ПОДІЛ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Спеціальні норми, що регулюють порядок поділу акціонерного товариства, представлені вст. 85 Закону. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 85, поділом акціонерного товариства визнається припинення такого то­вариства з передачею всіх його прав і обов'язків більше ніж одному новому акціонерному товариству — правонаступнику, згідно з роз­подільним балансом. Поділ має зворотній ефект у порівнянні зі злит­тям: припиняється одне акціонерне товариство, а замість нього утво­рюються два або більше акціонерних товариств, кожне з яких стає правонаступником товариства, що припинилося, стосовно певної час­тини його прав та обов'язків, відповідно до розподільного балансу. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 85 Закону, акціонерне товариство може ділити­ся лише на акціонерні товариства.

Як наголошувалося вище, поділ може здійснюватися як на доб­ровільній основі, за рішенням загальних зборів акціонерного товари­ства, так і примусово. Рішення про примусовий поділ приймається органами АМКУ щодо суб'єкта господарювання, що зловживає своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Таке рішення підля­гає виконанню у встановлений строк, який не може бути меншим шес­ти місяців (ч. З ст. 53 зазначеного Закону). Згідно з ч. 2 ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції», примусовий поділ не застосовується у разі неможливості організаційного або територіаль­ного відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи струк­турних одиниць, а також наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, переви­щує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці). При цьому, відпо­відно до ч. 4 ст. 53 зазначеного Закону, реорганізація суб'єкта господа­рювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його роз­суд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища цього суб'єкта господарювання на ринку.

Ініціатором проведення припинення товариства шляхом поділу виступає, згідно з ч. 2 ст. 85, наглядова рада такого товариства, що ви­носить на затвердження загальних зборів акціонерів такі питання:

про припинення товариства шляхом поділу;

про порядок і умови поділу;

про створення товариств-правонаступників;

про порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств;

про затвердження розподільного балансу.

Оскільки процедура поділу акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, визначеному ч. 6 ст. 83 цього Закону, то можна дійти висновку, що до порядку денного перших загальних зборів акціонерного товариства, що припиняється шляхом поділу, включають­ся питання:

про припинення товариства шляхом поділу;

про створення комісії з припинення товариства;

про обрання персонального складу комісії з припинення товариства.

На других загальних зборах приймаються наступні рішення:

про затвердження порядку та умов поділу;

про затвердження плану поділу;

про створення нових товариств;

про затвердження порядку конвертації акцій товариства, що при­пиняється, в акції створюваних товариств;

про затвердження розподільного балансу;

про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здій­снення подальших дій щодо припинення товариства шляхом поділу.

3. Оскільки поділ пов'язаний з передачею прав та обов'язків това­риства, що припиняється, товариствам-правонаступникам, які ство­рюються внаслідок поділу, в цьому випадку відсутні договірні відно­сини. В принципі документом, що аналогічно договору про злиття (приєднання), має фіксувати відомості, передбачені ч. 1 ст. 81, і про який згадують абз. 2 ч. 4 ст. 80 і ст. 81, є план поділу, але про нього, як не дивно, у ст. 85 окремо нічого не говориться. Разом з тим, згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 81, умови плану поділу підлягають затвердженню загаль­ними зборами акціонерного товариства за поданням наглядової ради, а відповідно до ч. 4 ст. 81, матеріали, що надсилаються акціонерам то­вариства при підготовці загальних зборів, на які виноситься, зокрема, питання про затвердження плану поділу, повинні включати, серед іншого, і проект плану поділу та пояснення до його умов, які готують­ся наглядовою радою товариства, що припиняється. Однак в ч. 2 та З ст. 85 говориться про порядок та умови поділу, які підлягають затвер­дженню загальними зборами товариства, і при цьому не конкрети­зується зміст такого документа. За відсутності у Законі інших вказівок можна припустити, що саме порядок і умови поділу, з ураху­ванням вимог ч. 1 ст. 81, складають основний зміст плану поділу; ра­зом з тим, через явну неузгодженість відповідних норм Закону та відсутність на сьогодні незаконного нормативно-правового акта, який би врегулював порядок здійснення поділу акціонерних това­риств, загальним зборам акціонерного товариства, що припиняється шляхом поділу, слід приймати рішення про затвердження і плану поділу, і порядку та умов поділу як окремих документів. Незважаючи на відсутність спеціальних приписів про це у ст. 85 Закону, до прове­дення других загальних зборів товариства, що припиняється, нагля­дова рада на своєму засіданні повинна також прийняти рішення, зок­рема, про затвердження проекту плану поділу акціонерного товарист­ва та про затвердження пояснень до умов плану поділу, який виноситься на затвердження загальними зборами акціонерів.

4. Якщо раніше пгі. г) п. 4.2 Положення про реорганізацію передба­чав прийняття установчими зборами кожного товариства, що ство­рюється шляхом поділу, рішення про створення товариства, про зат­вердження статуту, обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією, якщо не було передбачено рішенням про реорганізацію, то тепер ці питання врегульовані прин­ципово по-іншому. Як зазначалося вище, прийняття рішення про ство­рення нових акціонерних товариств віднесено до компетенції загаль­них зборів товариства, що припиняється, а питання затвердження ста­туту й утворення органів кожного товариства-правонаступника Законом передаються на вирішення загальним зборам акціонерів кожного створюваного акціонерного товариства (ч. З ст. 85).

Останнє положення не може не викликати здивування, тому що неможливість проведення загальних зборів акціонерів створюваного акціонерного товариства на етапі, коли відсутні й саме товариство, і його акціонери, з метою затвердження його статуту, який, зокрема, має містити положення про порядок скликання, проведення та компе­тенцію таких загальних зборів, та з метою утворення органів, зокрема, наглядової ради, яка і має виконувати основні функції зі скликання загальних зборів, на наш погляд, очевидна. Цілком ймовірно, що фор­мулювання другого речення ч. З ст. 85 Закону варто сприймати як умовне і говорити, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 80, про роздільні збори учасників створюваних товариств-правонаступників. Під таки­ми учасниками варто розуміти акціонерів товариства, що припи­няється шляхом поділу, які при конвертації отримують акції новостворених товариств, при цьому перелік осіб, які мають право брати участь у таких зборах кожного нового товариства, компетенція яких обмежена прийняттям рішень із зазначених питань, будуть ідентич­ними, оскільки, згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 85, кожний акціонер товариства, що припинилося, отримує акції кожного з товариств-правонаступників. Порядок проведення таких зборів учасників, включаючи поря­док голосування на них і прийняття рішень, очевидно, варто передба­чити в плані поділу. Також доцільно зазначити, якою кількістю го­лосів такі збори учасників повинні приймати рішення про затвердження статуту нового товариства та про утворення його ор­ганів, тому що в цьому випадку, очевидно, загальні правила ст. 42 про порядок прийняття рішень загальними зборами акціонерів є незасто­совними, так само як і правила ч. З ст. 10 про порядок прийняття рішень на установчих зборах при створенні акціонерного товариства шляхом його заснування. Разом з тим, на наш погляд, зазначені вище питання більш доцільно було б віднести в цілому до компетенції за­гальних зборів акціонерів товариства, що припиняється шляхом поділу (про ухвалення статуту кожного нового товариства саме на за­гальних зборах товариства, що припиняється шляхом поділу, гово­рить, зокрема, ч. З ст. 22 Шостої Директиви Ради ЄС), при цьому їх слід було б приймати одночасно з прийняттям рішення про створення нових товариств на других загальних зборах.

5. Новий Закон встановлює правило про розміщення всіх акцій всіх товариств, що створюються внаслідок поділу, серед всіх акціо­нерів товариства, що припиняється, і закріплює принцип про­порційності при конвертації акцій такого товариства в акції новоутво­рених товариств. Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 85 Закону, розміщення акцій товариств-правонаступників повинно здійснюватися із збереженням співвідношення, що було між акціонерами в статутному капітані акціонерного товариства, що припинилося шляхом поділу. Формулю­вання цієї норми є більш вдалим, ніж п. 4.3 Положення про реор­ганізацію, де сказано, що кожен з учасників товариства, що реор­ганізується, має право отримати акції товариств, що створюються шляхом поділу, у кількості, яка дорівнює співвідношенню розмірів статутних фондів товариств, створених шляхом поділу, до розміру статутного фонду товариства, що реорганізується. Так, якщо в акціонерному товаристві, статутний капітал якого був поділений на 80 простих акцій, певний акціонер володів 40 простими акціями, то в результаті конвертації акцій внаслідок припинення такого товариства шляхом поділу на два акціонерні товариства, статутний капітал кож­ного з яких становить 50 % розміру статутного капіталу товариства, що припинилося, і також поділений на 80 простих акцій, такому акціонеру будуть належати по 40 акцій кожного новоствореного това­риства. Проведення конвертації, таким чином, не повинне змінювати обсяг участі акціонера в акціонерному товаристві; у нашому прикладі, акціонер не зможе вимагати надання йому всіх 80 акцій одного зі ство­рених товариств, відмовившись від належних йому 40 акцій другого товариства - як зазначалося вище, згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 85, кожний акціонер товариства, що припинилося, отримує акції кожного з товариств-правонаступників.

6. Згідно з ч. 5 ст. 85 Закону, товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями акціонерного товарист­ва, діяльність якого припиняється шляхом поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого акціонерного товариства-правонаступника. Якщо ж акціонерних товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, вони несуть таку відповідальність солідарно.