4.5. Класифікація податків

 

Кожний вид податків має свої специфічні ознаки й функціональне призначення і посідає певне місце у податковій системі. Роль того чи іншого податку визначається його належністю до певної групи згідно з чинною класифікацією податків. Класифікація дає можливість повніше висвітлити сутність і функції податків, підвищити їх роль у податковій політиці держави, визначити напрями й характер впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

 

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) стосовно органів державної влади, які їх установлюють. Поділ за цією ознакою визначається згідно з Податковим кодексом і передбачає на території України два види податків;

-         загальнодержавні податки і збори, які встановлюються найвищими органами влади в державі та є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів (податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств тощо);

 

-         місцеві податки і збори, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Ці податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів (збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір тощо);

 

 

2) за джерелами сплати:

- податки, збори та обов’язкові платежі, які входять у собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) (плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок, екологічний податок, збір за спеціальне використання води, єдиний соціальний внесок тощо);

 

- податки, збори та обов’язкові платежі, які сплачуються з прибутку підприємства (податок на прибуток підприємств тощо);

 

- податки та збори, які сплачуються з доходу фізичних осіб (плата за землю, податок на нерухоме майно, збір за першу реєстрацію транспортного засобу тощо);

 

3) за економічним змістом:

- податки на доходи, які справляються з доходів фізичних і юридичних осіб (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств);

 

- податки на споживання, які включаються у вартість (ціну) товарів (продукції) та справляються при їх придбанні (податок на додану вартість, акцизний податок, мито);

 

- податки на майно, які справляються з власників такого майна (плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);

 

4) за формою оподаткування:

- прямі податки, які встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягаря, за якого більше платять ті особи, що мають вищі доходи. До них належать: податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на нерухоме майно тощо;

 

- непрямі податки, які встановлюються у цінах товарів і послуг. Непрямі податки прямо не залежать від доходу окремого платника, бо, оскільки вони включаються в ціну, їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а отже, той, хто має вищі доходи. До непрямих податків належать: податок на додану вартість, акцизний податок, мито;

 

5) за суб’єктами оподаткування:

- податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств);

 

- податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);

 

- змішані податки (плата за землю, єдиний податок);

 

6) за характером використання податкових платежів:

- загальні, які знеособлюються при надходженні до бюджету (податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та ін.);

 

- спеціальні (цільові), які мають цільове призначення (збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства);

 

7) за способом стягнення:

- розкладні податки, які встановлюються у загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, а потім цю суму розкладають на окремі частини за окремими територіальними одиницями або платниками (податок на додану вартість, акцизний податок, податок на доходи фізичних осіб);

 

- окладні податки, які передбачають спочатку встановлення ставок, а потім визначення сум для кожного платника окремо (фіксований сільськогосподарський податок).