§ 2. Правовий статус нотаріуса

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юри­дичну освіту (університет, академія, інститут), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, прой­шов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльніс­тю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рі­шенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокат­ською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, пе­ребувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, вхо­дити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організа­цій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу опла­чувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Нотаріус має право:

витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

одержувати плату за надання консультацій правового ха­рактеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання додаткових інформаційно-технічних послуг;

складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним за­конодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Нотаріус зобов'язаний:

здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про нотаріат» і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаці­ям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотарі­альних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку зі вчи­ненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Мі­ністерства юстиції України, Головного управління юстиції Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здій­сненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльнос­ті та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених п. З ч. 1 ст. 29і Закону України «Про нотаріат», про­ходити підвищення кваліфікації.

Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адмі­ністрацій в урочистій обстановці приносить присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сум­лінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса».

Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президен­та України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, — законо­давством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій. Довідки про вчине­ні нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. На обґрунтовану письмову вимогу суду, прокура­тури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються протягом 10 робочих днів у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні. На письмову вимогу державної по­даткової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необ­хідні для визначення правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування. Довідки про заповіти видаються тільки після смерті заповідача.

Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

Нотаріус та посадова особа виконавчого комітету сільської, се­лищної, міської Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, праців­ників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотарі­усом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Нотаріальні і прирів­няні до них дії, вчинені з порушенням цих правил, є недійсними.

Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотарі­альною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюєть­ся Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України. Строк повноважень персонально­го складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.

Після проходження стажування особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяль­ністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотарі­ату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Порядок допуску до складання кваліфіка­ційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України. На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у таких випадках:

з власної ініціативи нотаріуса;

за поданням Головного управління юстиції Міністерства юс­тиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадках:

втрати громадянства України або виїзду за межі Укра­їни на постійне проживання;

винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;

винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусо­вих заходів медичного характеру, що набрала законної сили;

винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;

винесення рішення суду, що набрало законної сили, про об­меження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;

неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, органі­зацій, громадян;

невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;

порушення нотаріусом вимог, передбачених ч. 2 ст. З, ч. 1 ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про нотаріат»;

набрання законної сили рішенням суду про порушення но­таріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;

знищення нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотарі­альною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.

Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, володіє державною мовою. Керівником стажування може бути нотаріус, який має стаж нотаріальної діяльності не мен­ше 10 років. Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом та приватним нотаріусом чи державною нотаріальною конторою з додержанням законодавства про працю. Нотаріус за­безпечує підготовку стажиста до нотаріальної діяльності. Для ста­жистів нотаріуса встановлюються такі самі обмеження щодо несу місництва основної діяльності з іншої оплачуваною роботою, як і для нотаріуса.

Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодер­жавні, міжнародні спілки та асоціації. Об'єднання нотаріусів пред­ставляють їх інтереси у державних та інших органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів, здійснюють методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.