Стаття 30. Здійснення правосуддя судом

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

1.У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з пра­вилами, передбаченими цим Кодексом.

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

Правосуддя в державі здійснюється тільки судом. Згідно зі ст. 124 та 125 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» делегування функцій суду іншим органам не допускається, так само як не допускається й утворення надзвичайних судів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяж­них. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий криміналь­ному покаранню, інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя забезпечуючи при цьому верховенство права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або судців у будь-який спосіб, непо­вага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на без­сторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закон}'.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Незалежність суддів - найважливіша умова їх об'єктивності у розгляді та розв'язанні кримінальних справ, справедливості при постановлені вироків, яка характеризується такими положеннями.

По-перше, це незалежність самої судової влади в державі. У правовій державі реалізу­ється принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, які мають бути незалежними одна від однієї. Але тут ще багато проблем, які багато в чому лежать в площині призначення суддів на посади спершу на п'ять років Президентом України, а в подальшому, довічно Верховною Радою України.

По-друге, це незалежність суддів від органів і посадових осіб виконавчої та законодавчої влади. Це має забезпечуватись встановленим законом порядком обрання суддів, зупинення їх повноважень та звільнення з посади, особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, створенням необхідних організаційно-технічних та інфор­маційних умов для діяльності судів тощо. Закон виключає будь-який нагляд за судовою діяльністю. Прокурор в суді виконує функцію підтримки обвинувачення. Він не може наглядати за законністю в діяльності суду.

По-третє, це незалежність суддів від політичних партій і громадських організацій та засобів масової інформації. Закон встановлює заборону на участь суддів у діяльності політичних партій, а також забороняє втручання останніх в судочинство.

По-четверте, це незалежність судів один від одного і від вищестоящих судів, які ска­совуючи вирок направляють справу на новий розгляд.

По-п’яте, це незалежність суду від висновків досудового слідства, захисту та обви­нувачення. Суд процесуально самостійний у прийнятті юридичних рішень.

По-шосте, це незалежність суддів від інших учасників процесу. Судді мають бути неупередженими і підлягають відводу як в випадку їх зацікавленості в справі, так і у випадку їх залежності від інших учасників процесу.

По-сьоме, це незалежність суддів один від одного. Судді, народні засідателі і присяжні рівні в своїх правах під час розгляду кримінальної справи. Голова у будь-якому разі при прийнятті рішення голосує останнім, щоб не чинити тиску на суддів.

По-восьме, це не підзвітність суддів. Суддя не повинен давати будь-які пояснення у спра­вах, що ним розглянуті або розглядаються. Ніхто не вправі вимагати від судді таких пояснень.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та твор­чої. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Незалежність суддів забезпечується:

встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень та звіль­нення з посади;

передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

недоторканністю суддів;

створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяль­ності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

особливим порядком фінансування судів;

системою органів судового самоврядування;

гарантіями безпеки суддів.

У значній мірі незалежність суддів гарантується особливою системою їх призначення на посаду і звільнення. Між тим чинна система формування суддівського корпусу небез­доганна. Той факт, що судді згідно зі статтею 128 Конституції України призначаються на перший строк указом Президента України, а потім довічно затверджуються у своїй посаді Верховною Радою України, не переконує в повній незалежності як самих суддів, так і судової влади. Корупція і безвідповідальність суддів, захищена небаченим в світі інститу­том недоторканності, стала загрозливим для суспільства явищем, а політизація парламенту тільки додає негативу в діяльність судів. Незалежність суддів найбільшою мірою може бути забезпечено за умови виборності суддів шляхом всенародного таємного голосування. Можна було б передбачити, що судді обираються строком на десять років. В Україні склались усі передумови для запровадження такого підходу формування суддівського корпусу.

Для виконання своєї функції судді наділяються не тільки суттєвими повноваженнями, а й статусом, який гарантує їм принциповий, незалежний, неупереджений і справедливий розгляд справи.

Судді недоторканні. Судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, обраний зборами суддів зі складу суду, а у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, — голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, до повноважень яких належить здійснення у порядку, перед­баченому законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кри­мінальному провадженні на досудовому слідстві. До компетенції слідчого судді за новим Кримінально-процесуальним кодексом України належать три групи питань: розгляд кло­потань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-про­цесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора.