Дисципліна адвоката в українському суді

Безумовно, адвокат має бути зразком дисципліни в суді. Адвокат зобов'язаний своєчасно з'являтись в судове засідання, не вступати у супер­ечки з судом. Такий обов'язок випливає з вимог ст. 271 КГІК, яка зобов'язує всіх осіб беззаперечно виконувати розпорядження головуючого щодо до­держання порядку в судовому засіданні. Стаття 272 КПК встановлює і за­ходи, які застосовуються до порушника: у разі повторного невиконання за­хисником розпорядження головуючого розгляд справи може бути відкла­дено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для вжиття відповідних заходів дисциплінарного впливу.

У практиці судів України зустрічаються випадки, коли захисники на­вмисно розпалюють конфлікт, намагаючись порушити нормальний хід справи. Іноді це робиться з тактичних міркувань, аби справу було від­кладено з метою виграти певний час для подачі додаткових доказів або з метою затягнути розслідування справи до закінчення строку давності. Приклад. У справі А., який обвинувачувався за кількома статтями КК Укра­їни, після передачі Ії до суду залишалося 6 місяців до закінчення строку давності. З тим, щоб затягнути процес, і діючи формально правильно, адвокати поставили вимогу про те, щоб усі матеріали справи судом

оголошувались повністю (25 томів), а потім надавались для огляду адвокатам. Було заявлено кілька десятків клопотань про допит до­даткових свідків, про призначення повторної експертизи у справі, про відкладення справи у зв'язку з відпусткою адвоката та виїздом на лі­кування. У справі було подано 5 скарг на дії слідчого. На кожного свідка було заготовлено по кілька десятків запитань. При допиті свідків ад­вокати, посилаючись на передбачене статтею 314 КПК право огля­дати та оголошувати документи, що є доказами у справі в будь-який момент судового слідства, вимагали оголошення документів, на які посилались свідки. Допит експерта розтягнувся на кілька тижнів.

У справі були заявлені клопотання про направлення справи на додатко­ве розслідування. Своєю чергою прокурор, підхопивши естафету від адво­катів, ґрунтовно допитував кожного свідка й оглядав документи, що оголо­шувались судом. Прокурор діяв не усвідомлюючи, що затяіування процесу ллє воду на млин адвокатів. У цій справі ні суд, ні обвинувачення не звер­нули увагу на значення того, що діяння, яке інкримінувалось, було вчинено у 1993 році. Між тим це означало, що встановлений новим кодексом строк давності у 15 років не може застосовуватись до діянь, вчинених до при­йняття цього кодексу та вступу його у законну силу. Адже Кримінальний кодекс 1961 року встановлював строк давності за цими статтями тільки у 10 років. Один із адвокатів опублікував у авторитетній газеті «Дзеркало тижня» статтю, де піддав критиці результати слідства. І хоч номер справи не було названо, а також не вказано прізвища підсудних і дані про суд, який розглядав справу, певний тиск, очевидно, судді відчули. Врешті-решт строк давності було пропущено і справу провадженням було закрито[42].

Адвокати вважали, що вони діють правильно і в рамках закону, який дійсно формально не порушили. Протилежну точку зору мали судді, які стверджували, що мав місце «адвокатський «беспредел» (сваволя). В да­ному випадку захисники не порушували процедуру судового процесу, навпаки, настоювали на його неухильному дотриманню. Такий собі сво­єрідний локаут. Однозначну оцінку такій ситуації дати нелегко. Якщо метою таких дій було всебічне і повне вивчення матеріалів справи - це одне, якщо ж адвокати керувались іншими мотивами - це інше. Приклад. У справі Ц- адвокат заявив клопотання, яке було відхилено су­дом. Через кілька годин адвокат повторно заявив те саме клопо­тання. Суддя зробив адвокату зауваження і попередив його, що при повторному порушенні будуть вжиті заходи, передбачені ст. 272 КПК. Попри це адвокат знову заявив клопотання про огляд і оголо­шення доказу, на який посилався свідок при наданні пояснень у суді. Суд, у порядку cm. 272 КПК відклав справу і повідомив про пору­шення кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. В даному випадку суд повинен був ураховувати (cm. 296 КПК), що адвокат не позбавлений права заявляти ті самі клопотання протягом усього судового слідства, незалежно від їх попереднього відхилення. Приклад. У справі Ц. у адвоката були дані, що смерть особи наступи­ла від отруєння, а не у зв'язку із самогубством, як стверджувало слідство. Захисник заявив клопотання про ексгумацію трупа та призначення повторної судово-медичної експертизи. Як і досудове слідство, так і суд, відхилили клопотання адвоката. Протягом су­дового слідства адвокат неодноразово звертався з цим клопотан­ням. Суд попередив захисника про те, що у випадку, якщо захисник ще раз заявить таке клопотання, він буде усунутий від справи.

На практиці спроби усунути адвоката за неодноразові клопотання мали місце. Отже, статті 61, 61-1, 272 КПК потребують уточнення. По­трібен більш точний правовий механізм для нейтралізації з боку адвока­тів порушення порядку в суді, а з другого боку - не допустити обмежен­ня прав захисника при дослідженні справи.

Судова практика засвідчує, що спроби усунути небажаного адвоката не одиничні.

Приклад. Старший слідчий ОВС ССП УМВСУ в Закарпатській області звернувся з поданням про усунення захисника С. від участі у кримі­нальній справі. Навів мотиви, що С. був присутній при проведенні обшуку місця проживання JI. С.О. та JI. 1.1., умисно перешкоджає слідству встановити істину по справі, після його розмови з поня­тими та власницею квартири вони змінили свої пояснення. Крім того, С. зайшов у 1ТТ до арештованого Бориса В.І., не здавши мо­більного телефону. Покликається на ст.ст. 61 -61-1 КГІК України.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора М. на підтримання по­дання, вивчивши матеріали слідства, суд визнав, що таке подання не під­лягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з Законом України «Про адвокатуру», захисник зобов'язаний зберігати професійну таємницю. Навіть після усунення його від участі у справі він може бути допитаний як свідок лише по обставинах, що стали йому відомі не у зв'язку з надан­ням юридичної допомоги.

Як відомо, слідчий клопоче про усунення захисника С. для допиту саме по обставинах проведення слідчої дії - обшуку 17.02.2004 року за місцем проживання Л. С.О. та Л. 1.1., з якими цього ж дня була укладена угода про надання правової допомоги. Захисник допускається до участі

54

в справі в будь-якій стадії процесу. Згідно зі ст. 69 п. 2 КПК України, не підлягає допиту як свідок захисник підозрюваного з приводу того, що стало відомо при здійсненні професійної діяльності. Крім того, слід зазначити, що слідчий мав намір допитати захисника С. по обставинах проведення слідчої дії, на яку він був допущений.

Керуючись ст.ст. 61, 61-1 КПК України, суд постановив: подання старшого слідчого ОВС ССП УМВСУ в Закарпатській області Ч. про усунення захисника С. від участі у кримінальній справі відхилити[43].