Додаток4 .Порівняльна таблиця розбіжностей основних нармотивних положень попереднього та нового акціонерного законодавства

Новела

Попередня норма

обрання комісії з припинення акці­онерного товариства;

вирішення інших питань, що нале­жать до виключної компетенції загаль­них зборів згідно із статутом або поло­женням про загальні збори товариства (ч. 2 ст. 33).

зборів акціонерів і не можуть бути пе­редані іншим органам товариства (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2-7 та 21 ч. 2 ст. 33 цього Закону [внесення змін до статуту товариства, прийняття рішен­ня про анулювання викуплених акцій, прийняття рішення про зміну типу то­вариства, прийняття рішення про розміщення акцій, прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства, прийняття рішення про зменшення статутного капіталу това­риства, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, про лікві­дацію товариства, обрання лікві­даційної комісії, затвердження поряд­ку та строків ліквідації, порядку роз­поділу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідапі- ного балансу], приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства мо­жуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються трь­ома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абз. 2 ч. 3 цієї статті (ч. 5 ст. 42).

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:

внесення змін до статуту товариства;

ліквідації товариства (ч. 4 ст. 159 ЦКУ).

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів

акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а)    зміна статуту товариства;

б)    прийняття рішення про припинен­ня діяльності товариства

(ч. 1 ст. 42 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

 

Новела

Попередня норма

Статутом приватного товариства мо­же встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань:

про дострокове припинення повно­важень посадових осіб органів товари­ства;

про звернення з позовом до посадо­вих осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих то­вариству;

про звернення з позовом у разі не­дотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину

(ч.З ст. 42).

Аналогічна норма відсутня.

Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного 3 питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного това­риства, крім проведення кумулятив­ного голосування (ч. 1 ст. 42).

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція — один голос (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про господарські товариства»).

Акціонери — власники привілейова­них акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства та­ких питань:

припинення товариства, що перед­бачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

внесення змін до статуту товарист­ва, що передбачають обмеження прав акціонерів — власників цього класу привілейованих акцій;

внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черго­вості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збіль- шення обсягу прав акціонерів — влас­ників розміщених класів привілейова­них акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства. Статутом приватного товариства акціонеру — власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань (ч. 5 ст. 26).

 

У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з пи­тань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з викорис­танням бюлетенів для голосування. У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. При голосуванні з питань, зазначених у ст. 68 цього Закону, використання бюлетенів є обов'язковим (абз. 2-4 ч. 1 ст. 43).

Аналогічна норма відсутня.

У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, які за­реєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками акцій, голосу­ючих принаймні з одного питання, що розглядатиметься наступного дня.

Аналогічна норма у законодавчх актах відсутня.

 

Новела

Попередня норма

Повторна реєстрація акціонерів (їх представників) наступного дня не проводиться.

Кількість голосів акціонерів, які за­реєструвалися для участі в загальних зборах, визначається на підставі даних реєстрації першого дня. Після перерви загальні збори прово­дяться в тому самому місці, що зазна­чене в повідомленні про проведення загальних зборів.

Кількість перерв у ході проведення за­гальних зборів не може перевищувати трьох

(ч. 8 ст. 42).

 

Роз'яснення щодо порядку голосуван­ня, підрахунку голосів та інших питань, пов'язаних із забезпеченням проведен­ня голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів. Пов­новаження лічильної комісії за догово­ром можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. (ч. 1 ст. 44)

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії (ч. 2 ст. 73).

Аналогічна норма відсутня.

Протокол загальних зборів акціонер­ного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів. Протокол загальних зборів, підписа­ний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та відписом го­лови виконавчого органу товариства

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передаєть­ся виконавчому органу акціонерного товариства

(ч. 9 ст. 41 Закону України «Про гос­подарські товариства»).

 

(у разі колегіального виконавчого ор­гану) або одноособового виконавчого органу

(ч І та ост. абз. ч. 2 ст. 46).

 Позачергові загальні збори акціонер­ного товариства скликаються наглядо­вою радою:

з власної ініціативи;

на вимогу виконавчого органу в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного гіравочину;

на вимогу ревізійної комісії (ревізо­ра);

на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків прос­тих акцій товариства;

в інших випадках, встановлених за­коном або статутом товариства. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

У разі якщо протягом встановленого строку наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товари­ства, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду (ч. 1,2 та 6 ст. 47).

Позачергові збори акціонерів склика­ються у разі неплатосиро-можності товариства, а також за наявності обс тавин, визначених у статуті товарист­ва, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціо нерного товариства в цілому. (абз. 2 ч. 5 ст. 159 ЦКУ, ч. 2 ст. 45 За кону України «Про господарські това риства»)

Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на пись­мову вимогу наглядової ради акціонер­ного товариства або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного това­риства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання по­зачергових зборів з порядком денним, запропонованим наглядовою радою акціонерного товариства або ревізій­ною комісією.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачерго­вих зборів у будь-який час і з будь- якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної ви­моги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 цього Закону

(ч. З та 4 ст. 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Новела

Попередня норма

Наглядова рада

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві кількістю акціонерів — власників прос­тих акцій 9 осіб і менше у разі відсут­ності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підго­товки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства (ч. 2 ст. 51).

В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створен­ня наглядової ради акціонерного това­риства обов'язкове

(ч.З ст. 46 Закону України «Про госпо­дарські товариства ).

Члени наглядової ради акціонерного товаритва обираються з числа фізич­них осіб, які мають повну дієздатність. Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визна­чається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій, якими володіє акціонер (ч. 1 ст. 53).

В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися нагля­дова рада акціонерного товариства (ч. 1 ст. 46 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

Обрання членів наглядової ради пуб­лічного товариства здійснюється вик­лючно шляхом кумулятивного голосу­вання.

Обрання членів наглядової ради при­ватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представни­цтва у її складі предегавш і кі в акціоі іері в

Аналогічна норма відсутня.

 

Повела

Попередня норма

У випадках, передбачених статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допус­кається прийняття рішення методом опитування. У такому разі проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам — власникам голосуючих акцій, які повинні в пись­мовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з дати одержання повідомлення від останнь­ого акціонера — власника голосуючих акцій псі акціонери — власники голо­суючих акцій повинні бути в пись­мовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери — власники голосуючих акцій (ч. 1 ст. 48).

Аналогічна норма відсутня.

У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціо­нерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом іитереси якого порушені таким рішенням, може оскар­жити не рішення до суду протягом трь­ох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обс­тавин справи залишити в силі оскар­жуване рішення, якщо допущені пору­шення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення (ч. 1 ст. 50).

Аналогічна норма у законодавчих актах відсутня.

 

Новела

Попередня норма

відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товарист­ва визначається його статутом (ч. 3 cm. 53).

 

До складу наглядової ради в товарист­вах з кількістю акціонерів — власників и рості їх акцій від 100 до 1000 осіб по­винні входити не менше ніж п'ять осіб, з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 осіб — не менше ніж дев'ять осіб. (абз. 2ч.6 cm. 53).

Аналогічна норма відсутня.

Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кіль­кісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обран­ня членів наглядової ради шляхом ку­мулятивного голосування — для обран­ня всього складу наглядової ради (ч. 7 cm. 53).

Аналогічна норма відсутня.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

затвердження в межах своєї компе­тенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю това­риства;

підготовка порядку денного загаль­них зборів, прийняття рішення про да­ту їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради (ч.2ст. 160 ЦКУ).

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціо­нерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладемо вико­нання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів (ч. 4 ст. 46 Закону України «Про госпо­дарські товариств» ).

 

прийняття рішення про проведення чергових га позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;

прийняття рішення про анулював ня акцііі чи продаж раніше викуплених товариством акцій;

прийняття рішення про розміщен­ня товариством інших цінних паперів крім акцій;

(і) прийняття рішення про викуп розмі­щених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;

затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;

обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу;

затвердження умов цивільно-право­вих, трудових договорів, які укладати­муться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

прийняття рішення про відсторо­нення голови виконавчого органу від виконання його повноважень та об­рання особи, яка тимчасово здійсню­ватиме повноваження голови вико­навчого органу;

обрання та припинення повнова­жень голови і членів інших органів то­вариства;

обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених ним Законом;

обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що уклада­тиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо на-, глядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчо­го органу, якщо інше не встановлено статутом;

визначення дати складення пе­реліку осіб, які мають право на отри­мання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах гранично­го строку, визначеного ч, 2 ст. ЗО цього Закону;

визначення дати складення пе­реліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загаль­них зборів відповідно до ч. 1 ст. 35 цьо­го Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до ст. 34 цього Закону;

вирішення питань про участь това­риства у промислово-фінансових гру­пах та інших об'єднаннях, про засну­вання інших юридичних осіб;

вирішення питань, передбачених ч. 4 ст. 84 цього Закону, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перет­ворення товариства;

прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, пе­редбачених ч. 1 ст. 70 цього Закону;

визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним вна­слідок прийняття ним на себе зо­бов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викуиу акцій;

прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затве­рдження умов договору, що укладати­меться з ним, встановлення розміру оплата його послуг;

 

Новела

Попередня норма

прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників імен­них цінних паперів товариства або де­позитарій цінних паперів та затвер­дження умов договору, що укладати­меться з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

надсилання в порядку, передбаче­ному ст. 65 нього Закону, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій відповідно до ст. 64 і 65 цього Закону;

вирішення інших питань, що нале­жать до виключної компетенції нагля­дової ради згідно із законом або стату­том акціонерного товариства

(ч. 2 ст. 52).

 

Питання, шо належать до виключної компетенції наглядової ради акціонер­ного товариства, не можуть вирішува­тися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком ви­падків, встановлених цим Законом (ч. Зет. 52).

Питання, віднесені статутом акціонер­ного товариства до виключної компе­тенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому орга­ну товариства

(ч. 2 ст. 160 ЦКУ, ч. 5 ст. 46 Закону Ук­раїни «Про господарські товариства).

Засідання наглядової ради є право­мочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Стату­том або положенням про наглядову раду товариства може встановлювати­ся більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засі­дань правомочними (ч. 2 ст. 55).

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

На вимогу наглядової ради в її засі­данні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наг­лядову раду.

У засіданні наглядової ради на її зап­рошення з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового або іншого уповнова­женого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу. Члени ревізійної комісії (ревізор) ма­ють право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого орга­ну у випадках, передбачених цим За­коном, статутом або внутрішніми по­ложеннями товариства (абз. Зтабч. 1 ст. 55, абз. Зч.З ст. 73).

У роботі наглядової ради акціонерного товариства з правом дорадчого голосу беруть участь представники проф­спілкового органу або іншого уповно­важеного трудовим колективом орга­ну, який підписав колективний договір від імені трудового колективу (ч. 2 ст. 46 Закону України «Про господарські товариства >>).

Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наг­лядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду акці­онерного товариства не встановлюєть­ся більша кількість голосів. Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наг­лядовою радою рішення шляхом про­ведення заочного голосування (опиту­вання).

(ч. 4, абз. 5 ч. 1 ст. 55).

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

Наглядова рада акціонерного товари­ства може утворювати постійні чи тим­часові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що нале­жать до компетенції наглядової ради. Наглядова рада за пропозицією голо­ви наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпора­тивного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами (абз. 1 ч. 1 та абз. 1 ч. 4 ст. 56).

Аналогічна норма відсутня.

Виконавчий орган

До виключної компетенції наглядової ради належить: [...]

8) обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу (п. 8ч.2 ст. 52).

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: [...]

2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання вико­навчого та інших органів товариства (п. 2 ч. 2 ст. 159 ЦКУ, п. г) ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» ).

Члени наглядової ради, а також предс­тавник профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колекти­вом органу, який підписав колектив­ний договір від імені трудового колек­тиву, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчо­го органу (ч. 3 ст. 59).

Члени ревізійної комісії (ревізор) ма­ють право брати участь у засіданнях

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління (ч. 6 ст. 49 Закону України «Про господарські товариства»).

 

Новела

Попередня норма

виконавчого органу у випадках, перед­бачених ним Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства (абз. 3 ч. 3 ст. 73).

 

У разі, якщо відповідно до статуту това­риства обрання та припинення повно­важень голови колегіального виконав­чого органу (особи, яка здійснює повно­важення одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції за­гальних зборів, наглядова рада має пра­во відсторонити від виконання повно­важень голову колегіального виконав­чого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконав­чого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.

До вирішення загальними зборами питання про припинення повнова­жень голови колегіального виконавчо­го органу (особи, яка здійснює повно­важення одноосібного виконавчого органу) наглядова рада зобов'язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори (ч. 2 ст. 61).

Аналогічна норма в законодавчих актах відсутня.

Перевірка фінансов-господарської діяльності акціонерного товариства

Для проведення перевірки фінансово- господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного то­вариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

 

Новела

Попередня норма

В акціонерних товариствах з кіль­кістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб запрова­джується посада ревізора (або оби­рається ревізійна комісія), а в товари­ствах з кількістю акціонерів — влас­ників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов'язково обирається ревізійна комісія. Члени ревізійної комісії в таких товариствах обирають­ся виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність (абз. 1-3 ч. 1 ст. 73).

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства (ч. 1 та 3 ст. 49 Закону України «Про господарські товариства»).

Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):

член наглядової ради;

член виконавчого органу;

корпоративний секретар;

особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

члени інших органів товариства. (ч. 2 ст. 73).

Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, наглядової ра­ди акціонерного товариства та інші посадові особи

(ч. 2 ст. 49 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо стату­том товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням за­гальних зборів акціонерного товарист­ва не передбачено інший строк повно­важень, але не більше ніж на п'ять років

(абз. 5 ч. 1 ст. 73).

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денно­го загальних зборів та вимагати скли­кання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) ма­ють право бути присутніми на загаль­них зборах та брати участь в обгово­ренні питань порядку денного з пра­вом дорадчого голосу (абз. 2 ч.З ст. 73).

Ревізійна комісія зобов'язана вимага­ти позачергового скликання загаль­них зборів акціонерів у разі виникнен­ня загрози суттєвим інтересам акціо­нерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами

(ч. 8 ст. 49 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської ді­яльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товари­ства, положенням про ревізійну комі­сію або рішенням загальних зборів (абз. 1 ч. 1 ст. 74).

Спеціальна перевірка фінансово-гос­подарської діяльності акціонерного товариства проводиться за його раху­нок ревізійною комісією (ревізором), а в разі її відсутності — аудитором. Та­ка перевірка проводиться за ініціати­вою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядо­вої ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства (абз. 1 ч. 1 ст. 76).

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться ревізійною комісією за дорученням за­гальних зборів, наглядової ради акціонерного товариства, з ї власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів (ч. 4 ст. 49 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

За підсумками перевірки фінансово- господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансово­го року ревізійна комісія (ревізор) го­тує висновок, в якому міститься інформація про:

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акці­онерів не вправі затверджувати баланс (ч. 7 ст. 49 Закону України «Про госпо­дарські товвариства»)

 

Новела

Попередня норма

підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;

факти порушення законодавства під час провадження фінансово — госпо­дарської діяльності, а також встанов­леного порядку ведення бухгалтерсь­кого обліку та подання звітності

(ч. 2 ст. 74).

 

Річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором (ч. 1 стп. 75).

Акціонерне товариство, яке відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені ст. 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками (ч. 1 ст. 162 ЦКУ).

Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неонодаткрвуваних мінімумів проводиться один раз на три роки

(ч. 2 ст. 18 Закону України «Про госпо­дарські товариства»).

Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бу­ти проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (влас­никами) більше ніж 10 відсотків акцій товариства (абз. 1 ч. 5 ст. 75).

Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціоне­ра (акціонерів) про таку перевірку за­безпечити аудитору можливість про­ведення перевірки. У зазначений строк

Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на ви­могу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій

(абз. 1 ч. 2 ст. 162 ПКУ).

 

Новела

Попередня норма

виконавчий орган має надати акціоне­ру (акціонерам) відповідь з інфор­мацією щодо дати початку аудиторсь­кої перевірки.

Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власни­ком більше ніж 10 відсотків акцій то­вариства, може проводитися не час­тіше двох разів на календарний рік (абз. 1-2 ч. 6 ст. 75).

 

Висновок аудитора крім даних, перед­бачених законодавством про аудитор­ську діяльність, повинен містити ін­формацію, передбачену ч. 2 ст. 74 цьо­го Закону, а також оцінку повноти та достовірності відображення фінансо­во-господарського стану товариства у його бухгалтерській звітності (ч. 4 ст. 75).

Аналогічна норма відсутня.

Незалежним аудитором не може бути:

афілійована особа товариства;

афілійована особа посадової особи товариства;

особа, яка надає консультаційні пос­луги товариству.

(ч. 3 ст. 75)

Аналогічна норма відсутня

Правочини зі спеціальним правовим режимом

Рішення про вчинення значного пра- вочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, ста­новить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного то­вариства, приймається наглядовою радою

(абз. 1 ч. 1 ст. 70).

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

Якщо ринкова вартість майна або пос­луг, що є предметом значного право­чину, перевищує 2,5 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного то­вариства, рішення про вчинення тако­го правочину приймається загальни­ми зборами за поданням наглядової ради

(абз. 1 ч.2 ст. 70).

 

Особа, заінтересована у вчиненні пра­вочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, вико­навчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості (ост. абз. ч. 1 ст. 71). Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину (ост. абз. ч. 2 ст. 71).

Аналогічна норма відсутня.

Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з ураху­ванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становити­муть 10 і більше відсотків простих акцій товариства, зобов'язана не піз­ніше ніж за ЗО днів до дати придбання значного пакета акцій подати товарист­ву письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюд­нення повідомлення здійснюється шля­хом надання його ДКЦПФР, кожній біржі, на якій товариство пройшло про­цедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі (абз. 1 ч. 1 ст. 64).

Аналогічна норма відсутня.

 

Новела

Попередня норма

Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків прос­тих акцій товариства, протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонува­ти всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації (абз. 1 ч. 1 ст. 65).

Аналогічна норма відсутня.