Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відо­мостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допуска­ється, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про засто­сування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потер­пілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, прово­диться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та запере­чення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потер­пілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки прове­дення відповідної слідчої (розшукової) дії.

8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених час­тиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

(Стаття зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 314-У 11 від 23.05.2013)

Слідчі дії— це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забез­печувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів.

Слідчі (розшукові) дії згідно з ч. 1 ст. 223 КПК України є діями, спрямованими на отри­мання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному криміналь­ному провадженні.

Основу слідчих дій складають окремі методи пізнання - візуальне спостереження, роз­питування, сприйняття, пошук, порівняння (ідентифікація), відтворення, дослідження, які супроводжуються закріпленням (фіксацією та засвідченням) одержаної доказової інформації чи висновків дослідження у відповідних процесуальних документах.

Норми права, які регламентують провадження слідчих дій, становлять певну модель діяльності слідчого і несуть у собі конструктивні засади. Вони створюють правовий інститут — слідчу дію. Виступаючи як пізнавально-засвідчувальна дія, слідча дія одно­часно є також і актом застосування права і внаслідок цього являє собою певну систему правовідносин.

Інститут слідчої дії — це система правових приписів, що визначають: сферу й об'єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення; коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх прав і обов'язків; порядок здійснення і правила провадження пізнавально-засвідчувальних дій; способи і форми їх фіксації; гарантії захисту прав і свобод людини, заходи та межі примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання положень закону.

Кожна слідча дія є не тільки засобом пізнання, засобом збирання, дослідження та пере­вірки доказів, а й виступає як акт правозастосовної діяльності. Тому інститут слідчої дії має встановлювати певну систему гарантій як встановлення істини, так і забезпечення прав і свобод людини.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає дві широкі групи слідчих дій:

традиційні слідчі дії: огляд (стаття 237), включно з оглядом трупа (ст. 238), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239); допит, зокрема одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, який раніше називався очною ставкою (статті 224—226); пред'явлення для впізнання (статті 228—231), обшук (статті 233—236), слідчий експеримент (стаття 240), освідування (стаття 241), отримання зразків для експертного дослідження (стаття 245), провадження експертизи (статті 241-244);

негласні слідчі (розшукові) дії: аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з елек­тронних інформаційних систем і т.д.).

Негласні слідчі (розшукові) дії, як визначено у ст. 246 КПК України, - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених законом.

Система негласних слідчих (розшукових) дій складається з двох блоків.

До першого блоку входять слідчі дії, які пов'язані з втручанням у приватне спілкування:

аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260);

арешт, огляд та виїмка кореспонденції (ст.ст. 261-262);

зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263);

зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264).

До другого блоку негласних (слідчих) належать інші негласні слідчі (розшукові) дії:

обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267);

установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268);

спостереження за особою, місцем або річчю (ст. 269);

аудіо-. відеоконтроль місця (ст. 270);

контроль за вчиненням злочину (ст. 271);

виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272);

негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

Водночас контроль за вчиненням злочину охоплює ще одну підсистему негласних слідчих

(розшукових), які до цього регулювались як оперативно-розшукові заходи і комбінації. Так, від­повідно до ст. 271 КПК України «контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: 1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину».

Залежно від особливостей процесуальної форми провадження слідчі дії можуть бути поділені на такі, які провадяться:

за рішенням слідчого (проведення експертизи, проведення дистанційного впізнання в режимі відеоконференції тощо), або без нього. Без винесення постанови слідчий виконує такі слідчі дії: допит, огляди, відтворення обстановки й обставин події, пред'явлення для впізнання і, як правило, затримання підозрюваного;

на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового роз­слідування (виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації - ст. 272);

за постановою прокурора (ексгумація трупа - ст. 239, освідування ст. 241. конт­роль за вчиненням злочину - ст. 271);

за ухвалою слідчого судді - здійснення у режимі відеоконференції допиту (ст. 225); обшук, аудіо-, відео контроль особи (ст. 260): накладення арешту та виїмка поштово-телеграфної кореспонденції (ст.ст. 261-262); зняття інформації з транспортних телеко­мунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267); установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); спосте­реження за особою, місцем або річчю (ст. 269); аудіо-, відео контроль місця (ст. 270);

за участю понятих (обшук або огляд житла, обшук особи, впізнання) і без них (допит);

з обов'язковою участю фахівця (огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря; ексгумація трупа; допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності, - лікаря) і без його участі або за його участю на розсуд слідчого;

особою однієї статі з іншими учасниками (освідування, особистий обшук) та будь-якими особами, що проваджують розслідування в передбаченому порядку.

Послідовність (черговість) проведення слідчих дій визначаються конкретною слідчою ситуацією та вирішуються особою, в провадженні якої перебуває справа, або прокурором, що здійснює нагляд за досудовим розслідуванням.

Загальні правила провадження слідчих дій.

Слідчі дії провадяться слідчим, в чийому провадженні перебуває кримінальна справа, або прокурором. Слідчий чи прокурор можуть доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, співробітники яких під час виконання доручень слідчого, прокурора користуються повноваженнями слідчого.

Слідчий чи прокурор, які виконують слідчу дію, можуть робити тільки те і тільки в тій формі, що і як визначено законом. При проведенні слідчої дії особа, яка її про­водить, зобов'язана беззаперечно додержуватись передбаченої законом процедури.

Перед початком провадження будь-якої слідчої дії слідчий повинен роз'яснити учасникам їхні права й обов'язки та порядок їх реалізації.

При проведенні слідчої дії необхідно забезпечувати захист прав і свобод людини.

Забороняються будь-які дії, що принижують честь і гідність особи, не передбачені законом засоби примусового характеру.

У процесі слідчої дії слід вжити заходів щодо забезпечення нерозголошення кон­фіденційної інформації, захисту сфери особистого життя людини.

Примусові заходи застосовуються тільки в разі крайньої необхідності і тільки в передбаченому законом порядку.

В ході слідчої дії мають бути вжиті заходи щодо нерозголошення таємниці слід­ства. У процесі розслідування доречно попереджувати учасників слідчої дії про недопустимість розголошення без дозволу слідчого даних досудового слідства та передбачену законом щодо них відповідальність за недотримання цих вимог.

При провадженні слідчих дій необхідно забезпечити безпеку учасників процесу.

Про провадження будь-якої слідчої дії має бути складений протокол, в якому докладно фіксується все, що відбувалося, відображаються хід та результати слід­чої дії.

Складання протоколу слідчої дії має на меті: забезпечити можливість переконатися в обґрунтованості та законності проведеної слідчої дії, отже, правильно вирішити питання про допустимість отриманих при цьому доказів; закріпити знайдені дані шляхом фіксації їх самих, обставин їх знайдення та відомостей, які підтверджують достовірність доказів. Для цього у провадженні деяких слідчих дій беруть участь поняті, які засвідчують пра­вильність записів у протоколі своїми підписами. Протокол слідчої дії дає змогу визначити достовірність отриманих доказів.

Інститут слідчої дії це система правових приписів, що визначають: сферу і об'єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення; коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх прав і обов'язків; порядок здійснення і правила провадження пізнавально-засвідчувальних дій; способи і форми їх фіксації; гарантії захисту прав і свобод людини, заходи та межі примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання положень закону.