3.4. Вирішення судом питання про перегляд справи за нововиявленими обставинами

Відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 400-10 КПК України подання про­курора про перегляд справи за нововиявленими обставинами роз­глядається за правилами, встановленими для перегляду справ у ка­саційному порядку. Згідно з КПК України касаційне провадження складається з двох видів перегляду: а) перегляду судових рішень, що не набрали законної сили (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 383 КПК України); б) перегляду судових рішень, що вже набрали законної сили (ч. 2 ст. 383 КПК України).

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 400-10 КПК України подання про пе­регляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядаєть­ся апеляційним чи касаційним судом. Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку перегляду за нововиявленими обставинами. Це означає, що кримінальна справа може бути пере­глянута судом не нижчим від того, який виніс рішення, що підлягає зміні чи скасуванню вищестоящим судом. В останньому випадку від­новлення справи здійснюється тоді, коли ще до виявлення новови­явлених обставин судове рішення вже переглядалося вищестоящим судом (наприклад, вирок місцевого суду переглядався судом касацій­ної інстанції). А оскільки одним з можливих наслідків відновлення кримінальної справи може бути зміна чи скасування судового рішен­ня, то нижчестоящий суд (суд апеляційної інстанції) не вправі зміни­ти або скасувати ухвалу вищестоящого суду (касаційної інстанції). Так само не може прийняти рішення про відновлення справи суд ка­саційної інстанції, якщо судове рішення раніше було переглянуте на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Вій­ськової судової колегії ВСУ. У вказаних випадках перегляд кримі­нальної справи за нововиявленими обставинами повинен здійснюва­ти той суд, який вправі не лише відновити справу, але й перевірити правосудність рішень судів апеляційної чи касаційної інстанцій.

Після отримання матеріалів кримінальної справи суддею проводиться попередня перевірка. Перевірка клопотання про необхідність відновлення справи за нововиявленими обстави­нами здійснюється шляхом вивчення його доводів, матеріалів

кримінальної справи (справ), яка підлягатиме розгляду, до­датково поданих копій судових рішень та матеріалів перевір­ки або розслідування нововиявлених обставин, аналізу їхнього змісту. Суддя не вправі зупинити виконання судового рішен­ня, яке оскаржується. Перевірка доводів, викладених у клопотан­ні про перегляд судового рішення, повинна проводитися не більше 30 днів з дня його надходження до суду та реєстрації.

За результатами перевірки доводів суддя приймає одне з рі­шень: виносить постанову про призначення справи до судового розгляду; в разі відсутності підстав для відновлення справи або встановлюються наявність обставин, що виключають можли­вість відновлення справи не на користь засудженого, виправда­ного або особи, справу щодо якої судом закрито, виносить по­станову про відмову у задоволенні клопотання та призначенні справи до судового розгляду.

Про прийняте рішення повинен бути повідомлений проку­рор, який подав клопотання (шляхом направлення йому копії мотивованої постанови судді). Копія постанови також надси­лається зацікавленим особам. Засудженому, який утримується під вартою, копія постанови вручаються через адміністрацію установи виконання покарання.

Постанова судді про відмову у призначенні справи до судового розгляду може бути оскаржена прокурором у 7-денний строк з дня її винесення до того суду, суддя якого розглядав клопотання.

У випадках, коли суддя встановить, що клопотання прокурора не відповідає вимогам, він може повернути його прокуророві із вка­зівкою на недоліки. При цьому строк для усунення вказаних недо­ліків не призначається.

Якщо у клопотанні прокурора ставиться питання про погіршен­ня становища засудженого, виправданого чи особи, справу відносно якої судом закрито, суд викликає в судове засідання цих осіб, їх за­конних представників та захисників.

До початку судового засідання прокурор вправі доповнити, змі­нити або відкликати своє клопотання про необхідність відновлення кримінальної справи, а в ході судового розгляду — висловити й іншу думку, яка може бути взята до уваги при вирішенні спра­ви. Також клопотання прокурора може бути доповнене, змінене або відкликане вищестоящим прокурором. Не допускається внесення до клопотання змін, які тягнуть погіршення становища засудженого, виправданого або особи, щодо якої судом справу закрито. Клопотан­ня прокурора, в якому ставиться питання про покращення станови­ща особи, щодо якої здійснюватиметься судовий розгляд, може бути відкликане тільки за згодою такої особи.

В судовому розгляді обов'язковою є участь: прокурора; засудже­ного, виправданого або особи, щодо якої судом справу закрито; за­хисника та законного представника засудженого, виправданого або особи, щодо якої судом справу закрито.

Якщо у клопотанні прокурора ставиться питання про погіршен­ня їхнього становища й засуджений, виправданий чи особа, щодо якої судом справу закрито, не обрали собі захисника, суд, який роз­глядатиме справу, повинен вжити заходів щодо його призначення.

Можливість перегляду кримінальної справи у зв'язку з ново- виявленими обставинами обмежується дотриманням відповідних строків, передбачених ст. 400-6 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 400-6 КПК України перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримі­нальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 400-6 КПК України за наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності при­тягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин. Акт амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене ді­яння, а також помилування виключають провадження у криміналь­ній справі.

Закриття справи з підстав, вказаних у п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК Укра­їни, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. А це означає, що особа, погоджуючись на застосування до неї закону про амністію чи застосування щодо неї акт про помилування, фактично ви­знає свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину. Через те така особа і позбавляється права на перегляд кримінальної справи щодо неї в порядку виключного провадження в інтересах реабілітації.

При визначенні строків для судового розгляду справ за нововияв­леними обставинами необхідно керуватися ч. 1 ст. 392 КПК України, згідно з якою подання чи скарга на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України (ті, що набрали законної сили), повинні бути розглянуті не пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про при­значення справи до касаційного розгляду. Така регламентація є при­йнятною для перегляду кримінальних справ у зв'язку з нововиявле­ними обставинами.

Судовий розгляд справ за нововиявленими обставинами склада­ється з послідовно змінюючих одна одну частин. До них відносяться: 1) підготовча частина; 2) основна частина (доповідь справи, пояснен­ня учасників процесу, викладення прокурором своїх міркувань); 3) заключна частина (прийняття судом рішення).

Справа призначається до слухання головою відповідного вищес­тоящого суду або його заступником в межах встановлених строків для розгляду справи і з врахуванням часу, необхідного для її вивчен­ня. Як правило, вивчає справу суддя, який розглядав та перевіряв доводи клопотання про перегляд судового рішення.

Під час розгляду кримінальної справи у зв'язку з нововиявлени­ми обставинами апеляційним чи касаційним судом головує голова судової палати у кримінальних справах відповідного суду, його за­ступник чи інший суддя, що входить до складу цієї палати. На спіль­ному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії ВСУ головує Голова ВСУ, заступник Голови ВСУ, Го­лова Судової палати у кримінальних справах або Голова Військової судової колегії ВСУ.

Відповідно до вимог ст. 391 та ч. З ст. 394 КПК України судовий розгляд справи відбувається з обов'язковою участю прокурора. Відпо­відно до роз'яснень Пленуму ВСУ у п. З постанови «Про застосування судами України законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах» № 11 від 22 груд­ня 1989 р. при неявці прокурора розгляд справи має бути відкладено. Як правило, в засіданні суду апеляційної інстанції приймає участь за­ступник прокурора області чи інший призначений прокурор. В засі­данні суду касаційної інстанції і на спільному засіданні Судової пала­ти у кримінальних справах та Військової Судової колегії ВСУ приймає участь заступник Генерального прокурора України або начальник від­повідного управління Генеральної прокуратури України.

Згідно ч. 1 ст. 391 КПК України в засіданні суду, що розглядає справу, крім прокурора, можуть приймати участь й всі інші особи, які мають право порушити питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження. Але ця участь у відповідності до ч.І ст. 391 КПК України може бути обов'язковою лише за вимогою прокурора.

Зацікавлені учасники кримінального процесу в усіх випадках по­винні бути повідомлені про призначення справи до судового розгляду та про їхнє право брати в ньому участь. Суд зобов'язаний створити процесуальні умови та забезпечити реалізацію наданого учасникам процесу права. Якщо повідомлений про час та місце слухання справи учасник процесу не зможе з'явитися до вищестоящого суду у встанов­лений строк з поважних причин, то він має право подати клопотання про перенесення розгляду справи на інший день. Про перенесення судового розгляду суд повинен повідомити інших учасників процесу. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення учасника процесу про відкладення розгляду справи, в результаті чого він був позбавлений можливості приймати участь в судовому засіданні, необхідно розці­нювати як порушення його процесуальних прав.

Аналогічною є і ситуація з захисником, який своєчасно повідо­мив суд про бажання взяти участь у судовому засіданні.

Участь засудженого, виправданого чи особи, щодо якої справу закрито, в судовому розгляді справи вищестоящим судом не повинна бути перешкодою для участі в цьому засіданні їх захисника і, навпа­ки, участь захисника засудженого, виправданого чи особи, щодо якої справу закрито, не повинна залежати від участі в судовому засіданні самого підзахисного. Участь захисника у судовому розгляді справи за нововиявленими обставинами є обов'язковою, якщо подання було внесене не на користь засудженого, виправданого чи особи, щодо якої справу закрито. В тому ж випадку, коли засуджений, виправданий чи особа, щодо якої справу закрито, не обрали собі захисника, вжити заходів щодо його призначення повинен суд.

Неявка повідомлених про час і місце судового розгляду учасни­ків процесу не є перешкодою для розгляду справи. Однак у випадку неявки учасника процесу, участь якого в судовому засіданні вищес­тоящий суд визнав обов'язковою як з власної ініціативи, так і за кло­потанням іншого учасника процесу, розгляд справи слід відкласти, про що виноситься відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 395 КПК України вищестоящий суд пере­віряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами у тій частині, в якій воно було оскаржене. Визначений у такий спосіб в якості загального пра­вила обсяг перевірки справи у вищестоящому суді означає, що: пере­вірці підлягають лише доводи поданих касаційної скарги чи подан­ня, клопотання або подання в порядку виключного провадження, а не всі матеріали справи, на основі яких винесене судове рішення; пе­ревірка охоплює тільки тих суб'єктів, які подали або щодо яких вне­сені вказані процесуальні документи, а не всіх осіб, інтересів яких стосується винесене судове рішення.

Оскільки особа подала клопотання про перегляд судового рішен­ня тільки у певній його частині, то, очевидно, що всі інші висновки та рішення суду для неї є прийнятними та вигідними і тому вона з ними погоджується. Обмеження перевірки справи надає широкі можли­вості учасникам процесу - дозволяє оспорювати частини судового рі­шення вибірково, тобто лише таку, на їхній погляд, наявну у ньому помилку, яка для них не вигідна.

У відповідності з ч. 1 ст. 395 КПК України суд, який розглядає справу, вправі вийти за межі вимог, викладених у клопотанні чи по­данні, якщо цим не погіршується становище засудженого. Отже, не всі судові помилки, які знаходяться поза межами процесуальних ви­мог заінтересованої особи, залишатимуться також і поза оцінкою ви­щестоящого суду.

Останній виняток із загального правила про обмеження обсягу перевірки справи процесуальними вимогами учасників процесу, ви­кладений у ч. 2 ст. 395 КПК України. Згідно з нею якщо задоволен­ня клопотання чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких клопотання не подавалися або щодо яких подання не вносилися, суд зобов'язаний прийняти таке рішення. Таке положення закону пояснюється тим, що неправосудне судове рішення щодо одних засуджених, може бути неправосудним і щодо інших засуджених по тій же кримінальній справі. Відповідно, воно не може бути залишене в силі і щодо таких засуджених.

Втім, відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України вищестоящий суд не може перевіряти справу щодо виправданих, які або стосовно яких су­дове рішення не оскаржувалось. Не встановивши підстав для прийнят­тя рішення на користь засуджених, від яких не надійшли клопотання або щодо яких не внесено подання, вищестоящий суд не зобов'язаний у своїй ухвалі вказувати про перевірку справи і щодо них.

Суд, який вирішує питання про відновлення справи, при при­йнятті рішення за результатами судового розгляду вправі прийняти одне з наступних рішень.

Суд залишає подання прокурора без задоволення, а оскаржене судове рішення в силі, якщо дійде висновку, що нововиявлені обста­вини не встановлені або не вплинули на правильність цього рішен­ня чи коли між встановленими новими фактами та неправильністю оскаржене судового рішення немає причинного зв'язку. Ще однією з підстав для прийняття такого рішення є сплив річного строку, про­тягом якого можна відновити справу в бік, що погіршує становище виправданого чи особи, щодо якої справу закрито або строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд скасовує вирок, постанову або ухвалу і направляє справу на нове чи додаткове досудове розслідування, якщо визнає наявність нововиявленої обставини, яка зумовлює необхідність кваліфікації дій особи по закону про більш тяжкий злочин, пред'явлення обви­нувачення, що відрізняється від попереднього, а також тоді, коли іс­нує потреба у проведенні таких процесуальних дій спрямованих на збирання і перевірку доказів, які не в змозі провести суд першої ін­станції.

Суд скасовує вирок, постанову або ухвалу суду першої інстанції і направляє справу на новий судовий розгляд, якщо визнає наявність нововиявленої обставини, що вказує на неправильність виправдання, закриття справи, виключення окремих пунктів обвинувачення, при­значення покарання, яке за своєю м'якістю не відповідає вчиненому.

Суд скасовує вирок, постанову або ухвалу суду апеляційної ін­станції і направляє справу на новий апеляційний розгляд, якщо визнає наявність нововиявленої обставини, яка свідчить про непра­вильність скасування виправдувального вироку чи постанови (ухва­ли) про закриття справи, постановлення нового вироку чи постанови, зміни вироку чи постанови, застосування закону про менш тяжкий злочин судом апеляційної інстанції.

Суд скасовує вирок, постанову або ухвалу суду касаційної інстан­ції і направляє справу на новий касаційний розгляд, якщо визнає на­явність нововиявленої обставини, яка свідчить про неправильність скасування виправдувального вироку чи постанови (ухвали) про за­криття справи суду першої або апеляційної інстанції, зміни вироку, постанови чи ухвали, застосування закону про менш тяжкий злочин судом касаційної інстанції.

Суд скасовує вирок, постанову або ухвалу та всі наступні судові рішення і закриває провадження у справі, якщо дійде висновку, що нововиявлена обставина виключає провадження по справі.

У чинному КПК України не врегульоване питання про можли­вість оскарження рішення, яке прийняв суд в результаті розгляду справи за нововиявленими обставинами. Вважаємо, що на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга, вне­сене касаційне подання прокурора, а на ухвалу суду касаційної ін­станції - подане клопотання про її перегляд в порядку виключного провадження на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії ВСУ.