3.4. Синтаксичні конструкції ділових документів, їх особливості

 

Коло питань: вживання ланцюгових зв'язків, специфіка синтаксису.

 

 

Вживання ланцюгових зв’язків

 

У діловому мовленні, як і в науковому стилі, переважають складні синтаксичні конструкції, які найточніше передають зміст ділових паперів.

Складні синтаксичні одиниці сприяють розвитку мислення і є найзручнішим типом вираження думки одним реченням. Звідси й наявність у ділових паперах складнопідрядних речень з кількома підрядними, вставними словами, реченнями.

Найхарактерніші — це ланцюгові зв’язки речень із вказівними й особовими займенниками, які точно передають їх смисловий зміст.

Ланцюговий займенниковий зв’язок тісніше єднає речення, ніж інші види зв’язку: лексичний повтор чи синоніміка. Крім того, займенниковий зв’язок, як правило, стилістично нейтральний, що є однією з ознак ділового мовлення і відповідає його призначенню.

Діловий стиль мови характеризується не лише широким використанням складних синтаксичних одиниць, а й особливим порядком слів у реченні. Так, більшість речень починається не з підмета, а з другорядного члена: обставини, додатка, вставного словосполучення або речення, дієприкметникового чи дієприслівникового звороту, підрядного речення.

У сучасній діловій документації широко представлені зворотні дієслова, пасивні звороти, різні типи складного присудка, безособові речення. А серед дієслівних форм часто використовується перша особа множини теперішнього й майбутнього часу, наприклад: розглянемо, пропонуємо, визначимо, звернемося і т. д.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуації, зокрема: взяти за основу; взяти до уваги; брати на себе обов'язок, зобов’язання тощо.

 

 

Специфіка синтаксису

 

Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями.

Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують їх переважно стоять на початку речення.

Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі.

Наприклад: Корпорація пропонує провести реорганізацію виробництва.

Поширені в службових документах також пасивні структури,

наприклад: закони приймаються; наказ виконується; вимоги ставляться; угода укладається.

Синтаксис сучасної ділової документації визначається вживанням інфінітивних конструкцій.

Наприклад: створити комісію з національних питань; відкликати працівників сільського господарства.

Характерною особливістю синтаксису документів є — стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі.

Типова ознака ділового стилю — використання віддієслівних іменників. Вони дають загальне уявлення про дію.

Наприклад: провести огляд машин до 15 вересня 2014року; подати звіт до 20 серпня 2013року.

Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності [125].

У ділових документах уживають складені іменні присудки. Це мотивується тим, що вони конкретніші за дієслівні відповідники.

Наприклад: Пропонуємо проводити змагання після занять. Рекомендуємо надавати перевагу відмінникам.

До складу такого присудка може входити іменник або один чи кілька прикметників і ін..