§ 3- Організація та форми діяльності нотаріату

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріу­сів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються при­ватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчи­няються уповноваженими на це посадовими особами органів міс­цевого самоврядування.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на кон­сульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.

Державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України.

Штати державних нотаріальних контор затверджуються Голо­вним управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Ав­тономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заро­бітної плати. Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий. Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого державною нотарі­альною конторою та звільнення з посади провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, го­ловні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

Державні нотаріальні архіви засновуються в обласних цен­трах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі і є складовою час­тиною Національного архівного фонду. Вони здійснюють тимча­сове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів. Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України за погодженням з Головним архів­ним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який при­значається на посаду і звільняється з неї Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Приватна нотаріальна діяльність реєструється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка має сві­доцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію про відповідність робочого місця (контори) при­ватного нотаріуса.

Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Се­вастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реє­страції приватної нотаріальної діяльності допускається лише у разі, коли подані документи не відповідають встановленим вимогам. Про видачу реєстраційного посвідчення Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, голо­вні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі по­відомляють державну податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця (контори) приватного нотаріуса. У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Після видачі реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний розпочати нотаріальну діяльність протягом ЗО робо­чих днів. Якщо протягом цього строку без поважних причин нотарі­ус не приступить до роботи, видане йому реєстраційне посвідчення анулюється наказом Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управ­лінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та тру­дові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої но­таріальної дії шкоди приватний нотаріус зобов'язаний до почат­ку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. Мінімальний роз­мір страхової суми становить сто п'ятдесят мінімальних розмірів заробітної плати.

Приватна нотаріальна діяльність припиняється, а реєстра­ційне посвідчення анулюється у таких випадках:

подання приватним нотаріусом письмової заяви про припи­нення нотаріальної діяльності;

анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

не усунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 29і Закону Укра­їни «Про нотаріат»;

смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

припинення громадянства України або виїзд за межі Укра­їни на постійне проживання;

призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юс­тиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;

набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;

набрання законної сили рішенням суду про визнання при­ватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

набрання законної сили рішенням суду про визнання при­ватного нотаріуса безвісно відсутнім.

Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинених ним нотаріальних дій, в державний нотаріальний архів.

Нотаріуси (як державні, так і приватні) вчиняють такі нотаріальні дії:

посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

видають свідоцтва про право на спадщину;

видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних тор­гів (аукціонів);

видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних тор­гів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухо­мого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

засвідчують справжність підпису на документах;

засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є вико­навцем заповіту;

посвідчують факт, що фізична особа є живою;

посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

посвідчують час пред'явлення документів;

передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізич­ним та юридичним особам;

приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

вчиняють виконавчі написи;

вчиняють протести векселів;

вчиняють морські протести;

приймають на зберігання документи.

Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

посвідчують заповіти (крім секретних);

видають дублікати посвідчених ними документів;

засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

засвідчують справжність підпису на документах.

Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування

не мають права на оформлення документів, призначених для ви­користання за межами державного кордону.

До нотаріально посвідчених документів прирівнюються:

заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіта­лі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головни­ми лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів;

заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;

заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших екс­педиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

заповіти (довіреності) військовослужбовців, а в пунктах дис­локації військових частин, з'єднань, установ, військово-на­вчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб ор­ганів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти (довіреності) працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командира­ми (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;

заповіти (довіреності) осіб, які тримаються в установах ви­конання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені началь­никами таких установ;

заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвід­чені начальниками слідчих ізоляторів.

довіреності військовослужбовців або інших осіб, які пере­бувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших вій­ськово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;

довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це поса­довою особою органу місцевого самоврядування, крім дові­реностей на право розпорядження нерухомим майном, до­віреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Перелічені посадові особи зобов'язані негайно передати по одно­му примірнику посвідчених ними документів у державний нотарі­альний архів чи в державну нотаріальну контору за постійним міс­цем проживання заповідача. Капітани морських суден зобов'язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів на­чальникові порту України або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання заповідача.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов'я­заний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з повідо­мленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила за­повіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові дер­жавний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт. У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до Київського держав­ного нотаріального архіву.

Питання для самоконтролю

Розкрийте поняття нотаріату в Україні та визначте його завдання.

Визначте правові засади нотаріальної діяльності.

Охарактеризуйте систему вимог до кандидата на посаду но­таріуса.

Розкрийте порядок стажування осіб, які мають намір займа­тися нотаріальною діяльністю.

Визначте склад та повноваження кваліфікаційних комісій нотаріату.

Охарактеризуйте правовий статус нотаріусів.

Розкрийте компетенцію державних та приватних нотаріусів щодо вчинення нотаріальних дій.

Qui parcit nocentibus innocentes punit Той, хто щадить винних, карає невинних