4.3. Поняття та основи побудови податкової системи

 

Податкове законодавство України складається з Конституції України, Податкового кодексу України, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Податкового кодексу Й законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим кодексом.

Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 р. і значно змінив систему оподаткування в Україні. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Податкова система України — це сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку. Згідно з Податковим кодексом, в Україні нині діють 23 податки і збори, з них 18 загальнодержавних та 5 місцевих.

Загальнодержавними є податки і збори, встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До загальнодержавних належать;

1.      Податок на прибуток підприємств.

2.      Податок на доходи фізичних осіб.

3.      Податок на додану вартість.

4.      Акцизний податок.

5.      Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

6.      Екологічний податок.

7.      Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

8.      Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

9.      Плата за користування надрами.

10.  Плата за землю.

11.  Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

12.  Збір за спеціальне використання води.

13.  Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

14.  Фіксований сільськогосподарський податок,

15.  Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

16.  Мито.

17.  Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками.

18.  Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

 

Місцевими є податки і збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків і зборів належать:

1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

2. Єдиний податок.

3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

4. Збір за місця для паркування транспортних засобів.

5. Туристичний збір.

 

Проблема побудови ефективної податкової системи — одна з найактуальніших у процесі становлення в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки у світовий ринок. її слід вирішувати шляхом вивчення, аналізу І творчого осмислення як наявної в Україні законодавчої бази, так і набутого у світі досвіду у сфері оподаткування.

Чинному податковому законодавству України притаманне включення його до бюджетного права, що й виділяє у податковому регулюванні фіскальні функції. Поширена ідея про те, що податки — це лише засіб для наповнення державного бюджету або, інакше, джерело коштів, необхідних для функціонування держави, — безпідставна та обмежена. Насправді податки суттєво впливають на діяльність суб’єктів господарювання, податкова система виконує функцію структурування економіки, створює і посилює одні зв’язки або знищує інші. Недоцільно акцентувати увагу лише на наповненні бюджету з податкових джерел, ігноруючи при цьому те, яким чином процедура його наповнення впливає на економічні процеси. Отже, податки – це не тільки засіб наповнення бюджету, але і дієвий важіль впливу на діяльність суб’єктів господарювання. Тому необхідно розробити таку податкову систему, яка б забезпечувала або хоча б не стримувала розвиток економіки.