Стаття 41. Оперативні підрозділи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в криміналь­ному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

{Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-УІ1 від 04.07.2013}

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного під­розділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

3. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.

Оперативні підрозділи - визначені законом оперативні відділи, відділення, управління чи інші підрозділи оперативно-розшукової юрисдикції органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які відповідно до Закону України наді­лені повноваженнями на здійснення оперативно-розшукової діяльності, а в кримінальному процесі здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого чи прокурора.

Оперативно-розшукова діяльність відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України: кримінальною міліцією, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією;

Служби безпеки України: контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом, захисту учасників кримі­нального судочинства та працівників правоохоронних органів;

Управління державної охорони: підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

Служби зовнішньої розвідки України: агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;

Державної прикордонної служби України: розвідувальним органом спеціально упо­вноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його терито­ріальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забез­печення власної безпеки, оперативного документування, оперативно-технічними;

органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства: оперативними підрозділами податкової міліції;

органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітен­ціарної служби України - оперативними підрозділами;

розвідувального органу Міністерства оборони України: оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;

органів державної митної служби оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою (згідно із Законом України № 4652-УІ (4652-17) від 13.04.2012).

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених орга­нів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Відповідні підрозділи оперативно-розшукової юрисдикції у кримінальному провадженні можуть здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії виключно за письмовим дорученням слідчого чи прокурора, не користуючись правом особистого ініціативного їх провадження.

Під час виконання доручень слідчого, прокурора, відповідно до вимог ст. 41 КПК України, співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.

Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та неглас­них слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.

Окрім слідчих (розшукових) дій, які можуть виконуватись підрозділами оперативно-розшукової юрисдикції виключно за письмовим дорученням слідчого чи прокурора, закон не виключає можливості застосування заходів інших, так званих оперативно-розшукових заходів, для виявлення і попередження латентних злочинів та виконання завдань в інтер­есах держави чи захисту громадян.

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяль­ність» підстав, відповідно до ст. 8 даного закону, надається право:

опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та опе­ративної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність під­приємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виго­товляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрю­ваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із зали­шенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських докумен­тів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про проти­правну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;

негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, доку­менти та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проник­нення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;

здійснювати аудіо-відео контроль особи, зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;

накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з поло­женнями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;

здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відео кон­троль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;

здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;

мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;

отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інфор­мацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправ­жні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесу­ального кодексу України;

створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки Укра­їни, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України;

звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил між­народних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та роз­гляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та вико­ристання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обгрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення опера­тивно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення проку­рора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.

Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-відео контроль особи, аудіо-відео контроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформа­ційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного опера­тивного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. Ці заходи засто­совуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора.

Підставами для проведення відповідної оперативно-розшукової діяльності, згідно ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», є:

наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, які готують вчинення злочину; осіб, які перехову­ються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; спів­робітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реа­лізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку.

На наш погляд, названим в ст. 41 КГІК України оперативним підрозділам слід надати статус детективів, до компетенції яких відносилось би провадження як оперативно-роз­шукових заходів, гак і почин розслідування з правом виконання невідкладних слідчих дій.