ПЕРЕТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням та передачею всіх його прав і обов'язків підприємницькому товариству-правонаступнику згідно з передавальним актом (абз. 1 ч. 1 ст. 87). З формально-юридичної точки зору у випадку перетворення має місце універсальне правонаступництво підприємницького товариства, яке створюється, щодо всіх прав і обов'язків акціонерного товариства, що припиняється, при цьому припинення останнього пов'язане зі зміною його організаційно-правової форми. Разом з тим, у вітчизняній доктрині приватного пра­ва висловлюється думка, що перетворення юридичної особи насправді не призводить до її припинення, змінюється лише її організаційно-правова форма, а сама юридична особа продовжує своє існування.

Законодавець встановив вичерпний перелік організаційно-правових форм юридичних осіб, на які може перетворюватися акціонерне товариство:'до них належать інші види господарських товариств і ви­робничі кооперативи (абз. 2 ч. 1 ст. 87). Таким чином, допускається пе­ретворення акціонерного товариства лише на повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, ви­робничий кооператив; очевидно, можливим є перетворення в товариство з додатковою відповідальністю, тому що воно є різнови­дом товариства з обмеженою відповідальністю та в силу ч. 4 ст. 151 ЦКУ до такого товариства застосовуються положення ЦКУ про това­риство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено ста­тутом товариства і законом. Акціонерне товариство не може перетво­рюватися на непідприємницьке товариство.

Ініціатором перетворення акціонерного товариства виступає йо­го наглядова рада, що виносить на затвердження загальних зборів акціонерів наступні питання (ч. 2 ст. 87):

про перетворення товариства;

про порядок і умови здійснення перетворення;

про порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприєм­ницького товариства — правонаступника.

Рішення з цих питань приймаються загальними зборами акціонерів (абз. 1 ч. З ст. 87). Через явну недбалість законодавця в ч. 2 та абз. 1 ч. З ст. 87 не згадується про затвердження загальними зборами передаваль­ного акта, хоча його складення комісією з припинення у випадку про­ведення перетворення юридичної особи прямо передбачене ч. 2 ст. 107

ЦКУ, а затвердження передавального акта у разі перетворення ак­ціонерного товариства його загальними зборами — абз. 1 ч. 5 ст. 81 цьо­го Закону. Тому до переліку питань, які вносяться наглядовою радою до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, що пе­ретворюється, варто включити і питання про затвердження передаваль­ного акта. Також ст. 87 не згадує про затвердження плану перетворення, хоча його складення наглядовою радою та затвердження загальними зборами передбачається ст. 81 Закону; на наш погляд, так само, як і у випадках поділу та виділу, загальним зборам акціонерного товариства, що перетворюється, необхідно прийняти рішення про затвердження і плану перетворення, і порядку та умов здійснення перетворення.

Питання стосовно створення нового товариства законодавець не відніс до компетенції загальних зборів товариства, що перетворюєть­ся, як можна було б очікувати. Відповідно до абз. 2 ч. З ст. 87 нового Закону, учасники створюваного при перетворенні нового підприєм­ницького товариства на своєму «спільному засіданні» ухвалюють наступні рішення:

про затвердження установчих документів такої юридичної особи;

про обрання (призначення) органів управління такого товариства.

Запроваджене законодавцем у ст. 87 поняття «спільного засідання

учасників» є, на наш погляд, ще одним прикладом недостатньої роз­робленості понятійно-термінологічного апарату нового Закону. Як і у випадках з поділом та виділом, можна припустити, що мова йде про збори учасників підприємницького товариства — правонаступника, які уповноважені приймати зазначені рішення, пов'язані зі створен­ням такого товариства.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 87, розподіл часток (паїв) підприємницького товариства-правонастугіника відбувається зі збереженням співвідно­шення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється.

Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням (абз. З ч. 2 ст. 5). Ці типи акціонерних товариств не є самостійними організаційно-пра­вовими формами, і їх зміна пов'язана лише з внесенням змін до стату­ту товариства та наступною державною реєстрацією таких змін, але не з дотриманням вимог ст. 87 та інших положень Розділу XVI Закону (зокрема, вимог щодо складення та затвердження передавального ак­та, повідомлення кредиторів товариства та виконання їх вимог, підго­товки та затвердження плану перетворення тощо). Разом з тим, здійснення такої трансформації також пов'язане з необхідністю вико­нання окремих законодавчих вимог:

прийняття рішення про зміну типу акціонерного товариства на­лежить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (н. 4 ч. 2 ст. 33);

рішення про зміну типу акціонерного товариства приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості (ч. 5 ст. 42), гак само як і рішення про припинення або виділ товариства;

зміна типу акціонерного товариства повинна бути відображена в його статуті (абз. 2 ч. 2 ст. 5, п. 2 ч. 2 ст. 13).

Слід звернути увагу, що, на відміну від злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення акціонерного товариства, де голосування проти відповідного рішення дає акціонеру — власнику простих акцій право вимагати обов'язкового викупу товариством належних йому голосую­чих акцій, у випадку зі зміною типу відповідне право може виникну­ти тільки, якщо до порядку денного загальних зборів було включене питання про зміну типу акціонерного товариства виключно з пуб­лічного на приватне (п. 1 ч. 1 ст. 68).