ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Прикінцеві та перехідні положення, викладені у Розділі XVII но­вого Закону, вказують на термін та порядок набрання чинності новим Законом, визначають строк, зі впливом якого втрачають чинність по­ложення Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств, формулюють зміни, які необхідно внести до інших законодавчих актів у зв'язку з прийняттям цього За­кону, вказують на ті законодавчі норми, які втрачають чинність як такі, що суперечать положенням нового Закону, покладають на ДКЦПФР завдання з розробки та прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також визначають строки для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності новим Зако­ном, у відповідність з нормами цього Закону.

Закон України «Про акціонерні товариства» був прийнятий Верхов­ною Радою України 17 вересня 2008 р. Відповідно до п. 1 Розділу XVII, цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опубліку­вання. Офіційне опублікування Закону відбулося в офіційному друко­ваному органі — газеті «Урядовий кур'єр» від 29 жовтня 2008 р. № 202. Датою набрання чинності цим Законом є 29 квітня 2009 р.

Із зазначеної дати починають діяти всі положення нового Закону, крім другого речення ч. 2 ст. 20. Це положення передбачає, що акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Прикінцеви­ми та перехідними положеннями в п. 1 передбачається спеціальний строк для набуття чинності цією нормою Закону — вона набуває чин­ності через два роки з дня опублікування цього Закону, тобто вступає в силу 29 жовтня 2010 р. До цієї дати формою існування акцій може бути як документарна, так і без документарна. Вказаний строк на­дається акціонерним товариствам для приведення форми існування своїх акцій у відповідність із вимогами Закону та для здійснення всіх пов'язаних з цим заходів, зокрема, дематеріалізації випусків акцій, які мають документарну форму існування.

Дія норм Закону поширюється на всі акціонерні товариства, як ті, що створюються після набрання ним чинності, так і на ті, які були створені до відповідної дати. Разом з тим, Розділ XVII Закону перед­бачає дворічний перехідний період для приведення у відповідність із новим Законом внутрішніх документів та діяльності акціонерних това­риств, створених до моменту набрання чинності новим Законом. Так, у п. 2 Розділу XVII передбачається, що ст.ст. 1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних това­риств, втрачають чинність лише через два роки з дня набрання чин­ності цим Законом, тобто 29 квітня 2011 р. Дія зазначених норм про­тягом цього періоду, очевидно, буде поширюватися лише на ті акціонерні товариства, які були створені до набрання чинності новим Законом. Таким чином, у перші два роки дії нового Закону існуватиме певна «подвійність» правового регулювання акціонерних товариств, залежно від дати їх державної реєстрації — до або після дати набрання чинності новим Законом. Протягом цього строку відкриті та закриті акціонерні товариства мають визначитися із типом свого акціонерного товариства та зареєструвати відповідні зміни до статутів.

Протягом зазначеного дворічного строку з дня набрання чинності цим Законом статути та інші внутрішні положення акціонерних това­риств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приве­денню у відповідність з нормами цього Закону (абз. 1 п. 5 Розділу XVII). При цьому не приведення статуту товариства у відповідність із нор­мами нового Закону законодавцем розглядається як очевидне пору­шення прав та охоронюваних законом інтересів акціонерів, оскільки він у абз. 2 п. 5 Розділу XVII Закону передбачає, що акціонер акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного стро­ку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність з цим Законом. Слід звернути увагу, що відповідне пра­во акціонеру не надається у випадку, якщо товариство не привело у відповідність з положеннями Закону інші внутрішні документи, крім статуту (наприклад, положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган, ревізійну комісію (ревізора) тощо).

Порядок застосування наведених положень Розділу XVII нового Закону розкривається у Роз'ясненні ДКЦПФР щодо порядку засто­сування окремих положень Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 17 лютого 2009 р. № 237. В ньому, зокрема, говориться, що приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерного товариства у відповідність із вимогами нового Закону потребує здійснення таких дій:

- внесення змін до статуту товариства шляхом викладення стату­ту у новій редакції, які, в тому числі, передбачають зміни найменуван­ня акціонерного товариства з відкритого/закритого акціонерного то- вариства на публічне/приватне акціонерне товариство, а також вико­нання всіх інших вимог Закону у статуті товариства;

- приведення внутрішніх документів товариства у відповідність із вимогами Закону, а також новою реакцією статуту товариства.

При цьому приведення діяльності відкритого та закритого акціонер­ного товариства у відповідність до вимог нового Закону, як зазначається у вказаному Роз'ясненні, не потребує застосування процедури припи­нення акціонерного товариства. Часткове виконання вимог абз. 1 п. 5 Розділу XVII Закону не є виконанням вимог Закону. Датою приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерно­го товариства у відповідність із вимогами Закону є дата державної реєстрації змін до статуту шляхом викладення статуту у новій редакції.

З метою виконання вимог законодавства щодо строків, в тому числі приведення статутів та інших внутрішніх документів акціонер­ного товариства у відповідність із вимогами нового Закону, ДКЦПФР у вказаному Роз'ясненні рекомендується прийняти на річних загаль­них зборах акціонерного товариства у 2010 р. рішення про викладен­ня статуту у новій редакції, в тому числі щодо зміни найменування товариства з відкритого/закритого акціонерного товариства на публічне/приватне акціонерне товариство, у зв'язку з приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами Закону. У разі, якщо збори засновників акціонерного товариства проводяться після 29 квітня 2009 р., такі збори засновників приймають, відповідно до нового Закону, рішення про заснування[24] публічного акціонерного товариства або приватного акціонерного товариства.

У наведеному Роз'ясненні також зазначається, що акціонерні това­риства до приведення у відповідність з нормами Закону статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керува­тись у своїй діяльності у період з 29 квітня 2009 р. до 28 квітня 2011 р. Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законо­давства регулюються взаємовідносини такого товариства з акціонера­ми, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Акціонерні товариства, які починаючи з 29 квітня 2009 р., привели свою діяльність у відповідність із Законом, мають керуватись у своїй діяльності цим Законом та відповідними підзаконними нормативно- правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини такого товариства з акціонерами, інвесторами, орга­нами державної влади та іншими особами. При цьому, починаючи з 29 квітня 2009 р., всі акціонерні товариства, в тому числі і ті, що ще не привели свою діяльність у відповідність із новим Законом, зо­бов'язані керуватись у своїй діяльності положеннями ЦКУ, ГКУ, За­кону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про Національну депозитарну систему...», Закону України «Про дер­жавне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Закону Ук­раїни «Про управління об'єктами державної власності», зокрема ти­ми, що внесені до зазначених законодавчих актів Розділом XVII «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону.

Виняток із зазначеного положення про перехідний період у два роки для приведення діяльності акціонерних товариств у відповід­ність із новим Законом передбачений лише для випадків, коли після набрання чинності цим Законом загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, де­номінацію акцій та емісію цінних паперів — таке товариство зо­бов'язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства (абз. 1 п. 6 Розділу XVII). Очевидно, таке приведення у відповідність повинно мати місце до безпосереднього здійснення заз­начених дій. Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в дер­жавній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства (абз. 2 п. 6 Розділу XVII). Оскільки, як випливає з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», реєстрація ДКЦПФР випус­ку цінних паперів відбувається до затвердження змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товари­ства, та їх реєстрації, прийняття рішення про затвердження змін до статуту товариства з метою приведення його у відповідність із новим Законом і про затвердження змін, пов'язаних зі зміною розміру ста­тутного капіталу, не можуть відбуватися одночасно (на одних загаль­них зборах акціонерів): перша подія, очевидно, повннна передувати другій. Слід також звернути увагу, що в цьому випадку мова йде про приведення у відповідність із новим Законом всіх положень статуту та інших внутрішніх документів товариства, а не лише тих, які безпо­середньо стосуються здійснення зміни розміру статутного капіталу, деномінації акцій чи проведення емісії цінних паперів.

Під час реєстрації змін до статуту товариства або реєстрації статуту в новій редакції у зв'язку із приведенням його у відповідність із цим За­коном акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору (п. 7 Розділу XVII).

4. Відомим правилом дії закону у часі є принцип lex posteriori dero­gat lex apriori[25]. Відповідно до абз. 1 п. 4 Розділу XVII, до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-пра­вові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. З метою усу­нення суперечностей між нормами цього Закону та інших законодав­чих актів п. З Розділу XVII передбачається внести зміни до ряду зако­нодавчих актів України, а абз. 2 п. 4 Розділу XVII доручає ДКЦГІФР протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону розробити і прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом. На сьогодні, відповідно до Плану діяльності ДКЦГІФР з підготовки проектів регуляторних актів на 2009 рік, затвердженого рішенням ДКЦІІФР від 9 грудня 2008 р. № 1452, планується підготу­вати та розглянути проекти наступних підзаконних нормативно правових актів у зв'язку з прийняттям нового Закону:

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Змін до Поло­ження про функціонування фондових бірж» (приведення у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства»);

проект рішення ДКЦПФР «Щодо порядку переведення випус­ку іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про проведення представниками ДКЦПФР нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям підсумків загальних зборів»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств (но­ва редакція)»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства (нова редакція)»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства гіри зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (нова редакція)»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Порядку емісії акцій та облігацій акціонерним товариством для переведення зо­бов'язань товариства у цінні папери»;

проект рішення ДКЦПФР «Про затвердження Порядку форму­вання та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями»;

проект рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до рішення ДКЦПФР про розкриття інформації в загальному повідомленні акціонерного товариства про проведення загальних зборів від 26 травня 2006 р. № 324».

Найбільші за обсягом зміни передбачені до ЦКУ у редакції, яка діяла на момент прийняття нового Закону. Так, передбачено внести зміни до абз. 1 ч. 2 ст. 110 ЦКУ, де визначається коло осіб, які можуть пред'являти до суду вимогу про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦКУ: раніше до них належали орган, що здійснює державну реєстрацію, та учасник юридичної осо­би, тепер щодо акціонерних товариств цей перелік включає і ДКЦПФР, яку останній абзац ч. 5 ст. 9 Закону уповноважує звертати­ся до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства у разі прийняття ДКЦПФР рішення про відмову в реєстрації звіту про ре­зультати закритого (приватного) розміщення акцій у випадку здійснення засновниками такого товариства дій, що порушують проце­дуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом.

Пунктом 3 Розділу XVII Закону також передбачається привести у відповідність із новим Законом визначення поняття «акціонерне то­вариство», що міститься у ч. 1 ст. 152 ЦКУ, шляхом викладення цього положення у новій редакції: акціонерне товариство визначатиметься як господарське товариство, статутний капітал якого поділено на виз­начену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. У ч. 5 ст. 152 ЦКУ слова «про­водить відкриту підписку на акції» мають бути замінені на «здійснює публічне розміщення акцій», що більш відповідає термінології нового Закону та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Крім того, ст. 152 ЦКУ має бути доповнена новою ч. 6, яка встановлю­ватиме поділ акціонерних товариств за типами на публічні та при­ватні, особливості правового статусу яких встановлюються законом.

Новий Закон у ч. 1 ст. 9 містить перелік засновників акціонерного товариства, який є більш широким, ніж той, що фігурує у ч. 1 ст. 153 ЦКУ. В зв'язку з цим ч. 1 ст. 153, де вказано, що акціонерне товарист­во може бути створене юридичними та (або) фізичними особами, пропонується доповнити словами «а також державою в особі уповно­важеного органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу».

Частину 2 ст. 153 ЦКУ, в якій говориться про розподіл акцій акціонерного товариства при заснуванні, передбачається викласти у новій редакції, що термінологічно та змістовно більш відповідає поло­женням нового Закону.

У зв'язку із значними змінами, що сталися в обсязі виключної ком­петенції загальних зборів акціонерного товариства та формулюваннях окремих їх повноважень, п. З Розділу XVII Закону передбачає викла­дення пп. 2 і 3 ч. 2 ст. 159 ЦКУ, де визначаються основні повноважен­ня виключної компетенції загальних зборів, у новій редакції: замість «обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання ви­конавчого та інших органів товариства» и. 2 ч. 2 ст. 159 ЦКУ передба­чається викласти як «утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради» (обрання та відкликання повноважень голови і членів виконав­чого органу за новим Законом віднесене до виключної компетенції наглядової ради, якщо інше не передбачене статутом — п. 8 ч. 2 ст. 52), а п. З ч. 2 ст. 159 ЦКУ замість «затвердження річної фінансової звіт­ності, розподіл прибутку і збитків товариства» викласти як «затвер­дження річного звіту товариства» (хоча розподіл прибутку і збитків товариства в силу п. 12 ч. 2 ст. 33 Закону також належить до виключ­ної компетенції загальних зборів).

Новим Законом змінено перелік питань, прийняття рішень з яких на загальних зборах вимагає кваліфікованої більшості голосів акціонерів. Через це п. З Розділу XVII передбачається внесення відповідних змін і до ч. 4 ст. 159 ЦКУ, яка раніше містила вичерпний перелік таких питань, що включав лише внесення змін до статуту та ліквідацію товариства. Тепер цю частину буде доповнено новим абзацем, що передбачає прийняття рішень на загальних зборах кваліфікованою більшістю голосів акціонерів також з питань, перед­бачених законом, що регулює питання створення, діяльності та при­пинення акціонерних товариств. Водночас у ч. 5 ст. 42 Закону зазна­чається, що статутом приватного товариства можуть бути передбачені інші питання, крім визначених Законом, рішення щодо яких прийма­ються трьома чвертями голосів акціонерів, за винятком питань, прямо передбачених у Законі, однак відповідні зміни до ч. 4 ст. 159 ЦКУ чо­мусь не передбачаються, і перелік зазначених питань знову форму­люється як вичерпний (обмежений законодавчими приписами).

Серед новел Закону фігурує і нове положення щодо посвідчення довіреності на право участі та голосування на загальних зборах (абз. 1 ч. З ст. 39). Раніше ст. 245 ЦКУ, яка регулює форму довіреності, не містила спеціальної норми щодо посвідчення довіреності на право участі та голосування на загальних зборах — така норма була сфор­мульована в ч. З ст. 41 Закону України «Про господарські товарист­ва». Нині законодавець передбачає доповнення ст. 245 ЦКУ новою ч. 5 наступного змісту: «Довіреність на право участі та голосування на за­гальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством».

Розділ XVII говорить про внесення змін і до чинної редакції ГКУ. З нього пропонується повністю виключити ст. 81 («Акціонерні това­риства»), ч. 4 ст. 87, де визначається розмір резервного (страхового) фонду, привести у відповідність до ч. 1 ст. 19 нового Закону, передба­чивши такий розмір на рівні 15 відсотків, а не 25 відсотків, як раніше, а в абз. 4 ч. 1 ст. 88 ГКУ, де формулюється право учасника господарсь­кого товариства одержувати інформацію, пропонується замінити сло­ва «про діяльність товариства» на слова «про товариство».

Новелою Закону є, зокрема, і факт віднесення п. 21 ч. 2 ст. 52 до компетенції наглядової ради рішення про обрання (заміну) реєстрато­ра власників іменних цінних паперів або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договорів, що укладатимуться з ними. Раніше прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів у силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну де­позитарну систему...» відносилося до виключної компетенції загаль­них зборів. Внесення відповідних змін до абз. 1 ч. 2 ст. 9 Закону Ук­раїни «Про Національну депозитарну систему...» передбачене пп. 4 п. З Розділу XVII нового Закону.

Новим Законом внесено зміни до порядку реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій додаткової емісії та умов його виникнення. У зв'язку з цим пп. 5 п. З Розділу XVII передбачає допов­нення ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» новою ч. 2, яка за змістом майже тотожна ч. 1 ст. 27 нового Закону: в ній визначатиметься обсяг переважного права акціонера — власника простих акцій та акціонера — власника привілейованих акцій у про­цесі приватного розміщення та вказуватиметься, що порядок ре­алізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії вста­новлюється ДКЦПФР. Також передбачається виключити п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до якого встановлювалася необхідність отримання у разі відмови влас­ника акцій від використання свого переважного права в процесі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів на придбання акцій, письмового підтвердження про відмову. Посилення вимог щодо розкриття публічними акціонерними товариствами інформації зу­мовлює внесення змін до абз. 1 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» шляхом його доповнення положенням, яке вимагає від публічних акціонерних товариств додатково розкри­вати інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому ДКЦІ1ФР.

Оскільки за новим Законом прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства (ч. 4 ст. 20) (аналогічне положення зафіксоване і у абз. 2 ч. 6 ст. 6 За­кону України «Про цінні папери та фондовий ринок»), то у пп. 6 п. З Розділу XVII передбачається виключити ч. 10 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», де говориться, що прості іменні акції, які належать державі у статутному фонді госпо­дарської організації, за умови ефективної роботи можуть бути конвер­товані в привілейовані акції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Можливість надання ДКЦПФР роз'яснень щодо порядку застосу­вання чинного законодавства не тільки про цінні папери, а й про акціонерні товариства прямо передбачається змінами, запропонова­ними пп. 4 п. З Розділу XVII до п. 23 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Безумовно, у Прикінцевих та перехідних положеннях відображені не всі зміни, які необхідно внести до нормативного масиву у зв'язку з прийняттям нового Закону. Попереду копітка робота з внесення ко­ректив до чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення стабільності та єдності системи правового ре­гулювання діяльності акціонерних товариств в Україні.

Порівняльна таблиця законодавчих вимог до акціонерних товариств залежно від кількості їх акціонерів

Кіль­кість акціо­нерів