3.3. Процесуальний порядок завершення розслідування нововиявлених обставин

По закінченню розслідування нововиявлених обставин уповно­важеним на те суб'єктам необхідно вжити комплекс заходів, спрямо­ваних на перегляд неправомірного рішення суду й відновлення пору­шених прав громадян. Сукупність дій, що здійснюються після завер­шення розслідування нововиявлених обставин, залежить від їх виду, від результатів розслідування та від суб'єктів його проведення.

Нормами кримінального судочинства недостатньо чітко визна­чені дії суб'єктів після проведення розслідування нововиявлених об­ставин. У ст. 400-8 КПК України зазначено, що після закінчення роз­слідування нововиявлених обставин районний, міський прокурор, за наявності підстав для відновлення справи, направляє її разом із мате­ріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні чи фальсифікації доказів у справі вже засудже­ні, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирі­шує питання про внесення подання до апеляційного суду.

Справи, за якими вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міста Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора об­ласті) направляє Генеральному прокуророві України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

Якщо прокурор не вбачає за доцільне перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому, складаючи вмотивовану постанову, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, що подали заяви. Ця постанова може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.

Неврегульованість завершення розслідування нововиявлених обставин породжує значні проблеми у практичній діяльності органів слідства та прокуратури. Посадові особи правоохоронних органів по- різному виходять зі складних ситуацій.

Так, прикладом може слугувати кримінальна справа, порушена відносно громадянина О. С. Ткаченка за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Після проведення розслідуван­ня був винесений обвинувальний вирок, яким О. С. Ткаченко визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у вигляді позбав­лення права займатися підприємницькою діяльністю на 2роки. Через деякий час Ткаченко О. С. подав клопотання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Після проведення перевірки прокурор відновив провадження у справі й доручив прове­дення розслідування слідчому. Після проведення ряду слідчих дій на­чальник слідчого відділу склав висновок про закінчення розслідування нововиявлених обставин, в якому вказав на законність рішення суду, оскільки вина О. С. Ткаченко підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, і направив справу прокурору. Прокурор району зі сво­їми вказівками повернув справу для проведення розслідування нововиявлених обставин. Провівши слідчі дії, начальник слідчого відділу ще раз склав висновок за результатами проведення розслідування нововиявлених обставин, де вказав на законність вироку суду й на­правив справу прокуророві. Прокурор знову направив справу зі своїми вказівками для проведення розслідування. Після проведення слідчих дій начальник слідчого відділу знову направив справу прокурору без висновку за результатами проведення розслідування. Таким чином, внаслідок неправомірних дій посадових осіб було втрачено чимало часу, протягом якого залишалися порушеними права громадян, від­носно яких було винесено незаконне рішення суду.

Одним із важливих питань, що потребує вирішення, залиша­ється те, чи повинен слідчий складати певний документ за резуль­татами розслідування нововиявлених обставин. У КПК України від­сутня норма, яка б вимагала від слідчого складання процесуального документа. Проведений нами аналіз кримінальних справ, у яких проводилося розслідування нововиявлених обставин, показав, що у 93,75% з них матеріали розслідування передаються прокурору без відповідного документа, який би підтверджував його закінчення, що є грубим порушенням.

Необхідним є складання слідчим підсумкового процесуально­го документа за результатами проведення розслідування нововияв­лених обставин, оскільки не можна вважати досконалою усну про­цедуру передачі матеріалів від слідчого до прокурора. Адже може трапитися так, що слідчий під час проведення розслідування збере достатню кількість доказів, на основі яких він зробить висновок про незаконність та необґрунтованість винесеного рішення. Після цього він направить справу разом і матеріалами розслідування прокурору для складання висновку. Прокурор, ознайомившись з матеріалами розслідування, може дійти іншого висновку, тобто про те, що раніше винесене рішення суду є законним. Це може бути внаслідок того, що прокурор не повністю вивчив матеріали розслідування чи не зрозу­мів їх суті. А якщо раніше прокурор затверджував обвинувальний висновок чи підтримував обвинувачення в суді, то він може і вбача­ти підстави для поставлення перед судом питання про відновлення справи, але навмисно буде перешкоджати цьому наданими йому по­вноваженнями. І в разі оскарження зацікавленими особами рішен­ня до вищестоящого прокурора, він повинен провести перевірку ма­теріалів розслідування. При перевірці матеріалів буде встановлено, що рішення про закриття провадження у справі було прийнято не у зв'язку з негативним проведенням слідчим розслідуванням, а внаслі­док того, що прокурор не вбачав підстав для відновлення справи. І складання слідчим підсумкового документа за результатами розслі­дування зобов'язуватиме його з більшою відповідальністю ставити­ся до розслідування, а прокурора відповідно до вивчення матеріалів розслідування та прийняття законного рішення.

Якщо розслідування даних про нововиявлені обставини вчинен­ня злочину в основному буде проводитися слідчим, то як і у випадку закінчення досудового слідства, коли слідчим складається обвину­вальний висновок, необхідним є складання висновку за результа­ти проведення розслідування даних про нововиявлені обставини. У цьому висновку необхідно вказати: анкетні дані засудженого чи ви­правданого, щодо яких відновлюється справа; приводи та підстави відновлення провадження у справі; ким відновлювалося проваджен­ня і проводилося розслідування у справі за нововиявленими обстави­нами; перелік процесуальних дій; підстави для відновлення справи; день підтвердження нововиявлених обставин; дані прокурора, який склав подання та в який суд воно направляється; запропоноване про­курором рішення у справі; список осіб, які викликаються до залу судового засідання. Цей висновок слідчий направлятиме прокурору, який буде приймати певне рішення, про що йтиме мова далі.

Невирішеним залишається також питання забезпечення права на оскарження рішень суб'єктів розслідування особами, інтересів яких торкається провадження у зв'язку з нововиявленими обстави­нами. Адже для засудженого, виправданого чи особи, відносно якої закрито кримінальну справу, залишається невідомим факт закінчен­ня розслідування. Оскільки провадження за нововиявленими обста­винами завжди торкається інтересів певних осіб, то, вважаємо, що не повинно існувати перешкод для можливості ознайомлення їх з мате­ріалами розслідування нововиявлених обставин.

Так, згідно зі ст. 217 КПК України визнавши досудове слідство у справі, яка підлягає направленню для попереднього розгляду спра­ви суддею, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого, його представника, обвинуваченого та його представника і роз'яснює їм право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідо­млення.

У разі письмового або усного клопотання цих осіб про ознайом­лення їх з матеріалами справи, слідчий повинен надати потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповіда­чеві або їх представникам можливість ознайомитися з ними.

Визнавши зібрані докази у справі достатніми для складання об­винувального висновку і виконавши вимоги ст. 217 КПК України, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма мате­ріалами справи як особисто, так і за допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства (ч. 1 ст. 218 КПК України).

Необхідно зазначити, що для забезпечення прав осіб, інтересів яких торкається незаконне рішення суду, що набрало законної сили, питання про ознайомлення їх з результатами проведеного розсліду­вання нововиявлених обставин повинно вирішуватися аналогічно. Тобто, визнавши всі докази у справі достатніми для складання ви­сновку за результатами проведення розслідування нововиявлених обставин, слідчий зобов'язаний оголосити особам, інтересів яких стосується це провадження, що розслідування даних про нововиявлені обставини закінчено й вони мають право на ознайомлення з усі­ма матеріалами справи як особисто, так і за допомогою захисника, а також мають право заявляти клопотання про доповнення розслі­дування.

Про оголошення зацікавленим особам про закінчення розсліду­вання і про пред'явлення їм матеріалів справи, слідчий складає про­токол із додержанням правил ст. 85 КПК України. У разі внесення зацікавленими особами клопотання воно заноситься до протоколу, після чого слідчий повинен вжити заходів для його задоволення. Ви­конання цих вимог забезпечить можливість своєчасного здійснення права на оскарження дій суб'єктів розслідування. Вважаємо за необ­хідне закріпити це положення у КПК України.

Отримавши від слідчого матеріали розслідування разом з висно­вком за його результатами, прокурор повинен вивчити їх. По-перше, необхідно встановити чи наявні обставини, які можуть перешкодити відновленню справи та скасуванню незаконного рішення. По-друге, необхідно перевірити об'єктивність проведеного розслідування, вжи­ти передбачених законом заходів щодо усунення порушень.

Нормами кримінального судочинства не встановлений чіткий термін прийняття прокурором рішення за матеріалами розслідуван­ня даних про нововиявлені обставини, які до нього надійшли. Та в практичній діяльності досить часто трапляються випадки, коли таке рішення приймається по кілька місяців, що є грубим порушенням. Вважаємо, що термін прийняття прокурором рішення повинен вхо­дити в місячний строк проведення розслідування даних про новови­явлені обставини вчинення злочину.

Як бути в випадку, якщо при ознайомленні прокурора з мате­ріалами розслідування, яке за його дорученням проводив слідчий, виявляється неповнота його проведення та істотні порушення норм кримінально-процесуального закону? Думаємо, що це питання по­винно вирішуватися за аналогією так, як і у випадку надходження до прокурора кримінальної справи з обвинувальним висновком. Так, якщо при ознайомленні прокурора з матеріалами кримінальної спра­ви, що надійшла до нього згідно зі ст. 225 КПК України виявляються порушення кримінально-процесуального законодавства, він має пра­во повернути справу для проведення додаткового розслідування (ст. 227 КПК України). У випадку виявлення прокурором порушень під час розслідування даних про нововиявлені обставини, прокурор має право направити справу для проведення додаткового розслідування.

Якщо при вивченні матеріалів розслідування прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставина­ми, він має право закрити своєю постановою провадження у справі, про що повідомляє зацікавлених осіб. Зміст такої постанови чітко не визначений законодавцем, тому прокурори складають їх по-різному. Вважаємо, що в ній, відповідно до вимог КПК України, що ставлять­ся до постанов прокурора, повинні зазначатися: приводи та підстави для відновлення провадження у кримінальній справі; короткі відо­мості про справу, щодо відновлення якої надійшло клопотання; ре­зультати проведеного розслідування нововиявлених обставин. При­йняте прокурором рішення повинно бути законним та обґрунтова­ним. Рішення прокурора може бути оскаржено вищестоящому про­курору згідно зі статтями 234-236 КПК України.

Після проведення перевірки матеріалів розслідування, проку­рор, з'ясувавши, що є підстави для перегляду судового рішення, на­правляє справу разом із матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні чи фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і висновком вищестоящому прокуро­ру. Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор об­ласті чи прирівняні до нього прокурори направляють Генеральному прокуророві чи його заступникам.

Вказівка на те, що справи направляються до вищестоящого про­курора, значить, що прокурор району чи міста не має права самостій­но ставити питання перед судом про відновлення справи.

Згідно зі ст. 400-8 КПК України, отримавши матеріали від нижчестоящого прокурора, вищестоящий прокурор вирішує питання про принесення подання до суду. Таке нечітке формулювання породжує виникнення деяких питань: чи може вищестоящий прокурор не по­годитися з висновком за результатами проведення розслідування та відмовитися направляти до суду подання про перегляд судового рі­шення; чи може повернути матеріали розслідування нижчестоящому прокурору для проведення додаткового розслідування?

Думаємо, що, якщо при перевірці матеріалів розслідування нововиявлених обставин прокурор не вбачає підстав для перегляду спра­ви, він своєю вмотивованою постановою може закрити провадження у справі. У разі виявлення прокурором порушень норм кримінально-процесуального закону він має право направити справу нижчестоящому прокурору для організації додаткового розслідування даних про нововиявлені обставини.

Уразі згоди прокурора з висновком за результатами проведення розслідування нововиявлених обставин, прокурор складає від свого імені подання про перегляд судового рішення.

Зміст подання прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами нормами КПК України не визначений. У ст. 350 та ч. 2 ст. 387 КПК України визначений зміст лише апеляцій­ного та касаційного подання, що мають свою специфіку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру України» подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих пору­шень і умов, що їм сприяють, виносяться прокурором, його заступни­ком у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підля­гає невідкладному розгляду. Не пізніше місячного терміну має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Подання прокурора про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, яке направляється до суду, повинно відповідати певним вимогам, складатися зі вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині вказуються: назва суду, в який вноситься подання; посада, звання, прізвище та ініціали поса­дової особи прокуратури, що вносить подання; дата та місце складан­ня подання; відомості про особу, щодо якої було винесено рішення суду; яким судом і за якою статтею була засуджена особа, вид та роз­мір покарання; чи переглядалася справа в апеляційному чи касацій­ному порядку. У описовій частині зазначаються: відомості про подію злочину; суб'єкти, що подали заяву про перегляд судового рішення; приводи та підстави для відновлення провадження у справі й прове­дення розслідування та підстави, згідно з якими, на думку прокуро­ра, може бути відмінене рішення суду. В резолютивній частині подан­ня вказується обґрунтований висновок прокурора щодо незаконності рішення суду та клопотання прокурора. Одним із них завжди буде скасування попереднього вироку суду. Іншим, залежно від результа­тів розслідування, - направлення справи на новий судовий розгляд чи додаткове розслідування, або за наявності для того підстав, перед­бачених у ст. 6 КПК України, закрити кримінальну справу. Подання підписується особою, що його вносить.

Нормами кримінального судочинства також не встановлено, чи повинен прокурор разом зі своїм поданням направляти матеріали розслідування та матеріали кримінальної справи, в якій винесений вирок щодо осіб, що вчинили злочини проти правосуддя.

До подання прокурора повинні приєднуватися всі матеріали, які відносяться до відновлення справи за нововиявленими обставинами й документи, які були складені в ході розслідування цих обставин. Вони направляються в суд разом зі справою, яка підлягає відновлен­ню. Винятком з цього правила можуть бути матеріали розслідування й розгляду в суді, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 400-5 КПК Украї­ни. У таких випадках до матеріалів провадження за нововиявленими обставинами достатньо приєднати копію вироку по справі.

Необхідним є визначення у КПК України чіткого переліку доку­ментів, що необхідно подавати прокурору до суду разом з матеріа­лами розслідування.

У ч. З ст. 388 КПК України зазначено, що одночасно з витребу­ванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді. Оскільки справи за нововиявленими обставинами переглядаються за процедурою перегляду справ у касаційній інстанції, то можна зроби­ти висновок, що зупинити виконання вироку може суддя після отри­мання від прокурора інформації про незаконність судового рішення.

Та зупинення вироку прокурором не може мати місця, адже до його відміни вищестоящим судом воно є законним та обґрунтованим. Можливо, зупинення ним вироку було б актуальним у той час, коли Кримінальним законом одним із видів покарання передбачалося по­карання у вигляді смертної кари, коли невирішення цього питання могло б коштувати життя незаконно засудженої особи.