Стаття 243. Порядок залучення експерта

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення екс­пертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.

Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов 'язкової.

Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

Визнавши необхідність проведення по кримінальній справі експертизи, слідчий вино­сить постанову (рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови — ст. 110 КПК України).

Експертиза може проводиться експертом також за зверненням потерпілого чи сторони захисту (підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники). Експертиза може проводиться експертом також за зверненням представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяль­ність» адвокат вправі одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань.

Постанова слідчого, прокурора про залучення експерта та призначення експертизи складається із вступної, описової і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються дата, місце винесення постанови, посада, звання і пріз­вище особи, що її винесла, назва кримінальної справи, за якою призначається експертиза, а також вид призначеної експертизи.

В описовій частині коротко викладаються суть справи й обставини, що зумовили необ­хідність провадження відповідної експертизи, особливості та інші відомості, що стосу­ються об'єктів, направлених на дослідження; інші дані, що можуть мати значення для екс­перта. Завершується описова частина постанови мотивуванням рішення про призначення експертизи.

У резолютивній частині формулюється рішення про призначення експертизи, вказується її вид: за існуючою класифікацією (предметна, криміналістична, судово-медична, бухгал­терська тощо), за процесуальною формою (додаткова, повторна, комісійна); вказується прізвище експерта або назва експертної установи, формулюються питання експерту, щодо яких слід надати висновок, дається перелік матеріалів, що направляються експерту.

Строк проведення експертизи встановлюється відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) залежно від складності дослідження з урахуван­ням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або серед­ньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об'єктів або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (зокрема судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумніш строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем над­ходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закон передбачає для сторони захисту право на звернення до експерта з клопотанням про проведення експертизи. При зверненні до екс­перта сторони кримінального процесу чи при призначенні експертиз слідчим та прокурором слід відштовхуватися від компетенції та можливостей експерта, наукового рівня експертиз. Сторонам доцільно брати до уваги Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) та новітні наукові розробки вчених.

Розвязувані окремими експертизами питання (питання, які можуть бути поставлені перед експертом).

Почеркознавча експертиза

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукопис­ного тексту.

Орієнтовний перелік питань, які розв 'язує почеркознавча експертиза:

Особою якої статі виконано рукопис?

До якої вікової групи належить виконавець рукопису?

Чи виконано рукопис конкретною особою?

Чи виконані кілька рукописів однією особою?

Чи виконані підписи цією ж особою чи конкретною особою з названих (вказати відомості) осіб, що перевіряються?

Чи не виконано рукопис навмисно зміненим почерком?

Чи не виконано рукопис у незвичних умовах?

Чи не перебувала особа, що виконала рукопис, у незвичайному стані?

Чи не володіє особа, що виконала рукопис, навичками написання спеціальними шрифтами?

Скільки часу минуло після виконання тексту підпису?

Авторознавча експертиза

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків - 25-30 сторінок тексту.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чиє певна особа автором наданого для дослідження тексту?

Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?

Чи складений цей текст кількома авторами?

Які риси соціально-демографічного портрета автора можна встановити за цим текстом?

Яка основна мова спілкування (рідна мова) певної особи - автора цього тексту?

Чи спостерігаються в цьому тексті ознаки, які можуть свідчити про незвичний психофізіологічний стан автора?

Чи створений текст документа під диктовку або шляхом переписування?

Чи створений текст документа з навмисним перекручуванням писемного мовлення?

Чи містять висловлювання автора статті негативну або позитивну оцінку конкретної особи та її діяльності?

Які значення мають слова, словосполучення, фрази у тексті?

Технічна експертиза документів

Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів і екс­пертизу матеріалів документів.

Головними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

встановлення особливостей виготовлення документа;

встановлення факту і способу внесення змін у документ (підчищення, травлення, переклеювання фотокарток, букв і ін.);

виявлення залитих, вицвілих та інших слабко видимих чи невидимих текстів (зобра­жень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих документах;

встановлення типу, системи, марки, моделі й інших кваліфікаційних категорій дру­карської техніки (друкарські машини, касові, телеграфні та інші цифрові, буквено- цифрові апарати), а також ідентифікація цих засобів за відбитками їхніх знаків;

ідентифікація печаток, штампів за їхніми відбитками;

ідентифікація засобів множинної техніки за їхніми відбитками;

ідентифікація компостерних знаків;

ідентифікація приладів листа за штрихами;

ідентифікація особи, що надрукувала машинописний текст чи намалювала, вирізала зображення за особливостями звичок виконавця;

встановлення належності букв певному комплекту шрифтів;

визначення відносної давності виконання документа чи його фрагментів, а також послідовності нанесення пересічних штрихів.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються технічною експертизою:

Яким способом виготовлена ця друкована форма?

З одного чи набору (одного стереотипу, кліше) надруковані ці документи?

Чи видрукуваний бланк документа за допомогою даної друкованої форми (кліше)?

Чи відповідає цей цінний папір (грошова купюра, облігація, лотерейний квиток і т.п.) чинним нормативам на його виготовлення?

Яким способом і з використанням яких технічних засобів виготовлена ця грошова купюра (облігація, лотерейний квиток), інший цінний папір?

Чи вносилися в записі документа зміни? Якщо вносилися, то яким способом (підчи­щення, травлення, переклеювання букв і цифр тощо) і який зміст первісних записів?

Що було виконано раніше: підпис, текст документа, відбиток печатки (штампа)?

Чи переклеювалася в документі фотокартка?

Чи не переклеювалися марки і конверти поштової кореспонденції?

Чи не замінялися в наданому документі окремі аркуші?

Чи складали надані частини листа паперу до їхнього поділу цілий лист?

Який зміст розірваного документа?

Який зміст вилученого запису?

Чи є на обгорілих аркушах текст і (чи) зображення? Якщо є, то який саме?

Який зміст залитого чорнилом (зафарбованого, забрудненого, вицвілого і тому подібного) тексту (печатки, штампа)?

Чи є на цьому документі невидимий текст і якщо є, те який саме?

Який зміст тексту, написання якого відобразилося в слідах відтиску на папері?

Яким друкарським засобом виготовлений цей текст?

Який тип принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), на якому виготовлений наданий документ?

Чи виготовлено наданий документ за допомогою принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), зразки друку якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлені надані документи на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

Чи нанесено відбиток печатки (штампа) у наданому документі даною печаткою (штампом)?

Чи не виготовлено наданий відбиток на даному множинному апараті (ксерокс і ін.)?

Чи не даним компостером зроблено просічку?

Чи виконані записи даним пристосуванням на аркуші (кульковою ручкою, олівцем тощо)?

Чи не даною особою надруковано наданий машинописний текст?

Чи не вирізана печатка, відбиток якої є на наданому документі, даною особою?

Чи не є букви, знайдені в даної особи, частиною шрифтової каси даної друкарні?

Чи не виготовлені (чи не виконані) дані документи (фрагменти документа) у різний час?

В якій послідовності виконувалися фрагменти даного документа (підпис, печатка і т.п.)?

До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії) належить матеріал документа (папір, клей, фарба, речовина штрихів записів тощо)?

Чи мають загальну родову (групову) приналежність матеріали наданого екземпляра друкованої продукції чи документа (папір, клей, картон, фарба, речовина й ін.) з матеріалами, вилученими з визначеного місця (склад, цех, квартира й ін.)?

Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску?

Чи не написано текст фарбою з даної ємності?

Фототехнічна експертиза

Головними завданнями фототехнічної експертизи є:

ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, що застосо­вувалася для виготовлення позитивів;

ідентифікація негатива за позитивом;

" ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, що застосовуються для зйомки

і для виготовлення фотознімків і кінофільмів;

ідентифікація предметів, приміщень і ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах);

затвердження технологічних і технічних характеристик зйомки і виготовлення фотознімків і кінофільмів;

затвердження розмірних характеристик зображень на фотознімках (кінокадрах) чи їхніх негативах;

відновлення первинних зображень на фотознімках.

Орієнтовний перелік розв 'язуваннх питань:

Апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення цього фотознімка (кінофільму)?

Чи експонований наданий негатив (звернений позитив) цим фотоапаратом (кіно­знімальною камерою)?

Чи зняті кадри наданих негативів тим самим знімальним апаратом?

Чи виготовлявся цей фотознімок (фотокопія мікрофільму) за допомогою наданого збільшувача?

Чи застосовувалася визначена апаратура при виготовленні цього фотознімка?

Якого типу фотозбільшувач використовувався для виготовлення цього знімка?

Розділ Ні. досудові; розслідування

Чи виготовлено наданий фото- чи кінодокумент із цього негатива?

Чи виготовлені ці знімки з одного негатива?

Якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка) використовувався для виготовлення цього зображення?

Чи має загальну родову (групову) приналежність фотоплівка, використана для виготовлення цього негатива, і фотоплівка, знайдена в особи, що перевіряється (за типом, місцем виготовлення, іншими характеристиками)?

Ті самі чи різні предмети (приміщення, ділянка місцевості) зафіксовані на цих фотознімках (кінокадрах)?

Який вид зйомки використовувався для виготовлення цього фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований)?

Чи виготовлений цей знімок із застосуванням фотомонтажу?

Які дата і час виготовлення фотознімка та дата і час його редагування?

Який об'єктив застосовувався для зйомки цього об'єкта (нормальний, широкий, довгий)?

З якої відстані знятий зафіксований на фотознімку об'єкт?

За якого освітлення (природного чи штучного) проводилася зйомка?

Чи використовувалися при виготовленні фотознімка ті чи інші технічні прийоми (ретушування і ін.)?

Які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку?

На якій відстані один від іншого розташовані зображені на знімку об'єкти?

Яке зображення було на вицвілому фотознімку?

Експертиза голограм

Об'єктами експертизи є голографічні захисні елементи; голограми, які використовуються як засоби контролю; іміджеві, образотворчі голограми; проміжні продукти голографічного виробництва, такі як програмне забезпечення, фотошаблони та макети, первинні голограми, рельєфно-фазові голограми-оригінали, майстер-матриці голограм, металеві матриці для тиражування голограм.

Основними завданнями експертизи голограм є:

встановлення типу голограми;

встановлення рівнів захисту голограм;

встановлення тотожності голограм або відповідності голограми її опису (технічному завданню, паспорту на голограму).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яким способом виготовлені голограми, надані для проведення експертизи?

Чи відповідають надані для проведення експертизи голограми зразкам та техніч­ним описам голограм, занесених до Єдиного реєстру виготовлення голографічних захисних елементів? Якщо не відповідають, то яким способом вони виготовлені?

За допомогою наданої чи з іншої матриці тиражувались голограми, надані для проведення експертизи?

Чи виготовлена голограма з використанням проміжних продуктів голографічного виробництва, наданих для проведення експертизи?

Чи зазнали голограми, які надані для проведення експертизи, будь-яких хімічних, механічних чи інших змін, якщо так, яких саме?

Які з наданих на дослідження голограм мають вищий рівень захисту від підробки?

Яким способом на голограму нанесене індивідуальне маркування?

Портретна експертиза

Завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) з фотознімком (фотокарткою, негативом, кінострічкою).

Орієнтований перелік розв'язуваних питань:

Чи зображена на цьому фотознімку особа (прізвище, ім'я, по батькові), фотокартки якої надано як зразки?

330

Одна чи різні особи зображені на цих фотознімках?

 

Чи зображена на фотознімку невпізнаного трупа особа (прізвище, ім'я, по батькові), фотокартки якої надано як зразки?

Технічна експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису

(Див. коментар до сіп. 266 КПК України).

Експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів

(Див. коментар до ст. 266 КПК України).

Експертиза телекомунікаційних систем та засобів

(Див. коментар до ст. 266 КПК України).

Трасологічна експертиза

Головним завданням трасологічної експертизи є ідентифікація ствердження родової (групової) приналежності чи індивідуально визначених об'єктів за матеріально-фіксованими слідами-відображеннями та їх слідоутворюючими поверхнями.

До виявлення слідчим слідоутворюючих об'єктів перед трасологічною експертизою можуть ставитися запитання про наявність на предметах слідів від взаємодії з іншими предметами, придатності цих слідів для ідентифікації наявності в них ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.

Виконуються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини, експертиза слідів ніг і взуття людини, слідів ніг (лап) тварини; експертиза слідів знарядь та інстру­ментів, засобів виробництва масових виробів; експертиза замикаючих і контрольних засобів; слідів поділу цілого на частини, рельєфних знаків на металі, пластмасі й інших матеріалах.

Іноді проводиться трасологічна експертиза слідів зубів і губ, чола, носа, інших частин тіла людини чи тварини, різних предметів. Щодо можливості експертиз таких об'єктів і підготовки матеріалів для їхнього проведення слід консультуватися з експертом. Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)

Головним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами рук. Експертиза слідів рук вирішує і ряд не ідентифікаційних завдань, пов'язаних з визна­ченням механізму слідоутворення, особливостей будови руки, статі, віку й інших особли­востей особи, що залишила слід.

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на наданих об'єктах сліди рук (інших частин тіла) людини?

Чи придатні виявлені сліди для ідентифікації за ними особи чи вирішення не ідентифікаційних завдань?

Чи залишені сліди рук цією особою?

Чи належать залишені сліди рук, вилучені в різних місцях, одній особі?

Які особливості має рука людини, яка залишила слід (відсутність пальців, наявність шрамів тощо)?

Якою рукою і якими пальцями руки залишені сліди?

Якими ділянками поверхні долоні залишені сліди?

У результаті якої дії залишений слід рук (захоплення, дотик і т. п.)? Експертиза слідів ніг людини і взуття

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на цій поверхні (предметі) сліди босих ніг (панчох, шкарпеток, взуття) людини і чи придатні ці сліди для ідентифікації чи визначення їх родової (групо­вої) приналежності?

Чи не залишені сліди даними особами (шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилу­ченими у визначеної особи)?

Чи не залишені сліди ніг (шкарпеток, панчох, взуття), знайдені в різних місцях, одними й тими ж особами (тими самими шкарпетками, панчохами, взуттям)?

Взуттям якого виду залишені ці сліди і які його характерні ознаки?

Який орієнтовний зріст (вага) людини, що залишила сліди?

Які особливості ходи (інших ознак) людини, які відобразилися в «доріжці слідів»?

Як рухалася особа, що залишила сліди ніг (взуття) - швидким кроком, бігцем, повільно?

Експертиза губ і зубів людини

Орієнтовний перелік питань:

Які групові ознаки губної помади, за допомогою якої залишені сліди?

Чи не залишені ці сліди губ громадянкою (громадянином) М.?

Чи не залишені сліди зубами людини?

Чи не залишені ці сліди зубами визначеної особи (громадянином М.)?

Які особливості щелеп і зубів людини (наявність зубних протезів, відсутність певних зубів, особливості розташування зубів, прикусу і т.д.), яка залишила сліди?

Експертиза слідів ніг (лап) і зубів тварин

Орієнтовний перелік питань:

Чи залишені ці сліди ногами (лапами), зубами певної тварини (комахи)?

Чи залишені сліди підків коня цими підковами?

Чи залишені сліди, знайдені в різних місцях, ногами (лапами), зубами тієї самої тварини?

Яка орієнтовно вага тварини, що залишила сліди?

Експертиза слідів злому, інструментів і засобів виробництва масових виробів

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи цим знаряддям (інструментом) були здійснені дії (зрубане чи спиляне дерево, перекушений дріт тощо)?

Чи не залишені сліди злому, вилучені з різних місць подій, тим самим знаряддям?

Одним чи декількома знаряддями було здійснено злом?

Знаряддям якого виду здійснено злом?

З якої сторони (внутрішньої чи зовнішньої) був зроблений злом перешкоди (стіни, вікна й ін.)?

Яким способом і за допомогою яких засобів розкритий металевий сейф?

Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування, розрубування, розпилю­вання, свердління і т.п.)?

Чи виготовлені ці вироби масового виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі й ін.)?

Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки?

Яким способом відкривалися чи закупорювалися пляшки (інша тара)? Експертиза замикаючих і попереджувальних (контрольних) пристроїв

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?

Чи був відкритий замок сторонніми тілами (відмичками, підібраними чи підро­бленими ключами)?

Яким засобом відкрито (зламано) замок?

Одним чи декількома способами відкриті надані замки?

В якому стані (замкненому, відімкненому) був замок у момент його ушкодження?

Чи можливо відімкнути це замок без пошкодження контрольного вкладиша?

Чи можливо відімкнути цей замок за допомогою інструмента (предмета), вилуче­ного в громадянина М.?

Знаряддям якого виду зламаний замок?

Чи зламаний замок знаряддям, вилученим у громадянина М.?

Чи відмикався замок за допомогою цього ключа (відмички)?

Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення з нього копії чи зліпка?

Чи була обтиснута пломба цими пломбувальними лещатами?

Одними чи багатьма пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?

Чи розкривалася або обжималася повторно пломба після її обтиснення пломбу­вальними лещатами?

У який спосіб і за допомогою яких знарядь була розкрита і повторно стиснута пломба?

Чи можливо з цієї пломби витягнути матеріал, що використовувався при опломбу­ванні (дріт, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?

Знаряддям якого виду розкривалася пломба?

Який зміст цифрових і буквених знаків на контактних поверхнях пломби?

Чи не розкривалася пломба наданим знаряддям?

Чи були дотримані правила пломбування при застосуванні цієї пломби?

У який спосіб відкривався (знімався) і повертався на місце цей контрольний пристрій?

Експертиза цілого за частинами

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є відламки скла частинами розсі­ювана фар певного автомобіля, чи відколота друзка від визначеного поліна й ін.)?

В який спосіб відділена від предмета його частина?

До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події? Експертиза рельєфних знаків

Об'єктами досліджень цього виду можуть бути спиляні (забиті), слабко видимі номери та інші рельєфні зображення на різноманітних виробах. Експертизою установлюються факт і спосіб зміни зображень.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї (іншому виробі)?

Яким був первісний номер на об'єкті дослідження?

В який спосіб було знищено чи змінено номер (знак) на цьому виробі? Чи були на цьому виробі маркувальні позначення?

Експертиза холодної зброї

Головне завдання експертизи - встановлення приналежності до холодної зброї само­робних ножів, кинджалів, кастетів і подібних за призначенням предметів. Крім того, екс­пертизою може вирішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їхнього виготовлення заводське обладнання.

Не можуть бути об'єктами експертизи екземпляри стандартного військового споря­дження (багнети, кинджали, кортики, шаблі й ін.). Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи є цей предмет холодною зброєю? Якщо так, то до якого виду холодної зброї він належить?

Чиє цей предмет заготовкою холодної зброї?

Чи використовувалося при виготовленні цієї холодної зброї заводське обладнання? Експертиза вузлів

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

До якого виду належить цей вузол? Чи не має він ознак, що вказують на професію виконавця?

Чи не належать кілька вузлів до одного виду? Балістична експертиза

До головних завдань балістичної експертизи належать:

встановлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах;

затвердження виду системи (моделі) і калібру вогнепальної зброї і боєприпасів;

затвердження технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби;

встановлення можливості пострілу без натискання на спусковий гачок; встановлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів;

встановлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв;

встановлення обставин, пов'язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрілянини після останнього чищення і змащення зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї і пере­шкоди й ін.).

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи справна ця зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи виключають ці несправності можливість пострілу?

Чи стріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї (пістолета, рушниці, обріза й ін.)?

Чи стріляні ці гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

Чи стріляні ці кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

З якої зброї (вид, система, модель) стріляна ця куля (чи кілька куль)?

До якого виду зброї (вид, система, модель) належить надана гільза (чи кілька гільз)?

Чи були надані кулі і гільза до пострілу частинами одного патрону?

Чиє вогнепальною зброєю предмет, який вилучено в підозрюваного?

Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?

До якого виду, системи, моделі, калібру належить ця вогнепальна зброя?

Чиє боєприпасами патрон, вилучений у підозрюваного?

Для зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?

Чи міг з цієї зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на землю) відбутися постріл без натискання на спусковий гачок?

Чи стріляли з цієї зброї після її останнього чищення і змащення?

Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з цієї зброї?

Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл із гладкоствольної рушниці (обріза)?

Зі зброї якого калібру вистріляна куля (шрот, картеч, пиж), вилучена на місці події (із трупа потерпілого)?

Чи мають загальну групову приналежність надані зразки шроту за номером, спо­собом виготовлення, хімічним складом?

Чи однаковий хімічний склад наданого шроту й обривка металу?

Чи мають загальну групову приналежність чи єдине джерело походження частини патронів (шроту, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з части­нами патронів, вилучених у певної особи (за видом і складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

Чи є це ушкодження вогнепальним?

Кулею якого калібру утворене ушкодження? Яким є це ушкодження — вхідним чи вихідним?

З якого напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив ушкодження на об'єкті, вилученому з місця події?

Яким було положення зброї щодо потерпілого (перешкоди) з вогнепальним ушкодженням?

Дослідження вищевказаних питань щодо вогнепальних ушкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичного спеціаліста. В окремих випадках такі питання вирішуються комплексною медико криміналістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.

Експертиза вибухових пристроїв

Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) і з'ясування класифікаційної категорії пристрою;

визначення (опис) конструкції пристрою і способу його виготовлення;

встановлення здатності пристрою викликати вибух і можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання і т. п.);

встановлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи не підірвано в цьому місці вибуховий пристрій? Якщо так, то до якого виду пристроїв він належить (які особливості його конструкції, країна-виробник і т. п.)?

Які предмети, знайдені на місці події (у тілі потерпілого), є частинами вибухового пристрою?

Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено вибуховий пристрій?

Який спосіб вибуху було застосовано у цьому випадку?

Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать (гранати, міни, снаряди тощо)?

Чи здатний цей пристрій викликати вибух? Якщо не здатний, то з якої причини?

Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на характерні риси осо­бистості виробника вибухового пристрою (професійні навички, ступінь обізнаності з технологією виготовлення і використання вибухових пристроїв І Т.П.)?

Чи однакова конструкція саморобного вибухового пристрою, частини якого зна­йдені на місці події, і макета, виготовленого громадянином М.?

Експертиза вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)

До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать:

встановлення факту належності даного об'єкта до вибухових речовин чи речовин, які можна використовувати як компоненти для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів чи способом піротехніки;

встановлення способу виготовлення вибухових речовин;

виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їхнього розкладання на предметах-носіях;

встановлення за продуктами розкладу вибухових речовин вихідЯРЇ речовини, що була використана для вибуху (пострілу);

встановлення загальної родової (групової) належності вибухових речовин (поро­хових зарядів).

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чиє ця речовина вибуховою? Якщо є, то якою?

Чи можуть використовуватися для виготовлення вибухівки ці речовини? Якщо так, то в якому сполученні?

Яким способом - промисловим чи саморобним — виготовлено цю вибухівку?

Чи є на предметі-носії (вказується, на якому саме) сліди вибухових речовин? Якщо так, то яких саме?

Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони утворилися?

Чи мають ці вибухові речовини загальну родову (групову) належність?

Чи складали раніше вибухові речовини, надіслані для дослідження, загальну масу?

Експертиза матеріалів і речовин:

експертиза волокон і волокнистих матеріалів;

лакофарбових матеріалів і покриттів;

нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

наркотичних засобів, сильнодіючих речовин;

рідин, що містять спирт;

металів і сплавів;

полімерів, пластмас і скла.

Залежно від наявності оснащення і спеціалістів в установах можуть досліджуватися матеріали і речовини, що не названі в цьому переліку.

Головними завданнями, загальними для всіх підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

виявлення на предметах обстановки місця події (предметах-носіях) мікрочасти­нок чи мікрослідів певних матеріалів і речовин (часточок фарби, слідів пально-мастильних матеріалів, слідів металізації, мікроволокон, часточок наркотичних засобів тощо);

визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікаціями, що існують в науці, техніці і на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призна­ченням тощо;

встановлення загальної родової (групової) належності матеріалів і речовин;

встановлення походження матеріалів і речовин з певного джерела.

При підготовці об'єктів для дослідження слід дотримуватися таких правил:

Якщо матеріали і речовини виявлені у великій кількості, на дослідження направ­ляються їхні зразки. У випадках, коли вони (матеріали і речовини) представляють об'єми рідин чи сипкі маси, зразки надаються у вигляді середніх проб.

При доборі середньої проби рідини останню потрібно збовтати, а потім відлити не менш як 1 л в окрему ємність. Середня проба сипких речовин (піску, цементу й ін.) відбирається виїмками за допомогою щупа з різних за глибиною місць кожної ємності (три-п'ять виїмок загальною масою 1,5-2 кг).

Зразки ниток, мотузок, шпагатів надаються загальною довжиною не менш як 3 м, відрізками з різних місць об'єктів.

Зразок тканини повинен мати довжину 50-100 см. Якщо тканина має малюнок, він має повторюватися на зразку не менше трьох разів.

Якщо досліджуються нашарування чи плями на предметах, експертові необхідно надати сам предмет. Нашарування і плями слід прикрити аркушем білого паперу чи тканиною, закріпленою по краях.

Якщо вилучити предмет неможливо, надаються вирізки з плямами.

Предмети одягу і взуття, на яких припускається наявність волокон (інших мікро­елементів і нашарувань), слід загорнути кожний окремо в щільний білий папір (забороняється упаковувати їх у поліетиленовий пакет, оскільки поліетилен надає мікрочастинкам статичних властивостей, під впливом яких локалізація мікрочас­тинок на об'єкті може зазнати змін).

Експертиза волокон і волокнистих матеріалів

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сторонні мікрочастинки воло­кон і яка їхня природа?

Чи є на одязі (зазначається предмет одягу, кому він належить) волокна-нашарування спільної родової (групової) належності до волокон, з яких виготовлена тканина іншого одягу (зазначається її назва, кому вона належить)?

Чи були в контакті дані предмети одягу (інші об'єкти волокнистої природи)?

Чи є клаптик тканини, знайдений на місці події, частиною даного предмета одягу?

Чи є в піднігтьових зрізах певної особи мікрочастинки волокон спільної родової (групової) належності до волокон, з яких виготовлено тканину даного предмета одягу?

Чи мають надані волокна спільну родову приналежність з волокнами тканин (три­котажу) одягу гр. Б.?

Чи мав місце факт контактної взаємодії одягу гр. А. з одягом гр. Б. (чи іншим об'єктом)?

Чи є шматочок тканини, виявлений на місці події, частиною сорочки чи іншого предмета одягу гр. А.?

Чи не нитками, вилученими в підозрюваного, було пришито Ґудзик, виявлений на місці події?

Чи з пряжі, вилученої в гр. А., зв'язана рукавиця, виявлена на місці події?

Чи складають одну пару рукавичка, виявлена на місці події, і рукавичка, вилучена в підозрюваного?

Чи не перефарбовувався конкретний предмет одягу? Якщо так, то який його пер­вісний колір?

Яким способом (саморобним чи промисловим) виготовлено і пофарбовано наданий на експертизу предмет одягу?

Чи є в золі залишки предметів одягу, тканини й інші волокнисті матеріали? Якщо так, то який їхній вид і призначення?

Експертиза лакофарбових матеріалів і покриття

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди (нашарування, плями, бризки) чи часточки лакофарбових матеріалів (покриття)?

Чи є виявлена речовина лакофарбовим матеріалом?

Чи належать порівнювані об'єкти до однієї системи лакофарбового покриття?

Чи є ця речовина фарбою, а якщо так, то до якого виду фарби вона належить?

Чи придатні часточки фарби, знайдені на місці події (предметі-носії), для іденти­фікації їх з конкретною пофарбованою поверхнею?

Чи належать частки лакофарбового покриття, виявлені на місці події, до лакофар­бового покриття наданого на експертизу пофарбованого предмета?

Чи походять дані часточки від стандартного лакофарбового покриття легкового (вантажного) автомобіля?

Чи належать до одного роду (групи) лакофарбові покриття, виявлені на місці події і зняті з автомобіля, причетного до дорожньо-транспортного випадку?

Чи мають надані зразки лакофарбових речовин (часточок покриттів) спільну родову (групову) належність?

Чи не становили раніше окремі частини лакофарбового покриття одну пофарбовану поверхню?

Для фарбування яких предметів застосовується наданий на експертизу лакофар­бовий матеріал?

Фарбуванню якого виду транспорту відповідає шматочок лакофарбового покриття, виявлений на місці події?

Яким способом пофарбовано цей предмет?

Чи проводилося перефарбування цього предмета?

Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на наданих на експертизу об'єктах (одязі, зразках ґрунту, шматках дощок і т. п.) сліди нафтопродуктів (паливно-мастильних матеріалів)? Якщо є, то яких саме?

До якого виду нафтопродуктів (паливно-мастильних матеріалів) належать сліди речовини, що є на наданих на експертизу об'єктах?

Чи належать дані речовини (рідини) до нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів? Якщо належать, то до яких саме (вид)?

Чиє нафтопродуктом (бензином, гасом, дизельним паливом)рідина, що міститься в ємності (пляшці, банці і тлі.), виявленій на місці події?

Чи мають ці нафтопродукти і паливно-мастильні матеріали спільну родову (гру­пову) належність?

Чи має спільну родову належність рідина, що міститься в ємності (пляшці, банці і т. п.), виявленій на місці події, і рідина, вилучена в особи, підозрюваної у вчиненні злочину?

Чи є на поверхні наданого в розпорядження спеціаліста одягу сліди мастильних матеріалів? Якщо так, то чи не мають вони спільної родової належності з мастиль­ними матеріалами, вилученими в будинку підозрюваного?

Чи є залишені плями, що на одязі, змащенням конкретного автомобіля?

Експертиза наркотичних і сильнодіючих речовин

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на носії, предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди наркотичних засо­бів (сильнодіючих речовин)? Якщо є, то яких саме?

Чиє надана на експертизу речовина отрутною, наркотичною чи сильнодіючою, і якою саме?

До якого виду наркотичних (сильнодіючих) речовин належить об'єкт дослідження?

Чи мають ці наркотичні засоби (сильнодіючі речовини) спільну родову (групову) належність?

Яка природа речовини (порошку, пігулки, рідини, таблетки і т.п.), виявленої на місці події?

Чи є ця речовина фармацевтичним препаратом?

Чи відповідає кількісний зміст інгредієнтів у конкретній лікарській формі чи на ети­кетці рецепту лікаря?

Чи вироблялася заміна в наданій на експертизу лікарській формі одного інгредієнта іншим?

Чи є на носії, предметах-носіях (одязі, склянках, стінках шприца, ампулах) сліди наркотичних, сильнодіючих чи отруйних речовин?

Чи є в наданих на експертне дослідження цигарках (сигаретах) домішки нарко­тичних речовин?

Яким способом виготовлено речовину, вилучену в обвинувачуваного?

Чи мають надані на дослідження речовини спільну групову (родову) належність?

Чи не належали надані на експертизу зразки до єдиної маси, єдиного цілого?

Чи мають надані для дослідження зразки (наприклад, брикети, грудки, коржі) одне джерело походження (місце виготовлення, збереження чи виростання)?

Чи містяться в наданих на експертне дослідження об'єктах отруйні речовини (миш'як, сулема і т.п.)?

Чи належать надані на дослідження речовини до ядохімікатів?

Чи протравлене зерно, вилучене в обвинувачуваного? Якщо так, то чим?

Чи містяться у воді (ґрунті, рослинах), наданій на дослідження, ядохімікати? Якщо так, то яке їхнє призначення?

Чи належать надані на дослідження сліди речовини до добрив, чи вони є ядохімікатами?

Чи є на предметах одягу, наданого на дослідження, сильнодіючі кислоти, луги, що могли б пошкодити одяг постраждалого?

Чим викликане утворення нальоту на предметах (ручці дверей, замку і т.п.)? Чи не викликано воно дією кислот чи лугів?

Експертиза металів, сплавів

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на носії, об'єкті-носії (зазначається, на якому саме) сліди чи мікрочастинки металу (сплаву) і які саме?

Частки якого металу є на наданих для дослідження предметах?

Чи є сліди металу (міді, алюмінію, заліза, свинцю і т.п.) на конкретній ділянці предмета одягу?

Чи є частки металу (свинцю, заліза, хрому і т.п.) у місцях пошкоджень на дослі­джуваній тканині (предметі одягу)?

Чи є на одязі підозрюваного металеві (сталеві, мідні) обпилювання?

З якого металу (сплаву) виготовлено цей об'єкт?

Яка марка металу (сплаву) виготовленого виробу?

З якого сплаву виготовлені предмети (коронки для зубів, каблучки і т.п.), надані на дослідження?

Чи мають ці металеві об'єкти (зазначається, які саме) спільну родову (групову) належність за матеріалом виготовлення?

Чиє шматочок металу, витягнутий із трупа, частиною леза ножа, вилученого в підозрюваного?

Чи має спільну родову належність досліджуваний шрот (картеч)? Яким способом він виготовлений?

На одному чи різних заводах виготовлена порівнювана картеч (шрот)?

Чи складала раніше порівнювана картеч (шрот) єдину масу при її саморобному виготовленні чи збереженні?

Чи виготовлений саморобний фінський ніж, виявлений на місці події, зі сталевих пластин, вилучених у гр. А.?

Чи були в єдиній масі вироби, вилучені зі складу, і виявлені в підозрюваного?

Чи складали раніше одне ціле ці частини металевих предметів (шматки дроту, труби тощо)?

Експертиза полімерів, пластмас і скла

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є на предметі-носії мікрочастинки полімерів, пластмас, скла?

До якого виду належить цей полімерний матеріал (пластмаса, скло)?

З якого виду полімерного матеріалу (пластмаси, скла) виготовлено цей предмет?

Чи мають ці зразки полімерних матеріалів (пластмаси, скла) спільну родову (гру­пову) належність?

Чи складали раніше одне ціле ці частини пластмаси (інших матеріалів)?

Чиє відламки скла, виявлені на місці події й у фарі конкретного автомобіля, час­тинами того самого фарного розсіювана?

Чи складали єдине ціле відламки скла, виявлені на місці події й у фарі автомобіля?

Чи є на одязі гр. А. частки скла? Якщо так, то чи належить скло, виявлене на місці події, і частки скла, виявлені на одязі гр. А., до того самого виду скла?

Чи є відламки, виявлені на місці події й у кабіні конкретного автомобіля, частинами того самого виробу?

Чи є світло-сіра речовина, виявлена на поверхні конкретного автомобіля, частиною скла фарного розсіювана?

Чи не є відламки, виявлені на місці події, частиною фарного розсіювана автомобіля «Москвич-408»?

До однієї чи різних груп належать частки (вапна, цементу), виявлені на предметах одягу гр. А. і на місці події?

На автомобілях яких марок установлюється фарний розсіювач відламки якого надані на дослідження?

Експертиза речовин, що містять спирт

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є в даній ємності (склянці, банці і т.п.) чи на поверхні предмета (одягу, паперу) сліди рідини, що містить спирт?

Чи належить ця рідина до міцних алкогольних напоїв? Якщо належить, то до якого виду?

Чи мають ці зразки спиртових рідин спільну родову (групову) належність?

Промисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова рідина?

Чи придатний цей пристрій для виготовлення міцних спиртних напоїв?

Чи є ця маса брагою, придатною для виготовлення самогону?

Чи є надана рідина самогоном і чи не є вона частиною об'єму рідини, що була в ємності, вилученій у підозрюваного?

Чи відповідає за своїми характеристиками алкогольний напій у цій пляшці даним, зазначеним на етикетці?

Чи відповідає вино (горілка, коньяк) Держстандарту?

Чи відповідає вино (коньяк, горілка) назві, зазначеній на етикетці? Якщо ні, то якій назві відповідає?

Чи не з однієї партії вино (горілка, коньяк), вилучене і надане для дослідження?

Чи є дана рідина етиловим спиртом?

Яка міцність етилового спирту? Чи не розведений він?

Чи є сліди переклеювання етикетки на пляшці, якщо так - які саме?

Експертиза харчових продуктів

Орієнтовний перелік розв’язуваних питань:

1. Молоко і молочні продукти:

- Яка жирність молокопродуктів, наданих для дослідження?

Яка кислотність молокопродуктів, наданих для дослідження? Чи не додані в молоко зайві домішки (борошно, крохмаль)?

Чи відповідають продукти під назвою «сир», «морозиво» своїй назві і вимогам Держстандарту?

Хліб, хлібні, кондитерські вироби, мед:

Чи відповідають фізико-хімічні показники хлібобулочних виробів Держстандарту?

Чи відповідає цей кондитерський виріб своїй назві за Держстандартом?

Із застосуванням якого жиру виготовлено цей виріб (олія, маргарин)?

Чи є цей мед натуральним?

Чи немає в цьому меді домішок? Якщо є - які саме?

Яка вологість цукру?

Надані для дослідження цукерки - підроблені чи заводського виготовлення?

Ковбасні й копчені вироби:

Який вміст вологи у виробі? Чи відповідає він встановленій нормі?

Який вміст крохмалю, солі у виробі?

Чи відповідає наданий для дослідження виріб Держстандарту?

Чи відповідають фізико-хімічні показники ковбаси, наданої для дослідження, показникам ковбаси під такою назвою?

Готові кулінарні вироби і напівфабрикати:

Яка вага (вихід) м'ясних напівфабрикатів рубаних, натуральних?

Яка вологість виробу з рубаного м'яса?

Який вміст наповнювача (хліба) в рубаних виробах?

Чи повністю покладені в кулінарні вироби цукор, молоко, жир?

З якого м'яса (свинина, яловичина, баранина) виготовлений фарш?

Чи є субпродукти в кулінарному виробі, фарші?

Чи є наповнювач у фарші? Судово-хімічна експертиза Орієнтовний перелік розв’язуваних питань:

Який склад цієї речовини?

Чи належить речовина, надана для дослідження, до певної групи речовин (вибухо­вих, наркотичних, отрутних, сильнодіючих і т. п.)?

Продуктом згоряння якого матеріалу є досліджувана речовина (наприклад, попіл)?

Чи міститься в об'єкті (залишках їжі, напої) речовина, що за певних умов може бути отрутою, якщо так - що й у якій кількості?

Чи є ця речовина фарбою, якщо гак - який її склад?

Чи не с часточки, вилучені з місця події, часточками від барвистого покриття цього предмета?

Чи не піддавалася поверхня цього предмета фарбуванню?

Чи є в попелі залишки певної тканини?

Чи належать дані волокнисті матеріали одному шматку тканини, одній партії тканини?

З якого металу виготовлено цей предмет?

Чи є на досліджуваному об'єкті часточки певного металу?

Чи є ця речовина нафтопродуктом - бензином, гасом тощо? Якщо гак, до якого виду (марки) належить?

Чи с ця речовина наркотиком, якщо так — до якого виду наркотиків (препаратів) належить?

Чи немає на цьому об'єкті слідів наркотичної (чи сильнодіючої) речовини?

Чи належить ця рідина до категорії самозаймистих і чи могла вона самозайнятися (за певних умов)?

Чиє суміш (певних речовин) вибухонебезпечною?

Чи може виникнути вибух (певної речовини чи суміші речовин) за даних умов?

Чи може надана для дослідження речовина утворити вибухову суміш, і якщо так, то в поєднанні з якими речовинами така суміш утвориться?

Ґрунтознавча експертиза

Головними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) Ґрунтового походження, визначення їхньої природи, а також встановлення спільної родової (групової) належ­ності з наданими зразками;

встановлення походження фунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події);

встановлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

При підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватися таких правил: При дослідженні ґрунтових об'єктів з метою встановлення їхнього походження з певної ділянки місцевості як порівняльні матеріали направляються зразки грунту з місця, де за припущенням слідчого (судді), був предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів взуття тощо), та інших місць у межах ділянки, що ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні зразки із суміжних ділянок, що відрізняються від тієї, котра ідентифікується, наприклад, із сусіднього поля, засіяного іншою культурою, з ділянки, що має інший характер рослинності, інший профіль тощо. Добір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, що ідентифіку­ється. Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються два-три зразки з поверхневого шару місця контакту предмета-носія з фунтом і не менше двох контрольних зразків з кожної суміжної ділянки, що відрізняється від тієї, котра ідентифікується, а за відсутності таких відмінностей — з чотирьох сторін від місця події на відстані 20, 50, 100 м.

Зразки відбираються з поверхневого шару фунту на глибині не більше 5 см масою

100-150 г і упаковуються в паперові пакети.

Всі зразки висушують на повітрі і помішують у пакети.

• До постанови (ухвали) про призначення експертизи слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд предметів-носіїв фунту оформлений окремим протоколом, він також додається до постанови (ухвали) про призначення експертизи. Важливо, щоб у наданих експертові матеріалах були позначені місця добору зразків фунту. Крім того, слід надати довідку про метеоумови за період від події до часу відбору зразків. Якщо в цей період на місці події проводилися роботи, що могли змінити характеристики фунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, внаслідок яких на грунті могли залишитися сторонні домішки), про це також слід повідомити спеціаліста.

Кожен предмет, на якому виявлено нашарування фунту, упаковується окремо. До упакувань має прикріплюватися бирка із зазначенням номера зразка і місця його вилучення. Останні дані слід узгоджувати з планом-схемою місця.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи є нашарування грунту (об'єктів фунтово-мінерального походження) на предметі-носії?

Чи мають порівнювані об'єкти (нашарування на предметі-носії і фунт із місця події) спільну родову (фупову) належність?

Чи походять дані об'єкти (зазначається, які саме) з певної ділянки місцевості (іншого місця події)9

Який механізм утворення цих фунтових нашарувань?

Які ознаки, що вказують на особливості місця їхнього походження, мають наша­рування на даному об'єкті?

Біологічна експертиза

Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного і тваринного походження. Ними найчастіше бувають: листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, корені, плоди, насіння, спори, пилок тощо; похідні шкірних покривів (волосся, перо, луска тощо); про­дукти переробки рослинних і тваринних організмів (корму для тварин і птахів, борошно, обривки хутра і шкіри тощо); продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, екскременти й ін.).

Головними завданнями біологічної експертизи є:

встановлення належності об'єктів тваринного і рослинного походження (далі — біологічного походження) до конкретного біологічного роду, виду й ін., а також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в якій-небудь масі чи на пред­метах обстановки місця події (предметах-носіях) або ідентифікація встановлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об'єктів;

встановлення належності об'єктів біологічного походження до одного цілого;

визначення біологічних характеристик стану об'єкта (стадії розвитку організму, причин і часу змін його стану, механізму ушкодження й ін.);

встановлення належності об'єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати)

його з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, живота і, зокрема, в зоні ушкодженої час­тини тіла) по 50-100 волосин з кожного місця.

Якщо досліджується сіно чи солома, то такі зразки повинні мати масу в межах 0,5-1 кг. Відібрані зразки загортають у папір, не стискаючи і не згинаючи стебел.

Екскременти тварин і гній висушують і по 100-120 г транспортують у закритих банках.

При дослідженні мікрооб'єктів експертові слід надсилати предмет-носій. Місця на пред- метах-носіях, де знайдені плями чи сліди біологічного походження, потрібно закрити чистим папером, закріплюючи його краї на предметі. Так само діють, коли сліди в процесі слідчого огляду не виявлені, але їхня наявність у визначеному місці припускається.

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Яка природа цього об'єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його так­сономічна належність?

Чи є на предметі-носії мікрооб'єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?

Чи має ця маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в А.) і зразки, вилучені в кон­кретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (гру­пову) належність?

Чи є ці об'єкти частинами одного цілого (наприклад, гілка і стовбур, дві частини листка рослини тощо)?

Чи могли за певний термін відбутися ті чи інші зміни в розвитку рослинного (тварин­ного) об'єкта (чи могли рослини за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена, тощо)?

Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами (личинками комах)?

Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (вказується, на якому), волоссям людини (тварини)? Якщо так, то чи має воно спільну родову (групову) належність з волос­сям певної особи (осіб)?

Який вік рослини, її частин?

Чи належить ця рослина до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, то яка її таксономічна належність?

Чи складали раніше надані зразки наркотичних засобів одну масу?

Чи мають надані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?

Біологічна експертиза тканин і виділень людини

Ця експертиза проводиться в діагностичних та ідентифікаційних цілях щодо слідів крові, сперми, слини, поту; волосся; фрагментів тканин людини, інших слідів біологічного походження, що вилучаються з місць злочинів чи у ході інших слідчих дій. При її прове­денні використовуються як традиційні методи і технічні засоби (мікроскопи, прилади для електрофорезу й ін.), так і сучасні методи аналізу (генотипоскопія, мас-спектральний аналіз і ін.). З огляду на об'єкти дослідження і розв'язувані завдання проводяться експертизи:

тканин і виділень людини (серологічні, цитологічні, електрофоретичні методи);

генотипоскопічна (метод Днк-дактилоскопії);

волосся людини і тварин (морфологічна).

Окремі об'єкти (волосся і ін.) можуть бути піддані дослідженням для визначення мікро- елементного складу, що нерідко робить проведені експертизи ідентифікаційними.

Орієнтовний перелік розв'язуваних питань:

Чи є залишки крові (слини, сперми, інших слідів біологічного походження) на нада­ному об'єкті?

Яка давність утворення слідів крові (інших слідів біологічного походження)?

Чи можна стверджувати (використовуючи дослідження методом генотипоскопії), що надані речові докази у вигляді залишків крові ідентичні зразкам крові, отриманим від громадянина М.?

Чи не є джерелом утворення слідів біологічного походження громадянин М. ?

Чи не є громадянин М. батьком певної дитини?

Чи не є громадянка С. матір'ю певної дитини?

Чи не належали частини тіла одній людині?

Принципово завдання ідентифікації слідів крові і зразків для порівняльного дослідження, взятих у конкретної особи, дає змогу вирішити використання методу генотипоскопії (Днк- дактилоскопії). Метод ґрунтується на аналізі нової категорії генетичних маркерів — полі- формних ділянок дезоксорибонуклеїнової кислоти (ДНК), що характеризуються достатньою індивідуальністю. Розрахунки, проведені вченими, показують імовірність збігів «відбитків» ДНК двох випадкових людей як 1 на 40 млрд.

Експертиза з використанням методу Днк-дактилоскопії дає змогу: ідентифікувати конкретну особу за слідами крові і сперми; виявити, хто є батьком чи матір'ю дитини; визначити, чи належали частини тіла розчленованого трупа одній людині.

Інженерно-технічна експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи відповідає устаткування лабораторії вимогам чинної інструкції? Чи можна при такому устаткуванні лабораторії одержати точні дані про показники сировини і матеріалів на різних етапах виробництва?

Чиє достовірними лабораторні аналізи тієї чи іншої сировини або продукції, під­готовленої до випуску, а якщо ні, то які можливі технічні причини цього?

Чи забезпечують приміщення й устаткування лабораторії (приймального пункту) точні визначення показників жирності (вологості, цукристості і т.п.) сировини, що надходить?

Чи перебуває відповідне устаткування (прилади) у технічно справному стані?

Яка причина несправності відповідних об'єктів?

Чи можливе певне явище (мимовільне включення двигуна, перекидання ковша і т.д.) за якихось умов?

Чи не зумовлені дефекти механізму (агрегату, приладу, устаткування) недоліками технічного проекту?

Чи перебуває вимірювальний прилад у технічно справному стані, а якщо ні, то які його дефекти?

Які причини виникнення дефектів вимірювального приладу?

Як наявність дефекту вимірювального приладу впливає на його точність?

У якому стані перебуває вагове господарство підприємства і чи забезпечує воно достовірне визначення маси сировини, напівфабрикатів, готової продукції?

Чи правильно здійснюється визначення маси сировини, напівфабрикатів і готової продукції?

Чи справний цей касовий апарат, а якщо ні, то в чому полягає його несправність і яка технічна причина цієї несправності?

Чи не виникла несправність касового апарата через вплив на ті чи інші його частини, а якщо так, то в чому цей вплив полягав?

Яким способом зменшені показники підсумовуючого касового лічильника цього апарата? Чи можлива зміна таких показників без залишення слідів механічного впливу?

Чи можлива зміна певної програми ЕОМ таким чином, щоб це певний час зали­шалося непоміченим?

Якщо експертизою будуть встановлені обставини технічного порядку, що спри­яють тим чи іншим порушенням, то які заходи для їх усунення можуть бути запропоновані?

Яка безпосередня причина нещасного випадку, які обставини зумовили його або чи не відбувся нещасний випадок з певної конкретної причини?

Де відбулося явище, що викликало нещасний випадок (ділянка, апарат, комунікація і т.п.)?

Чи були захисні пристрої на місці нещасного випадку?

Чи забезпечують захисні засоби (огородження, ізоляційний шар і т.п.) безпеку конкретного виду роботи?

Чи є стан об'єкта аварійним і в чому він виражається?

Чи міг відбутися нещасний випадок за певних умов експлуатації механізму?

Чи відповідає пристрій і стан певного об'єкта вимогам техніки безпеки?

Чи забезпечується виконання вимрг техніки безпеки при всіх положеннях цих механізмів?

Чи є дії особи, що викликали нещасний випадок, необхідними в конкретному виробничому процесі?

Чи відповідає ця інструкція загальним правилам експлуатації устаткування і тех­ніці безпеки?

Чиє інструктаж, проведений для працівників підприємства, достатнім для забез­печення безпеки виконання конкретної виробничої операції?

Чи відповідає порядок виконання робіт вимогам технічної документації?

Які заходи безпеки могли бути вжиті в конкретній ситуації?

Чи не міститься порушень правил техніки безпеки в тому, що був застосований певний спосіб виконання якоїсь роботи?

Яка технічна документація була потрібна для проведення цих робіт?

Яка посадова особа і на якій підставі повинна була забезпечити виконання тих чи інших правил?

Автотехнічна експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Яка безпосередня причина події (зіткнення, перекидання й ін.)?

Яких ушкоджень зазнав автомобільну результаті події?

Якими частинами автомобілі вдарилися один об одного при зіткненні?

Яке значення для події мали допущені порушення Правил дорожнього руху?

Яке значення для події мало перевищення швидкості руху автомобіля?

Чи була ця ділянка дороги в технічно справному стані, якщо ні - у чому ця несправ­ність полягає?

Яке значення для події мав незадовільний технічний стан дороги?

Чи є причинний зв'язок між несправністю автомобіля, дороги і подією?

Який технічний стан автомобіля?

Які несправності, виходячи з вимог ПДР до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?

Чи справні гальма в автомобілі, якщо ні, то в чому полягає їхня несправність?

Чи унеможливлює ця несправність автомобіля його експлуатацію відповідно до вимог безпеки руху?

Яку роль відіграла ця несправність автомобіля у виникненні ДТП?

Чи не є безпосередньою причиною події несправність автомобіля (наприклад, невідрегульованість гальм)?

Коли (до ДТП чи в процесі його розвитку) виникли ці несправності?

Чи не має ТЗ ознак, які вказують на те, що наявні ушкодження чи несправності не пов'язані з ДТП?

Яка причина відмови певного механізму, системи (рульового керування, гальмівної системи й ін.) ТЗ?

Відмова є наслідком конструктивних недоліків системи (механізму) чи порушення правил її (його) експлуатації?

Чи мав водій можливість знайти несправність до відмови системи чи механізму?

Чи мав водій технічну можливість запобігти події за наявності такої несправності?

Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови певної видимості дороги (вказується, яка була видимість дороги)?

Яка максимально припустима швидкість для даного ТЗ (з вантажем чи без), що дасть змогу запобігти перекиданню на заокругленні дороги даного радіуса?

Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?

Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорож­ньої обстановки?

Якими вимогами Правил дорожнього руху повинен був керуватися водій (пішохід) у даній дорожній обстановці?

Чи відповідали дії водія технічним вимогам ПДР?

Як повинен був діяти водій у даній дорожній обстановці, виходячи з технічних вимог ПДР, з метою забезпечення безпеки руху?

Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небез­пеки для руху?

З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (вказується, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (вказується, якою), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?

Якою була швидкість руху автомобіля перед початком гальмування?

Якою була швидкість ТЗ за наявної довжини слідів гальмування?

На якій відстані від місця наїзду перебувала автомашина, що рухалася з певною швидкістю, коли пішохід був на відстані певної кількості метрів від місця наїзду, за умови, що пішохід рухався середнім кроком?

Який гальмівний і (чи) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?

На якій відстані від пішохода водій повинен був натиснути на гальма за певних умов (швидкість руху автомобіля, пішохода, місце перебування пішохода)?

Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ із моменту виникнення небезпеки для руху (вказується момент виникнення небез­пеки), не доїжджаючи до потерпілого?

Момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має встановлюватися слідчим (судом) і відзначатися в постанові (ухвалі) про призначення експертизи. Якщо в постанові (ухвалі) момент виникнення небезпеки не зазначено, то експерт, вихо­дячи з аналізу дорожньої обстановки, вправі визначити його самостійно.

Якщо експерт вважає, що небезпека руху виникла не в той момент, який визначено у постанові (ухвалі) про призначення експертизи, він повинен вказати мотиви непогодження з позицією слідчого (суду) і представити два варіанти вирішення поставленого завдання.

Чи була технічна можливість запобігти наїзду шляхом гальмування за певної швид­кості, стану дороги і відстані до пішохода?

Чи можливі за цих умов, з технічного погляду, дії, про які дала показання певна особа?

Транспортно-трасологічна експертиза

Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

ідентифікація слідів, залишених ТЗ, визначення їх екземпляра чи встановлення їх типу, моделі;

визначення взаємного розташування ТЗ під час їхнього зіткнення;

визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (потерпілого), встанов­лення механізму утворення слідів.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, залишених ходовими і виступаючими частинами ТЗ на дорозі й елементах дорожньої обстановки. Тому призна­чати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, що перебували в контакті, чи матеріали справи, у яких зафіксовані сліди.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи залишені певні сліди (вказуються, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) певного ТЗ?

Чи залишені сліди певними виступаючими частинами даного ТЗ?

До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишені ці сліди?

Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їхнього зіткнення?

Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (потерпілого) під час наїзду на останню (останнього)?

Який із транспортних засобів під час їхнього зіткнення стояв, а який рухався?

На якому місці дороги відбулося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?

(Для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, що керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична і транспортно-трасологічна експертиза).

Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?

У якому напрямку щодо поверхні рухався ТЗ?

Хто з осіб, що перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, імена і по бать­кові осіб), був за кермом?

Залізнично-транспортна експертиза

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

У якому технічному стані були елементи ходових частин і конструкцій рухомого складу, який зійшов з рейок, і чи відповідав цей стан вимогам нормативних докумен­тів, що діють на залізничному транспорті України (якщо технічний стан не відпо­відав вимогам нормативних документів, то у чому саме полягає ця невідповідність)?

У якому технічному стані були будови колії на п-му пікеті п-го кілометра перегону?

У якому технічному стані була гальмівна система рухомого складу і чи відповідав цей стан вимогам нормативних документів?

У якому технічному стані була система сигналізації, централізації та блокування (або її окремі елементи) на станції А (на перегоні А-В) і чи відповідав цей стан вимогам нормативних документів?

У якому технічному стані була система попередження зіткнень на залізничному переїзді і чи відповідав цей стан вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України (якщо технічний стан системи не відповідав вимогам нормативних документів, то у чому саме полягає ця невідповідність)?

Чи відповідало розташування та облаштування залізничного переїзду вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України (якщо ні, то у чому саме ця невідповідність виявилася)?

Яка безпосередня технічна причина сходження з рейок (зіткнення, наїзду) рухомого складу (вказати кількість вагонів, що зійшли, номер поїзда, місце та час сходження, зіткнення, наїзду)?

Яка послідовність проміжних технічних причин, що призвели до формування безпо­середньої технічної причини сходження з рейок (зіткнення, наїзду) рухомого складу?

Чи можливо було з технічного погляду запобігти залізнично-транспортній пригоді?

Експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП

Основними завданнями цієї експертизи є:

визначення відповідності техніко-експлуатаційних, геометричних та технічних показників автомобільних доріг нормативно-технічним вимогам;

визначення відповідності робіт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідали фактичні техніко-експлуатаційні показники (рівність, коефіцієнти зчеплення та шорсткості тощо) автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього

руху?

Чи відповідали роботи з проведення ремонту, експлуатації та утримання доріг вимогам безпеки дорожнього руху?

Чи були невідповідності дорожніх умов вимогам нормативних документів у при­чинному зв'язку з подією ДТП?

Чи забезпечує організація дорожнього руху на досліджуваній ділянці дороги без­пеку дорожнього руху?

Чи відповідали геометричні параметри автомобільної дороги вимогам нормативної документації?

Пожежно-технічна експертиза

Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є:

встановлення осередку пожежі, шляхів і часу поширення горіння, причини виник­нення пожежі;

з'ясування пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, а також відпо­відності технічного стану об'єкта протипожежним нормам.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Яка безпосередня причина виникнення вогню?

Які обставини сприяли виникненню пожежі?

Яка подія трапилася раніше — пожежа чи катастрофа (аварія)?

Що було первинним: пожежа чи вибух?

Пожежа виникла від зовнішнього джерела вогню чи внаслідок самозаймання речовини?

Чи виникла пожежа з даної причини (наприклад, в результаті дії блискавки, само­займання предметів, загоряння сажі в трубі печі тощо)?

Яка причина явища, що спричинило пожежу (наприклад, вибух казана)?

Чи могла існуюча несправність приладу (машини, механізму, деталі) стати при­чиною виникнення вогню?

Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

Чи відбулося коротке замикання в електричних проводах, і якщо так, то що стало його причиною?

Яка причина загоряння конкретних предметів (вибух, іскри, що вилітають із труби локомотива чи димаря печі, деталі машини, які перегрілися, висока температура в системі центрального опалення, паяльна лампа, електрозварювальний чи автоген­ний апарат, самозаймання, сонячні промені, кинутий запалений сірник, недопалок)?

Де був осередок пожежі?

Чи є дане місце осередком виникнення пожежі (місцем початку горіння)?

Скільки приблизно часу, з огляду на характер пожежі, мало минути з моменту загоряння до появи відкритого вогню?

Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

Якою була тривалість пожежі, з огляду на стан об'єкта, ураженого вогнем?

Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в цьому місці об'єкта?

Чи можливе загоряння даної речовини (матеріалу) від даного джерела?

Чи належать ці предмети до категорії вогненебезпечних?

Чи можливе самозаймання певних речовин (матеріалів) в умовах конкретного випадку?

Яка температура самозаймання певної речовини (матеріалу)?

Чи можливе (за певних умов) виникнення самозаймання сильно нагрітої труби парового опалення?

Чи могла іскра з димаря пролетіти певну відстань у стані горіння? Чи могли виникнути іскри під час взаємодії (тертя, удару) конкретних предметів? Яка максимальна температура може виникнути в результаті тертя цих предметів? Чи можливий процес горіння в ємності (казані, цистерні, трубі і т.п.), і якщо так. то протягом якого часу?

Яка максимальна температура горіння цих матеріалів?

Яка максимальна температура, що може виникнути при горінні певної кількості речовини?

Чи у справному стані технічний засіб (опалювальний, нагрівальний прилад, елек­тропроводка тощо)? Якщо ні, то в чому полягає несправність? Чи траплялися відхилення від технічних умов монтажу приладів (чи системи вихлоп­них і витяжних труб двигуна), і якщо так, то які конкретно?

Чи відповідає оснащення досліджуваних технічних пристроїв вимогам пожежної безпеки?

Чи правильно експлуатувалися технічні пристрої, і якщо ні, то в чому полягали порушення і чи була небезпека пожежі?

Чи був механізм (чи деталь механізму) у певному положенні під час виникнення пожежі?

Чи можливе загоряння (певних матеріалів) від конкретного джерела з відомої відстані?

Чи можливо зробити підпал таким способом (наприклад, за допомогою ґноту певної довжини чи банки із запалювальною рідиною)?

Скільки часу потрібно для згоряння ґноту за певних умов (за певної довжини ґноту, що лежить на металі, землі, дерев'яній підлозі, соломі і т.д.)? Чи можна за допомогою виявлених ознак дійти висновку про застосування кон­кретного способу підпалу, і якщо так, то якого конкретно?

Чи відповідав стан об'єкта вимогам правил пожежної безпеки? Якщо не відпові­дав, то чи вплинуло недотримання цих правил на виникнення і розвиток пожежі? Який стан протипожежної охорони об'єкта (підприємства, споруди і т.д.)? Чи достатньо заходів пожежної безпеки вжито (перелічити, які) для попередження пожежі?

Чи перебуває в робочому стані пожежний інвентар (чи система сигналізації водо­постачання), а якщо ні, то в чому полягає несправність?

Які наслідки могли настати внаслідок порушення конкретних правил протипо­жежної безпеки?

Чи відповідає обстановка на цьому об'єкті (чи дії конкретної особи) правилам протипожежної безпеки?

Чи виконала посадова особа, зобов'язана забезпечувати дотримання правил проти­пожежної безпеки, усі дії, необхідні для попередження пожежі, а якщо ні, то які дії не були виконані?

Виходячи з наданих даних, чи допущені відхилення від правил роботи (наванта­ження, упакування, перевезення, збереження матеріальних цінностей і т.п.), і якщо так, то які конкретно?

Чи усі вимоги протипожежної безпеки були дотримані при виконанні (перед виконан­ням чи після виконання) певної роботи, а якщо ні, то які вимоги не були дотримані? З якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій? Чи належно застосовувалася протипожежна техніка під час гасіння певної пожежі? Чи є запальна речовина в даному об'єкті, і якщо є, то що конкретно? (При постановці цього запитання об'єкт, що направляється на дослідження, має бути упакований у чисту, щільно закриту посудину, кришку чи пробку якого залито парафіном з метою запобігання випаровуванню залишків запальної рідини).

Скільки запальної рідини потрібно для того, щоб просочити нею певну кількість матеріалів (ганчірок, вати, клоччя, паперу і т.д.)?

Чи піддавався цей предмет дії високої температури?

Чи є ознаки предмета (наприклад, тріщина у склі) наслідком дії високої температури?

Який час потрібен для того, щоб настав певний результат (наприклад, щоб кислота зруйнувала коркову пробку)?

Який час потрібен для повного згоряння якоїсь кількості певних предметів?

Чи відповідає кількість продуктів згоряння (золи, попелу) певній кількості речей, що вважаються згорілими?

Залишками якого матеріалу (дерева, паперу, шкіри, текстилю, вати і т.д.) є продукти згоряння (зола, попіл)?

Які матеріали могли горіти, зважаючи на характер полум'я і диму (колір і величина полум'я, колір, кількість, запах диму)?

Чи горіла визначена маса даних речовин (спирту, бензину, тканини, бавовни, гуми і т. п.). з огляду на характер полум'я і диму?

Будівельно-технічна експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Наскільки технічно обґрунтовано складена проектно-кошторисна документація, чи не перебільшені в ній обсяги і вартість будівельних робіт?

Чи правильно, з технічного погляду, обрано місце для будівництва, якщо ні, то чому?

Чи виконані будівельні роботи відповідно до складеної проектно-кошторисної документації?

Чи відповідає проектно-кошторисна документація (вказується характер робіт і назва об'єкта) вимогам державних будівельних норм (ДБН) та іншим державним стан­дартам з питань будівництва?

Чи були виконані на об'єкті роботи, про які йде мова у звітній документації (вка­зується, які саме роботи)?

В якому обсязі виконані будівельні роботи на певному об'єкті (вказуються реквізити об'єкта) і яка їхня вартість?

Чи правильно визначено характер і обсяг виконаних робіт у конкретних актах прийому робіт?

Які матеріали й у якій кількості витрачені на виконання робіт, чи відповідають фактичні витрати списаній кількості матеріалів?

Чи якісні матеріали застосовувалися під час цього будівництва?

Чи не проводилося фінансування будівництва з порушенням встановлених правил, якщо так, то які були розміри необґрунтованого фінансування?

Чи відповідає зазначена оплата фактично виконаним роботам?

Чи відповідає будинок (вказується, який, місце його розташування) проекту і вимо­гам будівельних норм і правил (ДБН)? Якщо не відповідає, то які відступи від вимог ДБН?

Чи не є ця подія (наприклад, обвал) результатом недоброякісного будівництва, якщо так, то які недоліки будівництва призвели до події?

Яка технічна причина аварії на цьому об'єкті (вказується характер аварії, де і коли вона відбулася)?

Чи не є подія результатом порушення будівельних правил, якщо так, то яких саме?

Чи забезпечувала несуча здатність цієї конструкції (вказується об'єкт дослідження) безпечну експлуатацію будинку?

Яка ринкова (реальна) вартість (вказується об'єкт) з урахуванням його фізичного зносу на момент оцінки?

Чи відповідає стан об'єкта технічним нормам, чи не знаходиться він в аварійному стані?

Яка вартість будівельних робіт (переустаткування об'єкта, відбудовний ремонт

І Т.П.)?

Чи можливий, і в яких варіантах, розділ домоволодіння (вказати, якого саме) у натурі відповідно до ідеальних частин співвласників? Якщо такий розділ неможливий, то які є варіанти розділу в частинах, близьких до ідеальних, і який розмір компенсації співвласнику, частина якого після розділу буде меншою, ніж його ідеальна частина?

Які можливі варіанти порядку користування присадибною територією (вказується адреса) відповідно до ідеальної частини кожного зі співвласників домоволодіння?

Яка вартість частин домоволодіння після розділу?

Експертиза з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєді­яльності та охорони праці

Основними завданнями експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності є:

установлення причин та наслідків нещасного випадку, аварії;

установлення механізму нещасного випадку, аварії;

установлення відповідності дій певних осіб вимогам нормативно-технічних доку­ментів, що регламентують безпечний хід виконання робіт, тощо;

установлення причинно-наслідкового зв'язку між діями певних осіб та настанням нещасного випадку, аварії;

визначення кола осіб, діяльність (або бездіяльність) яких пов'язана з нещасним випадком;

установлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу харак­терові роботи, яка ним виконується;

установлення з технічного погляду причинно-наслідкових зв'язків між діями (без­діяльністю) осіб та настанням події нещасного випадку, аварії тощо;

визначення відповідності фактичних умов праці на підприємстві нормативним вимогам охорони праці.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідає конструкція механізму (обладнання, устаткування) вимогам правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідає стан механізму (обладнання, устаткування) вимогам правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідає устаткування, що досліджується, вимогам правил електробезпеки?

Чи у справному стані перебувають запобіжні механізми блокування устаткування (обладнання) від виникнення нештатних умов його функціонування?

Чи у відповідності з вимогами нормативних актів з питань охорони праці було здійснено введення в експлуатацію нового (або відремонтованого) устаткування?

Чи були забезпечені працівники необхідними засобами індивідуального та колек­тивного захисту? Якщо так, то чи були ці засоби належно випробувані?

Яка причина нещасного випадку, аварії та які обставини її зумовили?

Невиконання яких вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності перебуває у причинному зв'язку з настанням події?

Дії (бездіяльність) яких осіб з технічного погляду перебувають у причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку (аварії тощо)?

Чи відповідає організація робіт на даній виробничій ділянці вимогам охорони праці?

Чи відповідають організація та проведення інструктажу конкретних працівників нормативним вимогам?

Чи відповідає порядок виконання робіт нормативно-технічним вимогам?

Які заходи безпеки мають бути вжиті в конкретній ситуації?

Які види навчання з охорони праці повинні проходити працівники, що виконують конкретну роботу?

Чи належить конкретна робота до категорії робіт з підвищеною небезпекою?

Чи належить об'єкт (підприємство, виробнича ділянка) до об'єктів з підвищеною небезпекою?

Чи є певна машина, механізм, устаткування машиною, механізмом, устаткуванням підвищеної небезпеки?

На яку особу покладено завдання із забезпечення виконання тих чи інших правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Чи відповідають умови застосування конкретних речовин та матеріалів вимогам промислової санітарії?

Який клас небезпеки речовин, що застосовуються на підприємстві?

Чи створює це технологічне устаткування шум або вібрацію, що перевищують допустимі норми?

Економічна експертиза

1. Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, зокрема грошових, основних засобів, надання послуг;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нара­хування та виплати заробітної плати, інших виплат;

установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазна­чаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму (зазна­чається сума) на підприємстві (указується назва установи, організації) за період (зазначити)?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, вста­новлена за актом інвентаризації на підприємстві (зазначається назва організації), за період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові) у розмірі (вказуються кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів (зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (зазнача­ється назва підприємства) заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), та висно­вків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) вчинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на від­рядження (в якій сумі)?

Чи підтверджуються документально висновки перевірки (зазначаються реквізити акта перевірки) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально необґрунтоване списання будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків інших видів експертиз)?

Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача (назва підприємства) розмір заборгованості за поставлені підприємству (назва) товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором (номер та дата

договору) за період (зазначити період), зокрема з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (указу­ються реквізити акта) заниження об'єкта оподаткування (указується організація) за період (зазначається який) і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету (вказується яких)?

Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством (назва) доходи за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством (назва) за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи підтверджуються документально витрати підприємства (назва) за період (зазна­чається період), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства (назва підприємства) нарахування амортизації за період (вка­зується період)?

Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами?

Чи підтверджуються документально висновки акта державної податкової інспекції (номер, дата) про завищення підприємством (назва) заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період (указується період)?

Чи підтверджується документально встановлений за актом перевірки державної податкової інспекції фінансовий результат за операціями з цінними паперами і кор­поративними правами (назва підприємства) за період (указується період) у розмірі (вказується сума)?

Чи підтверджується документально визначений об'єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством (назва підприємства) нерезиденту (назва) із джерелом його походження з України у періоді (вказується період)?

Чи підтверджується документально обґрунтованість застосування підприємством (назва) нульової ставки з податку на додану вартість за експортними операціями за контрактом (номер, дата)?

2. Експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та при­бутковості) господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (зазначити реквізити). Як вказані показ­ники характеризують господарсько-фінансову діяльність (зазначити організацію, підприємство)?

Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (зазна­чається організація або учасник) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню учаснику, який вибув зі складу засновників (зазначається дата виходу)?

Чи підтверджується документально розмір збитку від необгрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазначається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі?

Чи є у вартості об'єктів нерухомості (яких саме), що підлягали приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних коштів відповідно до наданих установ­чих та первинних документів?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (назва) за бюджетною програмою (назва програми)?

Чи підтверджується документально розрахунок пенсійних виплат громадянину (прізвище, ім'я, по батькові), проведений установами Пенсійного фонду України за період (зазначається дата)?

Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства (назва) за період (вказати період) ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, при­хованого банкрутства?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо наявності у під­приємства (організації) (назва) заборгованості з виплати заробітної плати станом на (зазначити дату)?

Чи була у підприємства (назва) фінансова можливість виплатити в повному обсязі (або частково) нараховану заробітну плату у період (вказати період) за рахунок власних обігових коштів з урахуванням черговості платежів згідно з вимогами законодавства?

На які потреби були витрачені грошові кошти підприємства (назва) в період існу­вання заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками?

Чи призвело витрачання коштів підприємства (організації) (назва) на виробничі потреби протягом року до скорочення заборгованості з оплати праці станом (зазна­чити дату). Якщо так, то які саме суми коштів були спрямовані на поточну оплату праці, а які - на погашення заборгованості попередніх періодів?

Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок дивідендів до виплати, здійснений підприємством (назва) емітенту корпоративних прав (назва юридичної або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) за період (зазначається період)?

3. Експертиза документів фінансово-кредитних операцій

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо відповідності вимогам чинного законодавства документального оформлення операцій (назва банку) з надання кредитів, з повноти та нарахування і сплати відсотків за користування кредитами позичальником (назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) за кредитною угодою (номер, дата)?

Чи відповідає перелік документів, наданих банку підприємством (назва) для отримання кредитних коштів за кредитною угодою, чинному Положенню про кредитування?

Чи підтверджується документально вартість активів (майна) у підприємства (пози­чальника), наданого в заставу за кредитною угодою?

Чи підтверджується документально розмір збитків банку, визначений в акті перевірки (вказується суб'єкт контролю), в результаті необгрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове вико­ристання кредитних коштів за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нор­мативів відрахувань до страхового резерву?

Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (зі сплати процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунко­вим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазна­чаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазна­чається назва банківської установи)?

Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій,

табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (обігові) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експерту надаються реєстри бухгалтерського обліку в роздрукованому вигляді, обов'язково завірені в установленому порядку.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної реві­зії. у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обґрунтовані фінансовими інспекторами тощо).

Судово-бухгалтерська експертиза

Разом з постановою про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського обліку, що містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові і видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книги, матеріали інвен­таризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти прийому виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (обігові) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери по балансових рахунках, головні книги, баланси та інші первинні і відомчі документи бухгалтерського обліку і звітності.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи правильні методи проведення цієї ревізії, якщо ні, то в чому це виражається?

Чи підтверджується документально зазначена в акті інвентаризації від (вказуються реквізити акта) нестача (надлишки) товарно-матеріальних цінностей (товарів, тари) на суму (вказується сума) на даному підприємстві (установі, організації) за період (вказати який)?

Чи використані ревізією всі необхідні методи і прийоми дослідження даних бух­галтерського обліку при виконанні поставлених перед нею завдань?

В який період утворилася нестача, встановлена актом інвентаризації від (вказати дату) у сумі (вказати суму), і хто відповідав за збереження товарно-матеріальних цінностей (коштів) у цей період?

В якій сумі обчислюється розмір матеріального збитку, заподіяного (вказується кому) у зв'язку з нестачею, встановленою інвентаризацією?

Чи підтверджуються документально висновки ревізії (вказуються реквізити акта ревізії) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової адміністрації (вка­зуються реквізити акта) заниження доходу фірмою (назва фірми) за період (вказу­ється, за який)? Якщо підтверджується, то чи правильно визначено суму додаткових податків, яку фірма повинна внести в бюджет?

Чи підтверджується документально зазначений у позовній заяві А. розмір заподіяного йому збитку через невиконання відповідачем Б. умов договору (вказується, який)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтер­ського обліку і контролю, створювали умови для заподіяння матеріального збитку (виникненню нестачі, необґрунтованої нарахуванню і виплаті заробітної плати), і хто зобов'язаний був забезпечити дотримання цих вимог?

Чи обґрунтовано виплачено заробітну плату (вказується, кому і за який період) за певну роботу? Якщо необґрунтовано, то в якій сумі?

Чи не завищена в документах фактична наявність (вказати найменування) товару на суму (вказати суму) за інвентаризаційним описом від (вказати дату) з облі­ком їхнього максимально можливого залишку в (вказати підприємство) за станом на (вказати дату)?

Чи правильні й обґрунтовані висновки чи ревізії щодо певних питань?

Чи правильно ревізія відхилила певний документ?

Яке відображення в бухгалтерському обліку мала дістати ця операція і шляхом якого аналізу облікових даних можна перевірити, чи справді вона проводилася?

Чи враховувалися бухгалтерією акти про нестачу чи псування матеріальних цін­ностей, що надходили на склад при розрахунках з постачальниками?

Як можуть бути пояснені розбіжності у певних документах, що відображають ту саму операцію?

Чи правильно визначена нестача (надлишок) товарно-матеріальних цінностей чи грошей, до якого періоду вона належить і хто є матеріально-відповідальною особою за цю нестачу?

Чи допустимо, відповідно до встановлених правил обліку, перекрити виявлену нестачу матеріальних цінностей (у визначеному розмірі) надлишками визначених матеріальних цінностей (у визначеному розмірі), виявлених за визначений період?

Чи є в інвентаризаційних описах дані, що свідчать про те, що шляхом приписування товарів у цих описах штучно підвищувався фактичний залишок товарів і тим самим приховувалася нестача, якщо такі дані є, то до якого періоду належить нестача?

Якою сумою обчислюється матеріальний збиток, завданий даній організації діями певних осіб? Хто з них і в якому розмірі є відповідальним за ці збитки?

Чи можливо за існуючої системи обліку і контролю приховати чи показати недо­стачу надходження у виробництво неврахованої сировини?

Чи існували в системі обліку, звітності і контролю певної організації недоліки, що могли сприяти розкраданню і зловживанням, виявленим слідством? Якщо так, то що саме і які заходи бухгалтерського характеру мали бути вжиті для їхнього усунення?

Товарознавча експертиза

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (авто-товарознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби та їх комплектуючі.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Яке найменування даного товару? До якого виду, сорту й артикулу він належить?

Як може бути розшифроване маркування цього товару? Що означають окремі цифри і букви на цьому товарі?

Чи відповідає маркування виробу його характеристикам за Державним стандартом?

Чи відповідає цей виріб вимогам Держстандарту? Якщо не відповідає, то чи придатний він для реалізації і за яких умов?

Чи відповідають фактичні найменування, якість, сорт і ціна товару, які зазначені на ціннику?

Чи правильно визначена сортність виробу? Якщо неправильно, то до виробів якого сорту його слід зарахувати?

Чи має цей виріб виробничі дефекти? Якщо так, то які саме?

Чи можлива його реалізація за наявності виявлених дефектів?

Чи складається товар з належних компонентів? Чи відбулася заміна компонентів і якщо так, то яких?

Чи відбулося погіршення якості товару від заміни компонентів?

Яке підприємство виготовило цей товар?

Яким способом - саморобним чи промисловим - виготовлено цей виріб?

Вітчизняного чи закордонного виробництва цей виріб? Якщо закордонного, то в якій країні він виготовлений?

Чиє товар комплектним, якщо ні - які є невідповідності прейскуранту?

Чи є в цьому комплекті товару запасні деталі, передбачені прейскурантом?

Чи складають комплект окремі речі з-поміж наданих?

Чи правильно упакований товар?

Чи відповідає упакування вимогам Держстандарту чи ТУ?

Чи не є упакування товару саморобним?

Чи відповідає упакування і тара встановленим зразкам фабричного упакування? Чи забезпечували такі тара і засіб упакування товарній продукції її схоронність? Чи є порушення упакування товару, в чому конкретно воно виражене і як вплинуло на якість товару?

Чи є псування товару або зниження його якості наслідком неправильного упакування? Чи не мають в цьому разі пред'являтися додаткові вимоги до упакування? Чи правильно транспортувався товар?

Чи не є псування товару або зниження його якості наслідком неправильного транспортування?

Чи забезпечували умови складських приміщень на певній базі збереження товарної продукції?

Чи в нормальних умовах зберігався цей товар?

Чи відповідають умови збереження товару пропонованим вимогам, якщо не від­повідають, то в чому конкретно? Які причини зміни якості товару?

Чи є конкретно виявлені дефекти, псування чи нестача товару наслідком порушення умов його збереження?

Чи не є псування товарів наслідком його неправильного зберігання, якщо так, то в чому полягає неправильне зберігання?

Чи були підстави для списання товару, його знищення, переробки? Які розміри псування товару (у відсотках) через умови зберігання? Чи забезпечують технічні заходи, вжиті на цьому підприємстві, схоронність певних товарів?

Чи пристосоване це приміщення для зберігання конкретного товару? Чи допустимо в тому самому приміщенні (чи в безпосередній близькості один від іншого) зберігати певні товари, і якщо ні, то чому?

Яким міг бути природний збиток сировини чи продукції? Чи не може за певних конкретних умов зберігання природний збиток бути більшим, ніж передбачено нормами?

Чи правильне твердження певних осіб про те, що за певних умов природна втрата товару була більш високою, ніж це передбачено нормами? З якої сировини виготовлено товар?

У якій галузі промисловості використовується ця сировина? Чи є якісною сировина, з якої виготовлено товар; якщо ні, то в чому її неякісність? Чи складається цей товар з належних компонентів? Чи належить конкретний об'єкт до певної партії товарів? Чи не виготовлені надані вироби з того самого матеріалу? Одним чи декількома способами виготовлені вироби? Який відсоток змісту коштовних металів (і яких?) у наданому виробі? Який відсоток жирності (цукристості, вологості) порівняно зі встановленим Держ­стандартом чи технічними умовами?

Чи міг товар, що зберігається у певних умовах, досягти ступеня вологості, який він мав до моменту огляду, чи це унеможливлюється?

Який відсоток алкоголю в даному винно-горілчаному виробі? Чи не є цей відсоток вищим (чи нижчим) порівняно зі встановленим Держстандартом чи технічними умовами?

З якого виду тканини виготовлено цей виріб?

Чи відповідає співвідношення компонентів матеріалу цієї тканини вимогам ДСТУ? Які товарні характеристики шматка тканини, знайденої на місці події? Чи складали комплект спортивні штани з трупа А. і куртка, знайдена в будинку підозрюваного К.?

Які фактори зумовили пошкодження (вказується характер пошкоджень) цього виробу?

Яка вартість одиниці виміру (1 кілограм, літр, метр і т.д.) цього товару?

Яка вартість цього виробу за цінами, що були на момент його придбання (вказується час придбання)?

Яка теперішня (реальна) вартість даного виробу з урахуванням його зносу?

Яка ступінь зносу виробу?

Чи однаковий ступінь зносу даних виробів?

Яка теперішня (реальна) вартість домашнього майна, зазначеного в позовній заяві, з урахуванням амортизаційного зносу?

Який даний (реальний) розмір збитку, заподіяного майну А. пожежею?

Автотоварознавча експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Яка залишкова вартість автомобіля (вказується його марка і державний реєстра­ційний номер), пошкодженого внаслідок ДТП (іншої події)?

Яку грошову суму складає матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля (вказується прізвище, ім'я і по-батькові власника, марка автомобіля, його державний реєстраційний номер) внаслідок (вказується подія, що призвела до матеріального збитку)?

Яка первинна (дана) вартість автомобіля (вказується марка, рік виготовлення)?

У якому році виготовлено ТЗ (агрегат, вузол, деталь)?

До якого типу належить даний двигун, які його основні характеристики? Чи придатний ТЗ (його деталі, вузли, агрегати) до подальшої експлуатації?

Чи піддавався ТЗ (його деталі, вузли, агрегати) ремонтно-відновним роботам? Якщо так, то яким саме? Яка якість виконаних робіт?

Чи можливо провести ремонтно-відновні роботи пошкодженого ТЗ (його деталей, вузлів, агрегатів)? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт?

Чи замінялися в ТЗ окремі його деталі, вузли, агрегати? Якщо замінялися, то які саме?

Яким є експлуатаційний знос ТЗ (його деталей, вузлів, агрегатів)? Який процентний показник залишкової вартості ТЗ (деталей, вузлів, агрегатів)?

Психологічна експертиза

(Див. коментар до ст. 486 КПК України)

Судово-медична експертиза

Судово-медична експертиза тілесних ушкоджень

Тілесні ушкодження — це порушення анатомічної будови тканини або фізіологічної функції організму. Виділяють механічні, хімічні, фізичні та інші ушкодження. За ступенем тяжкості виділяють: тяжкі тілесні ушкодження; тілесні ушкодження середньої тяжкості; легкі тілесні ушкодження. Кожний ступінь тяжкості має свої критерії визначення.

Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (затвер­джені наказом Міністра охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 р.) названі шість ознак тяжких тілесних ушкоджень: небезпека для життя; втрата органа чи його функції; душевна хвороба; розлад здоров, пов'язаний зі стійкою втратою працездатності понад одну третину: переривання вагітності; непоправне знівечення обличчя.

Небезпечними для життя ушкодженнями вважаються:

Такі, що проникають у черепну порожнину, хоч і без ушкодження мозку.

Відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток скелета обличчя та ізольованих тріщин тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа.

Струс головного мозку тяжкого ступеня, як зі здавленням, так і без такого, та струс головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурової ділянки.

Ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ.

Ушкодження, що проникають у канал хребта, в т.ч. й без ушкодження спинного мозку та його оболонок.

Переломо-вивихи та переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні пере­ломи дуг першого або другого шийних хребців, а також переломи зубоподібного відростка другого шийного хребця, у т.ч. і без порушення функції спинного мозку. Вивихи і навіть підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ. Закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі.

Переломи або переломо-вивихи одного або кількох грудних чи поперекових хреб­ців з порушенням функції спинного мозку або з клінічно встановленим шоком тяжкого ступеня.

Закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, котрі супроводжуються тяжким спинальним шоком чи порушенням функцій тазо­вих органів.

Ушкодження з порушенням цілості всіх шарів стінки глотки, гортані, трахеї, голо­вних бронхів, стравоходу, незалежно від того, нанесені вони через шкірні покриви чи через слизову оболонку.

Закриті переломи під'язичної кістки, закриті й відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянки шиї (щитовидної, паращитовидної, вилочкоиої-у дітей), якщо вони супроводжуються загрозливими для життя явищами.

Поранення грудної клітки, що проникли у плевральну порожнину, порожнину перикарда чи клітковину середостіння, в т.ч. і без ушкодження внутрішніх органів. Ушкодження живота, котрі проникли у черевну порожнину, якщо вони навіть не супроводжуються ушкодженням внутрішніх органів; відкриті ушкодження органів зачеревного простору (нирки, наднирники, підшлункова залоза, а також сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри). Відкриті ушкодження нижньої частини прямої кишки, піхви, сечовипускального каналу, так само як і закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини і зачеревного простору, в т.ч. й тазових органів, належать до небезпечних для життя тільки за наявності загрозливих для життя явищ. Закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів зачеревного простору, порожнини таза - за наявності загрозливих для життя явищ. Відкриті переломи діафізів плечової, стегнової та великої гомілкової кісток. Закриті переломи діафізів, відкриті та закриті переломи інших відділів названих кісток, а також відкриті та закриті переломи кісток передпліччя і малої гомілкової кістки можуть бути зараховані до небезпечних тільки за умови існування загрозливих для життя явищ. Переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ. Ушкодження великих кровоносних судин: аорти, загальної, зовнішньої і внутрішньої сонних артерій, підключичної, плечової підклубової, стегнової підколінної арте­рій або вен, що їх супроводять. Ушкодження дрібних судин голови, шиї, обличчя, передпліччя, кисті, гомілки, стопи мають кваліфікуватись у кожному конкретному випадку залежно від ступеня їх небезпечності для життя.

Ушкодження, що призвели до шоку тяжкого ступеня, значної крововтрати, коми, гострої ниркової чи печінкової недостатності; гострої недостатності дихання, кровообігу, жирової чи газової емболії. Перелічені розлади мають бути підтверджені об'єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень. Загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загроз­ливих для життя явищ: термічні опіки ІІІ-ІУ ступеня при ураженні понад 15% поверхні тіла, опіки II ступеня - понад 20% поверхні тіла, опіки І ступеня - понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжуються шоком тяж­кого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ. Ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження, ушкодження в умовах баротравми - за умови наявності загрозливих для життя явищ. Отруєння речовинами будь-якого походження з переважанням або місцевої, або загальної дії (в т. ч. й харчові токсикоінфекції), якщо в клінічному перебігу від­бувалися загрозливі для життя явища.

- Всі види механічної асфіксії, що супроводжуються комплексом розладу функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, що загрожували життю, якщо це підтверджено об'єктивними клінічними даними.

До тяжких тілесних ушкоджень належать такі, що призвели до втрати органа чи втрати органом його функції - втрата зору, слуху, мовлення, втрата руки, ноги, репродуктивної здатності.

Під втратою зору розуміється: стійка сліпота на обидва ока або зниження зору до немож­ливості підрахувати пальці на руках на відстані двох метрів і менше (гострота зору на обидва ока 0,1 і нижче); ушкодження сліпого ока, що призвело до його видалення (кваліфікується залежно від тривалості розладу здоров'я або як таке, що призвело до непоправного зніве­чення обличчя).

Під втратою слуху розуміється повна глухота на обидва вуха або такий незворотний стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані три-п'ять сантиметрів від вушної раковини.

Під втратою мовлення слід розуміти втрату можливості висловлювати свої думки членороздільними звуками, зрозумілими для оточення. Заїкання не є втратою мовлення.

Під втратою руки, ноги слід розуміти відокремлення їх від тулуба або втрату ними своїх функцій (стан, що робить неможливою їх діяльність).

Втрата репродуктивної функції - це втрата здатності до злягання, запліднення чи зачаття й дітонародження.

Ступінь тяжкості ушкодження органа, якщо його функція втрачена до останньої травми, встановлюється за ознакою фактично викликаної тривалості розладу здоров'я.

Під душевною хворобою розуміють психічне захворювання. Ушкодження кваліфікується як тяжке тільки тоді, коли воно спричинило розвиток психічного захворювання, незалежно від його тривалості й ступеня виліковності. Діагноз «психічне захворювання» і причинно- наслідковий зв'язок з ушкодженням, після якого воно настало, встановлюється психіатричною експертизою, а ступінь тяжкості тілесного ушкодження визначається судово-медичними експертами за висновками цієї експертизи.

Реактивні стани, пов'язані з ушкодженням (неврози, психози), до психічних хвороб не належать.

Під розладом здоров'я, пов'язаним зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, слід розуміти безпосередньо пов'язану з ушкодженням появу хворобливого процесу, що послідовно розвиваючись, призвів до втрати працездатності не менш як на одну третину. Обсяги стійкої (постійної) втрати працездатності, пов'язаної з ушкодженням, встановлюються на підставі об'єктивних даних і відповідно документів, якими керуються у своїй роботі медико-соціальні експертні комісії.

Під стійкою (постійною) втратою загальної працездатності розуміють незворотну втрату останньої, яка повністю не відновлюється.

Переривання вагітності. Ушкодження, що викликало переривання вагітності, неза­лежно від її строку, кваліфікується як тяжке, якщо між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причинний зв'язок.

Переривання вагітності належить до тяжких тілесних ушкоджень лише у випадках, коли між травмою, що супроводжувалась відшаруванням плаценти чи розривом плідного міхура з подальшим викиднем або передчасними пологами, визначено прямий причинний зв'язок. У випадках, коли існувала об'єктивна загроза викидня (збудження матки, кров'янисті виділення), але завдяки своєчасному медичному втручанню вагітність збережена, ступінь тяжкості встановлюється за тривалістю проведеного лікування. Якщо ж об'єктивні ознаки загрози переривання вагітності відсутні, встановлюється ступінь тяжкості лише наявних тілесних ушкоджень.

Невиправним знівеченням обличчя вважається таке, що потребує для свого усунення оперативного втручання (косметичні операції). Якщо ж усунення або значне зменшення патологічних змін (вираженого рубця, деформації, порушення міміки і т. ін.) досягається консервативними методами лікування, ушкодження вважається виправним. Ступінь тяжкості виправних ушкоджень обличчя встановлюється за загальними правилами. Якщо ушкодження вважаються судово-медичним експертом невиправними, то, крім встановлення ступеня тяжкості, зазначається, що вони можуть бути перекваліфіковані на тяжкі, за умови визна­ння їх такими, що знівечили обличчя. Таким чином, судово-медичний експерт встановлює, чи є ушкодження виправними, бо знівечення - немедичне поняття. Отже, перекваліфікувати тілесні ушкодження обличчя на тяжкі за ознакою невиправного знівечення обличчя може суд.

Тілесні ушкодження середньої тяжкості. До них належать ушкодження, що харак­теризуються такими ознаками: 1) відсутність небезпеки для життя; 2) відсутність інших ознак тяжких тілесних ушкоджень; 3) тривалий розлад здоров'я; 4) стійка втрата загальної працездатності менш як на 33%.

Якщо для відновлення здоров'я потерпілого після завданих йому ушкоджень потрібно понад три тижні, то розлад здоров'я, спричинений цими ушкодженнями, вважається тривалим.

Під стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину розуміють втрату загальної працездатності від 10% до 30% включно.

Легкі тілесні ушкодження. Легкі тілесні ушкодження поділяються на такі, що: 1) спри­чинили короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності; 2) не спричинили короткочасного розладу здоров'я і не викликали незначної стійкої втрати загальної працездатності. Короткочасним вважається розлад здоров'я, що триває більше шести днів і не менше трьох тижнів (21 день). Незначною вважається стійка втрата загальної працездатності до 10%.

Легким тілесним ушкодженням, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, вважається таке ушкодження, наслідки якого відчуваються не довше як протягом 6 днів.

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи є у певної особи які-небудь тілесні ушкодження і якщо так, то яким є їхній характер, кількість і локалізація?

Якою є давність відповідного тілесного ушкодження?

Чи завдані ушкодження в той самий час чи в різні часові проміжки?

Якою є ступінь тяжкості тілесних ушкоджень?

Чиє ушкодження обличчя відповідної особи невиправним?

Яким є механізм виникнення відповідних ушкоджень?

Яким знаряддям і в який спосіб завдане відповідне ушкодження?

Яким було взаєморозташування потерпілого і нападника на момент заподіяння тілесних ушкоджень?

З якою силою було завдано удар, внаслідок якого виникли відповідні ушкодження?

Яким був напрямок удару, внаслідок якого виникли відповідні ушкодження?

Чи могли бути заподіяні ці ушкодження потерпілим власноручно?

Чи могли тілесні ушкодження даної особи бути отримані за обставин, про які свідчить ця особа?

Чи є небезпечним для життя це ушкодження?

Якими є обсяги стійкої втрати загальної непрацездатності у певної особи?

Якою є тривалість розладу здоров'я особи у зв'язку з отриманим ушкодженням?

Якими є можливі наслідки цього ушкодження?

Чи є на тілі відповідної особи рубці і якщо так, то яке їхнє походження: вони є результатом травми чи захворювання?

Якою є давність рубців на шкірі?

Чи не були спричинені відповідні ушкодження наданим знаряддям злочину?

Судово-медична експертиза у справах про статеві злочини і кримінальні аборти

Завданням цього виду експертизи є з'ясування таких питань:

Якої статі є відповідна особа?

Чи досягла відповідна особа статевої зрілості?

Чи спроможна ця особа до статевих зносин?

Чи жила потерпіла особа статевим життям?

Чи є в потерпілої особи ушкодження, якщо так, то яким є їхній характер і похо­дження, чим вони могли бути заподіяні та якою є їхня давність? Чи були ушкодження, заподіяні сторонньою рукою? Чи не могла потерпіла особа заподіяти собі ушкодження власноручно? Чи порушено цілісність незайманої пліви в потерпілої, якщо так, то якою є давність цього порушення?

Чи припускає будова незайманої пліви потерпілої вчинення статевих зносин без її порушення?

Чи є в статевих шляхах потерпілої або на інших частинах її тіла сліди сперми, крові? До якої групи (а для групових зґвалтувань - до яких груп) вони належать? Чи є дані і які саме про введення статевого члена в статеві органи потерпілої? Чи є на одязі потерпілої сліди крові, сперми, якщо так, то якою є їхня групова належність?

Чи могла бути джерелом відповідних слідів дана особа?

Чи є ідентичною сперма або кров, вилучена з піхви потерпілої, з наданими зразками крові чи сперми обвинуваченого?

Чи спричинили статеві зносини з потерпілою які-небудь шкідливі для її здоров'я наслідки і які саме?

Чи не стали причиною нездатності до дітонародження певні насильницькі статеві зносини?

Чи є в потерпілої в області статевих органів які-небудь зміни, ушкодження і яким є їхнє походження?

До якого ступеня тяжкості належать відповідні ушкодження у потерпілої? Чи є в підозрюваного які-небудь зміни або сліди в області статевих органів, що об'єктивно підтверджують введення статевого члена в піхву, і які саме? Чи є в підозрюваного які-небудь ушкодження, яким є їхній характер і походження? Чи заподіяне порушення незайманої пліви статевим членом або іншими діями, наприклад, уведенням пальця або якогось твердого предмета в піхву? Чи є дані медичного характеру, що свідчать про те, що дана особа займалася мужо­лозтвом (гомосексуалізмом), і якщо так, то активним чи пасивним? Чи не страждає ця особа на венеричні захворювання і якщо так, то на які саме і до якого терміну належить початок захворювання?

Чи могла ця особа не знати про наявність у неї венеричного захворювання? Яка з двох осіб, що страждають на венеричне захворювання, занедужала раніше і могла заразити іншу?

Чи не могла ця особа, що страждає на венеричне захворювання, ставити під небез­пеку зараження цим захворюванням іншу особу певними діями, не пов'язаними зі статевими зносинами?

Чи здатна ця особа до статевих зносин і якщо ні, то з яких причин?

Чи здатна ця особа до запліднення?

Яким є термін вагітності на момент огляду і час зачаття?

Чи спроможна ця жінка до дітонародження?

Чи народжувала вже ця жінка?

Чи була ця жінка вагітною?

Чи могла не знати ця жінка про наявність у неї вагітності? Чи немає даних про те, що в цієї особи відбулися передчасні (швидкі) пологи? Чи є ознаки, що свідчать про переривання вагітності, і якщо так, то на якому місяці було перервано вагітність?

Якщо в цієї жінки вагітність була перервана, то яким є спосіб переривання вагітності? Чи відповідають дійсності показання жінки про те, що вагітність у неї перервана в результаті певних навмисних або необережних дій з її боку (важкої фізичної праці, падіння та ін.)?

Чи перервано вагітність у результаті тих або інших ушкоджень? Яким є ступінь тяжкості цих ушкоджень?

Чи не провадився аборт декільком жінкам (зазначити, яким) тим самим способом?

Чи міг цей плід (ця дитина) бути народженим (народженою) цією жінкою?

Чи міг бути батьком певної дитини цей чоловік?

З'ясування віку, фізичних даних та інших питань

Яким є вік особи, яку обстежують?

Чи досягла ця особа певного віку?

Чи є в певної особи які-небудь каліцтва, фізичні вади або захворювання, що можуть перешкоджати якимсь діям з її боку?

Якою є фізична сила цієї особи, зокрема, чи здатна вона виконати певні дії, які потребують відповідної фізичної сили (підняти певну вагу, перенести, проштовхнути або відтягнути якийсь предмет певної ваги на певну відстань тощо)?

Чи є в цієї особи ознаки колишньої пластичної операції (або інших медичних втручань), у результаті яких могла змінитися зовнішність цієї особи або зникнути особливі прикмети?

Чи не могли якісь тілесні ушкодження призвести до зміни зовнішності певної особи?

Визначення стану здоров'я

Завданням цього виду експертизи є з'ясування таких питань:

Чи виявлене яке-небудь захворювання в цієї особи і якщо так, то що це за захво­рювання і якою є його причина?

Чи може бути допитана ця особа як свідок з огляду на стан її здоров'я?

Чи не пов'язане захворювання особи з травмою, отриманою нею раніше?

Чи немає в певної особи яких-небудь захворювань, що перешкоджають керуванню якимсь видом транспортного засобу, і чи не страждає ця особа дальтонізмом?

Якою є гострота зору цієї особи?

Чи здатна ця особа бачити в сутінках за слабкого освітлення?

Якою є гострота слуху цієї особи?

Чи не симулює обстежувана особа певну хворобу?

Судово-медична травматологічна експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи є це поранення вогнепальним?

Якщо це поранення виявилося вогнепальним, то чи є воно наскрізним, сліпим або дотиковим?

Який отвір є вхідним, а який - вихідним?

Чи є поранення кульовим, осколковим чи воно заподіяне шротом (картеччю)?

Скільки поранень виявлено на трупі?

Скільки є вхідних і скільки вихідних отворів на тілі і який вхідний отвір відповідає якому вихідному? У яких місцях розташовано вхідні і вихідні рани?

Чи відповідає кількість ушкоджень на тілі кількості ушкоджень на одязі потерпілого і якщо ні, то з якої причини?

Яке поранення завдане першим пострілом і яке наступним?

Чи заподіяні поранення пострілами з одного чи з декількох зразків зброї?

Що є причиною поранення: одиночні постріли чи постріли чергою з автоматичної зброї?

Через які тканини й органи проходить канал рани і яким є його загальний напрямок?

З якої відстані здійснено постріл?

З якої відстані здійснено серію пострілів, що спричинили поранення?

Яким був напрямок пострілу?

Чи міг потерпілий заподіяти собі таке поранення власноручно або це унеможливлюється?

Яким було взаєморозташування потерпілого і зброї на момент пострілу?

Чи не завдане ушкодження газами при пострілі?

Чи не отримане це ушкодження в результаті дії вибухової хвилі?

Чи не завдане ушкодження в результаті вибуху того або іншого патрона, детона­тора, гранати?

Чи здатний був поранений до самостійних дій?

З якого виду зброї здійснено постріл, що спричинив поранення?

Яким є калібр зброї, з якої завдане це вогнепальне поранення?

Яким є характер рани, отриманої потерпілим, і чи не завдана вона колючою, ріжу­чою, рубаючою або іншою зброєю?

Який характер (подряпина, рана тощо) і локалізацію мають ушкодження, виявлені на трупі?

Якою є давність ушкодження?

З якою силою завдано ушкодження потерпілому?

Яким видом холодної зброї заподіяно ушкодження?

Чи не заподіяне поранення знаряддям, подібним до наданого для дослідження (ніж, кинджал, сокира, пила, долото, виделка і т. ін.)?

Одним чи декількома знаряддями заподіяно ушкодження?

Якою є послідовність заподіяння поранень?

У якому напрямку завдавалися ушкодження?

Чи міг потерпілий заподіяти собі ушкодження власноручно або таке унеможливлюється?

У якому найбільш ймовірному положенні (позі) перебував потерпілий на момент його поранення?

Яким найбільш ймовірним є взаєморозташування потерпілого і нападника на момент заподіяння поранення?

Якою є форма знаряддя, яким завдано ушкодження?

Чи не заподіяно ушкодження цим знаряддям?

Яким знаряддям заподіяно ушкодження?

Чи є на трупі ознаки, що дають змогу говорити про форму, розміри й інші ознаки знаряддя, яким заподіяно ушкодження, і якщо так, то які саме?

Чи не могло бути ушкодження, заподіяне знаряддям, подібним до наданого для дослідження (молоток, цеглина, залізний прут і т. п.)?

Чи не могло бути заподіяне це ушкодження певним транспортним засобом?

Одним чи декількома знаряддями заподіяно ушкодження, виявлені на трупі?

Які з ушкоджень є смертельними?

Якою є сила завданого удару і чи могло виникнути це ушкодження від удару рукою (ногою) людини або таке унеможливлюється?

Яким є напрямок удару (ударів)?

У якій послідовності заподіювалися ушкодження?

У Якому найбільш ймовірному положенні перебував потерпілий на момент завдання йому ушкодження?

Чи не є рана на тілі потерпілого результатом укусу і якщо так, то чи не заподіяна вона зубами людини або тварини?

Чи не заподіяно рану зубами певної людини?

Чи не заподіяно травму внаслідок переїзду (наїзду) певного транспортного засобу? Судово-медична токсикологічна експертиза

Орієнтовний перелік розв 'язуваних питань:

Чи відбулося у цьому випадку отруєння?

Якою отрутою спричинено отруєння?

Яким шляхом отрута потрапила в організм (через шлунок, легені і т. ін.)?

У якому вигляді отрута потрапила в організм (порошок, рідина, газ)?

У який спосіб введено отруту в організм (з їжею, питвом, з ліками тощо)?

Чи не потрапила отрута в організм як протиотрута при лікуванні отруєння?

Чи не потрапила вона у труп після смерті і якщо так, то яким чином?

У якій дозі прийнято отруту?

Якщо настала смерть, то як швидко після прийому отрути?

Чи не було у потерпілого підвищеної чутливості чи навпаки, попереднього звикання до певної отрути?

Якщо смерть не настала, то якими є наслідки отруєння для потерпілого і як вони вплинули на його працездатність?

Чи прийнято отруту з метою самогубства або з необережності?

Яких профілактичних заходів слід вжити для попередження нових отруєнь?

Чи не настала смерть від отруєння?

Якою отруйною речовиною і якою її дозою спричинено отруєння?

Чи сприяли якісь захворювання, стан організму чи зовнішні умови настанню смерті від отруєння?

Чи не потрапила отруйна речовина в труп випадково (наприклад, з грунту, через необережність при дослідженні трупа)?

Чи міг потерпілий учинити після прийому отруйної речовини до настання своєї смерті певні дії?

Якщо отруєння не є бактеріальним, то чи не спричинено воно вживанням в їжу яких-небудь отруйних речовин тваринного або рослинного походження?

Чи не могло отруєння статися в результаті потрапляння в їжу отруйних хімічних або рослинних речовин? Яких саме?

Чи не є відповідне отруєння отруєнням грибами?

Чи не є відповідне отруєння отруєнням психотропними засобами (морфіном, кока­їном, опієм тощо) або отруєнням снодійними препаратами?

Чи не є відповідне отруєння отруєнням харчовим? Якщо так, то яким саме: отру­єння мікробами сальмонели, дизентерійною паличкою, паличкою ботулізму тощо?

Судово-медична експертиза трупа Процес вмирання має такі етапи:

Передагональний - людина непритомна, але присутнє дихання, послаблені тони серця, рефлекси знижені.

Термінальна пауза - серцебиття, свідомість і дихання відсутні.

Агонія (конання) — на мить повертаються свідомість, серцебиття і рідке та глибоке дихання.

Клінічна смерть (мнима смерть) - повне пригнічення свідомості, дихання і роботи серця. Триває впродовж 5-8 хвилин. Протягом цього часу можна повернути організм до життя.

Біологічна смерть характеризується незворотними змінами і припиненням життєді­яльності організму. Показники: відсутній пульс, відсутнє серцебиття тощо. Смерть може бути природною і неприродною. Неприродна смерть може бути: насильницькою і нена­сильницькою. Насильницька смерть має свої причини: вбивство, самогубство, випадковість. Але це суто юридичні питання, які вирішуються слідчим і судом. Щодо інших питань може бути призначена судово-медична експертиза.

Завданням експертизи трупа є з 'псування таких питань: а) основні питання:

Коли настала смерть?

Що є причиною смерті? Від чого настала смерть?

Що є основною причиною смерті: травма чи захворювання?

Чи змінювалася-поза трупа?

Чи можна вважати, що смерть настала в конкретний час і якщо так, то на під­ставі яких ознак?

Чи спроможний був потерпілий після заподіяння йому ушкоджень (або інших зовнішніх впливів) чинити самостійні дії - пересуватися, кричати тощо?

Які ушкодження є на трупі, яким є їхній характер?

Яким є механізм спричинення ушкоджень?

Яке саме ушкодження стало причиною смерті?

Якою є послідовність завдання ушкоджень?

Якщо одне з декількох ушкоджень не могло саме по собі спричинити смерть, то чи не зумовили смерть всі разом взяті ушкодження?

Чи є прямий причинний зв'язок між отриманим ушкодженням, тим або іншим зовнішнім впливом і смертю?

У якому приблизно положенні (позі) перебував потерпілий на момент отри­мання травми?

Чи відповідають ушкодження на одязі ушкодженням на трупі (за характером, кількістю) і якщо ні, то чим це можна пояснити?

Якою мірою травма вплинула на перебіг хвороби і час настання смерті?

Чи настала смерть відразу після ушкодження (або іншого зовнішнього впливу) або через якийсь певний проміжок часу?

Чи с на трупі сліди, що вказують на можливу боротьбу і самооборону?

Чи с можливим заподіяння виявлених ушкоджень рукою людини?

Чи с ознаки, що вказують на те, що ушкодження заподіяні рукою самого покій­ного (виникли в результаті власних дій потерпілого), або певні ознаки свідчать про те, що ушкодження заподіяні рукою сторонньої особи?

Якою є групова належність і тип крові потерпілого?

Чи не є джерелом походження слідів крові (залишків крові, сперми, шкіри) дана особа?

Чи приймав потерпілий незадовго до смерті їжу і якщо так, то яку саме?

Чи приймав потерпілий незадовго до смерті алкогольні напої (наркотики), якщо приймав, то які саме і в якій кількості?

Чи відповідають медичні дані, встановлені при дослідженні трупа, показанням обвинувачуваного (або свідка) про обставини смерті?

Яким є вік і зріст покійного? б) при смерті від механічної асфіксії:

Чи настала смерть потерпілого в результаті асфіксії?

Від якого виду задушення настала смерть?

Чи настала смерть через повішання або накладення петлі було посмертним? Якщо накладення петлі було посмертним, то що є причиною смерті?

Який характер і розташування странгуляційної борозни (замкнута, переривчаста, горизонтальна, вертикальна, одиночна, подвійна і т. ін.)?

Чи відбулося в цьому випадку повішення або удавлення петлею?

Скільки часу перебував труп у петлі?

Яким є, судячи зі странгуляційної борозни, характер матеріалу, з якого була виготовлена петля?

Чи настала смерть від удавлення руками або від інших зовнішніх впливів?

Якщо смерть настала від удавлення руками, то які ознаки вказують на це?

Чи здійснено удавлення однією або двома руками? Якщо однією, то лівою чи правою рукою?

Чи було удавлення шиї однократним чи багатократним?

З якою силою здійснено удавлення руками?

Чи настала смерть в результаті здавлення грудей і живота (зазначити, у яких конкретно умовах, наприклад, при обвалі)?

Чи сталося задушення від закриття дихальних шляхів стороннім тілом і якщо так, то яким?

Чи немає ознак, що вказують на те, що стороннє тіло введено в дихальні шляхи потерпілою сторонньою особою?

З огляду на певні обставини справи, чи не можна вважати, що смерть настала від нестачі кисню у вдихуваному повітрі?

Чи настала смерть від утопления або відбулася смерть у воді з яких-небудь інших причин?

Чи не був кинутий у воду вже труп? Якщо так, то в результаті дії яких факторів настала смерть?

Чи не могли які-небудь причини сприяти утоплению (травма, сп'яніння, захво­рювання і т. ін.)?

Чи виявлена травма хребта, і якщо так, то чи не сталася вона під час стрибка або падіння у воду?

Скільки часу труп перебував у воді?

Яким є походження зовнішніх ушкоджень, виявлених при досліджені трупа?

Чи з'явились ці ушкодження до пірнання людини у воду, під час перебування тіла у воді або вони сталися внаслідок падіння тіла у воду чи після витягування його з води?

в)   при смерті від дії високої і низької температур:

Чи настала смерть у результаті опіків або з інших причин?

Чи піддавалася дії полум'я жива людина або труп?

Чим спричинено опіки: дією полум'я, гарячою рідиною, парою або розпече­ними газами?

Чи немає на трупі слідів іншого зовнішнього впливу?

Чи не виявилася смерть наслідком перегріву організму?

Чи є виявлені на трупі ушкодження (переломи кісток кінцівок, ребер, тріщини черепа, крововиливи в порожнині черепа та ін.) результатом дії високої тем­ператури або вони сталися з інших причин?

Чи настала смерть від переохолодження організму або з інших причин?

Чи не могли спричинити смерть від переохолодження певні обставини чи фактори?

Чи не сталися виявлені ушкодження (тріщини кісток черепа та ін.) через вплив низької температури?

г)   при смерті від дії електричного струму

Чи настала смерть від ураження електричним струмом?

Яка частина тіла торкалася провідника, за допомогою якого сталося ураження електричним струмом?

У якому положенні перебував потерпілий на момент електротравми?

Чи немає на шкірі слідів металізації, що вказують на матеріал, з якого виго­товлено провідник?

г) при експертизі трупів новонароджених:

Чи народилося немовля живим або мертвим?

На якому місяці утробного життя відбулося народження немовляти?

Чи було немовля життєздатним? Якщо ні„то з яких причин?

Скільки часу прожило немовля після пологів?

Що є причиною смерті немовляти?

Чи немає на трупі ознак, за якими можна оцінювати характер зовнішнього впливу, якому піддалося немовля (пологова травма, удавлення, закриття дихаль­них шляхів, травмування тупим предметом і т. ін.)?

Чи не народилося відповідне немовля від цих батьків?

Чи не є матір'ю немовляти ця жінка?

Судово-медична експертиза речових доказів

Об'єктами цього виду експертизи виступають різноманітні речові докази, а саме речові докази біологічного походження: кров, волосся, слина, піт, сперма, потові та жирові наша­рування, сльози, піхвові виділення, сеча, молоко чи молозиво, навколоплідні води, а також нігті, частинки шкіри, кістки, тканини внутрішніх органів. Речові докази біологічного походження досліджуються в цитологічних та імунологічних відділеннях.

Орієнтовний перепік розв 'взуваних питань:

а) при дослідженні крові (див. : Додаток 1):

Чи є на цих предметах або в цій речовині кров?

Вилучена кров належить людині чи тварині?

Чи можна стверджувати, що вилучена кров належить людині, і якщо так, то чи можливо встановити належність цієї крові конкретній людині?

Кров походить від чоловіка чи жінки?

Коли утворено сліди крові?

Чи не залишено сліди крові новонародженим?

Походять сліди крові від живої людини чи від трупа?

До якої групи і до якого типу належить ця кров і чи збігається вона з групою і типом крові певної особи (або трупа)?

Чи є ідентичною ця кров крові відповідної особи?

Яким є механізм утворення слідів крові на місці події? б) при дослідженні волосся:

Чиє досліджувані об'єкти волоссям і якщо так, то належить воно людині чи тварині?

Якщо волосся належить тварині, то тварині якого виду?

Чиє відповідне волосся волоссям людини?

Чи є подібним надане волосся волоссю певної людини?

Якщо волосся належить людині, то з якої частини тіла воно походить?

Якою є стать особи, якій належить волосся?

Яким чином відокремлено волосся від особи: випало чи було вирване?

Чи мають ознаки схожості відповідне волосся з волоссям певної особи (осіб)?

Чи є це волосся волоссям певної особи?

Якого кольору є виявлене волосся і чи не піддавалося воно штучному фарбу­ванню чи знебарвленню?

Чи не піддавалося волосся завивці?

Яким способом або яким предметом відділене волосся? Якщо волосся стри­жене, то як давно?

Чи є на волоссі сліди ушкоджень і якщо так, то яким є характер цих ушкоджень і яким предметом вони могли бути завдані?

Чи не могли бути отримані ушкодження волосся певним предметом?

Волосся обірване швидкими чи повільними діями?

Чи є на волоссі сліди дії на нього високої температури?

Яким є характер забруднення волосся і чи не може це забруднення свідчити про певну професію потерпілого (обвинувачуваного) або про певні обставини чи факти?

Судово-психіатрична експертиза (Див. коментар до ст. 509 КПК України). Медико-криміналістична експертиза

Метою медико-криміналістичної експертизи є: відновлення за черепом зовнішності людини, зокрема реконструкція обличчя за черепом в комп'ютерному зображенні; ідентифі­кація особи за останками з яскраво вираженими посмертними змінами (скелетом, мумією); встановлення віку та інших ознак загиблого. Може здійснюватись в науково-дослідному експертно-криміналістчному центрі МВС України або в науково-дослідних установах за участю фахівців у галузі криміналістики і судової медицини. Завданням його виду експертизи є з псування таких питань:

Чиє відповідні останки останками певної людини?

Чи не є ці останки останками людини, зображеної на фотографії, в кінострічці, відеоматеріал?

Який вигляд повинна була мати загибла людина за життя і чи можливо за наданими останкам реконструювати її зовнішність із виготовленням комп'ютерного (живо­писного чи скульптурного) зображення?

Ґрунтознавча експертиза

Головною метою ґрунтознавчої експертизи є: виявлення на предметах-носіях мікрона-шарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їхньої природи, а також встановлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками; встановлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події); встановлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

При підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись таких правил:

При дослідженнях ґрунтових об'єктів з метою встановлення їхнього походження з певної ділянки місцевості як порівняльні матеріали направляються зразки ґрунту з місця, де за припущенням слідчого (судді), був предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів взуття тощо) та інших місць в межах ділянки, яка ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні зразки з суміжних ділянок, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується, напри­клад, з сусіднього поля, яке засіяне іншою культурою, з ділянки, яка має інший характер рослинності, інший профіль тощо.

Відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, яка ідентифікується. Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються два-три зразки з поверх­невого шару місця контакту предмета-носія з грунтом і не менше двох контрольних зразків з кожної суміжної ділянки, яка відрізняється від тієї, що ідентифікується, а за відсутності таких відмінностей - з чотирьох сторін від місця події на відстані 20, 50 та 100 м.

Якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму тощо), зразки відбираються з дна і різних шарів стін, схилів, а контрольні - з поверхні грунту біля западин та з суміжних ділянок місцевості.

Зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100-150 г і упаковуються в паперові пакети.

Усі зразки висушують на повітрі і помішують у пакети.

До постанови (ухвали) про призначення експертизи слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд предметів-носіїв грунту оформлено окремим протоколом, він також додається до постанови (ухвали) про призначення експертизи. Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позначені місця відбору зразків грунту. Крім того, слід надати довідку про метеоумови за період від події до часу відбору зразків. Якщо в цей період на місці події проводились роботи, які могли змінити характеристики фунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, внаслідок яких на фунті могли залишитись сторонні домішки), про це також слід повідомити експерта.

Кожний предмет, на якому виявлено нашарування ґрунту, упаковується окремо. До упаковок має прикріплюватись бирка із зазначенням номера зразка і місця його вилу­чення. Ці дані слід узгоджувати з планом-схемою місця.

Завданням ґрунтознавчої експертизи є з'ясування таких питань:

Чи є нашарування футу (об'єктів фунтово-мінерального походження) на пред- меті-носії (зазначається, на якому саме)?

Чи мають порівнювані об'єкти (нашарування на предметі-носіїта фунт з місця події) спільну родову (групову) належність?

Чи походять ці об'єкти (зазначається, які саме) з певної ділянки місцевості (іншого місця події)?

Яким є механізм утворення цих фунтових нашарувань?

Які ознаки, що вказують на особливості місця їх походження, мають нашарування на даному об'єкті?

Судово-хімічна експертиза

Завданням цієї експертизи є з 'псування таких питань:

Яким є хімічний склад наданої речовини?

Чи належить речовина, надана для дослідження, до вибухових, наркотичних, отруй­них, сильнодіючих чи інших видів речовин?

Чи є в певному об'єкті (залишках їжі, напої) речовина, що за певних умов може бути отрутою, якщо так, то що це за отрута і в якій кількості вона міститься?

Чи є ця речовина фарбою, якщо так, то який її склад?

Чи не є частинки, вилучені з місця події, частинками фарбового покриття даного предмета?

Чи не піддавалася поверхня цього предмета фарбуванню?

Чи с в попелі залишки певної речовини?

Чи належать ці волокнисті матеріали до одного шматка тканини, однієї партії тканини?

З якого металу виготовлено цей предмет?

Чи є на відповідному об'єкті частинки металу і якщо так, то якого?

Продуктом горіння якого матеріалу є досліджувана речовина (наприклад, попіл)?

Чи є ця речовина нафтопродуктом - бензином, гасом тощо? Якщо так, до якого виду належить?

Чи є ця речовина наркотиком і якщо так, то до якого виду наркотиків належить?

Чи немає на цьому об'єкті слідів наркотичної або сильнодіючої речовини?

Чи належить ця рідина до категорії таких, що самозаймаються, і чи могла вона сама загорітись за певних умов?

Чиє суміш (певних речовин) вибухонебезпечною?

Чи може статися вибух (певної речовини або суміші речовин) за якихось умов?

Чи може надана для дослідження речовина утворити вибухову суміш і якщо так, то в сполученні з якими речовинами така суміш утвориться?

Комплексна судово-хімічна і хіміко-фізична експертиза

Завданням цієї експертизи с з 'ясуваиня таких питань:

Яку назву має надана для дослідження речовина?

Яким є склад цієї речовини (грунту, пилу, порошку, пороху, клею, металевого сплаву і т. ін.)?

В чому подібні та в чому відмінні досліджуваний об'єкт і зразок за своїм речо­винним складом?

Чи є однорідними за складом барвника чорнил олівець, яким виконано текст даного документу, і наданий олівець?

Якою речовиною утворено плями на предметі?

За допомогою якого реактиву витравлено текст у документі?

Яка рідина міститься в цій посудині?

Чи не містить певна речовина домішок інших речовин і якщо так, то яких саме та в яких пропорціях?

Чи не була ця тканина перефарбована і якщо так, то яким був первинний колір тканини?

Чи є на цьому предметі сліди певних речовин (мастильного матеріалу, запалюваль­ної рідини тощо)?

Чи є в цьому харчовому продукті речовини, шкідливі для здоров'я, і якщо так, то які саме і в якій кількості?

При дослідж енні, наприклад, губної помади:

Чи є досліджувана речовина губною помадою?

До якого тону (№ ) належить ця помада?

Чи не має ця губна помада яких-небудь характерних ознак?

Судово-агротехнічна експертиза

Головною метою цієї експертизи є з'ясування питань, пов'язаних з рільництвом, техно­логією овочівництва, садівництва (якість сівби, посадки, догляду за посівами, збиранням врожаю, стан культури, засміченість бур'янами, вологість тощо).

Зразки продукції беруться в різних місцях і з різної глибини в кількості: зерна - не менше 1 кг. насіння трав - 100—250 г. овочів - 200-250 г.

Завданням цієї експертизи є з 'псування таких питань:

Якою сільськогосподарською культурою є відповідна маса?

Чи відповідають ознаки відповідної культури тим, що зазначені в документах?

Чи є однорідними між собою зерно (культура, борошно), вилучене в одному місці, і зерно, вилучене в певному (зазначити, в якому) місці? Чи не унеможливлюється їх належність до однієї маси?

Зерном врожаю якого року є відповідна культура?

Чиє надане зерно (культура) зерном (культурою) врожаю нинішнього року? Чи відповідає воно тому, що зазначене у певних документах?

Чи є відповідне зерно озимим чи яровим?

Під посів якої культури було відведене певне поле (ділянка)?

Якою є норма висіву (посадки) на даній площі певної культури і яка норма була фактично застосована?

Який врожай певної культури мав був бути зібраний з цієї площі?

Чи правдиві відомості, надані в документах, про те. що на цій території посіяно (посаджено) певну кількість відповідної культури?

Чи правильно здійснено списання зерна на відходи в певних випадках?

Чи могло протравляння зерна певними хімікатами вплинути на масу зерна і яким чином?

Чи обгрунтовано списано певну кількість зерна як природне убування під час зберігання?

Чи піддавалося насіння, підготовлене для посіву, сортуванню, протравлянню, намочуванню і яровизації?

Чи відповідала основним стандартам якість насіння, яким здійснювався посів?

Чи були допущені в цьому господарстві при проведенні сівби порушення агро­технічних правил і якщо так, то в чому вони полягали та які наслідки спричинили (або могли спричинити)?

Чи правильно в цьому господарстві здійснювалися попереджувальні і винищувальні заходи боротьби зі шкідниками та хворобами рослин і якщо ні, то в чому конкретно виражалися порушення та які наслідки спричинили (або могли спричинити)?

Чи були допущені в цьому господарстві при проведенні збору врожаю порушення агротехнічних правил і якщо так, то в чому вони полягали і які наслідки спричи­нили (або могли спричинити)?

Чи не виявилося псування зерна (інших культур) наслідком порушення агротех­нічних правил і якшо так, то яких саме?

Якою є причина псування зерна (насіння або інших культур)?

Яким є ступінь псування зерна і чи може воно бути використане?

Чи с причинний зв'язок між відповідним порушенням агротехнічних правил і псу­ванням зерна (інших культур)?

Судово-зоотехнічна експертиза

Об 'сктами такої експертизи виступають приміщення (будівлі) для утримання худоби, кормові бази, пасовища, водопої, корми, інвентар, сама худоба чи птиця. Головною метою експертизи с з'ясування питань, пов'язаних з годівлею, розведенням, утриманням і пра­вильним використанням худоби та птиці, визначенням їх племінних і виробничих якостей.

Експертами виступають фахівці в галузі зоотехніки та ветеринарії.

Завданням зооветеринарної експертизи є з 'псування таких питань:

Яка кількість кормів для відповідної худоби (птиці) мала бути використана у пев­ному господарстві в певний період часу?

Чи правильними були методи визначення пасовищної території і кормової маси на ній?

Чи правильно була організована годівля тварин у певний період і якщо неправильно, то в чому саме ця неправильність полягала і які наслідки вона спричинила (або могла спричинити)?

Чи правильно були складені раціони годівлі для тварин і якщо ні, то які наслідки це спричинило (або могло спричинити)?

Чи не є продуктивність певної худоби заниженою?

Чи не є продуктивність певної худоби зниженою внаслідок неправильної годівлі?

Чи достатньо проведених зоотехнічних заходів для зберігання поголів'я тварин від падежу або виснаження?

Чи відбувалися у певному господарстві порушення зоотехнічних правил догляду за тваринами, їх годівлі та водопою і якщо так, то які наслідки це спричинило (або могло спричинити)?

Чи пристосоване це приміщення для утримання в ньому певної кількості якихось тварин?

Яким має бути приріст поголів'я тварин за певний період часу?

Чи не було у певному господарстві порушень порядку обліку приросту поголів'я тварин і якщо так, то в чому полягали порушення та які наслідки вони спричинили (або могли спричинити)?

Чи відповідає фактична наявність поголів'я тварин за ознаками віку, вгодованості та іншими особливостями обліковим даним господарства?

Яка кількість і яких саме продуктів мала утворитися в результаті забою певної тварини?

Чи правильно було організовано перегін худоби (її годівля й утримання на шляху й на місці прибуття)?

Чи правильно було організоване в господарстві відтворення поголів'я?

Чи відповідає вихід продукції від певної продуктивної худоби визначеним нормам і якщо ні, то які причини могли вплинути на занижений вихід продукції?

Чи обгрунтовані заяви посадових осіб про те, що забій худоби є вимушеним?

Чи можна було в цих умовах уникнути забою худоби?

Чи відповідають ці силососховища вимогам зоотехнічної науки?

Судово-ветеринарна експертиза

Головною метою такої експертизи є встановлення причин загибелі худоби чи птиці, характеру, причин та джерел відповідних захворювань.

Експертами виступають фахівці в галузі ветеринарії.

Завданням цієї експертизи є з 'псування таких питань:

Скільки часу минуло з моменту загибелі тварини?

Що було причиною загибелі тварин (птиці, звірів): захворювання, отруєння, висна­ження, електротравма, тепловий удар тощо?

Які зовнішні умови могли сприяти або сприяли більш швидкій загибелі тварини (дальні перевезення, перегони, тривале голодування і спрага тощо)?

Чи страждала тварина (птиця, звір) за життя на яке-небудь захворювання?

Яким часом визначається початок захворювання, якими обставинами воно могло бути викликане і чи не подальший розвиток цього захворювання міг призвести до загибелі?

Чи правильними є умови утримання, догляду, годівлі і використання тварин?

Які дезінфекційні, агрохімічні чи інші заходи проводились і чи не могли вони стати причиною захворювання і загибелі тварин?

Чи могли бути в господарстві на прилеглих територіях (пасовищах) проведені ті ж самі заходи, але іншими засобами і способами, що гарантують безпеку худоби, птиці, бджіл, риб, звірів?

Які порушення умов збереження, відпуску і використання сильнодіючих і отруйних, лікарських, дезінфекційних та інших препаратів могли стати джерелом захворювань і загибелі тварин?

Якими є результати (гістологічного, серологічного, біохімічного, бактеріологічного, хіміко-гоксикологічного) лабораторного дослідження патологічного матеріалу хворих чи загиблих тварин і на що вони можуть указувати?

Якими є результати лабораторного дослідження залишків кормів, пійла, води і на що вони можуть указувати?

Чи своєчасно і правильно були здійснені лікувальні заходи щодо захворілих тварин (птиці, звірів, риб)?

Чи своєчасно і правильно були проведені профілактичні заходи щодо попередження захворювання серед тварин (птиці, звірів, риб, бджіл)?

Наскільки своєчасно і повно були проведені протиепізоотичні, лікувально-профілак­тичні, санітарно-зоологічні, карантинні та інші заходи щодо ліквідації і локалізації інфекційного захворювання серед тварин?

Чи відбувалися порушення правил протиепізоогичних, лікувально-профілактич­них, санітарно-зоологічних, карантинних та інших заходів і чи могло це сприяти виникненню або подальшому поширенню цього інфекційного захворювання?

Чи не стало захворювання або падіж худоби, птиці, звірів результатом згодовування недоброякісних кормів?

Якщо причиною загибелі тварин виявилось отруєння, то якою речовиною тварина була отруєна?

Яким шляхом отрута потрапила в організм тварин?

Скільки часу минуло від моменту отруєння до загибелі тварин?

Чи не виявились причиною отруєнь тварин отруйні речовини, використовувані при проведенні лікувально-профілактичних, дезінфекційних, агрохімічних, будівельних та інших заходів?

Чи виникали порушення при транспортуванні, збереженні, відпуску, приготуванні і використанні різноманітних лікарських, дезінфекційних засобів, мінеральних добрив і сільськогосподарських отрутохімікатів, у результаті яких могли бути створені умови можливого отруєння тварин?

Чи не виявилося отруєння тварин результатом згодовування недоброякісного корму, отруйні властивості якого пояснюються неправильним його приготуванням або незадовільними умовами зберігання (зараження ботулізмом, утворення грибкових токсинів, забруднення корму сільськогосподарськими отрутохімікатами)?

Чи настало отруєння в результаті згодовування мінеральної підгодівлі, в якій міс­тилися отруйні речовини?

Чи своєчасно були проведені профілактичні та інші заходи щодо попередження отруєння тварин?

Чи своєчасно були проведені лікувальні заходи щодо отруєних тварин?

Чи відбувалися порушення правил санітарно-ветеринарного порядку при забої тварин, птиць (при переробці, збереженні м'яса чи інших продуктів) і якщо так. то які наслідки вони могли спричинити? Чи могли ці порушення стати причиною зараження м'яса (сала, м'ясопродуктів, молока, яєць чи інших продуктів)?

Судово-екологічна експертиза

Екологічна експертиза - експертиза, здійснювана спеціально уповноваженими держав­ними органами та еколого-експертними об'єднаннями громадян, що грунтується на між­галузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці допроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне викорис­тання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічною експертизою (із залученням спеціалістів вузького профілю, спеціалізації) можуть досліджуватись об'єкти, визначені Законом України «Про екологічну експертизу», а саме: екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища; документація з гіереіірофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зокрема військового та оборонного призначення; документація із впровадження нової техніки, техно­логій, матеріалів і речовин (також тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу; документація щодо генетично модифікованих організмів^ які призначаються для використання у відкритій системі.

Завдання екологічної експертизи:

визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодав­ства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

визначення дотримання або порушення норм екологічної безпеки, характеру і роз­міру збитку, заподіяного допущеними порушеннями, прогнозування можливих негативних наслідків, одержання інших доказів у справі;

підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Об'єктами екологічної експертизи виступають: біосфера, її стан, зміни що виникли

внаслідок діяльності відповідних осіб, сама діяльність людей у навколишньому природ­ному середовищі (технологічні й інші процеси, порушення екологічного законодавства); допроектні, проектні матеріали, документація щодо впровадження нової техніки, тех­нологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного серед­овища, створення загрози здоров'ю людей; проектна документація, техніко-економічне обґрунтування і розрахунки з побудови, реконструкції підприємств та інших об'єктів, що можуть впливати на стан навколишнього середовища; матеріали і речовини, а також продукція, системи й об'єкти, виробництво яких чи їх реалізація можуть призвести до порушення норм екологічної безпеки або створити небезпеку для здоров'я людей; інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, зокрема військового та оборонного призначення, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів; екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навко­лишнього природного середовища та здоров'я людей, матеріали і речовини (зокрема ті, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу; документація щодо генетично модифікованих організмів, які призначаються для використання у відкритій системі.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями з охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнарод­них організацій.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Які погрішності чи прорахунки існують у відповідному технологічному процесі?

Чи перебувають певні порушення у причинному зв'язку з відповідними негатив­ними екологічними наслідками?

Чи відповідає проект певного об'єкта правилам охорони навколишнього природ­ного середовища?

Чи побудовано відповідний об'єкт з дотриманням норм охорони навколишнього природного середовища?

Чи не настали відповідні негативні обставини внаслідок неналежного проектування відповідного об'єкта чи його спорудження?

Чи належно встановлені і функціонують очисні споруди на певному підприємстві? В чому вбачається неналежне функціонування очисних споруд і які можливі наслідки цього?

Чи перебувають у причинному зв'язку неналежне функціонування очисних спо­руд певного підприємства із відповідними шкідливими екологічними наслідками? Яких заходів екологічного характеру слід вжити для запобігання негативним наслід­кам за певних обставин?

Де знаходиться джерело негативного антропогенного впливу на конкретні об'єкти навколишнього середовища (наприклад, потенційно небезпечний об'єкт, у результаті діяльності якого відбулося забруднення навколишнього середовища)? Чи є на конкретній земельній ділянці, водному об'єкті тощо ознаки негативного антропогенного впливу господарської діяльності людини? Якщо так. то які саме? Чи є на об'єктах, наданих на експертизу (проба води, грунту), сліди забруднювальних та інших речовин, що негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища? Якщо так, то яких?

Чи є на навколишніх предметах (наприклад, будівлях, транспортних засобах) сліди забруднювальних та інших речовин, що негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища?

Чи належать речовини й матеріали (зазначити які) до групи потенційно небезпечних для екологічного стану навколишнього середовища?

Яка кількість джерел негативного антропогенного впливу на об'єкти навколиш­нього середовища (наприклад, за наявності на місці події декількох потенційно небезпечних об'єктів), які їх взаємозв'язок і послідовність негативного впливу на навколишнє середовище?

Які умови спричинили збільшення масштабів негативного антропогенного впливу на конкретні об'єкти?

Які шляхи поширення речовин, небезпечних для навколишнього природного серед­овища, що погіршують його стан?

Які екологічні ризики негативної зміни ґрунтового покриву виникають при здій­сненні господарської діяльності функціонуючого об'єкта?

Чи є проведення передбачених природоохоронних заходів достатнім для усунення виявлених ознак негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище (водний об'єкт, ґрунтовий покрив тощо)?

Який період часу потрібен для відновлення екологічної рівноваги, порушеної вна­слідок конкретного негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище? Яка причина зниження біологічної різноманітності (наприклад, зменшення рибних запасів або усихання й загибель дерев) у межах локальної земельної ділянки або водного об'єкта?

Яким був стан (здорові/хворі) вирубаних дерев?

Чи належать виявлені речовини до радіоактивних? Якщо так, то які їх дози випро­мінювання й активність?

Чи є на певній ділянці (об'єкті) перевищення питомої активності й доз випромі­нювання порівняно з граничнодопустимими дозами (ГДД) і граничнодопустимими концентраціями (ГДК)?

Чи є в наданих на експертизу продуктах харчування радіоактивні речовини? Якщо так, то чи є перевищення концентрацій радіонуклідів порівняно з граничнодопус­тимими концентраціями (ГДК)?

Чи є на локальній земельній ділянці, зокрема на місці смітника, радіоактивні речовини?

Яка площа радіоактивного забруднення?

Чи є в повітрі, що відібране у житловому приміщенні і на прилеглій до будинку території, екологічно небезпечні речовини? Якщо так, то яка їхня концентрація, джерело їх походження та чи є перевищення їх концентрацій порівняно з гранич­нодопустимими концентраціями (ГДК)?

Чи є перевищення концентрації екологічно небезпечних речовин у повітрі або рівня випромінювання порівняно зі значеннями, установленими нормативами?

Чи є перевищення концентрації екологічно небезпечних речовин у місці прориву промислових стоків порівняно з граничнодопустимими концентраціями (ГДК)?

Чи є на досліджуваній ділянці електромагнітне випромінювання, вібрація й інші впливи?

Чи є порушення у функціонуванні очисних споруд потенційно небезпечного об'єкта (зазначається конкретно)? Якщо так, то в чому вони полягають?

Чи могла виробнича діяльність потенційно небезпечного об'єкта (зазначається конкретно) призвести до погіршення якості повітря в житлових приміщеннях?

Чи перевищують параметри складу стічних вод граничнодопустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин?

Чи є елементи речової обстановки (зазначаються конкретно) джерелом поширення екологічно небезпечних речовин?

Який критичний рівень забруднення (КРЗ) навколишнього середовища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпеку для здоров'я населення й стану якості середовища?

Які граничнодопустимі викиди (ГДВ) шкідливих речовин у водойми, атмосферне повітря, ґрунт, інші шкідливі впливи на природне середовище для певного вироб­ничо-господарського об'єкта?

Які граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в атмосферному повітрі, водоймах, грунті?

Яка екологічна шкода заподіяна в результаті порушень правил охорони навколиш­нього середовища, її можливі наслідки?

Які безпосередні причини заподіяної екологічної шкоди?

Чиє недоліки екологічного проектування, планування певного об'єкта (району), його експлуатації (очисних, уловлювальних та інших устроїв) причиною надзви­чайної екологічної ситуації?

Які причини й умови призвели до порушень правил охорони навколишнього серед­овища та їх наслідків?

Інженерно-екологічна експертиза

Об'єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, зокрема речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробни­цтва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь- які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи.

До основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать:

визначення обставин, що пов'язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації;

встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного про­цесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів;

встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охо­рони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеці­ально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Які причини виникнення надзвичайної екологічної ситуації та які обставини їх зумовили?

Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища допущені у досліджуваному випадку надзвичайної екологічної ситуації?

Дії яких осіб не відповідали вимогам нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища?

Дії (бездіяльність) яких осіб перебувають з технічного погляду у причинному зв'язку з настанням досліджуваної події?

Судова хіміко-фармацевтична експертиза

Судова хіміко-фармацевтична експертиза призначається у випадках, коли для розв'язання питань, що мають значення для справи, необхідні спеціальні пізнання в галузі фармакології (фармацевтичні або хіміко-фармацевтичні знання у сфері лікарських засобів). Експертом у цьому випадку може виступати спеціаліст в галузі лікарських засобів, що має вищу фар­мацевтичну або хіміко-фармацевтичну освіту і необхідний досвід роботи за фахом.

Хіміко-фармацевтична експертиза належить до нових видів експертиз. її поява зумовлена потребами слідчої і судової практики, особливо у сфері боротьби з наркоманією і розслі­дуванням відповідних злочинів.

Ця експертиза найчастіше призначається у зв'язку зі встановленням фактів немедичного споживання сильнодіючих, наркотичних, психотронних, отруйних засобів та їхніх аналогів. Слід зважати, що багато таких злочинів, як грабежі, крадіжки, а нерідко і шах­райські та інші тяжкі злочини, вчинюються з використанням названих засобів як зна­ряддя злочину або наркоманами, яких в Україні нараховується до одного мільйона осіб. Поширення набувають амфітамін та інші стимулятори. Слідчими органами виявляються підпільні лабораторії з виготовлення нових, раніше невідомих наркотичних препаратів. Все це зумовлює необхідність професійного підходу до розслідування відповідних зло­чинів і встановлення істини.

Завданням судової хіміко-фармацевтичної експертизи є з'ясування такт питань:

Чи є речовина, вилучена у певної особи, лікарським засобом? Якщо так, то яке його найменування, особливості і підстави застосування?

Чи є однорідними за своїм складом лікарські засоби, вилучені у певної особи і виявлені на місці злочину?

Чи провадилася заміна в наданому для досліджень лікарському засобі одного інгре­дієнта на інший, чи відповідає склад лікарського засобу зазначеному на упакуванні?

Чиє речовина, вилучена у певної особи, сильнодіючою, отруйною, психотропною, наркотичним засобом або прекурсором?

Чи є на цих предметах (ін'єкційних голках, ампулах, чашах зважувальних прила­дів, вимірювальних приладах, столах, посуді, чайних ложках, пробках, ковпачках, внутрішніх частинах кишень, піднігтьовому просторі, змивах із поверхні рук і т.п.) мікрозалишки (мікросліди) отруйних, сильнодіючих, психотропних, наркотичних засобів або прекурсорів?

До якої групи (хімічний клас, фармакологічна належність) психотропних, нарко­тичних речовин належить речовина, надана для дослідження?

Яка речовина міститься в ампулах, позначених як «омнопон», «промедол», «фен- таніл»? Чи відповідає вміст ампул маркуванню і чи належить він до переліку нар­котичних лікарських засобів?

Чиє ідентичними досліджувані об'єкти (вказуються об'єкти під номерами, а також де, у кого вилучені)?

Чи є однаковими за складом порівнювані наркотичні засоби?

Чи порушувалась цілісність упаковок, ампул, флаконів, тюбиків фармацевтичних препаратів (вказується, яких саме)?

Чи належать надані для дослідження рослини до сильнодіючих, отруйних або наркотичних?

Яким є склад спалених вогнем залишків, виявлених... (указується місце), чи могли вони залишитися після спалення сильнодіючих, отруйних, психотропних, нарко­тичних засобів?

Якою є маса наданого для дослідження наркотичного (сильнодіючого, отруйного, психотропного)засобу?

Якою є таксономічна належність рослинних залишків (стебел, коробочок і т.п.), виявлених... (указується місце виявлення)?

Якою є причина зміни хімічного складу лікарського засобу, вилученого у відповід­ної особи (виготовленого зазначеною фабрикою)?

Чи могли умови зовнішнього середовища (вологість, температура, пряме сонячне світло, радіаційне опромінення) спричинити якісь зміни в лікарських засобах?

Чи могли зазначені ушкодження упакування утворитися в результаті дії на них фізичних, механічних, біологічних, хімічних або інших факторів?

Чи відповідає зазначеному на упакуванні терміну придатності досліджуваний лікарський засіб?

Чи є на предметі-носії (контейнері, портфелі, кузові автомобіля та ін.) сильнодіючі, отруйні, психотронні, наркотичні засоби і прекурсори?

Чи мають загальну групову належність таблетки (частини лікарських форм), вияв­лені... (указується місце виявлення) до частин таблеток (або частин лікарських форм), вилучених... (указується, в кого і де)?

Яким є призначення (сфера використання) лікарських засобів (указується назва), вилучених або виявлених... (указується, у кого або де)?

Чи є на поверхні наданого предмету одягу мікрозалишки (мікросліди) сильноді­ючих, отруйних, психотропних речовин або прекурсорів? Якщо є, до якого виду вони належать? Якою є їхня маса?

Чи є в наданому для дослідження фармацевтичному препараті (лікарській формі) сторонні домішки, якщо є, то які саме? Якою є маса цих домішок, їхня природа?

Яким с спосіб виготовлення наданого для дослідження психотропного (наркотич­ного і т.п.) засобу: хіміко-фармацевтичним підприємством, аптекою, навчальною лабораторією вишу або кустарний спосіб?

Чи відповідають умови збереження психотропних (наркотичних) засобів (назва аптеки) передбаченим вимогам?

Чи є порушення в технології виробництва відповідних лікарських засобів (психо­тропних, наркотичних, прекурсорів)?

Чи є порушення в названій організації контролю якості лікарських засобів?

Який порядок відпуску (продажу) лікарського засобу (наприклад, омнопон, фентаніл і т.ін.) з аптеки? Чи виявлені які-небудь порушення у відпуску зазначеного препарату?

Чи відповідають умови відпуску психотропних (наркотичних) засобів з аптеки передбаченим вимогам?

Чи належить вилучена речовина до відомих наркотичних лікарських засобів або вона є новим препаратом, який ще не застосовувався? Якими є особливості впливу цього засобу на організм людини і чи належить він до наркотичного, сильнодіючого психотропного засобу або до отруйної речовини?

Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

Основним завданням експертизи об'єктів інтелектуальної власності є визначення влас­тивостей цих об'єктів, до яких належать об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

При дослідженні об'єктів промислової власності вирішуються питання щодо власти­востей цих об'єктів, а саме: знаків для товарів і послуг (торговельних марок); комерційних найменувань; географічних зазначень походження товару; промислових зразків; винаходів і корисних моделей; комерційної таємниці і ноу-хау; раціоналізаторських пропозицій; топографії інтегральних мікросхем; сортів рослин; порід тварин тощо.

При дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав вирішуються питання щодо властивостей таких об'єктів:

Літературних та художніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності). Комп'ютерних програм, компіляцій даних (баз даних), якщо вони за добором або впорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності. Виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення тощо.

Окрему групу становлять економічні дослідження об'єктів інтелектуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об'єктів інтелектуальної власності та роз­рахунок збитків, завданих у результаті порушення прав на них.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) таким, що не мав розрізнювальної здатності на дату (зазначити дату)?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень, шо є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні зазначених у свідоцтві товарів і послуг або у зв'язку з ними?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) оманливим?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) таким, іцо може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послугу?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень, що є загальновживаними символами або термінами?

Чи с знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом (номер) настільки, що їх можна сплутати? Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим з фірмовим найменуванням (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим з кваліфікованим зазначенням походження товарів (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Чи є позначення (назва), нанесене (а) на (вказати куди) або застосоване (а) у (вказати де), тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер)?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) схожим з фірмовим найменуванням (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Які ознаки промислового зразка є суттєвими?

Чи відповідає промисловий зразок за патентом України (номер) умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи?

Чи використано у виробі (назва) всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України (номер)?

Чи відповідає винахід за патентом (номер) умові патентоздатності «винахідницький рівень» відповідно до матеріалів справи?

Чи відповідає винахід (корисна модель) за патентом (номер) умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи?

Чи відповідає винахід (корисна модель) за патентом (номер) умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?

Чи використовується у продукті (назва) кожна ознака винаходу (корисної моделі), що включена до незалежного пункту формули за патентом (номер), або ознака, екві­валентна їй?

Чи використовується у процесі (назва процесу) кожна ознака винаходу (корисної моделі), що включена до незалежного пункту формули за патентом (номер), або ознака, еквівалентна їй?

Чи є об'єкт дослідження (назва) (або його частина, яка може використовуватися самостійно) результатом творчої праці згідно з відомостями, зазначеними в мате­ріалах справи?

Чи містить у собі об'єкт дослідження (або його частина, яка може використовуватися самостійно) ознаки об'єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

Чи є твір (назва 1) переробкою твору (назва 2)? Якщо так. чи має ця переробка творчий характер?

Чи є твір (назва 1) перекладом твору (назва 2)? Якщо так, чи має цей переклад творчий характер?

Чи мало місце відтворення твору (назва 1) (або його частина, яка може використо­вуватися самостійно) при створенні твору (назва 2)?

Чи відтворено назву (цитату, персонаж) твору у знаку для товарів і послуг?

Чи відтворено назву (цитату, персонаж) твору (назва ]) у комерційному (фірмовому) найменуванні (назва 2)?

Чи мало місце відтворення комп'ютерної програми (назва 1) у комп'ютерній про­грамі (назва 2)?

Чиє вихідні тексти (вихідні коди) або їх частина комп'ютерної програми (назва 1) переробкою вихідних текстів (вихідних кодів) комп'ютерної програми (назва 2)?

Чиє комп'ютерна програма (назва 1) самостійним, оригінальним твором, відмінним від комп'ютерної програми (назва 2)?

Чи має ознаки неліцензійності використання комп'ютерної програми (назва)?

Чи відповідає комп'ютерна програма (назва) технічному завданню чи технічному опису?

Чи були внесені до комп'ютерної програми (назва) зміни (модифікації, вчинення дій, пов'язаних із функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її при­значення, запис і збереження в пам'яті комп'ютера, виправлення явних помилок тощо) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи (назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)? Якщо так, то коли саме ці зміни були внесені?

Чи має об'єкт, що досліджується, ознаки передачі (програми) організації мовлення? Якщо так, то які саме ознаки передачі (програми) організації мовлення притаманні об'єкту, що досліджується?

Чи відбулося повне або часткове використання програми (передачі) організації мовлення (назва) у процесі діяльності особи (назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)?

Який розмір матеріальної шкоди завдамо автору (правовласнику) об'єкта права інтелектуальної власності унаслідок дій особи (назва юридичної особи або пріз­вище, ім'я, по батькові фізичної особи)?

Яка ринкова вартість (або інший вид вартості згідно із законодавством) майнових прав (вказати назву об'єкта права інтелектуальної власності) станом на дату (вка­зати дату)?

Чи правильно визначено суму роялті за використання об'єкта?

Який мінімальний розмір авторської винагороди має сплатити роботодавець (замов­ник) автору об'єкта права інтелектуальної власності (назва)?

Мистецтвознавча експертиза

Об'єктами мистецтвознавчої експертизи можуть бути твори мистецтва, а саме: мону­ментального та станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, пам'ятки архітектури, скульптури, дрібної пластики, музичні інструменти, нотна література; друкована продукція, фотографія; предмети антикваріату, картини, ікони, рисунки, рукописи, гобелени, кінопродукція чи відеофільми. У кримінальному процесі вони стають предметами експертних досліджень у зв'язку зі злочинами, найчастіше контрабандою, крадіжками, шахрайством.

Основними завданнями мистецтвознавчої експертизи є: проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, належність до певної школи тощо); визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору; визначення оцінної або страхової вартості твору; визначення відповідності продукції вимо­гам законодавства про захист суспільної моралі.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Хто є автором наданого на дослідження твору мистецтва?

Коли могла бути написана відповідна картина?

Чи є наданий на дослідження предмет оригіналом (авторською роботою), копією, викопаною від імені іншого автора, або копією, виконаною від імені автора?

Чи може бути ця картина твором певного відомого живописця?

Чи є надане полотно художнім твором?

Що являє собою наданий предмет (твір) і чи має він історичну цінність, ознаки твору мистецтва або антикварної речі?

Чи має відповідна картина художню цінність?

Чи є відповідний письмовий твір твором літератури?

Чи не є певна картина (витвір) копією якогось твору мистецтва або його підробкою?

Чи має надана ікона художню або історичну цінність?

Чи може вважатись надана копія картини відомого художника предметом, який має художню цінність і чи є вона твором мистецтва?

Чи підлягав цей твір мистецтва реставрації (який фрагмент тощо)?

Яку вартість має твір мистецтва, що досліджується?

Чи містяться на наданому носії інформації твори, що пропагують культ насильства та жорстокості?

Чиє наданий на дослідження твір автентичним?

Чи належить наданий на дослідження предмет до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове або інше значення?

Чи є відповідний кінофільм (відеофільм) з елементами еротики твором мистецтва чи він являє собою порнографічну продукцію?

Чи має інформація, що міститься на наданих для дослідження носіях інформації, порнографічний характер?

Чи належать надані на дослідження предмети до продукції порнографічного характеру?

Чи є в наданому на дослідження творі (літературному, кінематографічному, теа­тральному, видовищному) сцени порнографічного характеру?

Чи належить інформація, що міститься на наданих для дослідження носіях, до дитя­чої порнографії?

Детальніше див. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затверджені Наказом Міністерства юстиції Укра­їни 08.01.1998 № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5).

Див. також коментар до ст.ст. 69, 101, 102 КПК України.