі відповідної угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

15. Юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір страхування, сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

16.  

1.

Страховий ринок

9.

Цедент

2.

Співстрахування

10.

Франшиза

3.

Страховик

11.

Страховий брокер

4.

Суброгація

12.

Аджастер

5.

Страхувальник

13.

Перестрахування

6.

Страхування

14.

Застрахований

7.

Сюрвейєр

15.

Фінансова превенція

8.

Страховий фонд

 

 

 

3. Визначте, правильними (+) чи неправильними (-) є твердження:

1.      В умовах ринку ступінь ризиковості підвищується і є невід’ємною складовою підприємницької діяльності, платою за ринкову свободу.

2.      Сюрвейєр здійснює оцінку ризику після страхового випадку і намагається досягти угоди зі страхувальником щодо суми страхового відшкодування.

3.      Страхова компанія намагається зменшити ймовірність виплат шляхом зменшення Ймовірності страхового випадку.

4.      Страхова компанія проводить не лише страхову, а ще й інвестиційну та господарську діяльність

5.      Обов’язкові види страхування встановлюються законом і діють тільки відповідно до закону, а також залежать від волевиявлення фізичної та юридичної особи.

6.      Страхові агенти одержують за роботу комісійну винагороду.

7.      Страхування можна вважати не лише фінансовою, але, певного мірою, й кредитною категорією.

8.      Страхові компанії у формі товариств з обмеженою відповідальністю представлені на страховому ринку України менше, ніж акціонерні.

9.      Ліцензування страхової діяльності має відкритий характер адміністративного втручання та є особливим режимом дозволу.

10.  Страхові виплати повинні приносити страхувальнику прибуток.

11.  Перестрахувальник – це страховик, який приймає договір страхування і бере на себе зобов’язання за ним.

12.  Внаслідок страхового випадку настає відповідальність страхувальника щодо компенсації збитку страховика.

13.  Конкретні умови здійснення добровільного страхування регулюються угодою страхування.

14.  Перерозподільні відносини у страхуванні не виходять за межі календарного року.

15.  Співстрахування є особливим видом страхових відносин, що дає змогу підвищити гарантію виконання страхових зобов’язань перед страхувальником.

 

4. Оберіть правильну відповідь:

1. Потенційна можливість збитку чи втрати доходу за настання визначених подій — це:

а) страхова оцінка;

б) страховий ризик;

в) страховий інтерес;

г) страховий випадок.

2. Фінансування заходів щодо зменшення наслідків страхових подій — це:

а) ризикова функція;

б) превентивна функція;

в) функція ціноутворення;

г) заощаджувальна функція.

3. Залежно від спеціалізації страховика страхування класифікується за такими ознаками:

а) добровільне й обов’язкове;

б) державне, взаємне та комерційне;

в) страхування життя і ризикове страхування;

г) страхування відповідальності, особисте і майнове страхування.

4. Страховими випадками у страхуванні відповідальності є:

а) загибель застрахованої особи;

б) порушення здоров’я страхувальника;

в) травма, якої зазнала застрахована особа;

г) не кваліфіковане виконання страхувальником своїх обов’язків.

5. Система економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція па страхові послуги і здійснюється акт купівлі-продажу, — це:

а) страхове поле;

б) страховий фонд;

в) страховий ринок;

г) страховий портфель.

6. Операція між двома страховими компаніями, за якої одна з них передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії, — це:

а) конверсія;

б) перестрахування;

в) співстрахування;

г) самострахування.

7. Юридична або фізична особа, яка на прохання страховика з’ясовує причини настання страхового випадку та розмір збитків, — це:

а) цедент;

б) сюрвейєр;

в) андерайтер;

г) аварійний комісар.

8. Органом державного нагляду за діяльністю страховиків в Україні є:

а) Національний банк України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

г) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

9. Страховиками в Україні не можуть бути:

а) акціонерні товариства;

б) товариства взаємного страхування;

в) товариства з додатковою відповідальністю;

г) товариства з обмеженою відповідальністю.

10. Інспектор або агент страхової компанії, що здійснює огляд майна, яке приймається на страхування, — це:

а) сюрвейєр;

б) актуарій;

в) реципієнт;

г) аварійний комісар.

11. Страховий агент — це:

а) штатний працівник страхової компанії;

б) фізична особа, яка за дорученням страховика укладає договір страховика;

в) юридична особа, яка від свого імені та за дорученням страховика виконує частину його страхової діяльності;

г) фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повноважень здійснює страхові операції.

12. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів забезпечує захист інтересів:

а) держави;

б) страхової компанії;

в) власника транспортного засобу;

г) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.

13. Передбачена договором частина збитків, яка в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком, — це:

а) франшиза;

б) суброгація;

в) контрибуція;

г) диверсифікованість.

14. Обов'язками страхувальника є:

а) припиняти дію договору страхування;

б) змінювати умови та порядок сплати страхових платежів;

в) вимагати від страховиків відшкодувати збитки в разі відмови у виплаті страхових сум;

г) вчасно вносити страхові платежі та повідомляти страховика про настання страхового випадку.

15. За формою здійснення страхування може бути:

а) особистим І майновим;

б) соціальним і медичним;

в) обов’язковим і добровільним;

г) державним, взаємним І комерційним.

16. Юридичні або фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як підприємці, котрі здійснюють незалежну посередницьку діяльність зі страхування від свого імені, є:

а) страховиками;

б) страхувальниками;

в) страховими агентами;

г) страховими брокерами.

17. Яке страхування є формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення:

а) майнове;

б) особисте;

в) обов’язкове;

г) страхування відповідальності?

18. Що є об’єктом майнового страхування:

а) життя та здоров’я громадян;

б) майно юридичних І фізичних осіб;

в) зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам;

г) недоотриманий прибуток або збитки, завдані у процесі здійснення певних господарських І фінансових операцій, яким властивий ризик?

19. Фізичні або юридичні особи, які діють від імені і за дорученням страховика відповідно до наданих іи повноважень, с:

а) страхувальниками;

б) страховими агентами;

в) страховими брокерами;

г) страховими товариствами.

20. Страховий тариф – це:

а) ставка страхового відшкодування;

б) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування;

в) сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобов’язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну;

г) межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові.

 

 

Рекомендована література

1.     Базилевич В.Д. Страхова справа і В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. – 6-те вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 351 с.

2.     Безугла В.О. Страхування: навч. посіб. / В.О. Безугла, І.І. Постіл, Л.П. Шаповал. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 582 с.

3.     Вовчак О.Д. Страхова справа: підручник / О.Д. Вовчак. – К.: Знання, 2011. — 391 с.

4.     Кремень О.І. Фінанси: навч. посіб. / О.І. Кремень, В.М. Кремень. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. -416 с.

5.     Лондар С.Л. Фінанси: навч. посіб. / С.Л. Лондар, О. В. Тимошенко. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 384 с.

6.     Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг: Закон України від 07.07.2011 №3610- VI

7.     Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40

8.     Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 № 1775-ІІІ

9.     Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: положення, затверджене Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/

10. Про страхування: Закон України від 04.10.2001 №2745-ІІІ // Урядовий кур’єр, додаток Орієнтир. – 2001. – № 205. – С. 1-13.

11. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664—III

12. Ринок фінансових послуг: навч. посіб. / Д.І. Дема, І.В. Абрамова, І.А. Шубенко та ін. – Житомир: Рута, 2010-382 с.

13. Романенко О.Р. Фінанси: підручник / О.Р. Романенко. – 4-те вид. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. -312 с.

14. Фінанси: навч. посіб. / В.І. Оспіщев, Л.І. Лачкова, О.П. Близнюк та ін.; за ред. В.І. Оспіщева. — 2-ге вид., перероб. і доп. -К.: Знання, 2008. – 366 с.

15. Фінанси: підручник і за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К.: Знання, 2008. – 611 с.