8.3. Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів, створених в Україні

 

Найважливішим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV, у нашій країні запроваджено трирівневу систему пенсійного забезпечення:

-         перший рівень: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Вона передбачає забезпечення мінімальної та гарантованої пенсії, яка надається державою. Це та пенсія, яку отримують більшість громадян залежно від трудового стану та сплачених до Пенсійного фонду страхових внесків;

-         другий рівень: накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, за якої внески обліковуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які їх сплачують, і за досягнення пенсійного віку можуть ними скористатися;

-         третій рівень: система недержавного пенсійного забезпечення, яка передбачає можливість додаткового добровільного страхування осіб у недержавних пенсійних фондах.

Перші два рівні належать до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Другий і третій рівні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення. Громадяни України можуть бути учасниками одночасно різних рівнів пенсійної системи. Наразі в Україні ефективно функціонує лише перший рівень пенсійного забезпечення. Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи (другий рівень) планується лише з того року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється через Пенсійний фонд, який є спеціалізованою фінансовою установою, що займається мобілізацією та розподілом коштів пенсійного призначення. Пенсійний фонд був створений у січні 1992 р., а з серпня 2003 р. у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено перетворення Пенсійного фонду на самоврядну неприбуткову організацію, яка організовує та здійснює діяльність на підставі статуту, затвердженого його правлінням.

Пенсійний фонд не входить до складу Державного бюджету України. До його структури входять: Пенсійний фонд України (центральний рівень); головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах.

Органами управління Пенсійного фонду є правління (вищий орган управління) та виконавча дирекція. Правління Пенсійного фонду формується на основі паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців — по 5 осіб від кожної зазначеної представницької групи.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;

-         збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

-         розширення відновлення засобів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування;

-         участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення й у страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;

-         контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у цей фонд;

-         контроль за правильним використанням засобів фонду;

-         організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;

-         участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

-         участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку підвищення розміру пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін тощо.

 

Кошти Пенсійного фонду України формуються за рахунок:

-         страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

-         внесків добровільно застрахованих осіб;

-         обов’язкових зборів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій;

-         коштів державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством;

-         Інвестиційного доходу, що отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

-         сум фінансових санкцій, застосованих до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків і використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб і громадян за ці порушення;

-         благодійних внесків юридичних І фізичних осіб;

-         інших надходжень відповідно до законодавства.

 

Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

    виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів цього фонду. Наразі в Україні виплачуються такі види пенсій: за віком; за вислугу років; по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв’язку із втратою годувальника;

    надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством (соціальна виплата — допомога на поховання непрацюючих пенсіонерів тощо);

    погашення банківських кредитів і відсотків за їх користування;

    фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

    оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

    формування резерву коштів Пенсійного фонду який складається з резерву коштів для поточних потреб і резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

 

Особливістю витрачання коштів Пенсійного фонду є те, що кошти зберігаються в установах банків на поточних рахунках і вилученню не підлягають, а органи управління фонду утримуються за рахунок державного бюджету.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності створений у 2001 р. згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-ІН і є правонаступником Фонду соціального страхування України. Метою створення фонду є здійснення заходів щодо страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням і похованням.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною самоврядною організацією. Він не може проводити будь-яку іншу діяльність, крім визначеної законодавством, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюють правління та виконавча дирекція. Управління фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління фонду у пропорційному співвідношенні від трьох вказаних груп – по 15 представників від кожної.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пов’язане зі встановленням гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім’ї.

Джерелами формування доходів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є:

-         страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;

-         суми фінансових санкцій, застосованих до страхувальників і посадових осіб відповідно до чинного законодавства;

-         благодійні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб;

-         асигнування з державного бюджету;

-         прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фонду, в тому числі резерву страхових коштів фонду, на депозитному рахунку;

-         інші надходження відповідно до законодавства.

 

За рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються такі видатки:

-         виплата допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із вагітністю та пологами, при народженні дитини, на поховання;

-         організація санаторно-курортного лікування та відпочинку застрахованих, їхніх дітей, ветеранів та Інвалідів;

-         утворення резерву страхових коштів з розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

-         забезпечення поточної діяльності та утримання органів фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

 

Фонд соціального страхування на випадок безробіття був створений згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ і почав функціонувати у 2001 р. Метою створення фонду є сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць тощо.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти цього фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Управління Фондом соціального страхування на випадок безробіття здійснюють його правління, виконавча дирекція та її робочі органи. Управління здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління фонду у пропорційному співвідношенні від трьох вказаних груп – по 15 осіб від кожної.

Забезпечення соціального захисту незайнятого населення в умовах соціального страхування на випадок безробіття здійснюють органи державної служби зайнятості. Функції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на випадок безробіття покладені на Державний центр зайнятості, а її робочих органів — на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський І Севастопольський міські, районні, міжрайонні, міські та районні в містах центри зайнятості.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пов’язане з матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин і наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів фонду.

Джерелами формування доходів бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття є:

-         страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством;

-         асигнування із державного бюджету;

-         суми фінансових санкцій, що застосовуються до платників внесків відповідно до чинного законодавства;

-         прибуток, отриманий від тимчасово вільних коштів фонду, у тому числі резерву коштів фонду, на депозитному рахунку;

-         благодійні внески фізичних і юридичних осіб;

-         інші надходження згідно із законодавством України.

 

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають: працюючі пенсіонери та особи, що мають право на пенсію; іноземці та особи без громадянства, що тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Від сплати страхових внесків звільнено: застрахованих осіб на період відпустки у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; застрахованих осіб у частині отриманої допомоги у зв’язку з безробіттям.

Напрямами видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття є:

-         виплата допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової для організації безробітним підприємницької діяльності;

-         витрати на перекваліфікацію робітників;

-         витрати на працевлаштування;

-         одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

-         допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, котра перебуває на його утриманні;

-         пошук відповідної роботи;

-         інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

 

Видатки бюджету фонду щодо виплати допомоги у разі безробіття є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань створено у 2001 р. з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Основним нормативним актом, що регламентує діяльність фонду, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р.№ 1105-Х1У.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — це цільовий централізований страховий фонд, некомерційна самоврядна організація. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління фонду у пропорційному співвідношенні від кожної з трьох представницьких сторін – по 15 осіб з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань пов’язане зі встановленням гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Джерелами доходів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є:

-         внески роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

-         капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

-         дохід, отриманий від тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках;

-         кошти, отримані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

-         добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

 

За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам:

-         пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-         пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-         допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

-         одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

-         щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

-         грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому;

-         виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу;

-         виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

-         одноразова допомога у разі смерті потерпілого;

-         щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого;

-         надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

 

Таким чином, система державних позабюджетних фондів дає змогу комплексно та дієво розв’язувати найважливіші соціальні завдання щодо соціального захисту населення, підвищення його життєвого рівня, збереження і поліпшення здоров’я громадян, соціальної орієнтації безробітного населення, надання соціальних послуг населенню.