5.2. Поняття, джерела формування та склад доходів бюджету

 

Доходи бюджету — це частка централізованих ресурсів держави, які використовуються для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування бюджетного фонду країни і надходять у розпорядження органів державної влади та управління. Формою прояву цих відносин є різні види платежів суб’єктів господарювання та громадян до державного бюджету, а матеріальним втіленням – грошові кошти, які мобілізуються до бюджетного фонду.

Бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту, а з другого – об’єктом подальшого розподілу вартості, що сконцентрована у держави. Склад І форми мобілізації доходів бюджету залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, що вирішуються суспільством у певний період. Доходи бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене чинним законодавством України.

Доходи бюджету можуть формуватися за допомогою таких методів централізації грошових коштів: пряме вилучення доходів з державного сектора; отримання доходів від державних угідь, майна і послуг; перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків; залучення позик.

У державному секторі держава, як і будь-який підприємець, має право на отримання підприємницького доходу — прибутку. Весь створений у державному секторі прибуток за правом власності належить державі. Проте певні права на цей прибуток належать і колективам суб’єктів господарювання, тому практично ніколи весь прибуток державного сектора не вилучається до бюджету. При цьому у взаємовідносинах державних підприємств з бюджетом може застосовуватись як пряме вилучення доходів, так і оподаткування прибутку на загальних засадах. В умовах ринкової економіки, коли переважає приватний сектор, застосовується податковий метод, а в умовах адміністративної економіки домінує пряме вилучення доходів. Надходження від державного сектора, як правило, незначні, що пояснюється двома причинами:

-         держава зазвичай працює у непривабливих для приватного бізнесу сферах діяльності;

-         у більшості випадків діяльність державних підприємств є неприбутковою, оскільки спрямовується на виробництво певних товарів чи послуг, а не на одержання прибутку.

Доходи від державних угідь, майна і послуг формуються на основі прав власності держави. В Україні дотепер існує загальнонародна власність на землю, тому всі угіддя, надра, корисні копалини належать державі. Доходи від їх використання спрямовуються до бюджету держави. Формою таких доходів є платежі за ресурси: плата за спеціальне використання лісових ресурсів, плата за спеціальне використання водних ресурсів, плата за користування надрами.

Податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів у державному секторі може здійснюватись тільки на підставі законів.

Позичковий метод полягає у формуванні доходів бюджету на поворотній основі. За звичайних умов основу доходів бюджету становлять податки (95-98%) і позики (2-5%).

Крім реальних доходів, які формуються на основі вказаних методів, держава може використовувати емісійний дохід, тобто дохід, що забезпечує фінансування поточних видатків. Проте під час емісії в результаті інфляційних процесів збільшується тільки номінальна кількість грошей, а реальна вартість фінансових ресурсів не змінюється.

Джерелами формування доходів виступають створений ВВП (найнадійніше джерело) і національне багатство (відображає накопичені матеріальні цінності і розвідані природні ресурси). Використовується національне багатство тоді, коли не вистачає ВВП або є певний надлишок природних ресурсів.

Джерела формування доходів бюджету також поділяються на внутрішні і зовнішні. Зовнішні характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть формуватись за рахунок прямого перерозподілу (наприклад, репарація); міжнародного кредиту; оподаткування експортно-імпортної діяльності; валютного регулювання (відхилення встановленого курсу валют від реального їх співвідношення); цінового механізму (у світі склався певний масштаб цін, що призводить до міжнародного перерозподілу ресурсів).

Доходи бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України класифікуються за такими розділами:

 

1. Податкові надходження — це передбачені Податковим кодексом України загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори. Вони поділяються на такі групи:

-         податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб;

-         внутрішні податки на товари та послуги, до яких належать податок на додану вартість, акцизний податок, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

-         збори за спеціальне використання природних ресурсів. Сюди входять збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне використання води, збори за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, за спеціальне використання водних ресурсів, плата за користування надрами, плата за землю, плата за використання Інших природних ресурсів;

-         податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. До цієї групи входять; ввізне і вивізне мито на товари та інші предмети, які перетинають митний кордону України; кошти, одержані за вчинення консульських дій; інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності;

-         інші податки, які об’єднують групи місцевих податків і зборів, фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

 

2. Неподаткові надходження, які залежно від методів їх мобілізації об’єднуються у такі групи:

-         доходи від власності та підприємницької діяльності, до яких відносяться надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження від грошово-речових лотерей, рентна плата за транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, за перебування Чорноморського флоту Росії на території України та ін.;

-         адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності. До цієї групи входять державне мито, плата за утримання дітей у школах-інтернатах, плата за оренду майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, тощо;

-         інші неподаткові надходження, які включають надходження від штрафів і фінансових санкцій (надходження за порушення стандартів якості продукції, за порушення правил пожежної безпеки та ін.), власні надходження бюджетних установ (доходи за підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; доходи від концертної діяльності, плата за медичні послуги, вхідна плата в музеї та виставки, плата студентів за користування гуртожитком при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах тощо), а також надходження коштів від реалізації конфіскованого майна, суми кредиторської та депонентської заборгованості суб’єктів господарювання, у яких строк позовної давності минув, надходження коштів від реалізації надлишкового майна Збройних сил України та ін.

 

3. Доходи від операцій з капіталом, які мобілізуються неподатковим методом і включають такі групи надходжень:

-         надходження від продажу основного капіталу (надходження від реалізації валютних цінностей, скарбів, безгосподарного майна, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння тощо);

-         надходження від реалізації державних запасів товарів (кошти від реалізації матеріальних цінностей державного резерву і від реалізації матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

-         надходження від продажу землі І нематеріальних активів, що регламентуються нормами Земельного кодексу України.

 

4. Трансферти — це кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав чи міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

В умовах функціонування ринкової економіки у системі формування доходів бюджетів держави головною є податкова форма фінансових взаємовідносин держави та її суб’єктів. Нині податки забезпечують близько 80% всіх доходів зведеного бюджету України.