1.3. Проблеми міської забудови

Проблеми міської забудови для міської громади торкаються широкого кола питань архітектурно-планувального, соціально-економічного, екологічного і чисто технічного характеру утри­мання будівель і споруд, комунікаційних і постачальних мереж життєзабезпечення мешканців.

З точки зору утримання будівель і споруд нас цікавлять параметри їх експлуатаційних якостей (ПЕЯ) на етапах вста­новлення, матеріалізації та підтримування ПЕЯ на рівнях, що відповідають призначенню кожної будівлі і споруди.

Життєвий процес ПЕЯ повинен складатися з їх розробки (встановлення будівельних норм з повним переліком і значен­нями ПЕЯ), проектування (під час якого проектувальники, ке­руючись завданням та державними будівельними нормами (ДБН), встановлюють перелік ПЕЯ для кожної споруди і свої­ми засобами — підбором матеріалів, конструкцій, розрахунком їх розмірів тощо — забезпечують нормативні або розрахункові значення ПЕЯ у проекті будинку), зведення (коли будівельни­ки керуючись проектом та ДБН, своїми засобами — методами будівельно-монтажних робіт, контролю їх якості та ін. — забез­печують відповідність фактичних значень ПЕЯ і проектних) та експлуатації (під час якої експлуатаційники, керуючись проек­том, фактичними значеннями ПЕЯ, зафіксованими в акті приймання будівлі в експлуатацію, своїми методами — періо­дичним контролем значень ПЕЯ, технічним обслуговуванням і налагодженням, ремонтом систем і конструкцій — підтримують ПЕЯ на заданому рівні увесь плановий строк експлуатації).

З розбудовою міст, спорудженням багатоповерхових та підвищеної поверховості будинків, ускладнилося їх інженерне устаткування, зросли витрати на утримання і значно змінилася структура витрат на експлуатацію будівельного фонду.

Аналіз фактичних даних про стан будівельних конструкцій і всього будівельного фонду в цілому дає змогу зробити висно­вок, що існуюча методика формування паспорта технічного стану будівельного об'єкта вже не вирішує проблеми одержан­ня постійної й достовірної інформації про знос конструктивних елементів будинку. Існуюча методична структура щодо здійснення заходів для підвищення параметрів експлуатаційної якості будівель та споруд не враховує багатьох чинників зносу будинків і не може бути основою при створенні сучасного моніторингу зміни показників експлуатаційних якостей (ПЕЯ) у процесі життєвого циклу будинку.

Складність оцінки параметрів експлуатаційної якості буді­вель та споруд полягає ще й у тому, що в будівництві існує великий обсяг «прихованих робіт», що створюють передумови для значної кількості дефектів, які виявляються лише в про­цесі експлуатації.

Завданням сучасного моніторингу є визначення стратегії утримання і системи організації ремонту будівель та споруд, а також реалізація системи врахування результатів спостережень за параметрами стану житлових будинків та інженерних сис­тем, що повинні задовольняти вимоги їх надійної та безпечної експлуатації.

Вирішенню такого широкого складного комплексу питань сприяє теорія експлуатації будинків, яка науково обґрунтовує необхідність і терміни проведення експлуатаційних заходів, базуючись на:

числових значеннях ПЕЯ, які необхідно підтримувати на заданому рівні;

закономірностях впливу зовнішніх і внутрішніх фак­торів;

виявленні характерних типових дефектів та пошкоджень і способів їх усунення;

виборі належних способів контролю ПЕЯ і методів ви­явлення дефектів, ушкоджень, несправностей;

визначенні ефективних способів та порядку найраціо- нальнішого відновлення ПЕЯ будинків;

своєчасному призначенні періодичності ремонтів та об­сягів робіт, розрахунку необхідних матеріалів, коштів;

раціональному вирішенні питань штатної структури, чи­сельності та кваліфікації експлуатаційного персоналу.