§ 1. Поняття та основні функції нотаріату

Конституція України у статті 59 гарантує кожному громадяни­нові право на отримання кваліфікованої правової допомоги. Но­таріат, поряд з іншими інститутами, забезпечує реалізацію цього конституційного права громадян, при цьому предмет його діяль­ності обмежений рамками безспірної цивільної юрисдикції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладе­но обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юри­дичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріат є інститутом, що забезпечує охорону й захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб шляхом вчинення нотаріальних дій від імені держави. Нотаріальна діяльність спря­мована на надання офіційної сили, вірогідності юридичним правам, фактам і документам. Діяльність нотаріату має певну спільність з діяльністю інших органів цивільної юрисдикції. Разом з тим, но­таріальна форма охорони й захисту відрізняється від інших форм. Особливість нотаріальної форми полягає в тому, що вона, як пра­вило, спрямована не на безпосередній захист, а на попередження порушення права, і тому предмет її діяльності специфічний. На від­міну від судової діяльності, предметом якої переважно є спори про право, предмет нотаріальної діяльності складають безспірні справи.

Органи нотаріату здійснюють тільки їм властиві функції, серед яких найбільш істотними є такі:

1) Функція забезпечення безспірності й доказової сили доку­ментів.

Нотаріально засвідчений договір на випадок спору, що випливає з договору, в суді полегшує стороні можливість довести свої права, тому що зміст прав і обов'язків сторін договору, дійсність їх підпи­сів, час здійснення договору офіційно підтверджені нотаріальним органом і тому є достовірними, безспірними.

Функція забезпечення законності при укладенні угод (контр­ольна функція ).

Стійкість договору, іншої угоди чи юридичного акта пов'язується з їхньою правомірністю, і тому нотаріус перевіряє наявність необ­хідного складу юридичних фактів, у тому числі — правоздатність і дієздатність сторін, приналежність їм суб'єктивних прав, що вони передають іншим особам тощо. Відповідно до п. 4 ст. 5 За­кону «Про нотаріат», нотаріус зобов'язаний відмовити у вчинен­ні нотаріальної дії у разі невідповідності останньої законодавству України чи міжнародним договорам. У зв'язку з існуванням при­ватного нотаріату особливо слід зазначити, що контроль за закон­ністю угод є функцією державною і тільки держава може покласти цю функцію на приватного нотаріуса, наділивши його певними повноваженнями.

Функція надання правової допомоги особам, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Останнім часом ця функція набуває все більшого значення, що зумовлено багатьма обставинами. По-перше, Конституція Укра­їни (ст. 3) проголосила, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Ці найважливі­ші положення Конституції реалізуються, зокрема, і з допомогою діяльності нотаріату. По-друге, реалізація даної функції набли­жає українських нотаріусів до нотаріусів латинської школи, що беруть безпосередню участь у підготовці контрактів, здійснюють певну діяльність як радники сторін, прагнучи виключити саму можливість появи правових суперечок. Таким чином, і наявність даної функції свідчить про те, що інститут нотаріату покликаний не тільки засвідчувати факти чи фіксувати обставини, що мають юридичне значення, а й надавати суб'єктам правових відносин всебічну правову допомогу.

При вчиненні будь-якої нотаріальної дії, нотаріус приймає юри­дично значуще рішення (у формі свідоцтва чи посвідчувального напису), що впливає на правовий статус заінтересованих осіб. При­йняття такого рішення можливо лише в результаті розгляду і ви­рішення юридичної справи, тобто застосування норм права до окре­мого явища — правової ситуації. Тому нотаріальну діяльність варто розглядати як специфічну правову форму діяльності, сутність якої полягає в тому, що в рамках її здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень у безспірних справах.

Застосування права (у тому числі нотаріатом) є особливою фор­мою його реалізації — державно-владною діяльністю, в результаті якої шляхом винесення індивідуальних правових актів суб'єкти суспільних відносин наділяються конкретними суб'єктивними правами й обов'язками.

Усе це свідчить про те, що нотаріальна діяльність має правовий характер, який виявляється у двох аспектах. По-перше, нотаріаль­ні дії вчиняються на підставі закону й у порядку, встановленому законом. По-друге, нотаріальні дії тягнуть правові наслідки.