§ 3- Правовий статус адвоката

Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу ад­воката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, ор­ганах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

представляти і захищати права та інтереси громадян і юридич­них осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповід­них питань;

збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

запитувати і отримувати документи або їх копії від підпри­ємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян — за їх згодою;

ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організа­ціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потре­бують спеціальних знань, опитувати громадян;

застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові моти­вовані відповіді на ці клопотання і скарги;

бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на за­сіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг тощо.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний:

неухильно додержувати вимог чинного законодавства;

використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

адвокат не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридич­ної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать ін­тересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представ­ник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача тощо.

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічни­ком адвоката з додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Пред­метом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здій­сненні своїх професійних обов'язків.

Дані досудового слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути роз­голошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, які допустили розголошення відомостей досудового слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім цього, забороняється розголошувати відомості, що станов­лять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб також помічнику адвоката та посадовим особам адвокатських об'єднань.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між гро­мадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. У разі участі адвоката у кримінальній справі за при­значенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість, оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається криміналь­но-процесуальним законодавством.

Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного ви­конання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при ви­никненні спору — за рішенням суду.

За порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства, що регулюють діяльність адвокатури, Прися­ги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфіка­ційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката — члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили;

обмеження судом дієздатності або визнання адвоката неді­єздатним;

грубого порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства України, які регулюють діяльність ад­вокатури, а також Присяги адвоката України.