Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замі­нюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.

Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, голову­ючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів немож­ливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному прова­дженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримі­нального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.

Прокурор в стадії судового розгляду виконує функцію підтримання державного обвину­вачення. У разі його заміни суд надає обвинувачу можливість і час для підготовки до вико­нання функції обвинувачення.

На обвинувача покладається обов'язок: висунути відповідно до закону, якщо для цього є законні підстави, обвинувачення щодо конкретної особи, яка вчинила кримінально карне діяння; надати суду необхідні докази обвинувачення й створити процесуальні умови реалізації матеріальних норм права; сприяти всебічному і повному дослідженню обста­вин справи; дати матеріально-правову характеристику дій особи, яка обвинувачується; забезпечити реалізацію обвинуваченим своїх прав; забезпечити захист інтересів держави і закону; обґрунтувати обвинувачення, а в разів наявності для того підстав - відмову від обвинувачення; сприяти справедливому і законному судовому рішенню.

Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор (обвинувач) бере участь у дослі­дженні доказів, для чого наділяється певними процесуальними правами. Він подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. Прокурор, підтримуючи обвинувачення, керується вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на розгляді усіх обставин справи. Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.

Заміна одного захисника іншим, крім випадків заявления обґрунтованого відводу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою обвинуваченого. Заміна одного захисника іншим не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

Відмова від захисника у випадках, коли його участь у справі обов'язкова, може бути прийнята лише, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які суд чи суддя визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим. Якщо у підсудного немає коштів на оплату послуг адвоката, суд повинен надати можливість користуватись допомогою захисника за державні кошти.

Основний принцип захисника, якого він має дотримуватись, беручи участь у справі, - презумпція невинуватості обвинуваченого. Захисник повинен керуватися принципом неви­нуватості підзахисного і зробити все для його реалізації у кримінальному процесі.

Водночас захисник не слуга свого підзахисного, не його інтелектуальний помічник у досягненні ним бажаної для нього мети будь-якими засобами і не повинен перетворю­ватись на засіб протидії намірам слідчого встановити істину, дозволяти собі втягуватись у брудну гру, в співучасть для приховування злочину.

У Загальному кодексі правил для адвокатів країн Європейського співтовариства, при­йнятому в Страсбурзі в жовтні 1988 року, слушно зазначається, що захисник повинен дотримуватись принципу чесного проведення судового розгляду. Він за жодних обставин не повинен повідомляти суду явно неймовірну або недостовірну інформацію.

Якщо захисник не згоден з позицією підзахисного, він не повинен діяти всупереч його інтересам, не має права висловлювати своє переконання у винуватості підзахисного, якщо той себе таким не визнає. «Не зашкодь» - основна етична засада діяльності адвоката.

Захисник у суді захищає підсудного перед судом, робить все, щоб полегшити його становище. Захисник може оспорювати обвинувачення, спростовувати покладені в основу обвинувачення докази і подавати докази на користь підсудного. Якщо підсудний запере­чує свою винуватість, стверджує, що він не вчиняв злочину, в якому його обвинувачують, захисник не може обрати протилежну позицію, стверджувати, що він вважає підсудного винуватим, і звести захист до виявлення у діянні підсудного пом'якшуючих обставин. Якщо захисник так стане будувати свій захист, це фактично буде означати, що підсудний залишився без захисту, а ще й отримав в особі захисника додаткового обвинувача.

Якщо підсудний заперечує свою винуватість у суді, захисник не має права будувати захист на своєму суб'єктивному переконанні про його винуватість або на визнанні підза­хисним своєї вини на досудовому слідстві або під час побачень з адвокатом віч-на-віч. Він зобов'язаний аналізувати докази і відшукувати все, що може посіяти сумнів у винуватості підсудного або сприяти його виправданню. Керуючись законом і правилами фахової етики, адвокат завжди зобов'язаний діяти в інтересах підзахисного, які для нього повинні бути вище інтересів колег-юристів.

Особливість діяльності захисника в кримінальному процесі полягає в тому, що він може одержувати від підзахисного відомості, які той за жодних обставин не повідомив би іншій людині. Адвокат узагалі, як і захисник, зокрема, зобов'язаний однаковою мірою збе­рігати в таємниці як відомості, отримані від клієнта, так і інформацію про самого клієнта. На обов'язок дотримання конфіденційності не поширюється термін давності. Забороняється втручання в діяльність захисника.