Стаття 11. Повага до людської гідності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 510 511 512 513 514 515 516 517 518 519 520 521 522 523 524 525 526 527 528 529 530 531 532 533 534 535 536 537 538 539 540 541 542 543 544 545 546 547 548 549 550 551 552 553 554 555 556 557 558 559 560 561 562 563 564 565 566 567 568 569 570 571 572 573 574 575 576 577 578 579 580 581 582 583 584 585 586 587 588 589 590 591 592 593 594 595 596 597 598 599 600 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 611 612 613 614 615 616 617 618 619 620 621 622 623 624 625 626 627 628 629 630 631 632 633 634 635 636 637 638 639 640 641 642 643 644 645 646 647 648 649 650 651 652 653 654 655 656 657 658 659 660 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 681 682 683 684 685 686 687 688 689 690 691 692 693 694 695 696 697 698 699 700 701

Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи пока­ранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у при­низливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою люд­ську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

«Честь не .можливо відняти, її можна втратити»

(А. Чехов)

Кожен мас право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (ст. 28 Конституції України)

Ст. 11 нового КПК України закріплює норму: «Повага до людської гідності». Між тим, стаття 3 Конституції України визначає: «Людина. її життю і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Отже, в кримінальному процесі доцільно вести мову про принцип поваги до честі і гідності особи, а оскільки суб'єктом кримінального права стає ще й юридична особа, то не варто обходити і питання поваги до ділової репутації як юридичних, так і фізичних осіб.

Що стосується правової доктрини, то судовій практиці та в цивільно-правовій науці право на честь визначається як особисте немайнове право фізичної особи на об'єктивну, повну та своєчасну оцінку її та її діянь (поведінки) за дотримання морально-етичних і пра­вових норм з боку суспільства та окремих громадян, а також право на формування цієї оцінки та користування нею. З правом на честь пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих. Під правом на гідність розуміють право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності та усвідомлення значимості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль у суспільному житті'.

Честь - об'єктивно існуючі уявлення про властивість моральних, духовних та інших якостей особистості, які визначають ставлення до людини в суспільстві.

Гідність - внутрішня самооцінка людини як особистості.

Репутація - існуючі в суспільстві уявлення про ділові та інші якості людини чи юри­дичної особи.

 І Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи. Постанова Пленуму Верховного Суду країни від 27 лютого 2009 року № І // Вісник Верхо­вного Суду України. - 2009 - № 3 (103). - С. 7-14: Цивільне право України: підручник: у 2-х кн. / О. В. Дзера. Д В Боброва. АС Довгерт та ін. /За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузншової. - Кн. 1.-К.: Юрінком Інтер. 2002.-С. 258.

Право на честь, гідність, ділову репутацію складається з правомочності володіння, користування і розпорядження названими благами. Правомочність з володіння характери­зується можливістю володіти честю, гідністю, діловою репутацією незалежно від третіх осіб і вимагати від будь-якої фізичної та юридичної особи не порушувати ці блага. Право­мочність з користування полягає в можливості використовувати відповідні уявлення про себе, що склалося у різних сферах для досягнення певної мети чи отримання інших благ. Правомочність з розпорядження названими благами полягає в можливості її зміни тільки за волевиявленням самої особи чи її діяннями, що можуть до цього призвести.

Підкреслюючи необхідність гуманного ставлення до людей і підсудних, вбачати в кожній людині позитивні якості, Ф. Н. Плевако в промові у справі робітників фабрики, яких звину­вачували в бунті і безпорядках, образно мовив: «Натовп - будова, обличчя - цегла. Із одних і тих же цеглин розбудовується і храм богові, і тюрма - житло знедолених... Та зруйнуйте тюрму, і цеглини, що залишились цілими від руйнування, можуть піти на храмобудування, не відображаючи огидних рис їх минулого призначення»'.

Повага та захист честі і гідності людини - не принцип кримінального процесу, згідно з яким слідчий, суд, орган дізнання, прокурор і захисник зобов'язані відповідним чином ставитись до всіх інших учасників кримінального процесу і один до одного.

Важливими положеннями для удосконалення механізмів захисту честі і гідності особи є норми Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права, де зазначається, що всі особи, позбавлені волі, мають право на гуманне поводження і поважання гідності, властивої людській особі. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримування правопорядку, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 1979 р., зобов'язує працівників правоохоронних органів, в тому числі і здійснюючих розслідування, поважати та захищати гідність і права людини; зберігати в таємниці відомості конфіденційного характеру, отримувані в процесі своєї діяльності, якщо інтереси правосуддя не вимагають іншого; нетерпимо ставитись до будь-яких дій, які містять нелюдяні чи принижуючі гідність людини форми взаємин; забезпечувати охорону здоров'я затримуваних.

У чинному законодавстві окремі вимоги щодо захисту прав і свобод людини, честі і гідності особи містяться частіше за все стосовно окремих слідчих чи процесуальних дій: забороняється домагатись показань обвинувачуваного та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів; під час обшуку або виїмки слідчий повинен вживати заходів до того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому при­міщенні; при освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи (аналогічне правило щодо відтворення обстановки й обставин події); дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого, винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність; у мотивувальній частині виправдувального вироку не допускається включення формулювань, які ставлять під сумнів невинуватість виправданого.

Повага та захист честі і гідності людини означає, по-перше, недопустимість дій, що принижують честь і гідність людини (образ, погроз, насильства тощо); по-друге, недопус­тимість збирання, використання, зберігання та розголошення хибної, брудної, принижуючої честь, гідність чи ділову репутацію людини недостовірної інформації; по-третє, з повагою ставитись до людини взагалі, до її індивідуального образу, поглядів, переконань, духовного життя, віри, мрій; нарешті - гарантованість відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої приниженням честі і гідності людини, гарантованість судового захисту честі, гідності і ділової репутації людини.

Порушення права на честь, гідність, ділову репутацію особи спричиняє збитки у сфері її свободи дій і рішень, суспільного та правового статусу, наносить істотну моральну шкоду2.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок душевного дискомфорту, переживань, страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, ускладнень особистості.

Плевако Ф Н. Речи/Ф.Н. Плевако -М., 1909-1912.

Про поняття та визначення розміру відшкодування моральної школи див.: Кутсцова Л. О. Моральна шкода / Л О. Кузнецова // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: 10. С. Шемшученко (голова редкол.) га ні. -Т. 3. -К.: Вид. «Українська енциклопедія» їм. М. П. Бажана. 2001. - С. 770.

того життя, що спричинені фізичним болем та стражданнями, які особа зазнала ушкодженням здоров'я, знищенням, пошкодженням чи незаконним вилученням майна чи образами в про­цесі кримінального правопорушення чи інших протиправних дій; це погіршення ділових чи інтимних стосунків, взаємин у сім'ї, на роботі, в неформальних колективах, з друзями, родичами, знайомими, коханими, зниження творчої активності і погіршення результатів творчої діяльності; виникнення депресії чи психічних розладів; втрата чи марнування часу, порушення звичайних життєвих зв'язків, ускладнення ділової чи політичної кар'єри га інші негативні наслідки у сфері особистого і суспільного життя, що стались внаслідок кримінального правопорушення або інших незаконних дій чи бездіяльності.

Потерпілий від кримінального правопорушення має право: 1) на компенсацію завда­ної йому моральної шкоди, 2) на розгляд цивільного позову щодо компенсації завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в кримінальному процесі, корис­туючись всіма перевагами, що з нього випливають, 3) на забезпечення цивільного позову слідчими і судовими органами заходами кримінально-процесуального примусу відповідно до закону.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу й зусиль, необ­хідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо.

Позовна вимога потерпілого про відшкодування моральної шкоди має задовольнятися в першочерговому порядку за рахунок вилучених цінностей та майна, на яке накладено арешт.

У розділі III Особливої частини чинного КК України, який називається «Злочини проти волі, честі та гідності особи» передбачається кримінальна відповідальність за незаконне поміщення особи в психіатричний заклад (ст. 151), незаконне позбавлення волі (ст. 146), захоплення заручників (ст. 147), торгівлю людьми (ст. 149), але кримінальна відповідальність за образу та наклеп, на наш погляд, поспішно і необгрунтовано скасована. Пора відновити. Гідність людини повинна стати головним об'єктом правового захисту.

Важливого гарантією забезпечення поваги до честі і гідності та інших прав людини виступають не тільки система правових принципів, приписів, санкцій та інших правових засобів, а і норми моралі. Quod поп vetal lex, hoc vetalfieripudor — Що не забороняє Закон, те забороняє зробити сором.

Норми моралі одержують ідейне обґрунтування і подаються в вигляді загальноприй­нятих настанов як слід людині поводитись за різних обставин. Виконання цих настанов забезпечується вихованням почуття обов'язку, совісті, формами духовного впливу.

Моральність в кримінальному процесі як і в суспільстві в цілому має декілька рівнів: моральна свідомість (уявлення про добро і зло, істину, свободу і справедливість, моральні ідеали і принципи), моральність права, моральні відносини (моральні обов'язки і взаємос­тосунки), моральна діяльність.

В формуванні системи моральних засади правосуддя та моральної свідомості учас­ників процесу певну роль відіграють перлини народної мудрості та досвіду, що викладені в прислів'ях, а також відомі судження видатних людей та афоризми.

Прислів'я - лаконічні, влучні, узагальнюючі певні обставини суспільних та юридичних явищ і фактів, та викладені в вишуканій, часто в ритмічно організованій формі, фольклорні вислови, в яких викладаються які-небудь повчальні думки.

Значне багатство думки закладено в українських та російських народних юридичних прислів'ях, які відрізняються вишуканою іронічністю, глибоким смислом, дивовижною влучністю та народним колоритом: «В тюрму двері широкі, а звідти вузькі», «На суді, що па воді, не втонеш, то замочишся», «Спочатку бреше, потім потилицю чеше», «Мовчи, глуха, менш гріха»; «Пасти вівцю не доручайте вовку - від чабана такого мало толку», «До суду два скачуть, а після суду один скаче, другий плаче», «Коза з вовком судилася та й ратичок лишилася», «Не лякай злодія тюрмою, бо то його хата».

В юридичних прислів'ях часто знаходять відображення повчальні думки щодо окремих аспектів судочинства. Наприклад, «Не спіши карати, спіши вислухати», «Шахрая поми­лувати - добро загубити», «Правда ясніша від сонця, та і її з свічкою шукають». «Бережи порядок і порядок збереже тебе».

В цілому норми моралі в кримінальному процесі виконують роль додаткових гарантій об'єктивності слідства та суду, забезпечення захисту прав і свобод людини та справед­ливості правосуддя, гарантій істини, свободи і справедливості. І якщо відносно права діє принцип недопустимості при внесенні змін в законах ніякого звуження існуючих прав і свобод людини, то залишається побажати, щоб при реформуванні процесуального законодавства основні моральні надбання чинного законодавства, не тільки не губились а й збагачувались.

(Див. також рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Шупьгін проти України» (рішення від 8 грудня 2011 року «Володимира Поліщук та Світлани Поліщук проти України» (рішення від ЗО вересня 2010 року): Шабельник проти України». - Режим доступу http://www.minjnst.gov.Ua/0/l 9618: «Борисенко проти України (рішення від 12 січня 2012року): "Білий проти України "(рішення від 21 січня 2011 року, з якими детально можна ознайоми­тись на сторінках сайту Міністерства юстиції України - http://www.minjust.gov.ua/9329).