Стаття 65. Свідок

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Не можуть бути допитані як свідки:

захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпі­лого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

{Пункт 1 частини другої статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314- VII від 23.05.2013}

адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або служ­бових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;

священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків криміналь­ного провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримі­нальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укла­денні та виконанні угоди про примирення;

особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;

особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таєм­ницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право диплома­тичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці пер­шому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитися давати показання.

(Стаття зі змінами внесеними згідно 3акону України № 314-УІІ від 23 травня 2013 року)

Свідок-учасник кримінального процесу, який не має статусу потерпілого, обвину­ваченого, підозрюваного і якому відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню у справі, та відсутні обставини, що виключають можливість його допиту.

Будь-який громадянин України, якщо він став очевидцем розслідуваної події, незалежно від його становища (прокурор, голова місцевої адміністрації, суддя, президент держави тощо) може бути допитаний як свідок. Особа, якій відомі будь-які обставини справи, має бути допитана як свідок і не може мати іншого процесуального стану, крім стану свідка.

Довгі роки закон взагалі не визначав права свідка та давав досить короткий перелік осіб, які не могли бути допитані в якості свідків.

З прийняттям Литовських статутів (1529, 1566, 1588 рр.) не мали права бути свід­ками психічно хворі (шалені, які розуму не мають). З указами царя від 21 лютого 1697 р. за неправдиві показання свідка вводиться новий вид покарання - смертна кара. Артикулом військовим від 25 квітня 1715 р. до відсічення двох пальців, каторги, церковного покаяння і лише в окремих випадках передбачалася смертна кара (артикул 196-198 глава 22). За Уставів Петра Першого до свідчень не допускались руді та горбаті. За «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. не допускалися до свідчення картярі, пияки, блазні та особи, які не мали постійного місця проживання.

Статут кримінального судочинства Росії 1864 р. містив щодо цього низку цікавих правил. У ст. 705 Статуту вказувалося: «Чоловік або дружина підсудної особи, родичі її за прямою лінією, висхідною або низхідною, а також рідні її брати та сестри можуть усунути себе від свідчення, а якщо не забажають скористатися сим правом, то допитуються без присяги». Згідно зі ст. 704 не допускались до свідчень безумні і шалені. Не допускались до свідчень під присягою євреї у справах колишніх одновірців, які прийняли християнство та розкольники у справах тих, хто перейшов з розкольників у християнство (ст. 707).

Чинний КІІК України визначає новий перелік осіб, які не підлягають допиту в якості свідка. При цьому, такий перелік, з одного боку, розширюється (до нього слушно включа­ються журналісти, присяжні, особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення тощо), а з іншого, новий кодекс безпідставно виключив з переліку осіб, які не підлягають допиту в якості свідка, осіб «які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти,'що мають доказове значення, і давати показання про них», що було закріплено у п.З ч.І, ст. 69 КГІК України станом на 2011 рік. Здоровий глузд між тим визна­чає недоцільність допиту хворих на шизофренію, параною, білу гарячку та інші психічні захворювання, які ставлять під сумніви об'єктивність свідчень відповідних осіб.

Право відмовитись від давання показань, на наш погляд, слід надати аудиторам з при­воду того, що їм довірено або стало відомо під час здійснення професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, а також зарученим, щодо діянь кожного з них.

Уявімо ситуацію, за якої оперативного працівника, що одержав інформацію від таємного співробітника, який перебуває у злочинній групі, викликано на допит. З одного боку, він понесе відповідальність у разі відмови від давання показань або за повідомлення неправди­вих відомостей, а з іншого - не має права розголошувати джерело своєї поінформованості. Зауважимо, між іншим, що в СІІІА розголошення відомостей про агента карається штрафом у розмірі до 50 тис. доларів. Як бути оперативному працівникові і як розв'язати цю про­блему допитувачу? Відповіді на це запитання в законі поки що немає.

У законі має бути закладено правило, згідно якого не підлягали б допиту як свідки особи, які з причини своїх професійних обов'язків не мають права називати джерело або характер своєї поінформованості за фактами, що мають значення для справи (оперативні уповноважені органів внутрішніх справ та слідчі щодо провадження заходів ОРД чи неглас­них (розшукових) слідчих дій)'.

Уповноважений з прав людини Верховної Ради України не зобов'язаний давати показання по суті справ, що закінчені або перебувають у нього в провадженні (ст. 20 Закону України «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»),

1 Цей підхід реалізується у багатьох європейських країнах. Наприклад, згідно з КПК Франції правом відмови від обов'язку давати показання наділені поліцейські, стосовно відомостей про таємних інформаторів Згідно з КІІК Республіки Білорусь не підлягають допиту як свідки особи, які надали конфіденційну допомогу в роз­крити злочину, - без їх згоди та згоди відповідного органу кримінального переслідування (ст 60).