5.1. Проведення енергетичного аудиту

Об'єктами енергетичного аудиту є:

окремі підрозділи підприємств ЖКГ;

технологічні процеси основних і допоміжних виробництв;

енергоємні споживачі паливно-енергетичних ресурсів;

системи енергозабезпечення;

будівлі та споруди;

система обліку та контролю використання паливно-енергетичних ресурсів;

система енергетичного менеджменту;

політика та програма енергозбереження окремого під­приємства ЖКГ;

інвестиційні та приватизаційні пропозиції, програми, про­екти, кредитні угоди та ін.

Суб'єкти енергетичного аудиту: Замовник та Виконавець (енергоаудиторські та енерго сервісні компанії, окремі енерго- аудитори).

Мета енергетичного аудиту — сприяння керівництву підприє­мства у визначенні потенціалу енергозбереження, джерел та вели­чини нераціонального використання паливно-енергетичних ре­сурсів, розробці енергозберігаючих заходів, їх техніко-еко- номічній оцінці та оцінці їх впливу на навколишнє середовище.

Завданням енергетичного аудиту є:

визначення загального стану підприємства, його основ­них підрозділів та технологічних процесів як споживачів елект­роенергії, оцінка впливу на навколишнє середовище;

аналіз питомого споживання паливно-енергетичних ре­сурсів в порівнянні з діючими нормами та нормативами на підприємстві житлово-комунального господарства, підготовка пропозицій щодо його зменшення;

аналіз споживання електроенергії електроприводами тех­нологічних установок, технологічних процесів;

оцінка потенціалу енергозбереження об'єкту енергетич­ного аудиту;

оцінка наявності, стану та ефективності функціонування системи енергетичного менеджменту підприємства;

розробка рекомендацій щодо енергозберігаючих заходів з їх техніко-економічним обґрунтуванням та оцінкою їх впливу на навколишнє середовище.

Види енергетичного аудиту (ЕА)

Первинний ЕА — проводиться на передпусковому та перед- експлуатаційному етапах функціонування об'єкту енергетично­го аудиту з метою перевірки відповідності монтажу та налагод­ження вимогам нормативно-правових актів по показникам енергетичної ефективності обладнання, що споживає паливно- енергетичні ресурси. За результатами енергетичного аудиту приймається рішення про пуск або введення в експлуатацію обладнання, що споживає паливно-енергетичні ресурси.

Періодичний ЕА — проводиться через визначений період часу з метою визначення основних показників, що характери­зують ефективність використання паливно-енергетичних ре­сурсів в умовах підприємства, а також перевірки стану вико­нання приписів інспекції з енергозбереження. Періодичність енергетичного аудиту регулюється діючими законодавчими ак­тами або потребами Замовника.

Позачерговий ЕА — проводиться в інтервалі між періодич­ними енергетичними аудитами у випадках, коли достовірність результатів попереднього енергетичного аудиту викликає сум­ніви, а також у випадках різкого підвищення величини пито­мого споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Локальний ЕА — проводиться для оцінки ефективності ви­користання одного з видів паливно-енергетичних ресурсів, вто­ринних енергоресурсів або по окремим показникам енерго- ефективності. В локальний енергетичний аудит можуть бути включені аудити найбільш енергоємних споживачів згідно ви­мог Замовника.

Експрес-аудит — проводиться при наявності обмеження по об'єму та терміну проведення для визначення показників енер- гоефективності роботи окремих агрегатів або окремих груп аг­регатів.

Специфічний ЕА — проводиться при вирішенні спеціальних завдань, що пов'язані з енергетичним аудитом, в яких зацікав­лений Замовник (наприклад, визначення технологічної та ава­рійної броні об'єкту, визначення споживачів-регуляторів елект­ричної потужності, оцінки ефективності функціонування сис­теми енергетичного менеджменту тощо).

Етапи енергетичного аудиту

ІІереддоговірний етап.

попереднє ознайомлення Виконавця з об'єктом енерге­тичного аудиту;

отримання первинної інформації;

аналіз первинної інформації;

розробка плану енергетичного аудиту.

Організаційно-підготовчий етап.

узгодження плану та графіка енергетичного аудиту з Замовником;

підписання договору на проведення енергетичного аудиту;

визначення осіб з боку Замовника для допомоги енерго- аудиторам;

навчання аудиторських груп;

формування наказу по підприємству.

Етап збирання інформації:

ознайомлення з наявною на підприємстві документаль­ною інформацію;

проведення вимірювань на об'єкті енергетичного аудиту.

Етап обробки та аналізу інформації:

здійснення аналізу функціонування системи енергетич­ного менеджменту;

аналіз отриманих результатів;

оцінка потенціалу енергозбереження та основних техні- ко-економічних показників ефективності використання палив- но-енергетичних ресурсів.

Етап розробки рекомендацій з енергозбереження:

розробка та техніко-економічна оцінка ефективності пріо­ритетного переліку енергозберігаючих заходів та технологій.

Етап складання звіту та висновку:

складання звіту та енергоаудиторського висновку за ре­зультатами проведення енергетичного аудиту.

Етап презентації результатів:

передача Замовнику звіту та енергоаудиторського вис­новку;

проведення презентації Замовнику основних результатів енергетичного аудиту.

5.2. Методика проведення локального енергетичного аудиту

На переддоговірному етапі Замовник вказує:

мету і завдання проведення енергетичного аудиту;

перелік об'єктів енергетичного аудиту;

бажаний термін проведення енергетичного аудиту.

Термін проведення енергетичного аудиту залежить від наяв­ності на підприємстві технічної документації з паспортними та дійсними характеристиками технологічного обладнання, графіків навантаження електродвигунів, обліку часу роботи об­ладнання, кількості електроприводів та електродвигунів на підприємстві, кількості енергоаудиторів.

Замовник сприяє Виконавцю в отриманні наступної інфор­мації:

перелік підрозділів, що підлягають обстеженню;

перелік електроприводів з кількістю електродвигунів по підрозділах;

графіки навантаження електродвигунів (змінні, добові, місячні, річні в залежності від інформативності періода);

паспортні дані електродвигунів;

типи перетворювачів регульованих електроприводів;

характеристики технологічного обладнання;

систему тарифів на електроенергію, що використовує підприємство.

При відсутності технічних паспортів електроприводів, графіків нагрузки електроприводів, інших даних, потрібна інформація отримується за допомогою опитувальних листів, які розробляються Виконавцем і передаються Замовнику.

При наявності технічних паспортів електроприводів повин­на надаватися додаткова інформація з находженням, наприк­лад, точок сумісної роботи двигуна та робочого механізму в зоні економічної роботи, яка має бути розглянута під час енергетичного аудиту.

Для аналізу первинної інформації необхідно:

розрахувати потенціал енергозбереження електроприводів;

побудувати річні, сезонні, місячні, добові, змінні графі­ки навантаження електродвигунів електроприводів (відповідно до інформативного періода навантаження).

На основі цієї первинної інформації складається попередній звіт, який є обґрунтованою заявкою з переліком приводів які могли б бути поглиблено розглянуті при проведенні енергетич­ного аудиту. В звіті вказуються напрямки подальшого енерге­тичного аудиту для визначення заходів, впровадження яких забезпечить економію паливно-енергетичних ресурсів.

Після розгляду попереднього звіту Замовник готує свої пропозиції щодо переліку питань, які могли б бути поглибле­но розглянуті при проведенні енергетичного аудиту.

Після складання попереднього звіту та ознайомлення з ним Замовника починається організаційно-підготовчий етап енерге­тичного аудиту підприємства.

Всі рекомендації Виконавця та узгоджені пропозиції За­мовника включаються в план енергетичного аудиту.

Виконавець готує план енергетичного аудиту, в якому пе­рераховуються всі дії, що потребують виконання під час про­ведення енергетичного аудитуна підприємстві.

Повинна бути передбачена можливість мотивованого кори­гування плану на будь-якому етапі проведення енергетичного аудиту по процедурі, узгодженій Замовником та Виконавцем.

План енергетичного аудиту, який складається з трьох розділів, готує керівник групи енергоаудиторів разом з відпові­дальною особою від Замовника (головним енергетиком, енерго- менеджером).

Перший розділ плану проведення енергетичного аудиту вміщує персональний склад групи енергоаудиторів, до якої входять фахівці Замовника, а також фахівці підприємства ви­конавця, спеціалізація яких охоплює всі напрямки енергетич­ного аудиту і належних до вирішення групою енергоаудиторів задач. Наводяться копії документів або посилання на них щодо посад, повноважень та рівня кваліфікації кожного з фахівців.

Другий розділ плану вміщує графік проведення запланова­них робіт енергетичного аудиту, терміни виконання та прізви­ща керівників та виконавців робіт і служить засобом контролю за проведенням енергетичного аудиту. При складанні графіка повинні враховуватися виробничі умови і специфічні вимоги Замовника. Форма графіка проведення енергетичного аудиту попередньо узгоджується із Замовником.

При необхідності складається сітьовий графік проведення енергетичного аудиту на підприємстві.

Терміни початку та закінчення кожного з етапів енергетич­ного аудиту визначаються керівником групи енергоаудиторів разом з відповідальною особою від Замовника з урахуванням обсягів робіт, що повинні бути виконані, та очікуваних при цьому затрат праці.

Третій розділ плану вміщує перелік організаційно-технічних заходів щодо забезпечення проведення енергетичного аудиту. У ньому зазначають усі заходи, за виконання яких відповідає адміністрація підприємства, по забезпеченню потреб енерго­аудиторів у робочих приміщеннях, послугах зв'язку, копію­вальній техніці, при потребі, у засобах техніки безпеки, а також потреб щодо транспортного, виробничого та побутового забезпечення роботи енергоаудиторів.

Підготовлений план організаційно-технічних заходів про­ведення енергетичного аудиту узгоджують з Замовником. Примірник плану, затверджений керівником групи енергоау­диторів, надається Замовнику та кожному з енергоаудиторів, готується наказ по підприємству про початок проведення робіт по енергетичному аудиту підприємства.

Після узгодження плану проведення енергетичного аудиту Замовник та Виконавець укладають договір на проведення енер­гетичного аудиту. Структура договору наведена в Порядоку організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств (Наказ державно­го комітету України з енергозбереження № 78 від 15.09.99 р.).

Згідно з графіком проведення енергетичного аудиту фор­муються склади груп енергоаудиторів, які будуть приймати безпосередню участь в проведенні перших організаційно- технічних заходів проведення енергетичного аудиту на підприємстві.

Для проведення вимірювань можуть бути залучені праців­ники служби головного енергетика та служби енергетичного менеджменту підприємства.

Енергоаудиторська група повинна спланувати проведення навчання працівників підприємства, залучених до проведення енергетичного аудиту. Навчання стосується порядку заповнення опитувальних листків, експлуатації вимірювальної апаратури, правил проведення вимірювань.

Замовник організовує заняття з питань охорони праці при проведенні енергетичного аудиту об'єктів Замовника, включа­ючи здобуття навичок і вивчення особливостей підключення вимірювальної апаратури.

По закінченні організаційно-підготовчого етапу Замовник видає наказ по підприємству про проведення енергетичного аудиту і починається етап збирання інформації.

На етапі збирання інформації передбачається ознайомлення енергоаудиторів з документацією підприємства, що стосується питань споживання паливно-енергетичних ресурсів, а також методиками здійснення необхідних вимірювань.

Базова інформація з енергетичного аудиту поділяється на документальну та вимірювальну.

До документальної інформації відносяться:

— результати опитування та анкетування керівництва і тех­нічного персоналу підприємства;

проектна документація на системи енергетичного забез­печення підприємства та окремих споживачів паливно-енерге­тичних ресурсів;

перспективні програми і проекти реструктуризації підприємства чи модернізації окремих його виробництв;

технічна та експлуатаційна документація на устаткуван­ня, що споживає паливно-енергетичні ресурси: паспорти, фор­муляри, інструкції, специфікації, технологічні регламенти, ре­жимні карти, кабельні журнали тощо;

технічна документація по розрахунковому і технічному обліку витрат паливно-енергетичних ресурсів;

енергетичний паспорт підприємства;

документація про енергозберігаючі заходи;

графіки навантаження споживання паливно-енергетич- них ресурсів;

акти з контролю електричної потужності;

приписи інспекції з енергозбереження;

звіти попередніх енергетичних аудитів;

фінансово-економічні дані;

рахунки від постачальників паливно-енергетичних ре­сурсів;

нормативно-довідкова інформація;

науково-технічна література;

інформація з Інтернету.

Для збору інформації розробляються і використовуються форми, які включають дані про фактичні об'єми витрат па­ливно-енергетичних ресурсів, паспортні або нормативні витра­ти, їх питому вагу у вироблені одиниці продукції чи викорис­тання за призначенням.

Енергоаудиторська група здійснює збір інформації і групує її за наступними розділами:

опалення та освітлення будівель, споруд, цехів;

системи гарячого та холодного водопостачання та водо­від ведення;

основне та допоміжне технологічне обладнання, що ви­користовує паливно-енергетичні ресурси;

транспортні засоби, що використовують моторне паливо;

використання вторинних енергоресурсів, альтернативних або поновлювальних джерел енергії.

Для доповнення документальної інформації проводяться вимірювання на об'єктах, які підлягають енергетичному аудиту. Як правило, вимірювання поділяються на балансові, режимні та специфічні.

Балансові вимірювання необхідні при складанні балансу розподілу паливно-енергетичних ресурсів між окремими спо­живачами, ділянками виробництва, підрозділами підприємства, підприємствами в цілому.

Режимні вимірювання необхідні при виявленні змін пара­метрів режиму енергоспоживання в часі.

Специфічні вимірювання необхідні при оцінці енергоефек- тивності окремого об'єкта підприємства при роботі у визначе­ному режимі.

Для отримання вимірювальної інформації в процесі прове­дення енергетичного аудиту застосовуються стаціонарні та пе­реносні спеціалізовані вимірювальні прилади. При цьому слід максимально використовувати наявні на підприємстві системи обліку та контролю паливно-енергетичних ресурсів, вимірю­вальних приладів, а також вимірювальних приладів екологіч­них служб підприємства. Вибір методів та засобів вимірювання тих чи інших фізичних величин здійснюється згідно рекомен­дацій МИ 1967-89 ГСИ «Выбор средств и методов измерений при разработке методик выполнения измерений».

Для проведення ґрунтовного енергетичного аудиту необхід­но мати хоча б мінімальний комплект вимірювальних при­ладів. Склад мінімального комплекту вимірювальних приладів наведений в Тимчасовому положенні про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації спеціалізова­них організацій на право його проведення, яке було затверд­жене наказом Держкоменергозбереження № 89 від 10.11.98 р.

В залежності від специфіки енергетичного аудиту комплект вимірювальних приладів може доповнюватися додатковими вимірювальними засобами:

аналізатором показників якості електроенергії;

приладами для вимірювання опору електроізоляції, за­землення та перевірки опору контактів;

кореляційним визначником місць ушкодження трубопро­водів, товщиноміром для визначення товщини стінок трубопро­водів і резервуарів;

витокопошукачами та детекторами газів, устаткуванням для вимірювання інфільтрації повітря в приміщеннях;

тепловізором, тепломірами для виміру теплового потоку, автономними приладами для тривалої реєстрації температури повітря, високотемпературним інфрачервоним термометром (пірометром) з верхньою межею температури 2000 °С;

витратоміром для стоків, манометрами і дифманометрами на різні межі вимірів;

визначником якості води (солевміст, рН);

динамометрами для виміру зусилля і моменту;

іншими приладами.

Отримання та аналіз інформації з енергетичного аудиту по­требує часових, фінансових, матеріальних та людських ре­сурсів. Для зменшення витрат цих ресурсів необхідно визначи­ти мінімальний об'єм інформації для відтворення стану енер­госпоживання на підприємстві, визначення потенціалу енерго­збереження оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та їх впливу на навколишнє середовище.

Документальна інформація збирається помісячно, як мінімум, за останні 2 роки.

Об'єм вимірювальної інформації встановлюється енерго- аудитором і залежить від об'єкту енергетичного аудиту та по­ставленої мети.

Обробка статистичної та вимірювальної інформації

здійснюється в послідовності, що відбиває логіку рішення по­ставленої задачі згідно рекомендацій по обробці статистичного матеріалу, що наведені в Довіднику ISO 3-89 «Статистичні методи» та стандарті ISO 3-93 «Общее руководство качеством и элементы системы качества. Часть 3. Руководящие указания по обработке данных».

Аналіз інформації здійснюється в табличному та графічному вигляді.

Засобами аналізу інформації можуть бути:

форми для збору даних, які розробляються Виконавцем і використовуються для представлення даних в зручній формі та для полегшення проведення їх аналізу;

контрольні точки, які використовуються для порівняння процесів, робочих характеристик, технологій, обладнання най­кращих вітчизняних та світових аналогів з метою виявлення можливостей підвищення ефективності енерговикористання за рахунок коригування їх окремих показників, параметрів тощо, які впливають на енергоспоживання. Метод використання кон­трольних точок дозволяє визначити мету та завдання, а також установити пріоритетність розробки планів підвищення ефек­тивності енерговикористання;

енерго-технологічні схеми процесів, які використовуються для опису та аналізу існуючого технологічного процесу або розробки та аналізу нового технологічного процесу. Енерго- технологічні схеми процесів дозволяють проводити аналіз мож­ливостей підвищення енергоефективності шляхом відтворення фактичного протікання процесу за етапами технологічного про­цесу. Енерго-технологічні схеми процесів застосовуються до будь-яких стадій технологічного процесу, починаючи від над­ходження паливно-енергетичних ресурсів і закінчуючи етапом випуску готової продукції;

контрольні карти, які використовуються для діагностики (наприклад, для оцінки стабільності режиму споживання па­ливно-енергетичних ресурсів); контролю (для визначення необ­хідності регулювання режиму споживання паливно-енергетич­них ресурсів в часі); верифікації (для підтвердження покращен­ня показників режиму споживання паливно-енергетичних ре­сурсів за певний період). Контрольні карти є засобом виявлен­ня відхилень, викликаних випадковими причинами. Детальну інформацію про контрольні карти можна знайти у відповідних міжнародних стандартах (наприклад, 180 7870 і 180 8258);

гістограми, які використовуються, наприклад, для аналі­зу змінності споживання паливно-енергетичних ресурсів, візу- алізації інформації про споживання паливно-енергетичних ре­сурсів тощо;

різноманітні діаграми, які викорисовуються для аналізу та більшої наглядності, наприклад, причинно-наслідкова діагра­ма, що використовується для аналізу причинно-наслідкових зв'язків впливів різних факторів на ефективність енерговико- ристання і візуалізації цих зв'язків; деревоподібна діаграма,що використовується для візуалізації зв'язків між головною метою та причинами, що впливають на рівень її досягнення; діаграма Парето, що показує відносний внесок кожного фактору впливу на об'єкт аналізу і використовується для визначення факторів впливу на об'єкт аналізу або класифікації факторів впливу за важливістю; діаграма розкиду, що використовується для вияв­лення залежностей між двома пов'язаними показниками тощо.

Методи аналізу інформації розділяють на енерго-економічні та фінансово-економічні.

Енерго-економічний аналіз визначає характеристики ефек­тивності енерговикористання.

Він включає:

складання та аналіз енерго-технологічної схеми техноло­гічного процесу;

складання та аналіз карти енергоспоживання;

визначення енергоємності продукції;

побудову енергетичної характеристики підприємства;

оцінку потенціалу енергозбереження;

аналіз режимів енергоспоживання (добових, місячних, річних);

визначення для кожного об'єкта факторів, що впливають на споживання паливно-енергетичних ресурсів;

складання та аналіз балансу споживання паливно-енерге­тичних ресурсів в цілому по підприємству та по окремим його підрозділам;

розрахунок питомого енергоспоживання по окремим ви­дам паливно-енергетичних ресурсів і об'єктам та порівняння його з фактичними значеннями;

визначення прямих втрат енергії за рахунок витоків па- ливно-енергетичних ресурсів, порушення ізоляції, нераціональ­них проектних рішень, неправильної експлуатації, неякісного виконання будівельних і монтажних робіт тощо;

— виявлення неефективних технологій та режимів роботи обладнання.

Графік споживання паливно-енергетичних ресурсів дає мож­ливість визначити тенденцію їх споживання за конкретний проміжок часу (річний, місячний, добовий).

Річний графік дає змогу визначити сезонні зміни споживан­ня паливно-енергетичних ресурсів.

Місячний графік дає змогу визначити рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів в робочі та вихідні дні.

Добовий графік дає змогу визначити нерівномірність спо­живання паливно-енергетичних ресурсів на протязі доби.

Енергетична характеристика дає змогу оцінити ефективність споживання енергії при виробленні продукції, споживання енергії на власні потреби, впровадження енергозберігаючих за­ходів.

Енергетичний баланс дає змогу комплексного вивчення, планування роботи і раціоналізації енергогосподарства підприємства і встановлює необхідні обсяги і співвідношення виробництва і споживання різних видів паливно-енергетичних ресурсів. Енергобаланси дають можливість оцінити рівень ко­рисного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Накопичення необхідної інформації для складання балансу споживання паливно-енергетичних ресурсів можна здійснювати за допомогою стандартних форм витратних частин зведених енергобалансів в аналітичній формі для підприємств, а в разі потреби, і для окремих цехів.

Питоме енергоспоживання є показником оцінки ефектив­ності енергоспоживання на підприємстві. Доцільно проводити оцінку динаміки зміни питомого енергоспоживання по стадіям технологічного процесу, а також порівняння їх з базовими значеннями, на основі чого робиться висновок про ефек­тивність енерговикористання по кожному технологічному про­цесу, об'єкту та підприємству в цілому.

Накопичення необхідної інформації для визначення вели­чини питомого споживання паливно-енергетичних ресурсів, порівняння фактичних та нормативних питомих витрат палив- но-енергетичних ресурсів на підприємстві та питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на продукцію також можна здійснювати за допомогою стандартних форм.

Для моделювання питомого енергоспоживання можна також застосовувати математичні моделі витрат та питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Найбільш поширеним варіан­том математичної моделі витрат паливно-енергетичних ресурсів є лінійна модель оціночного значення витрат, як функції об­сягу виробництва за рік. Параметри моделі визначаються, заз­вичай, за допомогою методу найменших квадратів. На прак­тиці можуть застосовуватись і більш складні моделі для визна­чення зв'язку величини споживання енергоресурсу з величи­ною обсягів продукції — метод параболічної регресії, метод множинної регресії тощо.

Фінансово-економічний аналіз проводиться одночасно з енерго-економічним і додає економічне обґрунтування виснов­кам, отриманим на підставі енерго-економічного аналізу. При проведенні фінансово-економічного аналізу визначається роз­поділ витрат на енергоресурси по всім об'єктам енергоспожи­вання і видам енергоресурсів. Оцінюються прямі втрати в грошовому вираженні. Фінансово-економічні критерії мають вирішальне значення при розробці енергозберігаючих заходів.

При проведенні енерго-економічного та фінансово-еконо- мічного аналізу слід користуватися техніко-економічними по­казниками енергоефективності, які визначаються згідно но­менклатури показників та порядку їх внесення у нормативну документацію згідно ДСТУ 3755-98 «Енергозбереження».

Для оцінки ефективності системи енергоменеджменту підприємства проводиться енергетичний аудит системи.

При розробці рекомендацій щодо впровадження енергозбе­рігаючих заходів необхідно:

визначити технічну суть заходів, що пропонуються та джерела отримання економії паливно-енергетичних ресурсів, а також фінансових витрат на них;

визначити пріоритет впровадження заходів, що пропону­ються;

розрахувати річну економію у фізичному та вартісному виразах;

визначити перелік обладнання, необхідного для реалізації рекомендацій, оцінити його вартість з урахуванням доставки, монтажу та введення в експлуатацію;

розглянути можливості зменшення витрат, що можуть бути здійснені Замовником;

визначити екологічні та інші ефекти від впровадження енергозберігаючих заходів, які впливають на економічну ефек­тивність;

оцінити загальний економічний ефект від запропонова­них рекомендацій з урахуванням всіх згаданих вище особливо­стей.

Для оцінки економічної ефективності впровадження енерго­зберігаючих заходів необхідно провести їх фінансовий аналіз, який здійснюють згідно рекомендацій ДСТУ 2155-93 «Енергоз­береження. Методи визначення економічної ефективності за­ходів по енергозбереженню».

Для реалізації заходів, направлених на підвищення ефектив­ності використання паливно-енергетичних ресурсів, що потребу­ють значних фінансових інвестицій та залучення коштів банків­ських установ, необхідно провести ґрунтовний фінансовий аналіз реалізації заходу, який базується на визначенні:

прибутку від впровадження запропонованих енергозбері­гаючих заходів;

чистого приведеного (дисконтованого) прибутку;

внутрішньої норми прибутковості;

простого періоду окупності.

Визначення економічної ефективності енергозберігаючих заходів проводиться з метою прийняття рішень про доцільність їх реалізації. Вибір енергозберігаючих заходів проводиться шляхом техніко-економічного порівняння варіантів. Оцінка економічної ефективності інвестицій в заходи з енергозбере­ження (капітальні вкладення) базується на визначенні показ­ників виробничої діяльності підприємства. Розмір капітальних вкладень та поточних витрат визначають по діючим тарифам, цінам, нормам та нормативам.

Критеріями економічної ефективності можуть бути:

• затрати на розробку, впровадження та експлуатацію;

економічний ефект від впровадження (прибуток, рента­бельність, період окупності);

співвідношення затрат та економічного ефекту, виражено­го у певній формі.

Показниками визначення економічної ефективності енерго­зберігаючих заходів можуть бути:

Прибуток від впровадження (П():

П,= Е,-3„

де ПІ — прибуток, отриманий від реалізації енергозберігаючих заходів на /-му році реалізації заходів, грн.;

Е ( — економія, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів на /-му році реалізації заходів, грн.;

З, — затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів на /-му році реалізації заходів, грн.

Чистий приведений прибуток (ЧПП):

ЧПП = 'х(П, -3,)/(і + к)' 1=0

де к — норматив дисконтування;

^ — останній рік реалізації енергозберігаючих заходів.

Вибір нормативу дисконтування залежить від комерційної кон'юнктури підприємства та вартості зайнятих коштів і вар­тості банківських депозитів. При оцінці ефективності енергоз­берігаючих заходів норматив дисконтування може обиратися довільно. Недоліком даного показника є те, що він має абсо­лютний, а не відносний характер, а також у тому, що при розрахунках ЧПП дуже важливу роль відіграє правильний вибір відсоткової ставки кредиту (нормативу дисконтування). Від цьго може суттєво залежати результат порівняння з іншими проектами із різним розподіленням ефекту в часі.

Внутрішня норма прибутковості (ВНП):

?(п,-3,)/(і + к)1=0. ї=0

Числове значення внутрішньої норми рентабельності відпо­відає граничному розміру нормативу дисконтування к і визна­чається методом ітерацій.

ВНП доцільно застосовувати у випадках, коли норматив дисконтування к важко задати однозначно.

4. Період окупності (Т):

Т = Е(/3(.

Метод використання простого періоду окупності має недо­ліки тому, що не приймається в розрахунок «часова вартість грошей», не враховується номінальна вартість залишкового ка­піталу та ігнорується прибуток, який може бути отриманий після закінчення періоду повернення коштів. Він використо­вується для швидкої оцінки інвестицій в енергозберігаючі за­ходи на початкових стадіях розробки проектів з енергозбере­ження у зв'язку з простотою його використання.

При оцінці ефективності енергозберігаючих заходів врахо­вують зменшення впливу споживачів паливно-енергетичних ре­сурсів на навколишнє середовище.

Впровадження енергозберігаючих заходів є ефективним способом зниження шкідливих викидів у навколишнє сере­довище, величина яких нормується нормативно-правовими актами.

Зменшення впливу споживачів паливно-енергетичних ре­сурсів на навколишнє середовище при впровадженні енергоз­берігаючих заходів обумовлена зменшенням спалювання орга­нічного палива і величини шкідливих викидів в навколишнє середовище.

Запропоновані заходи з енергозбереження необхідно оціни­ти з урахуванням впливу на екологію.

Оцінка зменшення впливу споживачів паливно-енергетич­них ресурсів на навколишнє середовище при впровадженні енергозберігаючих заходів передбачає:

— розрахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу за рахунок запропонованих Замовнику енергозберігаючих за­ходів окремо по кожному виду паливно-енергетичних ресурсів;

складання узагальненої таблиці зменшення величини шкідливих викидів за рахунок запропонованих Замовнику енергозберігаючих заходів;

розрахунок зменшення витрат Замовника на сплату по­датку та штрафів за забруднення навколишнього середовища.

Енергетичні процеси є основою практично всіх технологіч­них процесів, а кількість шкідливих викидів майже пропор­ційна кількості використаних паливно-енергетичних ресурсів.

Величина викидів у атмосферу при вироблені однієї тисячи кВт год електроенергії за даними Міненерго України становить:

викиди твердих пиловидних часток  — 4,4 кг;

окису вуглецю — 0,5 кг;

окислів азоту — 2,2 кг;

окислів сірки — 9,9 кг.

Для фінансової оцінки екологічної ефективності енергозбе­рігаючих заходів слід скористатися «Методикою визначення тимчасових нормативів плати та платежів за забруднення нав­колишнього природного середовища України».

Звіт з енергетичного аудиту є документом, що може вико­ристовуватися як доказ при виникненні суперечливих ситуацій між Виконавцем та Замовником, або між Інспекцією з енерго­збереження та Замовником, що можуть бути вирішені в судо­вому порядку.

Структура та правила оформлення документу «Звіт з енер­гетичного аудиту» повинні відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 «Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила оформления».

Звіт з енергетичного аудиту повинен включати наступні частини.

1. Загальна частина:

титульна сторінка;

список Виконавців;

реферат;

зміст;

перелік умовних позначень, символів, скорочень та термінів;

передмова.

Основна частина:

вступ;

опис підприємства;

програма проведення енергетичного аудиту;

аналіз стану споживання і витрат паливно-енергетичних ресурсів;

аналіз стану системи енергоменеджменту підприємства;

енергозберігаючі заходи на підприємстві;

оцінка економічної ефективності енергозберігаючих за­ходів;

джерела фінансування енергозберігаючих заходів;

висновки;

бібліографія.

Додатки.

У вступі наводиться обґрунтування проведення енергетич­ного аудиту, дається інформація про те, чи є він частиною загальнодержавної, регіональної чи місцевої програми з енер­гозбереження, хто фінансує проведення енергетичного аудиту; чи існують інші звіти по підприємству; яким чином організо­ваний енергетичний аудит, хто є відповідальним за його прове­дення і хто виконує функції субпідрядника; хто приймає участь в проведенні енергетичного аудиту з боку Замовника; які терміни проведення енергетичного аудиту.

В описі підприємства наводиться коротка історична довідка про підприємство, визначаються основні виробництва підприємства, енерго-технологічна схема процесу виробництва, опис будівель. Будівлі, процеси і установки повинні бути виз­наченими в даному розділі під відповідними позначеннями, які будуть використані в наступних розділах.

В розділі програми проведення енергетичного аудиту при­водяться відомості, яким чином відбувалось збирання інфор­мації. В описі експериментальних вимірювань вказується їх доцільність, вимірювальне обладнання, що застосовувалось, терміни вимірювань.

Базовим розділом є аналіз споживання і витрат паливно- енергетичних ресурсів, на основі якого розробляються енерго­зберігаючі заходи. В даному розділі приводиться відповідна інформація за минулі терміни часу споживання паливно-енер- гетичних ресурсів, витрат на них, як для підприємства в ціло­му, так і для окремих енергоємних підрозділів. В розділі ана­лізу стану споживання і витрат паливно-енергетичних ресурсів робиться оцінка потенціалу енергозбереження, наводяться енергетичні баланси, карти енергоспоживання, питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів тощо.

Розділ звіту, що стосується системи енергоменеджменту, повинен мати пропозиції стосовно впровадження чи вдоскона­лення діяльності служби енергетичного менеджменту на підприємстві.

В розділі енергозберігаючих заходів на підприємстві наво­диться перелік та опис запропонованих заходів. На основі запропонованих заходів може бути розроблена програма енер­гозбереження підприємства.

Програма енергозбереження розробляється окремим доку­ментом і може бути включена в розділ звіту «Додатки».

В розділі оцінки економічної ефективності енергозберігаю­чих заходів наводяться результати проектного аналізу енерго­зберігаючих заходів та пріоритетність їх впровадження.

В розділі джерел фінансування наводиться перелік можли­вих джерел фінансування енергозберігаючих заходів. У випад­ку залучення банківських інвестицій для реалізації довгостро­кових проектів з енергозбереження зазначається термін реалі­зації проекту та банківська ставка кредиту.

У висновках наводяться основні джерела нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, а також стислі результати проведення енергетичного аудиту. На їх основі складається енергоаудиторський висновок, що є окремим документом, який потрібно включити до розділу звіту «Додатки».

В додатках до звіту може додаватись інформація, яка отри­мана в період проведення енергетичного аудиту (наприклад, перелік електричних двигунів, дані вимірювань та ін.) і яка буде в нагоді при наступних роботах по енергозбереженню.

5.3. Узагальнені рекомендації щодо проведення енергетичного аудиту підприємств та окремих об'єктів

1. Будинки та споруди.

Об'єкти енергоаудиту:

будинки;

споруди;

будівельні конструкції;

інженерні системи будинків і споруд;

режим експлуатації інженерних систем будинків і споруд.

Задачі енергоаудитора:

визначити теплові втрати через будівельні конструкції споруд;

скласти тепловий баланс будинків та споруд;

оцінити ефективність споживання теплової енергії будинків і споруд;

визначити потенціал енергозбереження теплової енергії будинків і споруд;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів. Документальна інформація:

перелік будинків і споруд на підприємстві, їх призначення і технічна характеристика;

проектна документація і внесені до неї зміни;

паспорт будівлі;

звіт про стан огороджувальних конструкцій наявних будинків і СПО­РУДІ

звіт про стан підлог, покриттів, перекриттів;

дані про рівень опору теплопередачі матеріалів огороджувальних конструкцій і теплозахисту світлових прорізів;

середньомісячна кількість працюючих в будівлі та графік їх роботи;

дані про комфортність праці в холодну пору року;

дані про використання опалювальних приміщень не за призначенням;

метеорологічна інформація.

Параметри, що вимірюються:

лінійні розміри, швидкість, час, вологість, об'єм, температура, витра­та, напруга, освітленість, сонячне випромінювання.

Дії енергоаудитора:

провести зовнішній огляд будівельних конструкцій будинків і споруд (віконні прорізи, засклення, перекриття та ін.);

визначити:

наявність проектної документації по будинках і спорудах і ознайо­митися з нею;

категорію будинку (цех, адміністративний будинок і т.п.);

рік будівництва будівлі;

кліматичні характеристики району;

тривалість опалювального періоду;

дані про системи забезпечення мікроклімату приміщень і способах їх регулювання;

характеристики теплозахисту будинку;

якість ізоляції огороджувальних конструкцій, засклення, ущіль­нення дверних і віконних прорізів;

побудувати:

генеральний план підприємства;

річний графік споживання ПЕР;

баланс споживання ПЕР;

здійснити вимірювання:

розміри та орієнтацію будинку, поверховість, площа зовнішніх огороджувальних конструкцій;

площі вікон, середню кратність повітрообміну за опалювальний період;

площі підлоги опалювальних приміщень;

фактичної температури зовнішнього повітря і приміщень;

витрат ПЕР за добу;

теплових втрат;

розрахувати:

коефіцієнти теплопередачі стін, перекриттів, віконних прорізів;

розрахункову температура внутрішнього і зовнішнього повітря;

втрати ПЕР;

питоме споживання ПЕР;

проаналізувати:

баланс споживання ПЕР;

питоме споживання ПЕР;

відповідність теплозахисту й енергетичних параметрів будинку нор­мативним вимогам;

дані про систему освітлення будинку.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

зниження внутрішньої температури у виробничих приміщеннях у неробочий час;

утеплення дверей, прорізів і воріт, горищ і перекриттів над технічним підпіллям;

застосування потрійного і вакуумного засклення;

утеплення отворів для уведення-виводу всіх комунікацій, у тому числі вентиляційних коробів;

утеплення холодних зовнішніх огороджень;

герметизація світлових прорізів;

установка додаткової теплоізоляції за опалювальними приладами біля зовнішніх стін;

утеплення вентиляційних дефлекторів;

засклення ліхтарів;

гідроізоляція підвальних приміщень;

модернізація систем опалення, вентиляції і копдиціонування, освіт­лення і водопостачання;

застосування конструкції воріт, що виключають інфільтрацію повітря в зовнішнє середовище, механізмів відкривання-закритгя воріт та ін.;

впровадження автоматизованих систем керування інженерними сис­темами будинків.

2. Система електропостачання.

Об'єкти енергоаудиту:

головні понижувальні підстанції, розподільчі пристрої;

трансформаторні підстанції;

електричні мережі;

режим електроспоживання;

система обліку електричної енергії.

Задачі енергоаудитора:

визначити втрати в елементах системи електропостачання;

визначити планову величину електроспоживання;

визначити технологічну й аварійну броню;

скласти баланс електроспоживання за технологіями, по підрозділам і підприємству в цілому, з урахуванням видів навантаження (освітлення, силові і електротехнологічні споживачі до 1000 В і вище);

оцінити ефективність електроспоживання;

визначити потенціал енергозбереження;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.

Документальна інформація:

проектні рішення по знижувальним підстанціям і електричним мере­жам підприємства, перспективи розвитку;

звітна документація;

однолінійна схема підстанції з вказівкою параметрів трансформаторів, комутаційної апаратури, пристроїв компенсації реактивної потужності і приладів обліку електроенергії;

однолінійна схема розподілу електроенергії по підприємству із зазна­ченням на ній параметрів ліній живлення (тип, перетин, довжина, спосіб прокладки);

добові графіки активного і реактивного електричного навантаження;

графік коефіцієнту потужності;

кабельні журнали;

експлуатаційна документація;

документація на контрольно-вимірювальну апаратуру підстанцііі і ок­ремих об'єктів.


напруга, струм, опір, частота, активна і реактивна потужність, витра­ти активної і реактивної енергії за визначений період, коефіцієнт потуж­ності, показники якості електроенергії.

Дії енергоаудитора:

провести зовнішній огляд системи електропостачання;

визначити:

наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

величину електроспоживання і випуск продукції за технологіями, по цехах і підприємству в цілому;

побудувати:

схему електропостачання підприємства із зазначенням її параметрів і точок передбачуваних вимірів;

карту електроспоживання;

добові графіки навантаження (осінньо-зимові і весняно-літні);

річний графік споживання активної і реактивної енергії;

балансовий графік фінансових витрат з урахуванням зонної оплати за споживання активної енергії;

здійснити вимірювання:

електричних навантажень на відгалуджувальних лініях підстанцій для побудови добових графіків активної і реактивної енергії;

напруги, струмів, активної і реактивної потужності по окремим трансформаторам і відгалуджувальним лініям;

показників якості електроенергії;

температури контактних з'єднань і шин;

розрахувати:

величину питомого електроспоживання;

втрати електроенергії в елементах системи електропостачання;

показники графіків електричних навантажень;

ємнісні струми витоку в мережах 6-10 кВ;

проаналізувати:

нерівномірність графіків електричних навантажень;

питоме електроспоживання;

баланси електроспоживання;

рівень компенсації реактивної потужності;

завантаження трансформаторів і кабелів;

необхідність компенсації ємнісних струмів витоку;

перехід на прогресивні тарифи на електроенергію;

показники якості електроенергії.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

зміна графіка електричного навантаження підприємства й окремих потужних споживачів з урахуванням тарифів на електроенергію;

підвищення завантаження трансформаторів (відключення одного з двох паралельно працюючих трансформаторів при недовантаженні);

заміна недовантажених трансформаторів на трансформатори меншої потужності;

регулювання коефіцієнта трансформації;

перехід зовнішніх і внутрішніх мереж на підвищену напругу і/чи реконструкція мереж;

установка пристроїв компенсації реактивної потужності;

установка фільтро-компенсуючих і симетруючих пристроїв для підви­щення якості електроенергії;

включення під навантаження резервних ліній електропередач;

впровадження автоматизованої системи контролю та обліку енергос­поживання.

3. Система освітлення.

Об'єкти енергоаудиту:

система зовнішнього освітлення;

система внутрішнього освітлення;

електричні освітлювальні пристрої;

освітлювальна мережа.

Задачі енергоаудитора:

оцінити втрати електроенергії в освітлювальній мережі;

визначити планову величину електроспоживання освітлювальними установками;

скласти баланс електроспоживання освітлювальними установками;

оцінити ефективність режиму роботи освітлювальних установок;

визначити потенціал енергозбереження;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів. Документальна інформація:

проектні рішення по системі освітлення;

експлуатаційна документація.

Параметри, що вимірюються:

розміри території та приміщень, висота підвісу світильників, відстань між рядами світильників, освітленість, активна потужність, напруга.

Дії енергоаудитора:

провести зовнішній огляд елементів системи освітлення;

визначити:

наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

режим роботи системи освітлення;

рік установки світильників;

нормований рівень освітленості на робочій поверхні;

періодичність чищення світильників;

побудувати:


план розміщення і схему живлення освітлювальних установок;

добові графіки напруги на вводах щитів живлення освітлення;

здійснити вимірювання:

рівнів освітленості на робочих місцях, проходах і місцях загального користування;

рівнів напруги на затискачах світильників;

розрахувати:

втрати напруги в системі освітлення;

річне електроспоживання освітлювальними установками підприєм­ства в цілому;

проаналізувати:

фактичний стан світильників (забруднення, технічний знос);

рівні фактичного освітлення;

необхідність переходу на інші типи світильників;

надійність живлення робочого і аварійного освітлення;

ефективність використання встановлених освітлювальних установок;

способів автоматизації системи освітлення.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

використання природного і місцевого освітлення;

заміна неефективних світильників і ламп на більш економічні;

секціонування освітлювальних мереж;

фарбування внутрішніх приміщень у світлі кольори;

регулярне чищення світильників і вікон;

установка енергоефективної пуско-регулюючої апаратури;

установка локальної системи керування освітленням (датчики присут­ності, таймери);

автоматичне керування системою освітлення.

4. Електроприводи.

Об'єкти енергоаудиту:

електродвигун;

перетворювач;

регулюючий пристрій;

режим роботи електроприводу.

Задачі енергоаудитора:

визначити втрати в електроприводі;

оцінити ефективність електроспоживання електроприводом;

визначити потенціал енергозбереження;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів. Документальна інформація:

технічні параметри електроприводів;

експлуатаційна документація.

швидкість обертання, частота, час, струм, напруга, потужність, по­казники якості електроенергії.

Дії енергоаудитора:

провести зовнішній огляд електроприводу;

визначити:

перелік технологічних процесів, у яких використовується електроп­ривод потужністю понад 100 кВт;

наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

тривалість холостого ходу;

розрахувати:

втрати в електроприводах;

коефіцієнти завантаження електроприводів;

коефіцієнти корисної дії електроприводів;

проаналізувати:

втрату електроенергії в електроприводі;

коефіцієнт завантаження;

тривалість холостого ходу;

відповідність встановленої потужності електроприводу продуктив­ності робочого механізму;

доцільність використання регульованого електроприводу.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

збільшення завантаження робочих машин;

встановлення двигунів відповідної потужності, двигунів підвищеної економічності;

застосування контролерів м'якого пуску, частотно-регульованого приводу;

заміна незавантажєних електродвигунів двигунами меншої потуж­ності;

заміна асинхронних двигунів синхронними (якщо дозволяє технологія);

встановлення автоматичних вимикачів холостого ходу приводів;

зменшення або виключення проміжних передач;

використання багатодвигунного електроприводу;

дотримання технологічних регламентів.

5. Системи теплопостачання. Об'єкти енергоаудиту:

котельні (котли, бойлери, теплообмінники);

теплові розподільні пункти;

елементи системи ітаропостачання;

елементи системи опалення;

елементи системи гарячого водопостачання;

розподільчі теплові мережі;

режим теплоспоживання;

система керування теплопостачанням;

система обліку і контролю теплопостачання.

Задачі енергоаудитора:

визначити втрати в елементах системи постачання гарячої води та пари;

визначити планову величину теплоспоживання;

визначити технологічну та аварійну броню;

скласти баланс теплоспоживання за технологіями, по підрозділам і підприємству в цілому;

оцінити ефективність використання гарячої води і пари;

визначити потенціал економії тепла;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів. Документальна інформація:

Котли:

проектна документація;

експлуатаційна документація;

звітна документація;

режимні параметри;

склад димових газів у різних точках;

тиск у топці і тракті котла;

температура води в різних точках;

температура повітря;

параметри пари;

якість живильної і продувної води;

температура зовнішніх поверхонь по всьому тракту;

характеристика електроприводу насосів, вентиляторів і димососів.

Бойлери, теплообмінники:

звітна документація;

вхідна і вихідна температури теплоносіїв;

витрати і перепади тиску;

зовнішня температура поверхні;

стан ізоляції;

коефіцієнт корисної дії;

втрати тепла.

Парові системи:

звітна документація;

температура і тиск пари;

наявність і стан конденсатовідвідників;

стан ізоляції;

наявність витоків;

наявність повітря, неконденсованих газів, повернення конденсату.

температура, тиск, витрати, рН, вміст у відхідних газах кисню, вуглекислого газу, оксиду сірки, хлору, метану, оксиду азоту та ін.

Дії енергоаудитора:

провести зовнішній огляд елементів системи теплопостачання;

визначити наявність:

проектної документації і ознайомитися з нею, підігрівана сирої води перед хімічним водоочищенням (температура сирої води перед хімічним водоочищенням повинна бути в межах 20-30 °С);

експлуатаційно-ремонтної документації (паспорт на кожен котел, змінний і ремонтний журнали, виробничі інструкції, посадові інструкції по кожному робочому місцю, режимні карти по котлах, водопідготовці, інструкції з експлуатації приладів автоматики, захисту і сигналізації, комп­лект теплових схем по котельні та ін. матеріали, плану по підготовці персоналу в галузі енергозбереження і журналу по перевірці знань);

підігрівачів хімічно очищеної води перед деаератором (деаераторами);

розширювачів безперервної продувки;

насосної вихідної води;

баків-акумуляторів сирої води, хімічно очищеної і мережної води;

редукційно-охолоджувальних установок;

редукційних установок;

гідравлічного графіка парової і водяної мережі (п'єзометричний графік);

системи обліку приходу і витрати палива із зазначенням сертифіката на паливо, що надходить;

визначити:

фактичні параметри та показники установок і технологій, що спо­живають гарячу воду та пар;

параметри та показники котельні (тин, установлену потужність, число годин і коефіцієнт;

використання установленої теплової потужності котельної, коефіціє­нти навантаження котлів;

наявність низькотемпературної сірчано-кислотної корозії в хвосто­вих поверхнях водогрійних котлів);

характеристики мережних насосів (кількість робочих і резервних насосів, відповідність параметрам теплової мережі, категорійність електро­живлення);

тип застосованих мазутних форсунок (механічні, паро-мазутні і т. п.);

параметри пари, що відпускається, і конденсату, що повертається, відсоток повернення конденсату;

спосіб регулювання тиску в зворотній тепловій мережі і наявність резерву підживлюючих насосів;

спосіб регулювання температури мережної води;

вироблену кількість тепла і пари;


витрати тепла на технологію, опалення, гаряче водопостачання;

втрати тепла в котельні, мережах розподілу;

витрати тепла по підприємству в цілому;

витрату теплоносіїв на теплопунктах і температуру зворотної мереж- ної води;

побудувати:

технологічну схему котельні, системи гарячого водопостачання й опалення, системи таропостачання, намітити місця проведення вимірів;

схему підігрівання мазуту і визначити температуру підігрівання ма­зуту;

карту теплоспоживання;

добовий графік вироблення тепла* котельнею;

річний графік споживання тепла;

загальний тепловий баланс;

розрахувати:

кількість пари, вироблюваної в котельні;

величину питомого теплоспоживання;

витрати тепла на водопідготовку;

величину споживання тепла в системі гарячого водопостачання;

втрати тепла з димовими газами, через стінки, з продувкою, в розподільній мережі в середині котельні, в розподільних мережах;

показники графіків теплового навантаження;

проаналізувати:

стан і характеристики насосного господарства котельні (тип і пара­метри насосів, наявність резерву);

стан трубопроводів у тепловій схемі;

стан ізоляції;

якість і кількість палива, що приймається (зважування палива чи облік за накладними, наявність лабораторії по технічному аналізу палива чи використання послуг іншого підприємства, частота аналізу палива);

відповідність вироблення котельнею тепла тепловим навантаженням;

надлишки повітря в топці;

загальний тепловий баланс;

фактичний ККД;

втрати тепла випромінюванням;

втрати тепла з димовими газами;

присоси повітря по тракту котла;

рівень атмосферних викидів;

функціонування системи автоматичного керування горінням і режи­мами роботи котельні.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

Котли:

оптимізація режиму роботи котлів;

застосування автоматичних регуляторів;

теплоізоляція зовнішніх поверхонь;

ущільнення клапанів і тракту;

забір повітря з приміщень котельні;

впровадження безупинної автоматичної продувки;

утилізація тепла димових газів і продувної води;

модернізація електроприводу насосів, вентиляторів і димососів.

Бойлери, теплообмінники:

промивання теплообмінника;

ізоляція трубопроводів і зовнішніх поверхонь;

установка пластинчастих теплообмінників.

Парові системи:

децентралізація теплових завіс;

децентралізація гарячого водопостачання;

покриття ізоляцією трубопроводу;

відключення подачі пари на опалення влітку;

усунення витоків;

зниження тиску пари;

забезпечення повернення конденсату під тиском;

використання технологічних процесів з більш високими параметрами пари;

виключення процесів і технологій без повернення конденсату;

більш повне використання температури конденсату у водонагрівачах;

очищення і повернення конденсату в цикл;

заміна пари на перегріту воду, якщо дозволяють технологічні умови;

поліпшення стану теплової ізоляції вимикаючої і регулюючої арматури;

усунення пошкодження в трубопроводах;

оптимізація режиму споживання пари технологічним процесом (за рахунок застосування більш ефективного технологічного устаткування);

вилучення парового опалення цехів;

впровадження автоматизованої системи керування теплопостачанням. 6. Системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування.

Об'єкти енсргоаудиту:

вентиляційні установки;

вентиляційні мережі;

теплообмінники;

калорифери;

кондиціонери;

електропривід;

режим роботи системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування. Задачі енергоаудиторів:

визначити втрати в елементах системи вентиляції;

визначити планову величину споживання повітря;

оцінити ефективність режиму роботи системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування;

визначити потенціал енергозбереження;

розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.

Документальна інформація:

проектні рішення по системі і перспективи розвитку;

характеристики системи (фактичні коефіцієнти завантаження і вклю­чення, температура повітря в приміщенні, середня температура зовнішньо­го повітря, кратність повітрообміну, температури, відносної вологості, швидкості повітря, літньої та зимової температури повітря, що надходить до приміщення, температури зовнішнього повітря, повітрообміну і інфільтрації повітря);

експлуатаційна документація;

добовий графік роботи;

розміри приміщень.

Параметри, що вимірюються:

температура, вологість, швидкість, витрати повітря, час, лінійні розміри приміщень.

Дії еиергоаудитора:

провести зовнішній огляд систем примусової вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування;

визначити:

наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

параметри системи кондиціонування і їх розрахункових характерис­тик (із проекту або паспорту будівлі);

параметри і характеристики приміщень (розміри приміщення; тем­пература, відносна вологість, швидкість повітря в приміщенні; літня та зимова температура повітря, що надходить до приміщення; повітрообмін; інфільтрація повітря);

побудувати:

схему системи вентиляції із зазначенням параметрів вентиляційної мережі і вентиляторів і точок передбачуваних вимірів;

добовий графік електричного навантаження системи вентиляції і кондиціонування;

річний графік середньодобової температури зовнішнього повітря;

здійснити вимірювання параметрів повітря, що надходить до спожи­вачів;

розрахувати питоме споживання повітря за технологіями, цехами і підприємством в цілому;

проаналізувати:

режим роботи і відповідність обраної системи кондиціонування ха­рактеристикам приміщення;

розрахункове навантаження установок;

добовий графік роботи установок;

обсяг витоків;

можливості регулювання продуктивності систем;

параметри повітря, що надходить до споживачів;

ефективність розподілу повітря.

Розглянути можливості впровадження таких енергозберігаючих заходів:

теплоізоляція трубопроводів, теплообмінників і арматури, усунення витоків;

впровадження центральних і індивідуальних регуляторів;

рекуперація вентиляційного тепла;

виключення перегріву і переохолодження повітря;

мінімізація обсягів приточного і відпрацьованого повітря;

заміна старих вентиляторів новими, більш економічними;

впровадження економічних способів регулювання продуктивності вентиляторів;

блокування вентиляторів теплових завіс із пристроями відкривання і закривання воріт;

вимикання вентиляційних установок під час обідніх перерв, перезмін і т. п.;

усунення експлуатаційних дефектів і відхилень від проекту;

зміна кута установки лопаток робочого колеса осьових вентиляторів;

зняття лопаток з одного колеса двоступінчастого вентилятора;

підвищення завантаження приводу вентилятора;

облік природної тяги;

впровадження автоматичного керування вентиляційними установками;

використання регульованого електроприводу.

7. Система водопостачання і каналізації.

Об'єкти енергоаудиту:

насосні установки;

нагнітальний і всмоктувальний трубопровід та запірна арматура;

насос;

басейни, танки, ємності для накопичення рідин (водозбірники, ре­зервуари);

режим роботи системи водопостачання;

туалети та душові приміщення;

система обліку води.

Задачі енергоаудитора:

визначити втрати в елементах системи водопостачання;

визначити планове значення споживання води;

скласти баланси споживання води;

оцінити ефективність водовикористання;

визначити потенціал енергозбереження;

розробити рекомендації з впровадження заходів по економії води.

Документальна інформація:

проектні рішення по насосних станціях, перспективи розвитку;

звітна документація;

схема водопостачання і каналізації;

технічні характеристики основного і допоміжного устаткування;

техніко-економічні показники роботи системи;

експлуатаційна документація;

звітна інформація з витрат води на господарські, побутові і пожежні потреби;

перелік і кількість водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;

час роботи водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;

характеристики електроприводів насосів;

витоки і непродуктивні втрати;

якість води;

оснащеність устаткування контрольно-вимірювальними приладами і засобами автоматичного регулювання втрат води.

Параметри, шо вимірюються:

тиск, витрати, температура, рівень вібрації, електрична потужність, напруга.

Дії енергоаудитора:

визначити наявність:

проектної документації по системі водопостачання, очисних споруд, вторинного використання води;

акумулюючих ємностей і періодичність зміни води в них;

провести зовнішній огляд насосної установки і трубопровідної мережі;

скласти:

схеми водопостачання і каналізації підприємства із зазначенням її параметрів і точок передбачуваних вимірів;

технологічну схему насосної станції з вказаними на ній параметрами насосних установок;

визначити:

технічні характеристики і параметри мереж водопостачання і каналі­зації;

відповідність діаметрів (типорозмірів) устаткування витратам води і стоків;

місця витоків води і їхній обсяг;

можливість роботи насосних установок як споживачів-регуляторів електричного навантаження;

наявність і типи приладів обліку, контролю і регулювання витрат води в цілому по підприємству і по підрозділах, документація по їх метро­логічній атестації і перевірці;


наявність сертифіката відповідності і сертифіката Держстандарту України (на наявність засобів обліку та контролю в Держреєстрі України), керівні технічні матеріали з експлуатації, паспортів та регламентів;

відповідність обліку і контролю нормативно-правовим документам;

відповідність засобів обліку і контролю проектним вимогам;

рівень забезпеченості підприємства необхідними засобами обліку та контролю;

цілісність і повноту бази первинних даних автоматизованої систе­ми обліку та контролю;

побудувати:

план розташування точок комерційного і технічного обліку ПЕР;

графік напруги на межі балансової приналежності мережі;

перевірити:

відповідність пристроїв обліку класу точності відповідно до техніч­них вимог на облік;

захист від несанкціонованого доступу до бази даних автоматизованої системи обліку та контролю і перевірити її здатність зберігати інформацію при аварійних відключеннях від джерел живлення;

правильність підключення засобів обліку;

здійснити вимірювання параметрів вимірювальних ланцюгів обліку;

проаналізувати:

відповідність параметрів вторинних навантажень трансформаторів вимогам стандартів та технічним умовам заводів-виробників;

відповідність значень первинних напруг та струмів установленим діапазонам вимірювань;

можливість переходу системи обліку та контролю на стимулюючі тарифи.

Можливі рекомендації, спрямовані на підвищення вірогідності обліку та контролю:

усунення систем розрахунку за споживані енергоресурси, відмінних від приладового обліку;

усунення неправильних схем підключення приладів обліку та контро-

заміна несправних лічильників і лічильників, в яких закінчився міжповірковий термін;

організація системи технічного обліку;

підвищення класу точності приладів обліку;

створення автоматизованої системи контролю та обліку ПЕР на підприємстві.

9. Система енергетичного менеджменту

Об'єкти енергоаудиту:

політика та програма енергозбереження та енергоменеджменту;

структура системи енергетичного менеджменту;

внутрішні нормативно-розпорядницькі документи в сфері енергозбе­реження;

система обліку та контролю паливно-енергетичних ресурсів;

матеріально-технічне забезпечення системи енергетичного менедж­менту;

навчально-методичне забезпечення.

Задачі енергоаудитора:

розробити рекомендації до впровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту;

розробити вимоги до контролю системи енергетичного менеджменту з боку керівництва;

розробити рекомендації з організації навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації співробітників підприємства в сфері енергозбере­ження;

розробити рекомендації з мотивації та інформування співробітників підприємства до раціонального використання паливно-енергетичних ре­сурсів;

визначити джерела фінансування функціонування системи енергетич­ного менеджменту;

підготувати системи енергетичного менеджменту до сертифікації;

визначити достатність людських, технічних та фінансових ресурсів для функціонування системи енергетичного менеджменту.

Документальна інформація:

політика та програма енергозбереження та енергоменеджменту;

внутрішні нормативно-розпорядницькі документи в сфері енергозбе­реження;

посадові інструкції керівників та співробітників підприємства;

проектні рішення по створенню системи енергетичного менеджменту підприємства;

звітна документація;

експлуатаційна документація;

документація на контрольно-вимірювальну апаратуру;

програми навчання, підготовки та перепідготовки співробітників підприємства;

положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих пра­цівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енерге- тичних ресурсів на виробництві;

програмне та технічне забезпечення системи енергетичного менедж­менту.

Дії енергоаудитора:

визначити наявність:

— проектної документації на системи енергетичного менеджменту і ознайомитися з нею;

політики та програми енергозбереження та енергоменеджменту;

плану аудиту системи енергетичного менеджменту;

положення про стимулювання працівників підприємства за еконо­мію паливно-енергетичних ресурсів на виробництві;

програмного та технічного забезпечення системи енергетичного ме­неджменту;

проаналізувати:

політику та програму енергозбереження та енергоменеджменту:

стан внутрішніх нормативно-розпорядницьких документів у сфері енергозбереження та відповідність їх законодавству України;

ефективність структури системи енергетичного менеджменту;

посадові інструкції керівників та співробітників підприємства;

рівень забезпеченості підприємства спеціалістами з метрологічного забезпечення системи обліку та контролю;

стан матеріально-технічного забезпечення системи енергетичного менеджменту;

стан системи обліку та контролю паливно-енергетичних ресурсів;

стан навчально-методичного забезпечення;

програму навчання, підготовки та перепідготовки співробітників підприємства;

положення про стимулювання окремих працівників підприємства за економію паливно-енергетичних ресурсів на виробництві;

рівень забезпеченості системи енергетичного менеджменту людськи­ми, технічними та фінансовими ресурсами;

здійснити аналіз та оцінку переліку енергозберігаючих заходів, впро­ваджених на підприємстві.

Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів:

розробка та впровадження політики і програми енергозбереження та енергоменеджменту;

розробка вимог до рівня професійної компетентності персоналу служ­би енергоменеджменту;

розробка внутрішніх нормативно-розпорядницьких документів в сфері енергозбереження;

розробка стандартів підприємства в сфері енергозбереження;

розробка посадових інструкцій керівників та співробітників підприє­мства;

розробка програм навчання, підготовки та перепідготовки співробіт­ників підприємства в сфері енергозбереження;

розробка положення про стимулювання працівників підприємства за економію паливно-енергетичних ресурсів на виробництві.

Глава, присвячена енергоаудиту в житловому господарстві, базується на матеріалах нормативних документів, які наведені тут окремим блоком:

Закон України «Про енергозбереження».

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Розпорядження Президента України від 27.02.2001 р. № 42/3001-РП «Про розроблення Енергетичної стратегії України до 2030 року та подаль­шу перспективу».

Національна енергетична програма України на період до 2010 року.

Комплексна державна програма з енергозбереження. — 1996 р.

Програма «Екологічно чиста геотермальна енергетика України». —

р.

Комплексна програма будівництва вітроелектростанцій в Україні. —

р.

ДСТУ 2339-94 «Енергозбереження. Основні положення».

ДСТУ 2420-94 «Енергозбереження. Терміни та визначення».

ДСТУ 3755-98 «Енергозбереження. Номенклатура показників, по­рядок їхнього внесення у нормативну документацію».

ДСТУ 2155-93 «Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності енергозберігаючих заходів».

Типова методика енергетичних обстежень промислових підприємств. Наказ Держкоменергозбереження № 148 від 13.10.2004 р.

Порядок організації та проведення енергетичних обстежень бюджет­них установ, організацій та казенних підприємств / Наказ державного комітету України з енергозбереження № 78 від 15.09.99 р.

Тимчасове положення про порядок проведення енергетичного об­стеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення / Наказ державного комітету України з енергозбереження № 49 від 12.05.97 р.

Порядок видачі, оформлення, реєстрації «Енергетичного паспорта підприємства» та оплати послуг при його впровадженні / Наказ державно­го комітету України з енергозбереження № 89 від 10.11.98 р.

Енергозбереження. Енергетичний менеджмент у виробничих систе­мах. Загальні технічні вимоги. — К.: Держспоживстандарт України. — 2004.

6. ОСНОВНІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

В Україні налічується понад 35 тисяч підприємств, які спеціалізуються на утриманні житлового господарства та мають КВЕД 70.32.0 (02.02.0). Це ЖЕКи, ЖРЕО, ДЕЖ, самостійні підприємства (TOB) та підприємства відомчого підпорядкуван­ня — ЖБК. Стимулюється розвиток нових форм підприємств управління житловим господарством — об'єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), приватних ЖЕКів, відповідні служби УЖГ в гуртожитках, готелях.

Регламентація питань охорони праці на підприємствах з управління житловим господарством, яка поки що базується на нормативних документах, розроблених ще за Радянського Со­юзу, не враховує зміни умов господарювання і повного дотри­мання вимог Закону України «Про охорону праці». Це пов'яза­но, в першу чергу, з постійними перебудовами галузевої струк­тури управління, руйнуванням системи галузевих науково-дос- лідних інститутів.

В цих умовах фахівці служб охорони праці підприємств з управління житловим господарством вимушені розробляти нор­мативну документацію, в тому числі інструкції з охорони праці, на базі нормативних документів з питань охорони праці, що використовуються у споріднених галузях (будівництво, енергетика, транспорт, водопостачання тощо) з урахуванням власного досвіду та свого розумінням того чи іншого технологі­чного процесу. Утримання житлового будинку, яке включає в себе окремі технологічні процеси ремонту елементів будівель та обладнання будинкових та прибудинкових споруд; утримання внутрішньобудинкових мереж (водопровідно-каналізаційних, електричних, теплових, газових, вентиляційно-димових, ліфто­вих); утримання прибудинкової території (зелених насаджень, дитячих, спортивних та господарчих майданчиків); проходів загального користування (сходових маршів, пішохідних дорі­жок), проїжджої частини прибудинкових доріг; організацію на­копичення та вивезення сміття; організацію внутрішньобудин- кової охорони (служби консьєржів), вимагає від фахівців служб охорони праці та управителів копіткої роботи по ство­ренню нормативно-правової бази з організації безпечного ви­конання усіх процесів при утриманні житлових будинків та прибудинкових територій.

І в першу чергу повинні бути розроблені інструкції, які встановлюють вимоги безпеки під час виконання усіх робіт з урахуванням специфіки виробничої діяльності по утриманню житлового комплексу. Інструкції повинні бути розробленими згідно з «Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», «Положенням про розробку інструкцій з охоро­ни праці» (ДНАОП 0.00-4.15-98), «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охо­рони праці» (НПАОП 0.00-4.12-04) та з урахуванням вимог «Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями» (ДНАОП 1.1.10-1.04-01), «Правил охорони праці при будів­ництві та ремонті об'єктів житлово-комунального господар­ства» (НАОП 9.0.00-1.04-90), ГОСТ-12.3.003-86, «Правил по­жежної безпеки в Україні» тощо.

6.1. Правила безпеки при виконанні основних робіт з утримання будівель і споруд

Охорона праці під час експлуатації будинків і прибудинко­вих територій повинна відповідати вимогам Закону України «Про охорону праці», законодавству України про охорону праці, вимогам нормативно-технічних та нормативно-правових документів, враховуючи сферу їх дії.

Вимоги охорони праці є обов'язковими для виконання всіма центральними та місцевими органами державної та вико­навчої влади, підприємствами, установами й організаціями не­залежно від форм власності, посадовими особами (надалі — власниками) і поширюються на всіх працівників з утримання та експлуатації будинків, споруд і прибудинкових територій. На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні бути створені безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покла­дається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних про­цесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів ви­робництва, стан засобів колективного та індивідуального захи­сту, що використовуються працівником, а також санітарно- побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впровад­жувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають вироб­ничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умо­ви, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмо­витися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситу­ація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноваже­ний ним орган зобов'язаний повідомити про це орган держав­ного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або здійснюва­них у несприятливих температурних умовах, працівникам ви­даються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивіду­ального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх прид­бання не дозволяється. Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

На роботах, пов'язаних з забрудненням, видається безкош­товно за встановленими нормами мило. На роботах, де можли­вий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовно за встановленими нормами змивальні та знеш­коджувальні засоби.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прий­нятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України відповідно до наказу МОЗ України від 31.03.94 р. № 45.

Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону «Про охорону праці» (ст. 49) особи, які не виконують вимоги з охорони праці, залежно від харак­теру порушень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

Для створення безпечних умов праці під час експлуатації будинків власникам необхідно здійснювати такі заходи:

— забезпечити безпеку виробничих процесів, належне ут­римання будинків, споруд, обладнання, механізмів, прибудин- кових територій;

забезпечити персонал надійними засобами колективного та індивідуального захисту згідно з діючими нормами та харак­тером робіт, що виконуються;

проводити навчання та інструктаж, своєчасну перевірку знань персоналу щодо безпечних прийомів та методів роботи, розроблення, затвердження і виконання інструкцій з охорони праці згідно з нормативними актами для місцевих умов праці;

усунути безпосередній контакт працівників із шкідливи­ми матеріалами та відходами;

визначити перелік робіт з підвищеною небезпекою та здійснити належне оформлення й видачу нарядів-дозволів, роз­поряджень та їх виконання;

забезпечити заходи для запобігання пожежо- і вибухоне- безпеки, забруднення навколишнього середовища.

Працівники повинні виконувати інструкції з охорони праці та посадові інструкції, що встановлюють правила виконання робіт та поведінку працюючих під час експлуатації інженерного обладнання, будинків, споруд та прибудинкових територій.

У разі виникнення нещасних випадків та аварій власники повинні проводити їх розслідування згідно з вимогами ДНАОП 0.00-4.03-93 «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях» та ДБНВ. 1.2-1-93 «Положення про розслідування причин аварій (обвалів) будівель, споруд, їх час­тин та конструктивних елементів».

Організація безпеки під час експлуатації житлового і гро­мадського фонду повинна відповідати вимогам Закону України «Про пожежну безпеку», Правилам пожежної безпеки в Ук­раїні, нормативним актам з пожежної безпеки під час виконан­ня конкретних окремих видів робіт. Забезпечення пожежної безпеки будинків, споруд та прибудинкових територій покла­дається на власників, які їх експлуатують.

Статистика показує, що найбільша кількість нещасних ви­падків при експлуатації будівель, споруд та прибудинкових територій пов'язана з виконанням загальних будівельних робіт, роботами на висоті та на покрівлі, роботі на риштуваннях та в підвісних колисках, при підйомі матеріалів на висоту та ван­тажно-розвантажувальних роботах, при ремонті технічних при­строїв і проведенні зварювальних робіт, при опоряджувальних роботах, а також при виконанні робіт у колодязях, камерах, шурфах, закритих ємностях. Найбільші нещастя трапляються при недодержанні правил протипожежної безпеки та при нечи- щених димоходах і вентиляційних каналах.

Загальні будівельні роботи при ремонті будинків слід вико­нувати відповідно до вимог «Правил по охороні праці при будівництві і ремонті об'єктів житлово-комунального господар­ства УРСР», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 25.09.90 р. та «Положення про організацію роботи з управління охороною праці в житлово-комунальному господарстві Украї­ни» (КДП-204/2 Україна 322-94), затвердженого наказом Дер­жжитлокомунгоспу України від 3.10.94 р. № 34.

Безпека будівельних та ремонтних робіт повинна забезпечу­ватись: досконалою технологією виконання робіт, організацією робочих місць і праці виконавців, розміщенням виробничого обладнання, машин і механізмів, засобами транспортування ма­теріалів і виробів до робочих місць, застосуванням засобів індивідуального і колективного захисту працівників, а також спецодягу і спецвзуття, навчанням працюючих безпечним ме­тодам і прийомам праці з додержанням вимог пожежної безпе­ки, контролем за виконанням вимог безпеки.

Для виконання робіт з утримання будинків робітники по­винні пройти ввідний інструктаж на робочому місці з техніки безпеки. Як робітники, так і інженерно-технічні працівники повинні навчатися методам безпеки ведення робіт з ремонту і технічного обслуговування будинків і споруд. Адміністрація житлово-експлуатаційної організації повинна забезпечувати персонал спецодягом і спецвзутгям.

При роботі на покрівлі, як і при іншій роботі на висоті, необхідно оформити наряд-дозвіл. Перелік робіт з підвищеною небезпекою при експлуатації будинків і споруд та форма наря- ду-дозволу наведені в Додатку 12. Роботою на висоті вважаєть­ся будь-яка робота, за якої виконавець перебуває на висоті 1,3 м і більше від поверхні землі, підлоги, настилу і на відстані менше двох метрів від межі перепаду по висоті.

До роботи на покрівлі, в тому числі з очищення її від снігу, допускаються особи не молодші 18 років, що пройшли відповідне медичне обстеження та інструктаж щодо безпечного ведення робіт на висоті.

Забороняється працювати на даху під час густого туману, значного снігопаду і вітру силою більше 6 балів. Роботу дозво­ляється вести вдень. У разі необхідності виконання робіт у вечірні або нічні години місце роботи і підходи до нього повинні бути добре освітлені.

Матеріали необхідно підносити тільки по прибраних від сміття проходах або по драбинах з надійними перилами. Робіт­ників слід забезпечити брезентовими костюмами. Покрівель­ники, що працюють на даху, повинні надягати м'яке взуття, що не ковзає (повстяні туфлі, валянки). Дах не слід заванта­жувати великою кількістю матеріалів, матеріали не можна скупчувати в одному місці.

Покрівельникам забороняється кидати вниз матеріали, відходи або інструменти. При застосуванні гарячої мастики її слід подавати в бочках або конічних відрах з кришками. При цьому працювати слід у рукавицях. При заміні зливних труб місце під колискою слід огороджувати. Навіска труб з драбин дозволяється при висоті будинку до 2-х поверхів.

Очищення дахів від снігу має супроводжуватись такими запобіжними заходами: тротуар, а в необхідних випадках про­їжджа частина загороджується з трьох боків інвентарними ґра­тами, щитами або вірьовкою з червоними прапорцями; шири­на загородженої частини при висоті будинку до 20 м повинна бути не менше 7 м; при висоті до 40 м — не менше 10 м. За необхідності скидання снігу з даху будинку висотою більше 40 м ширина загородженої частини пропорційно збільшується.

Забороняється скидати сніг на електричні, телефонні та інші дроти, антенні вводи, відтяжки тролейбусних і трамвайних дротів, кіоски, що стоять внизу, автотранспорт, а також на дерева і кущі. Збивати полій з краю даху біля водостічних труб слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв, звішуватись з даху при цьому забороняється. При роботі на дахах заборо­няється торкатися електродротів, телеантен, освітлювальних та інших електроустановок.

До роботи з прочищення димоходів також можуть допуска­тися особи, які досягли 18 років, пройшли медичне обстеження і спеціальну підготовку, склали іспити і мають кваліфікаційне посвідчення на право виконання трубоочисних робіт. Споряд­ження для очищення димоходів має бути у справному стані і придатним до роботи, запобіжні пояси і страхувальні вірьовки — перевірені і випробувані в установлені строки. Забороняєть­ся проводити роботи з прочищення димоходів під час грози, дощу, снігопаду, густого туману, сильного (понад 6 балів) вітру, з настанням темряви без достатніх засобів освітлення, при обмерзанні трапів і дахів, торкатися до електричних дротів і антен.

Під час випалювання димоходів забороняється: стояти без­посередньо перед отвором, через який провадилося запалюван­ня і по якому в димохід надходить повітря; випалювати ниж­ню частину димоходу, якщо зверху немає іншого сажотруса, який перевіряє хід роботи; застосовувати для підпалення сажі легкозаймисті рідини (бензин, гас); починати випалення сажі в димоходах без попереднього повідомлення про це місцевої по­жежної охорони.

У газифікованих приміщеннях для перевірки тяги в венти­ляційних каналах забороняється користуватися запаленим сірником або папером. Тягу перевіряють лише прикладанням до ґрат вентиляційного каналу аркуша тонкого паперу або ане­мометром.

Під час ремонту фасадів будинків при роботі на риштуван­нях та в підвісних колисках для запобігання падіння будівель­них матеріалів над усіма проїздами, проходами, вхідними две­рима слід влаштовувати козирки. Козирки повинні бути шири­ною 2-3 м залежно від висоти будинку, що ремонтується, і мати ухил у бік стіни.

Риштування, які застосовуються під час робіт, повинні бути інвентарними і виготовлятися за типовими проектами. Застосу­вання нестандартних риштувань може бути як виняток. Перед використанням риштувань вони повинні бути випробувані под­війним навантаженням. Не припускається експлуатація ришту­вань, які не перевірені особами, що відповідають за ці роботи.

При неможливості встановлення огороджень робочих місць роботи на висоті слід виконувати з використанням запобіжних поясів. Пояс повинен випробовуватись кожні 6 місяців під навантаженням 400 кг тривалістю 5 хвилин.

При підйомі матеріалів ручні лебідки повинні мати справну систему зубчастих передач і справні автоматичні гальма. В електричних лебідках повинні бути електричні гальма, що діють при вимиканні струму. Лебідки повинні надійно закріп­люватися на фундаменті. Тертьові частини лебідки слід періо­дично змащувати. У підйомних кранах необхідно призначити охоронну зону (в радіусі більше 7 м від вертикально опущеного троса). Небезпечна зона, у якій переміщуються вантажі лебід­кою, повинна бути позначена сигнальним огородженням зав­вишки не менше 0,8 м, а на огородженні встановлені знаки безпеки, що забороняють вхід до неї. В охоронній зоні сто­роннім перебувати забороняється. Якщо моторист крана не може бачити місця навантаження і вивантаження матеріалів, слід встановити звукову або семафорну сигналізацію. Місця розвантаження повинні бути огороджені. Тара для підйому по­винна відповідати характеру вантажу.

Справність підйомних механізмів і надійність огородження слід перевіряти не рідше одного разу на тиждень.

Штукатурні роботи в будинку слід проводити з інвентарно­го риштування (риштування «на козлах» може застосовуватися як виняток). При нанесенні штукатурки вапняним розчином необхідно користуватися засобами індивідуального захисту. При роботі з перхлорвініловими і цементно-перхлорвініловими і полістирольними фасадними фарбами необхідно дотримувати правил пожежної безпеки.

При роботі в будинку забороняється застосовувати для фар­бування свинцеві білила, а також бензол та етилований бензин як розчинник. У приміщенні, де проводиться фарбування вод­ними сумішами, необхідно вимикати електропроводку на весь час роботи.

6.2. Правила техніки безпеки при ремонті технічних пристроїв і проведенні вогненебезпечних та зварювальних робіт

При електрозварювальних роботах підключати апарат до ме­режі, а також ремонтувати його може тільки електромонтер, що має групу електробезпеки не нижче III. Електрозварник повинен працювати у комбінезоні з рукавицями, в шкіряному взутті і користуватись захисними окулярами або маскою. При відсутності навісу під час дощу і снігопаду роботи слід припинити.

Забороняється застосовувати як зворотний провід металеві конструкції будинків і споруд, провідники мережі заземлення (занулення), труби санітарно-технічних мереж, тому що в місцях поганих контактів можуть відбутися місцеві нагрівання з можливістю загорянь. Крім того, проходження зварювальних струмів викликає в конструкціях спадання напруги, що приво­дить до появи на металевих частинах будівель напруги дотику, небезпечної для життя працюючих. Заборонено використовува­ти електродотримачі кустарного виготовлення. Довжина кабелю від пункту живлення до зварювальної установки не повинна перевищувати 15 м.

При газозварювальних роботах ацетиленовий генератор по­винен бути встановлений на відстані не менше 10 м від місця проведення робіт. Газозварникові не дозволяється наближатися до ацетиленового генератора та кисневого балона з запаленим пальником ближче цієї відстані.

Зварювальні роботи можна виконувати тільки після вико­нання всіх вимог протипожежної безпеки (наявності протипо­жежного інвентарю, засобів захисту легкозаймистих та вибухо­небезпечних матеріалів).

Персонал, що допущений до обслуговування сантехнічних систем, вентиляційних, насосних, компресорних установок, ус­тановок кондиціювання повітря, повинен знати конструкцію, принципи роботи машин, їх можливі несправності та шляхи їх усунення.

При випробуванні сантехнічних систем слід попередньо пе­ревірити всю встановлену арматуру, кріплення фланців, стан згонів та надійність встановлених тимчасових заглушок.

Не слід перевищувати тиск більше меж, що встановлені технічними умовами, і проводити усунення несправностей в системі, коли вона перебуває під тиском. При гідравлічних випробуваннях необхідно користуватися тільки перевіреними манометрами. При виконанні робіт у колодязях, камерах, шур­фах та закритих ємностях необхідно формувати ланки робіт­ників не менш, ніж із трьох осіб кожна. Двоє робітників, перебуваючи поза закритим простором, повинні страхувати без­посередніх виконавців робіт за допомогою канатів, кріплених до їх рятувальних поясів. Для роботи повинен використовува­тись шланговий протигаз ПШ-1 із набором масок та шлангом, довжина якого повинна бути на два метри більшою глибиною закритого простору, а загальна довжина не більше 12 м. При виконанні робіт у середині колодязів, перед спусканням туди людей колодязі слід ретельно провітрювати за допомогою при­родної або примусової вентиляції і перевіряти переносним газо­аналізатором.

Освітлення при проведені зварювальних робіт усередині закритих просторів має здійснюватись за допомогою світиль­ників, установлених ззовні. У випадку виконання зварюваль­них робіт із застосуванням зріджених газів (пропан, бутан) і кисню витяжна вентиляція повинна мати відсмоктування в нижній зоні ємності.

6.3. Пожежна безпека

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція і Закон України «Про пожежну безпеку», який визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забез­печення пожежної безпеки в Україні, регулює відносини дер­жавних органів та усіх юридичних і фізичних осіб у цій сфері незалежно від виду діяльності і форм власності підпорядкова­них ним підприємств. Інші Закони України, постанови Верхов­ної Ради, Укази та розпорядження Президента України, декре­ти, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, регіонального, обласного та місцевого самоврядування щодо пожежної безпе­ки, прийняті у межах їх компетенції.

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно також керу­ватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, нормами технологічного проектування. Правилами експлуатації обладнання і устаткування, іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дій, які регламен­тують вимоги пожежної безпеки.

В Україні щодня виникає більше 100 пожеж, в яких гине 5-7 чоловік. Річні матеріальні збитки від пожеж перевищують 2 млрд грн. Стійка тенденція за останніх 7-8 років до поступового зни­ження загальної кількості пожеж і, як слідство, деякого знижен­ня кількості загиблих на пожежах пояснюється не поліпшенням профілактичної роботи щодо запобігання пожеж, чи кращою ро­ботою органів місцевого самоврядування та громадських органі­зацій у справі попередження пожеж, а зменшенням обсягів про­мислового виробництва, споживання електричної та теплової енергії, кількості працюючого виробничого устаткування, а зна­чить і скорочення потенційних причин і обставин виникнення пожеж.

Найпоширеніші причини пожеж в Україні:

необережне поводження з вогнем (30-40%);

порушення правил експлуатації та монтажу устаткування і побутових приладів (20-25%);

порушення правил експлуатації та монтажу приладів опа­лення (10-15%);

пустощі з вогнем дітей (біля 10%).

Наведені цифри свідчать, що майже половина випадків ви­никнення пожеж викликані незнанням, неуважністю, безвідпо­відальністю людей, що є слідством низького рівня навчання населення і офіційних осіб відомостям про теоретичні основи горіння, пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, про дотримання вимог пожежовибухонебезпечності об'єктів, способів та засобів пожежогасіння, про обов'язкові організацій­но-технічні заходи попередження пожеж.

Базовим принципом у системі попередження пожеж є умо­ва наявності трьох факторів: горючої речовини, окислювача і джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речо­вина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для запалювання. Так, сірником не можна запалити дерев'яну колоду, а лист паперу — легко. При вмісті кисню в повітрі менше 14% горін­ня більшості речовин неможливе.

Тому для створення системи попередження пожеж викорис­товують два основних напрямки — запобігання формуванню горючого середовища і запобігання виникненню в цьому горю­чому середовищі джерела запалювання.

Перший напрямок передбачає застосування герметичного виробничого устаткування, заміну горючих матеріалів негорю­чими, правильне розміщення та ізоляцію горючих та вибухоне­безпечних матеріалів, середовища; використання інгібуючих та флегматизуючих добавок, застосування робочої та аварійної вентиляції.

Другий напрямок передбачає використання устаткування та пристроїв при роботі яких не виникає джерел запалювання, витримування правил іскробезпеки, улаштування блискавкоза- хисту, заземлення, організації автоматичного контролю пара­метрів джерел запалювання, ліквідації умов самоспалахування речовин і матеріалів.

Система протипожежного захисту — це сукупність організа­ційних і технічних заходів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матері­альних збитків від неї.

Попередження розповсюдження пожеж в основному визна­чається пожежною безпекою будівель і споруд і забезпечується:

правильним вибором ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;

правильними об'ємно-планувальними рішеннями буді­вель і споруд;

правильним розташуванням приміщень та виробництв;

встановленням протипожежних перешкод в будівлях, си­стемах вентиляції, паливних та кабельних каналах;

обмеженням витікання та розтікання горючих рідин при пожежі;

улаштуванням протидимного захисту;

розробкою шляхів евакуації;

розробкою планів ліквідації аварій та заходів щодо роз­гортання тактичних дій по гасінню пожеж.

Будівлю відносять до одного з п'яти ступенів вогнестій­кості за показниками значень меж вогнестійкості і меж розпов­сюдження вогню по кожній із конструкцій, ЗГІДНО СНІП 2.01.02-85.

Вогнестійкість — це здатність будівельних елементів і кон­струкцій зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір нагріванню до критичної температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню. Вогнестійкість характеризується межею вогнестійкості.

Межа вогнестійкості — це час у годинах від початку вогне­вого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів та конструкцій (втрата несучої та теплоізолюючої здатності, щільності). Межі вогнестійкості та максимальні межі розповсюдження вогню визначаються дослідницьким шляхом у спеціальних печах з відповідним на­вантаженням.

Межа розповсюдження вогню — це максимальний розмір пошкоджень у сантиметрах, яким вважається обвуглення або вигоряння матеріалу чи оплавлювання термопластичних матері­алів, що визначається візуально.

При проектуванні і будівництві промислових підприємств передбачають для запобігання поширенню вогню розподіл будівлі протипожежними перекриттями на пожежні відсіки, пе­регородками на секції, влаштовують протипожежні перешкоди для обмеження поширення вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребні, бортики, козирки, пояси); влаштовують протипожежні двері і ворота, протипожежні розриви між будів­лями.

Територія, що межує з будинками, спорудами, площадками для складування повинна постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя, які необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відве­дені місця. Забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних водних джерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного щита, обладнання та засобів пожежогасіння повинні бути вільними, утримуватися справними, узимку очи­щатися від снігу. Забороняється довільно зменшувати нормова­ну ширину доріг та проїздів.

До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забез­печений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинка­ми, спорудами, відкритими площадками складування не по­винні захаращуватися, використовуватися для складування ма­теріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових споруд, у тому числі побутових при­міщень, індивідуальних гаражів тощо.

Будівництво на території житлового комплексу нових буді­вель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності відповідної дозвільної документації, в тому числі від органів державного пожежного нагляду. Не дозво­ляється прибудовувати до будівель з огороджувальними мета- локонструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо), комори, майстерні та інші приміщення.

Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту (або з інших причин) необхідно повідомити підрозділи пожеж­но-рятувальної служби. На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через місця, де виконуються ремонтні роботи.

На односмугових проїздах повинні влаштовуватися роз'їзні майданчики, а тупикові проїзди повинні закінчуватися поворотними майданчиками, що забезпечують можливість роз­вороту пожежних машин.

Основні прибудинкові дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел, влаштовані по ґрунту, укріп­люються шлаком, гравієм тощо для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пори року.


Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів. Для цього обладну­ються переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних авто­мобілів. Ворота в'їзду на територію підприємства, які відчиня­ються за допомогою електроприводу, повинні мати пристрої, що дозволяють відчиняти їх вручну.

Прибудинкова територія повинна мати зовнішнє освітлен­ня, що забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Тимчасові споруди повинні розміщатися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, окрім випадків, коли відповідно до будівельних нормативів потрібен більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, що відповідають вимогам будівель­них норм до протипожежних стін.

На видних місцях повинні бути встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежно-рятувальної служби, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, де вказується розміщення будівель, водойм, пожежних гідрантів.

Стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. У зазначених місцях повинні встановлюватися (вивішуватися) відповідні за­боронні знаки.

Розпалювати багаття, спалювати сміття, листя, тару, вики­дати попіл на відстань менше 15 м від будівель та споруд, в межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів, не дозволяється.

Важливим є протипожежне утримання приміщень. Усі підсобні приміщення повинні своєчасно очищатися від горю­чого сміття і постійно утримуватися в чистоті. Терміни очи­щення встановлюються технологічними картами, наказами або розпорядженнями, які встановлюють відповідний регламент.


У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонально-

на бути більшою за 2,5 л/с. Існують автоматично діючі сприн­клерні або дренчерні системи гасіння пожеж.

Спринклерні установки бувають водяні, повітряні і змішані. Це система труб, прокладених по стелі із спринклер­ними головками, закритими легкоплавкими замками, що спра­цьовують при заданій для приміщення температурі. Вода по­трапляє в труби з водогінної мережі. В неопалювальних при­міщеннях застосовується повітряна система. Трубопроводи та­ких систем заповнюють стисненим повітрям. У випадку зри­вання головки спочатку виходить повітря, а потім через конт­рольно-сигнальний клапан подається вода. Площа змочування одним спринклером 9-12 м2, а інтенсивність подачі води — 0,1 л/см2.

В дренчерних установках розбризкувальні головки постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну, або через клапани групової дії.

Для гасіння невеликих пожеж всіх видів загоряння можуть використовуватись ручні вуглекислотні вогнегасники. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, роз­ширюється у 500 разів, охолоджується до мінус 70 °С і вилітає у вигляді снігоподібної речовини на 4-5 м. Ними не можна гасити спирт, ацетон, фотоплівку, целулоїд та терміт, які го­рять без доступу повітря.

Ручні пінні вогнегасники застосовують для гасіння твердих горючих речовин та горючих рідин з відкритою поверхнею. Ними не можна гасити електрообладнання під напругою, калій, магній, натрій, цінне обладнання та папери.

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегас­ник, пожежний інвентар (покривало з негорючого теплоізоля­ційного полотна або грубошерстну тканину, ящик з піском, бочка з водою, пожежне відро, совкова лопата) та пожежний інструмент (гак, лом, сокира). Вогнегасник може бути пінний місткістю 10 л або порошковий місткістю не менше 5 л, бочка для зберігання з водою повинна мати місткість не менше 0,2 м3, а пожежне відро — не менше 0,008 м3. Ящик для піску повинен мати ємність 0,5, 1 або 3 м3 та бути укомплектованим совковою лопатою. Посудина для піску, що є елементом конст­рукції пожежного стенда, повинна бути ємністю не менше 0,1 м3, при чому його конструкція повинна забезпечувати зручність діставання піску та запобігати попаданню в ящик вологи (опадів).

Виробничі будівлі та споруди, склади, майстерні забезпечу­ються первинними засобами пожежогасіння. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на ньому, включається: вог­негасник — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.

Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Є ручні, плавкі автоматичні, біметалеві, теристорні, фотоелект­ричні оповісники. Від їх справності часто залежить розмір збитків та людські життя.

Забезпечення пожежної безпеки — одна з невід'ємних час­тин державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я населення, матеріальних цінностей та навколишнього середо­вища.

В населених пунктах та на всіх об'єктах, незалежно від форм власності, здійснюється державний пожежний нагляд. Органи державного пожежного нагляду відповідно до своєї юрисдикції:

розробляють і погоджують Правила пожежної безпеки;

розробляють і погоджують стандарти, норми, проектні рішення, інші нормативно-технічні документи що стосуються пожежної безпеки, здійснюють контроль за додержанням ви­мог цих актів;

проводять перевірки і дізнання за злочинами, пов'яза­ними з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:

проводити обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів, одержувати від власника потрібну інформацію чи пояснення;

давати, надсилати обов'язкові для виконання розпоряд­ження (приписи) з питань пожежної безпеки, припиняти при наявності загрози чи забороняти роботу підприємств, вироб­ництв, дільниць, агрегатів;

здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог на всіх стадіях існування об'єктів;

притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, застосовувати штрафні санкції за порушення встановлених законодавством вимог, невиконання приписів органів пожежного нагляду.

Державний нагляд здійснює пожежна охорона, яка по­діляється на державну, відомчу, сільську та добровільну.

Державна пожежна охорона формується на базі існуючої воєнізованої та професійної пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій.

Підрозділи відомчої пожежної охорони створюються на об'єктах міністерств, комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У сільських населених пунктах органами держадміністрації створюються сільські пожежні команди.

На промислових підприємствах, в установах, в організаціях повинні створюватися добровільні пожежні дружини (коман­ди). При кількості працюючих більше 50 осіб повинні створю­ватись пожежно-технічні комісії.

В школах та коледжах можуть створюватись дружини юних пожежників.

Основними завданнями пожежної охорони є:

профілактична робота з населенням з пожежної безпеки;

здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

запобігання пожежам і нещасних випадків від них;

гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги у ліквідації аварій, стихійного лиха, техногенних катастроф.

Власники підприємств, роботодавці зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення по­жежної безпеки;

розробляти і затверджувати на основі нормативних актів з пожежної безпеки положення, інструкції, які діють в межах підприємства, здійснювати контроль за відповідністю і вико­нанням цих документів;

забезпечувати на підприємстві додержання норм, правил, стандартів, виконання приписів органів державного пожежного нагляду;

створювати підрозділи протипожежного захисту, форму­вати матеріально-технічну базу, утримувати в справному стані пожежну та протипожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

проводити службові розслідування пожеж.

Всі громадяни України та іноземні громадяни, які перебува­ють на території України, зобов'язані виконувати правила по­жежної безпеки, забезпечувати місця постійного проживання первинними засобами гасіння пожеж, повідомляти пожежну охо­рону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем.

У разі виявлення ознак горіння і пожежі необхідно:

телефоном повідомити пожежну охорону.

Вказати:

адресу об'єкта;

поверховість будівлі;

місце локалізації пожежі;

обстановку на пожежі;

наявність людей;

своє прізвище.

По можливості вжити заходів:

до евакуації людей;

до локалізації (гасіння) пожежі;

до збереження матеріальних цінностей;

при необхідності викликати потрібні аваршно-рятувальні служби (газову, медичну, радіаційну);

при пожежі на підприємстві — повідомити керівника (диспетчера, майстра, чергового).

Управитель зобов'язаний забезпечувати схоронність при­ладів і систем протипожежної безпеки.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися проведенням організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж. У службо­вих, складських і підсобних приміщеннях житлових будинків повинен бути встановлений суворий протипожежний режим та контроль за його здійсненням.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939

ТИПОВИЙ ДОГОВІР найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду

«    » 200     р.   (населений пункт)

в особі керівника,

(найменування підприємства (організації) з обслуговування житлового фонду)

що діє на підставі (далі — наймодавець) з однієї сторони і

громадянин (далі — наймач) з другої сторони на підставі   уклали цей договір про таке:

(назва документа на право поселення)

1. Предмет договору та зобов 'язання сторін

1.1. Наймодавець надає наймачу і членам його сім'ї  

(прізвища, ім'я та по батькові членів сім'ї)

у безстрокове користування житло 

(одноквартирний будинок, квартиру, частину будинку чи квартири)

за адресою    .

Житлове приміщення

(ізольована квартира, кімната(и) у комунальній квартирі, одноквартирний житловий будинок)

загальною площею    кв. м, що складається з кімнат житловою

площею    кв. м, у тому числі:

кімната   кв. м кімната кв. м

кімната   кв. м кімната кв. м

кімната   кв. м кімната кв. м

     кухні площею  кв. м, обладнаної 

(загальної, окремої)

(перелічити обладнання, вказавши його стан — технічно несправне, потребуе ремонту, заміни)

     ванної кімнати площею   кв. м, обладнаної _

(загальної, окремої)

(перелічити обладнання, вказавши його стан — технічно несправне, потребуй ремонту, заміни)

санітарного вузла площею     кв. м, обладнаного

(перелічити обладнання, вказавши його спін — технічно несправне, потребуг ремонту, заміни)

коридору площею    кв. м, антресоллю площею    кв. м, вбудованої

шафи площею    кв. м, комори площею    кв. м, лоджії площею

     кв. м, балкону площею   кв. м.


(воаопрояоїюм, гарячим водопостачанням.

опаленням (пічним, місцевим, центральним), каналізацією, емгггепроводом, газопостачанням, електроенергією)

У квартирі є  .

(телефон, радіеґірансляційна мережа, телевізійна мережа)

Наймодавець зобов'язується:

Здійснювати обслуговування будинку, забезпечувати роботу тех­нічного обладнання відповідно до вимог законодавства.

Забезпечувати надання комунальних послуг.

На час проведення капітального ремонту або реконструкції бу­динку з відселенням осіб, що проживають у ньому, надати наймачу і членам його сім'ї інше житло, не розриваючи при цьому договору найму житла, що ремонтується або реконструюється.

Компенсувати наймачеві витрати, пов'язані з перевезенням.

У період проживання наймача в іншому житловому приміщенні він здійснює квартплату лише за приміщення, надане йому на час ремонту.

Своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його техн­ічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Доводити наймачу встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них.

Наймач зобов'язується:

Використовувати житло за призначенням.

Дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, своєчасно вживати заходів до усунення виявлених у квартирі несправностей.

Не допускати самовільного перепланування квартир, руйнування конст­рукцій будинку, заміни та перестановки технічного обладнання в квартирі.

Забезпечувати цілісність пломб приладів обліку води, тепла та газу, не допускати самовільного втручання в роботу цих приладів.

У встановлені терміни сплачувати квартирну плату і плату за комунальні послуги, економно використовувати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Дотримуватися правил пожежної та газової безпеки.

Допускати у квартиру та інші займані наймачем приміщення для огляду елементів житлового будинку та його обладнання, перевірки пока­зань засобів обліку в денний час, а у разі аварій і в нічний час, працівників підприємств з обслуговування житлового фонду за наявності у них відпов­ідних посвідчень.

При виїзді разом із членами сім'ї з житла звільнити і здати його наймодавцеві в належному технічному і санітарному стані.

Відшкодовувати збитки, завдані житловому приміщенню або майну інших мешканців будинку ним або членами його сім'ї.

2. Права сторін

2.1. Наймодавець має право:

2.1.1. Вимагати від наймача дотримання Правил користування при­міщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та своєчас­ного внесення ним плати за житлово-комунальні послуги.

У разі відмови наймача від переселення в інше житлове при­міщення на період капітального ремонту або реконструкції будинку вима­гати переселення його в судовому порядку.

Вживати всіх необхідних заходів для відселення наймача та членів його сім'ї, якщо будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом.

Вимагати в судовому порядку виселення наймача, членів його сім'ї або інших осіб, які проживають разом з ним, без надання іншого житла, якщо вони систематично псують чи руйнують приміщення або використовують його не за призначенням, або створюють неможливі умо­ви для спільного проживання з ними інших мешканців будинку.

На вхід до займаного житла для огляду елементів житлового будинку та його обладнання і перевірки показань приладів обліку води, тепла та газу.

Під час аварійних ситуацій проникати у житлові приміщення (квартири) у разі відсутності наймача або членів його сім'ї у порядку, встановленому законодавством.

2.2. Наймач має право:

Вселяти відповідно до законодавства в займане ним житло інших

осіб.

Проводити в установленому порядку обмін займаного житла на інше.

Здавати в піднайом за згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, житлове приміщення відповідно до законодавства.

Бронювати в установлених законодавством випадках житло з отриманням охоронного свідоцтва.

На збереження житлового приміщення у разі тимчасової відсут­ності його та членів його сім'ї на підставах і в межах строків, передбачених законодавством.

Вимагати від наймодавця згідно із законодавством виконання покладених на нього обов'язків. У разі невиконання наймодавцем обо­в'язків щодо ремонту наданого в найом житла у випадках, викликаних нагальною потребою, провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів.

За наявності відповідних умов у членів сім'ї наймача вимагати розподілу особистого рахунку і переукладення договору найму з членами сім'ї наймача.

Приватизувати займане житло відповідно до законодавства.

Відповідальність сторін

Наймодавець відшкодовує наймачеві матеріальні збитки, завдані невиконанням обов'язків, передбачених у пунктах 1.2.1-1.2.5 цього Дого­вору, згідно із законодавством.

Наймодавець, наймач та члени його сім'ї за порушення умов цього Договору несуть відповідальність згідно із законодавством.

Заключні умови

4.1. Цей Договір може бути розірвано з ініціативи будь-якої сторони за наявності умов і в порядку, передбачених законодавством.

Спори, що виникають між сторонами під час виконання цього Договору, вирішуються в установленому законом порядку.

Цей Договір складено в двох примірниках, один з яких зберігаєть­ся у наймодавця, а другий — у наймача.

Наймодавець   Наймач

З Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при- будинковими територіями ознайомлений.

Наймач    підпис

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Держжитлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 05.04.96 р. № 31/30/53/396

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків

1. Загальні положення

1.1. Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибу­динкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне ко­ристування або спільну сумісну власність земельних ділянок для споруд­ження житлових будинків (далі — Положення) розроблено відповідно до Земельного кодексу України, законів України «Про основи містобудуван­ня», «Про місцеві Ради народних депутатів України та місцеве і регіональне самоврядування», «Про власність», Указів Президента України від 21 серп­ня 1995 року № 760/95 «Про положення про обласну, Київську, Севасто­польську міську державну адміністрацію та «Положення про районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію», від 30 грудня 1995 року № 1194/95 «Про делегування повноважень державної виконавчої вла­ди головам сільських, селищних і міських Рад» та від 12 липня 1995 року № 608/95 «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогос- подарського призначення для здійснення підприємницької діяльності», по­станови Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року № 588 «Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні», Дер­жавних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (ДБН-360-92).

Розроблення Положення обумовлене особливістю земельних діля­нок багатоквартирної несадибної житлової забудови, які, як правило, пере­бувають у спільному користуванні декількох юридичних осіб (власників будинків) і мають єдину інфраструктуру та об'єкти обслуговування бу­динків (проїзди, тротуари, майданчики для господарських цілей та ін.).

Мета розроблення Положення — визначення порядку встановлен­ня меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків.

2. Встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та переданая їх у спільне користування членам об'єднань власників багатоквартирних будинків

Прибудинкова територія — це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розмі­щення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова терито­рія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для час­тини будинку (блоку, поверху, секцій квартир).

Склад та поділ території мікрорайону (кварталу) на окремі земельні ділянки прибудинкових територій визначаються необхідністю забезпечення ефективного утримання та експлуатації житлового будинку та прибудинко­вих територій на підставі дотримання встановлених будівельних, протипо­жежних і санітарних норм.

Прибудинкова територія включає:

територію під житловим будинком (житловими будинками);

проїзди та тротуари;

озеленені території;

ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

майданчики для відпочинку дорослого населення;

майданчики для занять фізичною культурою;

майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;

майданчики для господарських цілей;

майданчики для вигулювання собак;

інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.

Розміри земельних ділянок прибудинкових територій визначають­ся пропорційно залежно від загальної площі житлових, допоміжних і не- житлових приміщень, поверховості будинків, їх розташування в межах населеного пункту відповідно до державних норм і правил і затвердженої проектно-технічної документації.

Межі земельних ділянок прибудинкових територій встановлюються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затверджених у встанов-


Право власності (користування) на прибудинкову територію (земельну ділянку) кожного співвласника будинку визначається у свідоцтві про право власності на частину будинку у вигляді відповідної частки.

4.5. Кожний власник будинку відповідно до своєї частки має право на доходи, які можуть бути одержані від використання земельної ділянки відповідно до законодавства, відповідає перед третіми особами за зобов'я­заннями, пов'язаними з спільною власністю, і повинен брати участь у витратах на її утримання. При відчуженні своєї частки у власності будинку до її вартості включається вартість відповідної частки земельної ділянки за умови власності на неї згідно з чинним законодавством.

Майнові відносини, що виникають у межах об'єднання (товариства) власників, регулюються його Статутом. Зміни комплексу нерухомого май­на об'єднання (товариства) не тягнуть за собою зміни та переоформлення права на земельну ділянку, наданого об'єднанню (товариству).

5. Використання прибудинкових територій

Прибудинкові території членами об'єднань (товариств) власників багатоквартирних житлових будинків використовуються за цільовим при­значенням.

Роботи з підвищення рівня благоустрою прибудинкових тери­торій, спорудження дитячих спортивних майданчиків, гаражів, автостоя­нок, встановлення кіосків та інших споруд виконуються за рішенням за­гальних зборів чи конференцією членів, визначеним його Статутом об'єд­нання власників будинків з дозволу відповідних органів місцевого само­врядування на підставі проектної документації, розробленої та затвердженої в установленому порядку.

Спори, пов'язані з користуванням прибудинковими територіями між власниками житлових будинків та іншими юридичними особами, роз­глядаються відповідно до чинного законодавства України.

Додаток З

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521

ПОРЯДОК

передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс

Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі — об'єд­нання), а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.

Загальні збори об'єднання вирішують питання про:

— прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання;

залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднь­ого балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору);

передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору.

Для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія.

У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на ба­ланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про переда­чу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, — у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання.

Комісію очолює представник приймаючої сторони.

Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання- передачі згідно з додатком до цього Порядку.

Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тошо).

У разі втрати технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житло­вий комплекс або його частина.

Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затвер­джений керівництвом кожної сторони (підписи скріплюються печаткою).

Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Зразок

Додаток 3.1 до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс

АКТ

приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс

Комісія у складі  

(посааа. прізвище, ім'я та по батькові)

«    »    200 р. провела обстеження активів житлового ком­плексу (його частини) за адресою , що передається


технічний паспорт на будинок плани поверхів

схеми інженерного обладнання, у тому числі:

холодного та гарячого водопостачання

каналізації

теплопостачання

електропостачання

газопостачання

домові книги інше 

(перепік документів)

Голова комісії    

(посада)  (підпис)  (ініціали та прізвище)

Члени комісії:

(посада)  (підпис)  (ініціали та прізвище)

(посада) (підпис)  (ініціали та прізвище)

«    »    200_ р.

Від підприємства, установи, організації, з балансу якої передається житло­вий комплекс або його частина

Керівник          

(посада)  (підпис)  (ініціали та прізвище)

МП

Від підприємства, установи, організації, на баланс якої передається житло­вий комплекс або його частина

Керівник 

(посада)  (підпис)  (ініціали та прізвище)

мп

Від об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Представник (представники) правління             

(підпис)  (ініціали та прізвище)

МП

Додаток 4

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 05.01.2001 р. № 5/2-6 Уряду Автономної Республіки Крим облдержадміністраціям Київській та Севастопольській міськдержадміністраціям

Щодо переобладнання житлових приміщень та використання їх в інших цілях

У зв'язку з численними запитами житлових організацій та підприємств стосовно використання житлових приміщень не за призна­ченням, Держбуд повідомляє.

Перепланування житлових приміщень для розміщення в них офісів, контор, торгових організацій та для інших цілей непромислового характеру чинним законодавством не передбачено.

Житлові будинки і житлові приміщення призначаються відповідно до норм Житлового кодексу для постійного проживання громадян.

Використання приміщень у житлових будинках для потреб промисло­вого характеру чинним законодавством забороняється.

Переобладнання житлових приміщень для використання їх в інших цілях проводиться в разі визнання їх непридатними для проживання з подальшим переведенням їх в нежитлові, що регулюється ст. 8 Житлового кодексу УРСР та постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 р. №189 «Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання».

Згідно з СНІП 2.08.01-89 «Жилые здания» такі приміщення (при­міщення громадського призначення) можуть бути розміщені в житлових будинках на першому, другому та цокольному поверхах і повинні мати входи й евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку, та використовуватися за призначенням. Відповідно до вищенаведеного Комі­тет відкликає свій лист від 16.04.99 р. №17/5-92.

Голова Комітету    М.В. Гусаков

Додаток 5 Зразок договору між органом місцевого самоврядування і управителем

ДОГОВІР НА НАДАННЯ ПОСЛУГ З УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ

Місто         «    »    200  р.

Управління міського житлово-комунального господарства, в подаль­шому «Замовник», в особі         

     , що діє на

підставі , з однієї сторони, та

          , в особі

     , що діє на підставі    , надалі «Уп­равитель», з іншої сторони, при спільному згадуванні — «Сторони», а окремо «Сторона», за підсумками проведеного конкурсу (зазначити рекві­зити протоколу про визначення переможця) уклали цей договір про таке:

1.1. Замовник доручає Управителеві протягом визначеного цим Дого­вором строку надати послуги з управління зазначеними в Додатку 1 до цього Договору будинком, спорудами та іншими об'єктами (далі — «Жит­ловий комплекс»), а Управитель зобов'язується надавати зазначені послуги в інтересах власників приміщень багатоквартирного будинку в складі Жит­лового комплексу.

Надаючи послуги з управління Житловим комплексом, Управи­тель на умовах та в межах, визначених цим Договором і чинним законо­давством України, здійснює контроль за технічним станом, використанням і утриманням об'єктів нерухомого майна всіх форм власності у складі Житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Управитель укладає договори з власниками приміщень Житлового комплексу на надання послуги з управління на умовах, зазначених у Додат­ку 2 до цього Договору та визначених чинним законодавством України.

2. Права та обов'язки Сторін

2.1. Управитель має право:

Одержувати на умовах і в порядку, визначеному цим Договором плату.

Відповідно до чинного законодавства визначати виконавців жит­лово-комунальних послуг (окрім послуги з управління будинком, спору­дою або групою будинків) в Житловому комплексі, та укладати з ними договори на надання послуг.

Для виконання своїх обов'язків за цим Договором залучати як субпідрядників інших юридичних та фізичних осіб, залишаючись при цьо­му повністю відповідальним перед Замовником та споживачами житлово- комунальних послуг за виконання умов цього Договору.

Формувати Програму управління Житловим комплексом, пе­релік та обсяги робіт по утриманню Житлового комплексу та надавати Замовнику економічно обгрунтовані розрахунки щодо потреби у загальних обсягах фінансування для виконання цих робіт, в тому числі обсягів бюд­жетних дотацій для проведення поточного і капітального ремонту.

Отримуючи компенсацію за надані відповідно до законодавства окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати жит­лово-комунальних послуг.

Звертатись до Замовника щодо перегляду тарифів на утримання будинків та прибудинкової території та застосовувати для власників, орен­дарів, наймачів приміщень багатоквартирних будинків різні моделі форму­вання тарифів на комунальні послуги, що передбачені чинним законодав­ством.

Надавати особам, що проживають в Житловому комплексі, з їхньої згоди, додаткові платні послуги.

Відповідно до наявної у нього інформації (наданої Замовником, самостійно зібраної Управителем, одержаної з інших джерел), надавати довідки, що стосуються Житлового комплексу, у визначеному чинним законодавством порядку.

В разі порушення Замовником умов цього Договору — застосо­вувати до нього передбачені чинним законодавством і цим Договором санкції.


2.1.10. Представляти Замовника з питань здачі в оренду і утримання допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовні­шнього благоустрою, які перебувають у спільній власності власників квар­тир та нежитлових приміщень будинку.

2.2. Управитель зобов'язаний:

Надавати послуги з управління Житловим комплексом відповід­но до порядку, визначеного цим Договором та чинним законодавством України, утримувати у справному стані Житловий комплекс, забезпечувати споживачів житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених правил, нормативів та норм.

Протягом 30 календарних днів після укладання цього Договору укласти зі споживачами, які є власниками квартир, приміщень у Житлово­му комплексі, договір на надання послуг з управління будинком та утри­мання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення.

Укласти відповідні договори з виробниками, постачальниками, виконавцями житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому зако­ном. В разі, якщо виконавців зазначених в підпункті 2.2.2. цього пункту житлово-комунальних послуг не визначено, надавати такі послуги спожива­чам у Житловому комплексі власними силами.

При виборі контрагентів та вчиненні правочинів, пов'язаних з наданням послуг з управління Житловим комплексом, обирати і забезпечу­вати найвигідніші з можливих умов для Замовника, власників приміщень у Житловому комплексі та споживачів житлово-комунальних послуг.

У разі подання Замовнику фінансових планів, пов'язаних з реалізацією Програми управління Житловим комплексом, подавати такі плани на затвердження під час формування місцевого бюджету на відповід­ний фінансовий рік.

На вимогу Замовника надавати плани-графіки проведення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту Житлового комплексу та інформацію про стан їх виконання.

Без попередньої письмової згоди Замовника та співвласників багатоквартирного будинку в складі Житлового комплексу не вчиняти дій, пов'язаних зі зміною цільового призначення Житлового комплексу та ок­ремих об'єктів, що входять до його складу.

Не відчужувати, не здавати в оренду, не передавати в заставу та не розпоряджатися в будь-який інший спосіб Житловим комплексом чи його частинами, крім випадків, передбачених цим Договором.

Розглядати звернення громадян, що стосуються Житлового ком­плексу. в порядку і строки, встановлені чинним законодавством, видавати відповідно до законодавства на вимогу громадян довідки, що стосуються Житлового комплексу.

Проводити огляди Житлового комплексу, конструктивних еле­ментів його об'єктів, інженерного обладнання і об'єктів благоустрою в строки, встановлені законодавством.

2.2.1 [.Організувати цілодобове аварійно-диспетчерське обслуговування Житлового комплексу, приймати від власників, наймачів і орендарів при­міщень в багатоквартирних будинках заявки на усунення несправностей.

399

мової згоди замовника та співвласників оагатоквартирниі и иудітч о складі Житлового комплексу.

Надання дозволів на здійснення перепланувань, надбудов і прибу­дов в об'єктах, що входять до складу Житлового комплексу, здійснюється Замовником за погодженням з Управителем.

Надання дозволів (погоджень) на розміщення на об'єктах, які входять до складу Житлового комплексу, об'єктів, зовнішньої реклами, радіопередавальних пристроїв та інших об'єктів і пристроїв, не пов'язаних із забезпеченням утримання Житлового комплексу в належному стані чи з наданням житлово-комунальних послуг споживачам у Житловому комп­лексі, здійснюється Замовником та (або) іншими власниками (співвласника­ми) Житлового будинку відповідно до чинного законодавства за погоджен­ням з Управителем.

У разі залучення позикових (кредитних) коштів для модернізації Житлового комплексу Управитель може використовувати для повернення позик (кредитів) кошти, що заощаджуються в наслідок пов'язаного з такою модернізацією зниження витрат з експлуатації і утримання Житлового комплексу. Такий механізм повернення позик (кредитів) застосовується управителем лише за попередньої згоди Замовника та співвласників бага­токвартирного будинку в складі Житлового комплексу на залучення пози­кових (кредитних) коштів і в порядку, який для кожного випадку застосу­вання такого механізму погоджується окремо.

Умови договорів на послуги з управління Житловим комплексом, які укладаються Управителем зі споживачами, повинні відповідати основ­ним умовам, визначеним у Додатку 2 до цього Договору.

2.2.12. Забезпечити ведення окремого обліку доходів і витрат на утри­мання і ремонт Житлового комплексу.

Управитель має й інші права та несе інші обов'язки, які виплива­ють із цього Договору та чинного законодавства України.

Замовник має право:

В порядку, передбаченому цим Договором, здійснювати конт­роль за дотриманням Управителем умов цього Договору.

В разі порушення Управителем умов цього Договору — застосо­вувати до нього передбачені чинним законодавством і цим Договором санкції.

Замовник зобов'язаний:

Забезпечити передачу Управителю технічної документації довгот­ривалого зберігання, до складу якої мають бути включені план земельної ділянки з будинком та спорудами, розташованими на ній, проектно-кош­торисна документація, виконавчі креслення та акти технічного стану, пас­порти на будинок та земельну ділянку, схеми внутрішньобудинкових інженерних мереж та паспорти на ліфтове господарство, котельне облад­нання тощо; документацію строкового терміну дії, до складу якої мають бути включені кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремон­ту, акти технічних оглядів, домові книги, журнали звернень та заяв меш­канців будинку; інші документи, необхідні і достатні для надання послуг з управління Житловим комплексом.

У разі подання Управителем фінансового плану, пов'язаного з реалізацією програми управління Житловим комплексом, затверджувати його не пізніше ЗО днів з моменту з прийняття місцевого бюджету на відповідний фінансовий рік.

Надавати Управителю відомості про розміри та терміни передба-

4. Звітування управителя та контроль за виконанням Договору

Щоквартально, не пізніше як через 15 календарних днів після завер­шення звітного кварталу, Управитель повинен надавати Замовнику довідку про витрати, пов'язані з утриманням та ремонтом Житлового комплексу.

Щомісячно, не пізніше як через 5 календарних днів після завер­шення звітного місяця, Управитель надає Замовнику копії виписок про рух коштів по відкритому відповідно до пункту 3.4. цього Договору рахун­ку за місяць.

Щорічно, протягом січня-березня, Замовник проводить оцінку діяльності Управителя шляхом визначення поточного технічного стану Житлового комплексу та опитування (анкетування) споживачів стосовно рівня і якості отримуваних ними житлово-комунальних послуг. Обстежен­ня Житлового комплексу здійснюється з заповненням встановлених форм відповідно до чинного законодавства. Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться в порядку, визначеному в Додатку 3 до цього Договору, а опитування (анкетування) мешканців Житлового комплексу — в порядку, визначеному в Додатку 4 до цього Договору.

5. Плата за надання послуги з управління і порядок розрахунків між Сторонами

Витрати Управителя, пов'язані з наданням послуг з управління відшкодовуються за рахунок плати, визначеної відповідно до п.п. 3.6. та 3.7. цього Договору.

Щодо квартир (приміщень) в складі Житлового комплексу, які належать Замовнику, визначена відповідно до п. 3.7. цього Договору плата перераховується Управителю Замовником, крім випадків, коли Замовником, Управителем та відповідним наймачем (орендарем) квартири (приміщення) укладено Договір, який передбачає її сплату таким наймачем (орендарем).

Передбачена пунктами 5.1. та 5.2. цього Договору сплата здійснюється відповідно до рахунків Управителя щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється оплата.

Кошти, які надходять Управителю за надання інших послуг, не обумовлених цим Договором, належить Управителю і не враховуються при розрахунках за надання послуг з управління.

Витрати Управителя, пов'язані з наданням послуг з управління, які не були ним відшкодовані за рахунок плати за надання послуг з управління, не підлягають відшкодуванню Замовниками, окрім витрат, понесених Управителем для збереження Житлового комплексу в умовах дії надзвичайних і непередбачених обставин.

6. Порушення умов Договору і відповідальність Сторін

За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Управитель зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані з його вини Замовнику, територіальній громаді міста, власникам, наймачам, орендарям приміщень Житлового комплексу.


Замовник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам Управителем.

Замовник має право застосувати до Управителя такі штрафні санкції за невиконання (неналежне виконання) умов цього Договору:

За неподання або несвоєчасне подання Замовнику передбачених розділом 4 цього Договору документів — штраф в одинарному (при зат­римці подання документів до п'яти календарних днів включно) або в подвійному (при неподанні або затримці подання документів понад п'ять календарних днів) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на час такого порушення законодавством, за кожен випадок такого порушення.

За нерозгляд або несвоєчасний розгляд, ненадання або несвоє­часне надання відповіді на звернення громадян щодо Житлового комплек­су — штраф у подвійному (при затримці розгляду чи надання відповіді до п'яти календарних днів включно) або в чотирикратному (при нерозгляді, ненаданні відповіді або затримці розгляду чи надання відповіді понад п'ять календарних днів) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на час такого порушення законодавством, за кожен випадок такого порушення.

Суми передбачених цим Договором штрафів сплачуються Замов­нику Управителем за рахунок власних коштів Управителя.

У разі невиконання Управителем вимог підпунктів 2.2.2., 2.2.3., 2.2.8., 2.2.10., 2.2.11. чи 2.2.11. пункту 2.2. цього Договору Замовник має право достроково припинити цей Договір.

7. Строк дії Договору. Порядок та умови припинення Договору

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до «  »     200  року.

Протягом  робочих днів після підписання цього Договору

Сторони повинні скласти й підписати акт про приймання Управителем Житлового комплексу для надання послуг з управління, в якому повинні бути за формою, наведеною в Додатку 5 до цього Договору, наведені загальні відомості про об'єкти, які приймаються Управителем для надання послуг з управління. Обов'язок Управителя надавати послуги з управління за цим Договором виникає з дати підписання зазначеного акту.

Цей Договір припиняється у зв'язку з закінченням його строку за заявою однієї зі Сторін. Якщо до спливу строку, зазначеного в пункті 7.1. цього Договору, жодна зі сторін не надіслала іншій Стороні письмової заяви про бажання припинити цей Договір, він вважається подовженим на невизначений строк і в подальшому може бути припинений з підстав і в порядку, передбачених пунктом 7.4. цього Договору. Якщо така заява надійшла протягом останнього місяця строку дії цього Договору, то До­говір вважається подовженим на три місяці, після чого припиняється

Цей Договір припиняється достроково:

У разі загибелі Житлового комплексу — з моменту встановлення факту такої загибелі.

У разі ліквідації Замовника або Управителя — з моменту прий­няття рішення про ліквідацію.

За письмовою заявою однієї зі сторін — через три місяці після одержання такої заяви іншою Стороною.


За письмовою заявою Замовника у разі невиконання Управите­лем вимог підпунктів 2.2.2., 2.2.3.,.2.11. чи 2.2.12. пункту 2.2. цього Договору — через один місяць після одержання такої заяви Управителем, якщо протягом цього строку Управитель не виконає зазначені вимоги.

За письмовою заявою Замовника у разі порушення Управителем вимог підпунктів 2.2.8. чи 2.2.10. пункту 2.2. цього Договору — через один місяць після одержання такої заяви Управителем.

За письмовою заявою Замовника у разі, якщо за результатами обстеження технічного стану Житлового комплексу та опитування (анкету­вання) мешканців, проведеного Замовником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, технічний стан Житлового комплексу визначений як «по­гіршений», а оцінка діяльності Управителя склала менше _____ балів — через один місяць після одержання такої заяви Управителем.

В разі, якщо протягом строку дії цього Договору власники приміщень в багатоквартирному будинку в складі Житлового комплексу в установленому законодавством порядку визначать управителем своїм будинком замість Управи­теля іншу особу — через три місяці після визначення нового управителя, якщо інший строк не буде погоджено Управителем з новим управителем.

В інших випадках, передбачених законодавством України.

При припиненні цього Договору Сторони складають акт здачі- приймання наданих послуг, у якому відображають стан Житлового комп­лексу за результатами надання Управителем послуг з управління.

Припинення цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов'язків, які виникли з нього і на момент припинення цього Договору залишились невиконаними.

8. Прикінцеві положення

Цей Договір складено в двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу. Кожна Сторона отримує по одному при­мірнику цього Договору.

Умови цього Договору можуть бути змінені Сторонами за взаєм­ною згодою.

Замовник є неприбутковою організацією за законодавством Украї­ни і не є платником податку на додану вартість.

Управитель є платником податку на прибуток на загальних підста­вах і є платником податку на додану вартість.

Додаток 5.1

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200 р.

Основні умови договору про надання власникам приміщень в багатоквартирному будинку послуги з управління

1. Договір укладається на строк дії Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «  »    200 _ р.


Предметом договору є надання власникам, наймачам, орендарям приміщень багатоквартирних будинків послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.

Плата за надання вищезазначеної послуги встановлюється за домо­вленістю сторін, але не більше рівня адміністративних витрат, визначених відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання бу­динків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560.

Управитель зобов'язаний:

утримувати майно, що входить до складу житлового будинку (жит­лового комплексу) і при цьому не належить на праві приватної власності окремим споживачам чи окремій групі споживачів, та забезпечувати відповідні умови користування таким майном;

вимагати та вживати заходів до відшкодування збитків, завданих будь-якими особами вищезазначеному майну;

проводити контроль за дотриманням власниками приміщень норм про­типожежної безпеки та правил користування газовими і електроприладами;

вчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

проводити контроль за якістю житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам іншими господарюючими суб'єктами, та вживати заходів до усунення порушень, якщо такі мали місце, і здійснення перера­хунків плати за спожиті послуги та відшкодування збитків споживачам відповідно до законодавства;

письмово доводити до відома споживачів встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них;

інформувати споживачів про терміни відключення подачі відповід­них послуг у разі виконання планових ремонтних робіт.

Управитель має право:

ініціювати в судовому порядку відшкодування завданих споживача­ми або іншими особами, які проживають разом з ними, збитків, якщо вони систематично псують чи руйнують приміщення, створюють немож­ливі умови для спільного проживання з ними інших мешканців чи іншим чином порушують вимоги Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями;

входити, за згодою власника, до займаного ним житлового чи нежитлового приміщення для огляду елементів житлового будинку та його обладнання і перевірки показань приладів обліку холодного і гарячого водопостачання, опалення та газу.

Споживачі зобов'язані:

дотримуватись встановлених законодавством правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та вчас­но вживати заходів щодо усунення виявлених несправностей;

повідомляти Управителю про всіх, хто проживає у квартирі, у тому числі тимчасово (більше місяця);

своєчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги;

використовувати житлові та нежитлові приміщення виключно за призначенням;

не допускати самовільного перепланування житлових та нежитлових приміщень, руйнування конструкцій будинку, заміни та перестановки тех­нічного обладнання в них;

забезпечувати цілісність пломб приладів обліку води, тепла та газу, не допускати самовільного втручання в роботу цих приладів;

дотримуватись правил пожежної безпеки;

допускати в квартиру та в інші займані споживачем приміщення Управителя чи працівників підприємств з обслуговування житлового бу­динку за наявності в них відповідних посвідчень для огляду елементів житлового будинку та його обладнання, перевірки показань засобів обліку в денний час, а в разі аварій і в нічний час;

повідомляти Управителю про своє місцезнаходження або своєї дові­реної особи (адреса, телефон), якщо сам не проживає у квартирі, для можли­вості технічного огляду або проведення ремонту в разі потреби ліквідації аварії на внутрішньобудинкових мережах.

Споживачі мають право:

стягнути з Управителя вартість ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів у разі завдання шкоди майну внаслідок неякісного виконання Управителем своїх обов'язків, або вартість робіт у разі відмови надати необхідні послуги, які були зроблені силами споживача згідно з актом, складеним комісією за участю представників об'єднання, Управите­ля та запрошених фахівців, або за рішенням суду;

на здійснення перерахунку плати за послуги при порушенні якісних та кількісних показників житлово-комунальних послуг.

Договір може передбачати передачу власником приміщення Управи­телеві права представляти власника з питань передачі в оренду і утримання допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовні­шнього благоустрою, які перебувають у спільній власності власників квар­тир та нежитлових приміщень будинку.

У разі укладення Управителем договору з виробником (постачальни­ком) певної житлово-комунальної послуги про надання цієї послуги спо­живачам у багатоквартирному будинку, власники, наймачі, орендарі при­міщень у такому будинку можуть укладати договори про надання такої послуги тільки з Управителем.

Додаток 5.2

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200 р.

Порядок оцінки технічного стану житлового комплексу

1. Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться в уста­новлені цим Договором строки комісією, яка призначається Замовником.

В ході проведення оцінки Управитель зобов'язаний забезпечити чле­нам комісії безперешкодний доступ до всіх об'єктів Житлового комплексу.

Управитель зобов'язаний направити для роботи в комісії одного свого представника з правом голосу та має право закріпити за комісією на час її роботи своїх спеціалістів, відповідальних за утримання Житлового комплексу. У разі, якщо Управитель не направив свого представника до комісії чи останній фактично не бере участі в її роботі, комісія здійснює свою роботу без нього.

2. Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться пооб'є- ктно. Щодо кожного об'єкту (будівлі) в складі Житлового комплексу за­повнюється оціночний акт технічного стану об'єкта (будівлі), в якому перераховуються основні показники технічного стану об'єкта (будівлі), за винятком показників, які не властиві цьому типові об'єкта (будівлі).

Після візуального огляду об'єкта (будівлі) Житлового комплексу комі­сія кожен з показників технічного стану такого об'єкта (будівлі) оцінює як «покращений» («+») або «погіршений» («—»). «Покращений» («+») показник відображає зміну характеристики елемента на краще порівняно зі станом, що мав місце на момент одержання Управителем відповідного об'єкта (будівлі). «Погіршений» («—») показник відображає зміну характеристики елемента на гірше порівняно зі станом, що мав місце на момент одержання Управителем відповідного об'єкта (будівлі).

Шляхом математичного додавання показників («+» і «—») виводиться додатне або від'ємне число. Якщо одержане додатне число, то загальна оцінка технічного стану об'єкта (будівлі) визначається як «покращений» («+»), а якщо від'ємне — як «погіршений» («—»). Ці дані щодо кожного об'єкту (будівлі) відображаються в акті оцінки технічного стану Житлового комплексу за такою формою:

№ з/п

Адреса будинку

Загальна оцінка технічного стану об'єкта (будівлі) («+»і«-»)

 

 

 

 

3. Загальна оцінка технічного стану Житлового комплексу виводиться шляхом додавання одержаних показників («+» і «—») технічного стану щодо кожного з об'єктів (будівель) у складі Житлового комплексу. Результатом має бути додатне або від'ємне число. Якщо одержане число додатне, то технічний стан Житлового комплексу визначається як «покращений» («+»), а якщо від'ємне — як «погіршений» («—»). При цьому оцінка об'єктів (буді­вель), що постраждали внаслідок стихійного лиха, до уваги не береться.

Додаток 5.3

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від « »     200 р.

Порядок проведення опитування (анкетування) споживачів житлово-комунальних послуг у житловому комплексі

1. Анкетування проводиться спеціалістами Замовника анонімно серед осіб віком від 18 років, що проживають у Житловому комплексі, і повинне охопити не менш ніж 50 % таких осіб.

Під час анкетування респондентам пропонується оцінити за 10- бальною шкалою (1 — найгірше, 10 — найкраще, а в разі, якщо респон­дент не знайомий з певним напрямком діяльності Управителя (не доводи­лося звертатися, проставляється «0») діяльність Управителя за останній рік за такими напрямками:

робота зі зверненнями громадян;

асортимент (перелік) житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам;

якість житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам;

врахування інтересів мешканців під час здійснення управління Жит­ловим комплексом (поява споруд, обладнання і об'єктів, які викликають занепокоєння у мешканців);

проведення роз'яснювальної роботи зі споживачами (обгрунтування рішень і дій, в тому числі непопулярних).

На основі оцінок респондентів по кожному з напрямків діяльності Управителя виводиться середня оцінка, при чому оцінка «0» до уваги не береться.

З середніх оцінок по кожному з напрямків діяльності виводиться середнє арифметичне, що є підсумковою оцінкою діяльності Управителя.

Додаток 5.4

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200 р.

Розмір та складові плати Управителю щодо квартир (приміщень), які належать Замовнику

№ квартири (приміщення)

Відповідальний наймач (орендар)

Холодне водопостачання (за 1 м. куб./місяць з 1 особи або за 1 куб.м.), грн.

Гаряче водопостачання (за 1 м. куб./ місяць з 1 особи або за 1 куб.м.), грн.

Водовідведення (за 1 м. куб./місяць з 1 особи або за 1 куб.м.), грн.

Гаряче опалення (за 1 м. кв. площі/ місяць або за 1 Гкал.), грн.

Утримання будинку, грн.

Примітки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

Зразок договору ОСББ з управителем

ДОГОВІР НА НАДАННЯ ПОСЛУГ З УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ

Місто         «    »    200  р.

ОСББ «    », в подальшому «Замовник», в особі

     , що діє на

підставі , з однієї сторони, та

     , в особі , що діє на підставі

     , надалі «Управитель», з іншої сторони, при спільному

згадуванні — «Сторони», а окремо «Сторона», на підставі рішення загаль­них зборів ОСББ « » (зазначити реквізити протоколу) уклали цей

Договір про таке:

Замовник доручає Управителеві протягом визначеного цим Догово­ром строку надавати послуги з управління зазначеними в Додатку 1 до цього Договору будинком, спорудами та іншими об'єктами (далі — «Житло­вий комплекс»), а Управитель зобов'язується надавати зазначені послуги в інтересах Замовника та власників приміщень багатоквартирного будинку в складі Житлового комплексу.

Надаючи послуги з управління Житловим комплексом, Управи­тель на умовах та в межах, визначених цим Договором і чинним законо­давством України, здійснює контроль за технічним станом, використанням і утриманням об'єктів нерухомого майна всіх форм власності у складі Житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Управитель укладає договори з власниками приміщень Житлового комплексу на надання послуги з управління в умовах, визначних Типовим договором, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003 р. № 141.

2. Права і обов'язки Сторін

2.1. Управитель має право:

Одержувати на умовах та в порядку, визначеному цим Догово­ром, плату.

Для виконання своїх обов'язків за цим Договором залучати як субпідрядників інших юридичних та фізичних осіб, залишаючись при цьо­му повністю відповідальним перед Замовником споживачами та житлово- комунальних послуг за виконання умов цього Договору.

Надавати особам, що проживають в Житловому комплексі, з їхньої згоди, додаткові платні послуги.

Відповідно до наявної в нього інформації (наданої Замовником, самостійно зібраної Управителем, одержаної з інших джерел), надавати довідки, що стосуються Житлового комплексу, у визначеному чинним законодавством порядку.

2.1.5. В разі порушення Замовником умов цього Договору — застосо­вувати до нього передбачені чинним законодавством і цим Договором санкції.

Управитель зобов'язаний:

Надавати послуги з управління Житловим комплексом відповід­но до порядку, визначеним цим Договором та чинним законодавством України, утримувати у справному стані Житловий комплекс, забезпечувати споживачів житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених правил, нормативів і норм.

Протягом ЗО календарних днів після укладання цього Договору укласти зі споживачами, які є власниками квартир, приміщень у Житлово­му комплексі, договори на надання послуг з управління будинком, утри­мання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення.

Укласти відповідні Договори з виробниками, постачальниками, виконавцями житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому зако­ном. В разі, якщо виконавців зазначених у підпункті 2.2.2. цього пункту житлово-комунальних послуг не визначено, надавати такі послуги спожива­чам у Житловому комплексі власними силами.

При виборі контрагентів та вчиненні правочинів, пов'язаних з наданням послуг з управління Житловим комплексом, обирати і забезпе­чувати найвигідніші з можливих умови для Замовника і власників при­міщень у Житловому комплексі.

На вимогу Замовника надавати плани-графіки проведення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту Житлового комплексу та інформацію про стан їх виконання.

Без попередньої письмової згоди Замовника не вчиняти дій, пов'язаних зі зміною цілющого призначення Житлового комплексу та ок­ремих об'єктів, що входять до його складу.

Не відчужувати, не здавати в оренду, не передавати в заставу та не розпоряджатися в будь-який інший спосіб Житловим комплексом чи його складовими, окрім випадків, передбачених цим Договором.

Розглядати звернення громадян, що стосуються Житлового ком­плексу, в порядку і строки, встановлені чинним законодавством, видавати відповідно до законодавства на вимогу громадян довідки, що стосуються Житлового комплексу.

Проводити огляди Житлового комплексу, конструктивних еле­ментів його об'єктів благоустрою в строки, встановлені законодавством.

Організувати цілодобове аварійно-диспетчерське обслуговування Житлового комплексу, приймати від власників, наймачів і орендарів при­міщень в багатоквартирних будинках заявки на усунення несправностей.

Забезпечити ведення окремого обліку доходів і витрат на утри­мання і ремонт Житлового комплексу.

Управитель має й інші права та несе інші обов'язки, які виплива­ють із цього Договору та чинного законодавства України.

Замовник має право:

2.4.1. В порядку, передбаченим цим Договором, здійснювати контроль за дотриманням Управителем умов цього Договору.

2.4.2. В разі порушення Управителем умов цього Договору — застосу­вати до нього передбачені чинним законодавством і цим Договором санкції.

Замовник зобов'язаний:

Забезпечити передачу Управителю технічної документації довгот­ривалого зберігання, до складу якої мають бути включені план земельної ділянки з будинком та спорудами, розташованими на ній, проектно-кош- торисна документація, виконавчі креслення та акти технічного стану, пас­порти на будинок та земельну ділянку, схеми внутрішньо будинкових інженерних мереж та паспорти на ліфтове господарство, контрольне облад­нання тощо; документацію строкового терміну дії, до складу якої мають бути включені кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремон­ту, акти технічних оглядів, домові книги, журнали звернень та заяв меш­канців будинку; інші документи, необхідні і достатні для надання послуг з управління Житловим комплексом.

Протягом строку дії цього Договору не укладати з іншими осо­бами договір на надання послуг з управління Житловим комплексом, а також будь-яких житлово-комунальних послуг без згоди Управителя.

Розглядати звернення громадян, що стосуються Житлового комп­лексу, в порядку і строки встановлені чинним законодавством.

Брати участь у вирішенні спірних питань між управителем та власниками квартир (приміщень).

Замовник має й інші права та несе інші обов'язки, які виплива­ють з цього Договору та чинного законодавства України.

3. Порядок надання послуг з управління Житловим комплексом, порядок і напрями використання Житлового комплексу

Управитель самостійно надає послуги з управління Житловим комплексом. Одержання Управителем у Замовника будь-яких погоджень і дозволів при реалізації ним своїх повноважень за цим Договором є обо­в'язковим лише в разі, якщо таких погоджень і дозволів вимагає цей Договір або чинне законодавство.

Головною метою надання послуг з управління Житловим комп­лексом є його утримання в належному стані та забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами належних рівня і якості.

Управитель забезпечує збереження і ведення технічної докумен­тації щодо стану, утримання та експлуатації об'єктів, що входять до складу Житлового комплексу, ведення бухгалтерської, фінансової, статистичної та іншої звітності щодо них.

При припиненні цього Договору Управитель не має права на вилучення проведених поліпшень у Житловому комплексі та на відшкоду­вання витрат, понесених у зв'язку з проведенням таких поліпшень, якщо інше не було спеціально погоджено Сторонами.

Плата Управителю визначається Управителем у договорі із конк­ретним співвласником та складається з плати за холодне і гаряче водопос­тачання, водовідведення, центральне опалення, утримання будинку, при- будинкової території та споруд в складі Житлового комплексу відповідно до встановлених тарифів.

Об'єкти, що входять до складу Житлового комплексу, можуть використовуватися тільки відповідно до їхнього цільового призначення, визначеного технічною документацією. Вчиняти дії, пов'язані зі зміною цільового призначення Житлового комплексу та окремих об'єктів, що вхо­дять до його складу, Управитель може тільки за попередньої письмової згоди Замовника та співвласників багатоквартирного будинку в складі Житлового комплексу.

Надання дозволів на здійснення перепланувань, надбудов і прибу­дов в об'єктах, що входять до складу Житлового комплексу, здійснюється Замовником за погодженням з Управителем.

Надання дозволів (погоджень) на розміщення на об'єктах, які входять до складу Житлового комплексу, об'єктів зовнішньої реклами, радіопередавальних пристроїв та інших об'єктів і пристроїв, не пов'язаних із забезпеченням утримання Житлового комплексу в належному стані чи з наданням житлово-комунальних послуг споживачам у Житловому комп­лексі, здійснюється Замовником та (або) іншими власниками (співвласни­ками) житлового будинку відповідно до чинного законодавства за погод­женням з Управителем.

У разі залучення позикових (кредитних) коштів для модернізації Житлового комплексу Управитель може використовувати для повернення позик (кредитів) кошти, що заощаджуються внаслідок пов'язаного з такою модернізацією зниження витрат з експлуатації і утримання Житлового комплексу. Такий механізм повернення позик (кредитів) застосовується Управителем лише за попередньої згоди Замовника на залучення позико­вих (кредитних) коштів і в порядку, який для кожного випадку застосу­вання такого механізму погоджується окремо.

4. Звітування Управителя та контроль за виконанням Договору

Щоквартально, не пізніше як через п'ятнадцять календарних днів після завершення звітного кварталу, Управитель повинен надавати Замов­нику довідку про витрати, пов'язані з утриманням та ремонтом Житлового комплексу.

Щорічно, протягом січня-березня. Замовник проводить оцінку діяльності Управителя шляхом визначення поточного технічного стану Житлового комплексу та опитування (анкетування) споживачів стосовно рівня і якості отримуваних ними житлово-комунальних послуг. Обстежен­ня Житлового комплексу здійснюється із заповненням встановлених форм відповідно до чинного законодавства. Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться в порядку, визначеному в Додатку 2 до цього Договору, а опитування (анкетування) мешканців Житлового комплексу — в порядку, визначеному в Додатку 3 до цього Договору.

5. Плата за надання послуг із управління і порядок розрахунків між Сторонами

5.1. Витрати Управителя, пов'язані з наданням послуг з управління, відшкодовуються за рахунок плати, визначеної відповідно до пункту 3.5 цього Договору.

Передбачена пунктом 5.1. цього Договору сплата здійснюється відповідно до рахунків Управителя щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється оплата.

Кошти, які надходять Управителю за надання інших послуг, не обумовлених цим Договором, належать Управителю і не враховуються при розрахунках за надання послуг з управління.

Витрати Управителя, пов'язані з наданням послуг з управління, які не були ним відшкодовані за рахунок плати за надання послуг з управління, не підлягають відшкодуванню Замовником, окрім витрат, по­несених Управителем для збереження Житлового комплексу в умовах дії надзвичайних і непередбачених обставин.

6. Порушення умов Договору і відповідальність Сторін

За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Управитель зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані з його вини Замовнику, територіальній громаді міста, власникам, наймачам, орендарям приміщень Житлового комплексу, іншим особам.

Замовник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам Управителем.

Замовник має право застосувати до Управителя такі штрафні санкції за невиконання (неналежне виконання) умов цього Договору:

За неподання або несвоєчасне подання Замовнику передбачених розділом 4 цього Договору документів — штраф в одинарному (при зат­римці подання документів до п'яти календарних днів включно) або в подвійному (при неподанні або затримці подання документів понад п'ять календарних днів) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на час такого порушення законодавством, за кожен випадок такого порушення.

За нерозгляд або несвоєчасний розгляд, ненадання або несвоє­часне надання відповіді на звернення громадян щодо Житлового комплек­су — штраф у подвійному (при затримці розгляду чи надання відповіді до п'яти календарних днів включно) або в чотирикратному (при нерозгляді, ненаданні відповіді або затримці розгляду чи надання відповіді понад п'ять календарних днів) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на час такого порушення законодавством, за кожен випадок такого порушення.

Суми передбачених цим Договором штрафів сплачуються Замов­нику Управителем за рахунок власних коштів Управителя.

У разі невиконання Управителем вимог підпунктів 2.2.2., 2.2.З., 2.2.6., 2.2.7., 2.2.10. чи 2.2.11. пункту 2.2. цього Договору Замовник має право достроково припинити цей Договір.

7. Строк дії Договору. Порядок та умови припинення Договору

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до «  »     200  року.

Протягом  робочих днів після підписання цього Договору

Сторони повинні скласти й підписати акт про приймання Управителем

Житлового комплексу для надання послуг з управління, в якому повинні бути за формою, наведеною в Додатку 4 до цього Договору, наведені загальні відомості про об'єкти, які приймаються Управителем для надання послуг з управління. Обов'язок Управителя надавати послуги з управління за цим Договором виникає з дати підписання зазначеного акту.

Цей Договір припиняється у зв'язку з закінченням його строку за заявою однієї зі Сторін. Якщо до спливу строку, зазначеного в пункті 7.1. цього Договору, жодна зі сторін не надіслала іншій Стороні письмової заяви про бажання припинити цей Договір, він вважається подовженим на невизначений строк і в подальшому може бути припинений з підстав і в порядку, передбачених пунктом 7.4. цього Договору. Якщо така заява надійшла протягом останнього місяця строку дії цього Договору, то До­говір вважається подовженим на три місяці, після чого припиняється.

Цей Договір припиняється достроково:

У разі загибелі Житлового комплексу — з моменту встановлення факту такої загибелі.

У разі ліквідації Замовника або Управителя — з моменту прий­няття рішення про ліквідацію.

За письмовою заявою однієї зі сторін — через три місяці після одержання такої заяви іншою Стороною;

За письмовою заявою Замовника у разі невиконання Управите­лем вимог підпунктів 2.2.2., 2.2.3.,.2.10. чи 2.2.11. пункту 2.2. цього Дого­вору — через один місяць після одержання такої заяви Управителем, якщо протягом цього строку Управитель не виконає зазначені вимоги.

За письмовою заявою Замовника у разі порушення Управителем вимог підпунктів 2.2.6. чи 2.2.7. пункту 2.2. цього Договору — через один місяць після одержання такої заяви Управителем.

За письмовою заявою Замовника у разі, якщо за результатами обстеження технічного стану Житлового комплексу та опитування (анкету­вання) мешканців, проведеного Замовником відповідно до пункту 4.2. цього Договору, технічний стан Житлового комплексу визначений як «по­гіршений», а оцінка діяльності Управителя склала менше  балів —

через один місяць після одержання такої заяви Управителем.

В інших випадках, передбачених законодавством України.

При припиненні цього Договору Сторони складають акт здачі- приймання наданих послуг, у якому відображають стан Житлового комп­лексу за результатами надання Управителем послуг з управління.

Припинення цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов'язків, які виникли з нього і на момент припинення цього Договору залишились невиконаними.

8. Прикінцеві положення

Цей Договір складено в двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу. Кожна Сторона отримує по одному при­мірнику цього Договору.

Умови цього Договору можуть бути змінені Сторонами за взаєм­ною згодою.

Замовник є неприбутковою організацією за законодавством Украї­ни і не є платником податку на додану вартість.

Управитель є платником податку на прибуток на загальних підста­вах і є платником податку на додану вартість.

Додаток 6.1

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200  р.

Склад об'єктів житлового комплексу, що приймаються Управителем для надання послуг з управління

з/п

Найменування, короткий опис

Адреса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6.2

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200 р.

Порядок оцінки технічного стану житлового комплексу

Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться в уста­новлені цим Договором строки комісією, яка призначається Замовником.

В ході проведення оцінки Управитель зобов'язаний забезпечити чле­нам комісії безперешкодний доступ до всіх об'єктів Житлового комплексу.

Управитель зобов'язаний направити для роботи в комісії одного свого представника з правом голосу та має право закріпити за комісією на час її роботи своїх спеціалістів, відповідальних за утримання Житлового комп­лексу. У разі, якщо Управитель не направив свого представника до комісії чи останній фактично не бере участі в її роботі, комісія здійснює свою роботу без нього.

Оцінка технічного стану Житлового комплексу проводиться пооб'є- ктно. Щодо кожного об'єкту (будівлі) в складі Житлового комплексу за­повнюється оціночний акт технічного стану об'єкта (будівлі), в якому перераховуються основні показники технічного стану об'єкта (будівлі), за винятком показників, які не властиві цьому типові об'єкта (будівлі).

Після візуального огляду об'єкта (будівлі) Житлового комплексу комі­сія кожен з показників технічного стану такого об'єкта (будівлі) оцінює як «покращений» («+») або «погіршений» («—»). «Покращений» («+») показник відображає зміну характеристики елемента на краще порівняно зі станом, що мав місце на момент одержання Управителем відповідного об'єкта (будівлі). «Погіршений» («—») показник відображає зміну характеристики елемента на гірше порівняно зі станом, що мав місце на момент одержання Управителем відповідного об'єкта (будівлі).

Шляхом математичного додавання показників («+» і «—») виводиться додатне або від'ємне число. Якщо одержане додатне число, то загальна оцінка технічного стану об'єкта (будівлі) визначається як «покращений» («+»), а якщо від'ємне — як «погіршений» («—»). Ці дані щодо кожного об'єкту (будівлі) відображаються в акті оцінки технічного стану Житлового комплексу за такою формою:

з/п

Адреса будинку

Загальна оцінка технічного стану об'єкта (будівлі) («+»і «-»)

 

 

 

 

3. Загальна оцінка технічного стану Житлового комплексу виводиться шляхом додавання одержаних показників («+» і «—») технічного стану щодо кожного з об'єктів (будівель) у складі Житлового комплексу. Результатом має бути додатне або від'ємне число. Якщо одержане число додатне, то технічний стан Житлового комплексу визначається як «покращений» («+»), а якщо від'ємне — як «погіршений» («—»). При цьому оцінка об'єктів (буді­вель), що постраждали внаслідок стихійного лиха, до уваги не береться.

Додаток 6.3

до Договору на надання послуг з управління Житловим комплексом від «    »     200 р.

Порядок проведення опитування (анкетування) споживачів житлово-комунальних послуг у житловому комплексі

Анкетування проводиться спеціалістами Замовника анонімно серед осіб віком від 18 років, що проживають у Житловому комплексі, і повинне охопити не менш ніж 50 % таких осіб.

Під час анкетування респондентам пропонується оцінити за 10- бальною шкалою (1 — найгірше, 10 — найкраще, а в разі, якщо респон­дент не знайомий з певним напрямком діяльності Управителя (не доводи­
лося звертатися, проставляється «0») діяльність Управителя за останній рік за такими напрямками:

робота зі зверненнями громадян;

асортимент (перелік) житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам;

якість житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам;

врахування інтересів мешканців під час здійснення управління Жит­ловим комплексом (поява споруд, обладнання і об'єктів, які викликають занепокоєння у мешканців);

проведення роз'яснювальної роботи зі споживачами (обгрунтування рішень і дій в тому числі непопулярних).

На основі оцінок респондентів по кожному з напрямків діяльності Управителя виводиться середня оцінка, при чому оцінка «0» до уваги не береться.

З середніх оцінок по кожному з напрямків діяльності виводиться середнє арифметичне, що є підсумковою оцінкою діяльності Управителя.

Додаток 7

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003 р. № 141

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 р. за № 1155/8476

»

ТИПОВИЙ ДОГОВІР відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя

200_ р.

(місто, населений пункт)

1. Найменування сторін,

(найменунання юридичної особи, яка здійснює управління

неподільним та загальним майном житлового комплексу)


 

 


що діє на підставі

на та/чи юридична особа (далі — Управитель), і фізич-

     (далі — Власник)

(далі — Сторони) на підставі


 

 


Індтна документа про право власності)

уклали цей Договір про таке:


Управитель безпосередньо або з дозволу Власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном Власника(ків)

(прізвище, ім'я та по батькові Власника)

Власник приміщення бере участь у витратах на виконання зазначених робіт.

Характеристика приміщення:  

(одноквартирний будинок, квартира, частина будинку чи квартири, нежктлоне приміщення)

за адресою:   .

У квартирі (нежитловому приміщенні) Власника мешкає

осіб, право власності на квартиру (нежитлове приміщення) зареєстроване за гр.  як приватна власність на підставі

(правовстаношнональні документи)

Житлове приміщення

(ізольована квартира, кімназа(и) у квартирі)

загальною площею   кв. м, що складається з:     кімнат житло­вою площею     кв. м,

у тому числі:

кімната   кв. м,

кімната   кв. м,

кімната   кв. м,

кімната                 кв. м;

кухні площею  кв. м, обладнаної 

(запільної, окремої)

(перелічити обладнання, зазначивши його стан — технічно несправне, потребу,, ремонту, заміни)

      ванної кімнати площею  кв. м, обладнаної

(перелічити обладнання, вказавши його стан — технічно несправне, потребуе ремонту, заміни)

санітарного вузла площею     кв. м, обладнаного

(перелічити обладнання, вказавши його стан — технічно несправне, потребує ремонту, заміни)

коридору площею     кв. м, антресолей площею     кв. м; вбудо­ваної шафи площею        кв. м; балкону площею  кв. м.

Житлове приміщення обладнане / Вартість кожної послуги (за нормою чи показаннями лічильника)

опаленням, каналізацією, сміттєпроводом, газопостачанням, електроенергією)

У житловому приміщенні є:   

(телефон, радіотрансляційна мережа, телевізійна мережа зотцо)

Вартість щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги стано­вить:      грн  коп.

Нежитлове приміщення   

(характеристика нежитлоиого приміщення)

за адресою   

загальною площею   кв. м, що складається з інших приміщень:

приміщення    кв. м,

приміщення    кв. м,

приміщення    кв. м,

приміщення    кв. м, обладнаних 

(перелічити обладнання, вкатавши його технічний стан — технічно неспранне, потребує ремонту, заміни)

Нежитлове приміщення обладнане   

Вартість кожної послуги:    

(нодонронолом. гарячим водопостачанням.

опаленням, каналізацією, емгпєпронааом, газопостачанням, електроенергією)

Вартість щомісячного платежу за комунальні послуги становить: грн  когі.

3. Права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом

Управитель має право:

Вимагати від Власників приміщень дотримання Правил користу­вання приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державно­го житлового фонду» (далі — Правила), та своєчасного внесення ними плати за житлово-комунальні послуги.

Ініціювати в судовому порядку відшкодування завданих власни­ком. членами його сім'ї або іншими особами, які проживають разом з ним, збитків, якщо вони систематично псують чи руйнують приміщення, створюють неможливі умови для спільного роживання з ними інших меш­канців чи іншим чином порушують вимоги Правил користування при­міщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Входити, за згодою Власника, до займаного ним житлового чи нежитлового приміщення для огляду елементів житлового будинку та його обладнання і перевірки показань приладів обліку холодного і гарячого водопостачання, опалення та газу.

Власник приміщення має право:

Вимагати від Управителя належного виконання покладених на нього обов'язків щодо утримання неподільного та загального майна жит­лового комплексу.

Стягнути з Управителя вартість ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів у разі завдання шкоди майну внаслідок неякі­сного виконання Управителем своїх обов'язків, або вартість робіт, у разі відмови надати необхідні послуги, які були зроблені силами Власника згідно з актом, складеним комісією за участю представників об'єднання. Управителя та запрошених фахівців, або за рішенням суду.

3.2.3. На здійснення перерахунку плати за вказані послуги при пору­шенні якісних та кількісних показників житлово-комунальних послуг.

4. Обов'язки Сторін щодо надання послуг з експлуатації житлового комплексу та щодо оплати цих послуг

Управитель зобов'язується:

Здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та за­безпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та за­гальним майном Власників. Проводити контроль за дотриманням Власни­ками приміщень норм протипожежної безпеки та правил користування газовими та електроприладами.

Надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової тери­торії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939 «Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових тери­торій», якою затверджений повний склад витрат підприємств житлового господарства, пов'язаний з утриманням будинків і прибудинкових тери­торій (при потребі — розшифрувати).

Вчасно проводити підготовку житлового будинку і його техніч­ного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Письмово доводити до відома Власника приміщення встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них.

Своєчасно та якісно надавати послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення.

Інформувати власника приміщення про терміни відключення надання відповідних послуг у разі виконання планових ремонтних робіт.

Вимагати відшкодування збитків, завданих неподільному та за­гальному майну житлового комплексу Власником приміщення (житлового чи нежитлового) чи іншою особою, що займає чи використовує при­міщення на законних підставах або з відома Власника.

Власник приміщення зобов'язується:

Використовувати житлові та нежитлові приміщення виключно за призначенням.

Дотримуватися Правил, вчасно вживати заходів щодо усунення виявлених несправностей.

Не допускати самовільного перепланування житлових та нежит- лових приміщень, руйнування конструкцій будинку, заміни та перестанов­ки технічного обладнання в них.

Забезпечувати цілісність пломб приладів обліку води, тепла та газу, не допускати самовільного втручання в роботу цих приладів.

У встановлені терміни сплачувати належні платежі, економно використовувати воду, газ, електричну та теплову енергію.

Дотримуватись правил пожежної безпеки.

Допускати у квартиру та в інші займані власником приміщення Управителя чи працівників підприємств з обслуговування житлового бу­динку за наявності в них відповідних посвідчень для огляду елементів житлового будинку та його обладнання, перевірки показань засобів обліку в денний час, а в разі аварій і в нічний час.

Відшкодовувати збитки, завдані з власної вини, житловому чи нежитловому приміщенню або майну інших Власників ним, членами його сім'ї чи орендарями.

Повідомляти Управителя про всіх, хто проживає у квартирі, у тому числі тимчасово (більше місяця).

Повідомляти Управителя про своє місцезнаходження або своєї довіреної особи (адреса, телефон), якщо сам не проживає у квартирі, для можливості технічного огляду або проведення ремонту в разі потреби ліквідації аварії на внутрішньобудинкових мережах.

5. Вичерпний перелік послуг

Вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу:

Вартість кожної послуги встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Розмір плати за надані послуги на момент укладення цього Дого­вору становить за встановленими тарифами та нормами усього гривень, у тому числі:

холодне водопостачання  гривень (за   куб. метр/місяць

з однієї особи);

гаряче водопостачання   гривень (за   куб. метр/місяць з

однієї особи);

водовідведення гривень (за   куб. метр /місяць з однієї

особи);

центральне опалення гривень (за   кв. метр/місяць);

плата за утримання будинку згідно з рішенням загальних зорів членів об'єднання становить    гривень на місяць.

У разі наявності засобів обліку Власник приміщення сплачує за послуги водо-, теплопостачання та водовідведення за такими тарифами:

холодне водопостачання гривень    за 1 куб. метр;

гаряче водопостачання гривень     за 1 куб. метр,

у тому числі:

за витрачену воду гривень    за 1 куб. метр;

за підігрівання води гривень за 1 куб. метр;

водовідведення гривень  за 1 куб. метр;

центральне опалення гривень  за 1 Гкал.

6. Порядок контролю та звіту Сторін

Наслідки невиконання умов договору:

6.1. У разі порушення однією із сторін умов Договору інша сторона викликає представника цієї Сторони для складання та підписання акта- претензії, в якому зазначаються порушені пункти Договору.

Акт-претензія складається Сторонами і скріїїлюється їхніми підписами.

У разі неприбуття представника однієї із Сторін у термін або відмови його від підписання акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три Власники приміщень у даному будинку.

Акт-претензія надсилається стороною іншій стороні, яка у п'ятиден­ний термін приймає рішення про задоволення або про відмову в задово­ленні претензій з обгрунтуванням її причин.

Управитель відшкодовує Власнику приміщення матеріальні збит­ки, завдані невиконанням обов'язків, передбачених у пункті 3.1 цього Договору, в порядку, визначеному законодавством.

Власник приміщення відшкодовує матеріальні збитки, завдані не­виконанням обов'язків, передбачених пунктом 3.2 цього Договору, згідно із законодавством.

Управитель, Власники приміщень та члени їх сімей за порушення умов цього Договору несуть відповідальність в установленому законодав­ством порядку.

Перелік форс-мажорних обставин

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за цим Договором, якщо це невиконання є на­слідком обставин непереборної сили, що виникла після укладення цього Договору внаслідок обставин надзвичайного характеру, які Сторони не могли передбачити або попередити.

При виникненні обставин, указаних у пункті 7.1, і неможливості виконання умов договору, кожна Сторона повинна в семиденний термін з дня виникнення цих обставин, повідомити про них у письмовій формі іншу сторону. Повідомлення повинно містити дані про характер обставин, а також офіційні документи, що підтверджують наявність цих обставин і, по можливості, дають оцінку їх впливу на виконання Стороною своїх обо­в'язків за цим Договором.

Якщо Сторона не направила чи несвоєчасно направила повідом­лення, передбачене у пункті 7.2, то вона зобов'язана відшкодувати іншій Стороні завдані нею збитки.

У випадках виникнення обставин, передбачених у пункті 7.1, термін виконання Стороною обов'язків за цим Договором переноситься відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини і їх наслідки.

Строк дії Договору, умови продовження та припинення дії Договору, дата укладення Договору

Укладення Договору між Власником окремого приміщення у жит­ловому комплексі та Управителем є обов'язковим і не залежить від член­ства в об'єднанні, за винятком, коли Власник і Управитель є однією й тією самою особою.

У разі відмови Власника приміщення укладати Договір або сплачу­вати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутись до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Право на звернення до суду виникає через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні Договору.

Цей Договір може бути розірвано за згодою Сторін або в судовому порядку.

Спори щодо змісту конкретного Договору та спори, що виника­ють між Сторонами під час його виконання, вирішуються за згодою сторін або в установленому законодавством порядку.

Зміни та доповнення до Договору дійсні, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані Сторонами або уповноваженими представни­ками Сторін.

Договір діє протягом одного року.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік.

Цей Договір оформлено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Управителя, а другий — у Власника приміщення.

Строк дії Договору з « »     200  р.

по « »    200 р.

Реквізити Управителя

Реквізити Власника приміщення

(підпис)  (підпис)

З Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при- будинковими територіями ознайомлений.

Власник приміщення

(підпис)

Додаток 8

АКТ

приймання-передачі будинку Управителю

Комісія, що створена відповідно до   

(наша документу, на підставі якого створена комісія)

у складі 

(посада, прізвище, ім'я та по батькові)

«    »    200 _ р. провела обстеження житлового будинку

за адресою   

що належить  

(натва об'єднання, що передає житловий фонд)

і встановила:

житловий будинок  

(перепік будівель, що обслуговують будинок)

має такі показники:


1. Загальні відомості

Рік введення в експлуатацію житлового будинку

кв. м.

Матеріали стін    

площа

      куб. м.

     шт.,

Матеріали покрівлі _ Група капітальності Кількість поверхів _ Об'єм будівлі

Кількість сходових кліток їх прибиральна площа


 

 


2. Відомості про площі житлового будинку (частини житлового будинку)


 

 


Площа забудови

Загальна площа будинку (частини)

Житлова площа квартир  

Загальна площа квартир

Кількість квартир в будинку (частині будинку) в тому числі:

однокімнатних загальною площею _

кв. м.

кв. м.

     кв. м.

     одиниць,

     кв. м,

_кв. м, кв. м, кв. м,

двокімнатних  загальною площею  

загальною площею

трикімнатних  загальною площею  

чотирикімнатних


кількість житлових кімнат у квартирах Кількість мешканців у квартирах  

3. Обладнання житлового будинку Водопроводи

з довжиною мереж Каналізація

з довжиною мереж  

Центральне опалення

з довжиною мереж  

В тому числі:

від власної котельні _

з довжиною мереж  

від групової котельні

з довжиною мереж  

від ТЕЦ  

з довжиною мереж            

Найбільше теплове навантаження: на опалення                  

на гаряче водопостачання на вентиляцію

_ кв. м загальної площі,     пог. м.

кв. м загальної площі, пог. м.

     кв. м загальної площі,

пог. м.

кв. м загальної площі, _ пог. м,

Г/кал,

Г/кал.

кв. м,

Опалення від поквартирних котлів, печей та інше

загальної площі.

Гаряче водопостачання   кв. м загальної площі,

з довжиною мереж             пог- м>

в тому числі:

від колонок   КВ. м загальної площі,

_кв. м загальної площі, пог. м,

кв. м загальної площі, пог. м.

_Г/кал,


від місцевої котельні   кв. м загальної площі,

з довжиною мереж   пог. м,

від ТЕЦ   кв. м загальної площі,

з довжиною мереж   пог. м.

Ванни (душі)  кв. м загальної площі,

з довжиною мереж   пог. м.

Електроосвітлення  кв. м загальної площі,

з довжиною мереж   пог. м.

Газопостачання кв. м загальної площі,

з довжиною мереж   пог. м.

Стаціонарні електроплити     одиниць,

     кв. м загальної площі.

Ліфти     одиниць, в тому числі ті,

що підключені до АДС (ОДС)   одиниць.

Сміттєпроводи одиниць з довжиною стволів   1

ЗПУ  під'їздів.

Відомості про допоміжні приміщення будинку

Площа допоміжних приміщень будинку   

в тому числі:

підвалів  кв. м,

напівпідвалів кв. м,

мансард   кв. м,

горищ     кв. м.

Вартість основних фондів

Відновна вартість будинку    грн.

Зношення будинку на 01.01.200 _ р.    %.

Залишкова вартість будинку   грн.

Впорядкованість прибудинкової території

Кількість дерев та чагарників     одиниць.

Площа газонів та квітників   кв. м.

Площі асфальтових покрить    кв. м.

Приведена площа, що прибирається  кв. м.

Інші відомості про домоволодіння:

Наслідки огляду та випробувань елементів будинку

Підприємство, установа чи організація, що фінансує ремонт або реконст­рукцію будинку, джерела фінансування

Об'єднання співвласників ПЕРЕДАЄ, а кербуд ПРИЙМАЄ таку докумен­тацію:

технічний паспорт на будинок;

плани поверхів;

схеми надвірних прибудинкових мереж та внутрішніх технічних засобів;

домові книги;

іншу документацію  ;

(перелік документів)

— матеріали, обладнання, пристрої та інше

(перелік) на суму 

Відображене в акті прийнято.

Голова комісії         

Члени комісії

«    »    200  р.

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС БУДИНКУ ПРИ ПЕРЕДАЧІ УПРАВИТЕЛЮ

Адреса будинку:   

Мікрорайон:  

Дата інспекції:   

Висота будинку:   

Тип проекту: 

Рік побудови:

Кількість квартир в будинку: 1-кімнатних

кімнатних

кімнатних

кімнатних

кімнатних комунальних

Умовні позначки: Технічний стан:

Відмінний = В; Добрий = Д; Задовільний = 3; Незадовільний = Н; Аварійний = А; Потребує:

Капітального ремонту = КапР; Поточного ремонту = ПотР; Профілактичного ремонту = ПР; Прибирання приміщень = ПП; Вивезення побутового сміття = ВПС; Прибирання території = ПТ; Благоустрою = Б; Вивезення снігу = ВС; Фарбування = Ф; Деодорації = Д.

І. Інтер 'єр будинку А. Під'їзд

Сходи    

Двері    

Переговорно-замкова система 

Підлога\стіни

Поштові скриньки  

Ліфт(и)  

Скло\Вікна   

грн.

Освітлення   


Сміттєпровід\Запах від сміттєпроводу 

Опалення 

Б. Коридори

Підлога\Стіни

Освітлення   

Лічильники електроенергії та електромережа.

Сміттєпроводи

Скло\Вікна   

Двері до квартир   _—

В. Сходи та сходові марші

Поруччя           

Освітлення        

Скло\Вікна   

Г. Система вогнегасіння

Гідранти 

Вогнегасники 

Система видалення диму 

Д. Системи

Газопостачання    

Холодного водопостачання    

Електропостачання 

Опалення     

Гарячого водопостачання

Каналізації  

Примітки:___           

II. Екстер'єр будинку

Стіни        

Б. Вікна

Балкони      

Г. Покрівля            

Д. Ринви 

Е. Колективна антена   

Є. Фундамент 

Ж. Автостоянка

3. Дитячі майданчики             

Й. Структурна цілісність    

1. Освітлення          

І. Огорожа   

Примітки:         

III. Прибудинкова територія

Тротуари_         

Б. Дороги\обочини 

Ринштоки 

Г. Благоустрій

Дерева   

Трава    


Кущі

Ерозія грунту

Д. Кинуті автомобілі   

Е. Інженерні комунікації

Є. Наявність гризунів  

Ж. Баки для сміття

Примітки:

Додаток 9

Типова форма

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОГЛЯДУ ОБ'ЄКТІВ

за   місяць    року

Місце огляду                 —   

№ квартири                                

Дата огляду                      

Прізвище, ім'я, посада того, хто виконує огляд           

Стислий опис необхідних ремонтних робіт        

Одиниця виміру    

Загальний обсяг ремонтних робіт      

Обсяг робіт, що включені в річний план         

Обсяг ремонтних робіт, що виконується ЖЕД 

Обсяг робіт, що виконується мешканцем _   

Строк виконання ремонтних робіт      

Відмітки про виконання робіт              

Дата перевірки виконання робіт       

Підпис

Додаток 10

Зразок протоколу загальних зборів членів ОСББ з рішенням про проведення капітального ремонту

ПРОТОКОЛ № _ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ЧЛЕНІВ ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ

200_ р.

Присутиі; [члени Об'єднання] 1.

2.

Запрошені: [власники — не члени, представники органів місцевого само­врядування, підрядників тощо] 1.

2.

     (інженер TOB « »

експерт з ),

...  (виконавчий директор TOB

«    »).

Порадою денний:

Обрання Голови і секретаря Зборів, Голови і членів Лічильної комісії.

Прийняття рішення щодо необхідності проведення робіт з капіталь­ного ремонту будинку по вул.      ,     (далі — буди­нок).

Вивчення і обговорення пропозицій управителя щодо переліку, ціни й умов реалізації, а також пропозицій органів місцевого самовряду­вання щодо співфінансування робіт з капітального ремонту будинку.

Прийняття рішення щодо фінансування робіт з капітального ремон­ту будинку.

Надання управителеві забезпечення виконання Об'єднанням зобо­в'язань з оплати робіт.

Надання доручень органам Об'єднання у зв'язку з прийнятим рішенням.

Слухали: Пропозиції щодо обрання Голови і секретаря Загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «   » (далі — Об'єднання), Голови і членів Лічильної комісії.

Вирішили:

обрати Головою Зборів    (голосували:

«за» — одноголосно (100 % голосів))-,

обрати секретарем Зборів      (голосували:

«за» — одноголосно (100 % голосів))-,

обрати Головою Лічильної комісії  , а її членами

          (голосували: «за» — одноголос­но (100 % голосів)).

Слухали: Про необхідність проведення робіт з капітального ремонту будинку.

Виступили:

(голова правління) — повідомив Зборам, що було проведено оцінку стану будинку;

(інженер управителя) — представив Зборам результати проведеної оцін­ки стану будинку, запропонував Зборам провести капітальний ремонту будинку.

Вирішили:

провести капітальний ремонту будинку (голосували: «за» — одного­лосно (100 % голосів)).

Слухали: Пропозиції управителя щодо переліку, цін та умов реалізації робіт, а також пропозиції органів місцевого самоврядування щодо співфінан- сування робіт з капітального ремонту будинку.

Виступили:

(представники управителя) — ознайомили Збори з пропонованим пе- релжом, цінами та умовами реалізації робіт з капітального ремонту будин­ку. Повідомили, що планується виконати такі основні роботи:

      та ціна зазначених робіт складе

      грн. за цінами на .    .200 року. Повідомили, що вико­нання зазначених робіт триватиме    місяців з дати їх початку.

Повідомили, що ТОВ «    » готове виконати зазначені роботи з

відстрочкою платежу (з поступовою оплатою Об'єднанням зазначених робіт протягом  років);

(представник міськради) — ознайомив Збори з пропозиціями органів місцевого самоврядування щодо співфінансування робіт з капітального ре­монту будинку.

Повідомив, що міська рада надає    грн. з міського бюджету для

виконання таких робіт:  ;

(голова правління) — запропонував Зборам прийняти пропозицію ТОВ « » щодо переліку, цін і умов реалізації робіт та пропозицію

міськради щодо співфінансування робіт.

Вирішили:

прийняти перелік, ціни та умови реалізації робіт з капітального ремонту будинку, запропоновані ТОВ « » та укласти з ТОВ «    » відповідний договір на виконання робіт з капітального ре­монту будинку (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

прийняти пропозицію міськради щодо співфінансування робіт з капітального ремонту будинку на запропонованих умовах (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)).

4. Слухали: Про фінансування робіт з капітального ремонту.

Виступив:

(голова правління) — повідомив, що для оплати робіт з капітального ремонту будинку, прийнятих Зборами, необхідно встановити додатковий обов'язковий платіж членів Об'єднання. Запропонував: запровадити обо­в'язковий платіж членів Об'єднання на (коротко назвати суть робіт в рамках капітального ремонту, які фінансуються за рахунок таких платежів), кошти від якого спрямовувати до ремонтного фонду, але обліковувати на окремому субрахунку; встановити, що розмір зазначеного платежу зале­жить від загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що нале­жить члену Об'єднання, виходячи з     грн. за 1 м. кв.; кошти, що

надходять від сплати членами Об'єднання зазначеного платежу, накопичу­вати на окремому банківському субрахунку, з якого проводити розрахунки з ТОВ «     •>; встановити, що зазначений платіж вноситься члена­ми Об'єднання на банківський рахунок Об'єднання щомісячно, не пізніше

«    » числа поточного місяця; запропонувати власникам квартир та не-

житлових приміщень у будинку, які не є членами Об'єднання, вносити зазначений платіж на тих самих умовах, що й члени Об'єднання, на підставі угод про співпрацю та дії у спільних інтересах.

Вирішили:

запровадити з «    »     200 року обов'язковий платіж

членів Об'єднання на (коротко назвати суть робіт в рамках капітального ремонту, які фінансуються за рахунок таких платежів), кошти від якого спрямовувати до ремонтного фонду, але обліковувати на окремому субра­хунку (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

встановити, що розмір зазначеного платежу залежить від загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що належить члену Об­'єднання, виходячи з     грн. за 1 м. кв. (голосували: «за» — одноголосно

(100 % голосів)):

кошти, що надходять від сплати членами Об'єднання зазначеного платежу, накопичувати на окремому банківському субрахунку, з якого проводити розрахунки з ТОВ « » за виконані роботи (голосува­ли: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

встановити, що зазначений платіж вноситься членами Об'єднання

на банківський рахунок Об'єднання щомісячно, не пізніше « » числа

поточного місяця (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

запропонувати власникам квартир та нежитлових приміщень у бу­динку, які не є членами Об'єднання, вносити зазначений платіж на тих самих умовах, що й члени Об'єднання, на підставі угод про співпрацю та дії у спільних інтересах (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)).

Про надання підряднику (TOB «     ») забезпечен­ня виконання Об'єднанням зобов'язань з оплати робіт.

Виступив:

(представник управителя) — повідомив, що оскільки TOB

«    » погоджується виконувати роботи з капітального ремонту

будинку на умовах відстрочки платежу, воно потребує забезпечення вико­нання Об'єднанням зобов'язань з оплати робіт з капітального ремонту будинку.

(голова правління) — запропонував, як забезпечення виконання Об'єд­нанням зобов'язань з оплати робіт передати TOB «  » в заставу

права вимоги Об'єднання до членів Об'єднання щодо сплати обов'язково­го платежу на (коротко назвати суть робіт), а також права вимоги Об'єд­нання — до власників квартир і нежитлових приміщень у будинку, які не є членами Об'єднання, за їх зобов'язаннями перед Об'єднанням.

Вирішили:

як забезпечення виконання Об'єднанням зобов'язань з оплати робіт

передати TOB « » в заставу права вимоги Об'єднання до членів

Об'єднання щодо сплати обов'язкового платежу на (коротко назвати суть робіт), а також права вимоги Об'єднання до власників квартир і нежитло­вих приміщень у будинку, які не є членами Об'єднання, за їх зобов'язан­нями перед Об'єднанням (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)).

6. Слухали: Про надання доручень органам Об'єднання у зв'язку з прийнятими рішеннями.

Вирішили:

доручити Голові правління Об'єднання  до

«    »     200       р. забезпечити ознайомлення під розписку та

(або) рекомендованими листами всіх членів Об'єднання із прийнятими на Зборах рішеннями (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

доручити Голові правління Об'єднання  до

«    »             200      р. укласти з TOB « » договір на

виконання робіт з капітального ремонту будинку за переліком, ціною та умовах, прийнятих Зборами (голосували: «за» — одноголосно (100 % го­лосів)):

доручити Голові правління Об'єднання  укласти з

TOB «     » договір застави прав вимоги Об'єднання до членів

Об'єднання щодо сплати обов'язкового платежу на (коротко назвати суть робіт), а також права вимоги Об'єднання до власників квартир і нежитло­вих приміщень у будинку, які не є членами Об'єднання, за їх зобов'язан­нями перед Об'єднанням (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

доручити правлінню Об'єднання відкрити окремий банківський ра­хунок для зарахування на нього коштів від сплати членами Об'єднання обов'язкового платежу на (коротко назвати суть робіт), а також платежів не членів Об'єднання на (коротко назвати суть робіт) (голосували: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

доручити правлінню Об'єднання забезпечити витрачання коштів із вищезазначеного банківського рахунку виключно на потреби оплати робіт з капітального ремонту, що виконуватимуться TOB « » (голосу­вали: «за» — одноголосно (100 % голосів)):

доручити правлінню Об'єднання по завершенні робіт з капітального ремонту будинку, з урахуванням одержаної внаслідок такої економії спо­живання газу/електроенергії/... підготувати та подати на розгляд загальним зборам членам Об'єднання пропозиції щодо зменшення розміру платежів

членів Об'єднання за     (голосували: «за» — одноголосно (100 %

голосів)).

ПІДПИСИ:

Голова Зборів

Секретар Зборів   

Голова Лічильної комісії    

Члени Лічильної комісії


Рекомендований Робочий план рахунків бухгалтерського обліку для ОСББ

Робочий план рахунків складено на підставі «Планів рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», який затверджено в наказі Міністерства фінансів України № 291 від ЗО листопада 1999 року, зі змінами.

Робочий план рахунків містить перелік синтетичних та аналітичних рахунків (субрахунків), потрібних для ведення бухгалтерського обліку.

Код рахунку першого порядку

Назва синтетичного рахунку

Код суб рахунку

Назва субрахунку

1

2

3

4

10

Основні засоби

 

 

11

Інші необоротні матеріальні активи

112

Малоцінні необоротні матеріальні активи

12

Нематеріальні активи

 

 

13

Знос (амортизація) необоротних активів

131

Знос основних засобів

132

Знос інших необоротних активів

133

Накопичена амортизація нематеріальних активів

15

Капітальні інвестиції

 

 

20

Виробничі запаси

22

МШП


1

2

3

4

23

Виробництво

231

Цільові витрати з управління житловим будинком

 

 

2310

Витрати на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій

 

 

23101

Витрати на прибирання сходових кліток, підвалів

 

 

23102

Витрати на полив клумб і газонів

 

 

23103

Витрати на вивезення та утилізацію твердих відходів

 

 

23104

Витрати на прибирання та вивезення снігу

 

 

23105

Витрати на електроенергію для ліфтів

 

 

23106

Витрати на освітлення сходів, підвалів

 

 

23107

Витрати на дезобробку

 

 

23108

Витрати на інвентар для двірників, прибиральниць

 

 

23109

Витрати з експлуатації номерних знаків

 

 

2311

Витрати на очищення каналізаційних люків

 

 

2312

Витрати на утримання обслуговуючого персоналу

 

 

2313

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт

 

 

23130

Витрати на технічне обслуговування ліфтів

 

1

2

3

4

 

 

23132

Витрати на технічне обслуговування систем протипожежної автоматики, газових і димовентиляційних каналів

 

 

23133

Витрати на поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв

 

 

23134

Витрати на ремонт обладнання спортивних, дитячих і господарських майданчиків

 

 

23135

Витрати на підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період

 

 

23136

Витрати на періодичну перевірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії

 

 

2314

Витрати на капітальний ремонт

зо

Каса

301

Каса витрати

31

Рахунки в банках

311

Поточні рахунки в національній валюті

 

 

313

Інші рахунки в банках в національній валюті

36

Розрахунки з покупцями та замовниками

361

Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками

37

Розрахунки з різними дебіторами

371

Розрахунки за виданими авансами

 

 

372

Розрахунки з підзвітними особами

 

 

374

Розрахунки за претензіями

 

 

375

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків

 

1

2

3

4

 

 

375

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків

377

Розрахунки з іншими дебіторами

3771

Розрахунки з орендарями

3772

Розрахунки за відшкодування пільг

3773

Розрахунки з бюджетом за субсидіями

3774

Розрахунки за транзитними платежами

38

Резерв сумнівних боргів

 

 

39

Витрати майбутніх періодів

 

 

42

Додатковий капітал

421

Емісійний дохід

422

Інший вкладений капітал

423

Дооцінка активів

424

Безоплатно одержані необоротні активі

425

Інший додатковий капітал

44

Нерозподілений прибуток

441

Прибуток не розподілений

442

Непокриті збитки

443

Прибуток, використаний у звітному періоді

47

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

471

Забезпечення виплат відпусток

472

Додаткове пенсійне забезпечення

473

Забезпечення гарантійних зобов'язань

474

Забезпечення інших витрат і платежів

48

Цільове фінансування і цільові надходження

481

Цільове фінансування субсидій для населення по сплаті комунальних послуг

 

1

2

3

4

 

 

482

Цільове фінансування по сплаті пільг для населення бюджетними коштами

483

Цільове фінансування дотації з бюджету

484

Цільове фінансування ремонтного фонду бюджетними коштами

485

Цільове фінансування ремонтного фонду власниками приміщень

486

Інші цільові надходження

63

Розрахунки з постачальниками

 

 

64

Розрахунки за податками і платежами

641

Розрахунки за податками

642

Розрахунки за обов'язковими платежами

643

Податкові зобов'язання

644

Податковий кредит

645

Розрахунки з бюджетом за субсидіями

646

Розрахунки з бюджетом за пільгами

647

Розрахунки з бюджетом за дотацією

648

Розрахунки з бюджетом за іншим цільовим фінансуванням

65

Розрахунки за страхуванням

651

Розрахунки за пенсійним забезпеченням

652

Розрахунки за соціальним страхуванням

653

Розрахунки за страхуванням у разі безробіття

654

За індивідуальним страхуванням

 

1

2

3

4

 

 

655

Розрахунки за страхуванням майна

656

Розрахунки за страхуванням від нещасного випадку

66

Розрахунки за виплатами працівникам

661

Розрахунки за зарплатнею

662

Розрахунки з депонентами

663

Розрахунки за іншими виплатами

68

Розрахунки за іншими операціями

681

Розрахунки за авансами одержаними

682

Внутрішні розрахунки

684

Розрахунки за нарахованими відсотками

685

Розрахунки з іншими кредиторами

69

Доходи майбутніх періодів

 

 

70

Доходи від реалізації

701

Дохід від реалізації готової продукції

702

Дохід від реалізації товарів

703

Дохід від реалізації робіт і послуг

704

Вирахування з доходу

71

Інший операційний дохід

712

Дохід від реалізації інших оборотних активів

713

Дохід від операційної оренди активів

 

 

715

Державні штрафи, певні неустойки

716

Відшкодування раніше списаних активів

717

Дохід від списаної кредиторської заборгованості

 

1

2

3

4

 

 

718

Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів

719

Інші доходи від операційної діяльності

72

Дохід від участі в капіталі

 

 

73

Інші фінансові доходи

731

Дивіденди одержані

732

Відсотки одержані

733

Інші доходи від фінансових операцій

74

Інші доходи

742

Дохід від реалізації необоротних активів

745

Дохід від безоплатно одержаних активів

746

Інші доходи від звичайної діяльності

75

Надзвичайні доходи

 

 

79

Фінансові результати

791

Результат операційної діяльності

7912

Результат підприємницької діяльності

792

Результат фінансових операцій

793

Результат іншої звичайної діяльності

794

Результат надзвичайних подій

80

Матеріальні витрати

 

 

81

Витрати на оплату праці

 

 

82

Відрахування на соціальні заходи

 

 

83

Амортизація

 

 

 

1

2

3

4

84

Інші операційні витрати

 

 

85

За видами витрат

 

 

90

Собівартість реалізації

901

Собівартість реалізованої готової продукції

902

Собівартість реалізованих товарів

903

Собівартість реалізованих робіт і послуг

92

Адміністративні витрати

 

 

94

Інші витрати операційної діяльності

943

Собівартість реалізованих виробничих запасів

944

Сумнівні та безнадійні борги

949

Інші витрати операційної діяльності

95

Фінансові витрати

 

 

97

Інші витрати

972

Собівартість реалізованих необоротних активів

98

Податок на прибуток

981

Податок на прибуток від звичайної діяльності

99

Надзвичайні витрати

Позабалансові рахунки

025

Майно в довірчому управлінні

 

 

09

Амортизаційні відрахування

 

 


Додаток 12

Зразок договору застави прав вимоги управителя до членів ОСББ

ДОГОВІР ЗАСТАВИ МАЙНОВИХ ПРАВ

№   

м. Київ   «    »    2007 р.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

«    », далі — Заставодавець, в особі 

          , що діє на підставі

     , та Товариство з обмеженою відповідальністю

«    », далі — Заставодержатель, в особі        , що

діє на підставі    , при спільному згадуванні — Сторони, уклали

цей Договір про таке:

1. Предмет договору

Заставодавець передає в заставу Заставодержателю в якості забезпе­чення виконання своїх зобов'язань перед Заставодержателем за Договором

підряду № від «     »    2007 року (далі — Основне

зобов'язання) права вимоги, зазначені в Додатку до цього Договору (далі — Предмет застави).

Заставна вартість Предмету застави за згодою Сторін становить  гривень  копійок. (Навести загальну суму вихо­дячи з даних Додатку).

Змістом Основного зобов'язання є оплата вартості робіт в сумі

      гривень  копійок відповідно до п.   

Договору, яким обумовлене Основне зобов'язання.

Заставодавець гарантує, що на Предмет застави не існує прав та вимог інших осіб. За наявності прав чи вимог інших осіб на Предмет застави Заставодержатель має переважне право отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави.

Наступні застави Предмета застави забороняються.

При частковому виконанні Заставодавцем зобов'язань за Основ­ним зобов'язанням застава зберігається в первісному обсязі.

2. Права і обов'язки Сторін

2.1. Заставодавець зобов'язаний:

Виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставлено­го права.

Не здійснювати уступки заставленого права.

Не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставле­ного права чи зменшення його вартості.

Вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб.

Надавати Заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домаган­ня третіх осіб на це право.

Повідомити своїм боржникам про здійснену заставу прав.

В разі одержання від своїх боржників грошових сум у рахунок виконання зобов'язань, права та вимоги яких є Предметом застави, протя­гом ЗО календарних днів перерахувати відповідні суми Заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.

Грошові суми в рахунок виконання зобов'язань, права вимоги по яких є Предметом застави, одержувати від своїх боржників тільки на банківський рахунок (рахунки), відкритий (відкриті) спеціально для цієї мети, та щомісяця надавати Заставодержателю копії засвідчених банківсь­кою установою виписок про рух коштів по такому рахунку (рахунках).

Повідомити Заставодержателю номер банківського рахунку (ра­хунків), зазначеного в підпункті 2.1.8. цього пункту, та, на вимогу Заста- водержателя, надати вказаній ним особі довіреність на одержання в банку виписок по цьому рахунку (рахунок).

Заставодавець має право після повного виконання всіх забезпече­них заставою вимог без будь-яких обмежень розпоряджатися Предметом застави.

Заставодержатель зобов'язаний, якщо сума, одержана від реалізації Предмета застави, перевищує розмір забезпечених заставою вимог Заставо- держателя, повернути різницю Заставодавцю.

Заставодержатель має право:

Незалежно від настання терміну виконання Основного зобов'я­зання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставлених прав, якщо Заставодавець порушив обов'язки, передбачені пунктом 2.1 цього Договору.

Вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про Предмет застави.

В разі порушення Заставодавцем обов'язків, передбачених пунк­том 2.1. цього Договору, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту Предмета застави проти поршень з боку третіх осіб.

3. Звернення стягнення на предмет застави та його реалізація

У разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем Основного зобов'язання, Заставодержатель має право задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Заставодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нота­ріуса, або Заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства України та цього Договору.

Заставодавець в будь-який час до моменту реалізації Предмета застави має право припинити звернення на нього стягнення шляхом по­вного виконання забезпечених заставою зобов'язань.

3.4. Реалізація Предмета застави провадиться шляхом уступки Заставо­давцем Заставодержателю вимог, що випливають із заставлених прав.

Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку перево­ду на нього заставлених прав в момент виникнення права звернення стягнення на Предмет застави.

4. Порушення умов договору та відповідальність сторін

За невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цього Договору в разі, якщо таке невиконання є наслідком пожеж, повеней, землетрусів або інших стихійних лих, військових дій, страйків, економіч­них блокад, актів або дій державних органів або ж інших обставин, що справляють на виконання цього Договору безпосередній вплив, який зна­ходиться за межами розумного контролю Сторін.

Сторона, яка нездатна виконати умови цього Договору внаслідок ви­щезазначених обставин, повинна в найкоротший можливий строк повідо­мити про це іншу Сторону.

5. Прикінцеві положення

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторо­нами і діє до припинення Основного зобов'язання.

Цей Договір має Додаток: «Права вимоги, що передаються в заставу».

Назви розділів цього Договору використовуються лише для зруч­ності та жодним чином не впливають на зміст і тлумачення його положень.

Цей Договір складено у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу. Кожна Сторона отримує і зберігає по одному примірнику цього Договору та Додатків до нього.

Реквізити і підписи сторін:


Заставодержатель: Найменування   

Заставодавець: Найменування

Код ЄДРОПУ

Адреса _____

Код ЄДРОПУ Адреса 

Тел.: П/Р. В

Тел.: П/р В


 

 


МФО

МФО


ЛІТЕРАТУРА

Нормативні посилання

Закон України від 29.05.99 р. № 686-ХІУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення пла­ти за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових те­риторій».

Порядок визначення нормативних витрат житлово-експлуата­ційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудин­кових територій, затверджений Держбудом України від 03.09.99 р. № 214 та зареєстровані в Мінюсті України 28.12.99 р. за № 917/4210.

Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджені Держбудом України від 08.09.2000 №191 та зареєстровані в Мінюсті України 02.11.2000 р. за № 776/4997.

Правила користування теплової енергією, затверджені нака­зом Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 р. № 307/262, зареє­стровані в Мінюсті України 30.11.99 р. за № 825/4118.

Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постановою Кабміну України від 30.12.97 №1497.

Правила користування системами комунального водопоста­чання та водовідведення в містах, селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.94 р. № 65, зареєстро­вані в Мінюсті України 22.07.94 р. за № 165/374.

Правила надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, затверджені наказом Держбуду України від 21.03.00 р. № 54, зареєстровані в Мінюсті України 31.07.2000 р. за № 467/4708.

Положення про порядок обстеження стану житлових бу­динків з метою встановлення їх відповідності санітарним і техніч­ним вимогам та визнання житлових будинків та житлових при­міщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 р. за № 189.

Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. № 572.

Типове положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових те­риторій, затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.09.98 р. № 194, зареєстровано в Мінюсті України в 25.12.98 р. за № 825/3265.

Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.04.98 р. № 69, зареєстровано в Мінюсті України 24.11.98 р. за№ 749/318.

Положення про технічне обслуговування внутрішньобудин- кових систем газопостачання житлових будинків, громадських буді­вель, підприємств побутового та комунального призначення, зат­верджене наказом Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» від 30.07.97 р. № 35, зареєстроване в Мінюсті України 02.10.97 р. за № 451/2255.

Правила користування тепловою енергією, затверджені на­казом Міненерго України та Держбуду України від 28.10.99 р. № 307/262, зареєстроване в Мінюсті України 30.11.99 р. за № 825/4118.

Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення, зат­верджене наказом Державного комітету України по житлово-кому­нальному господарству від 17.10.96 р. № 87.

Типове положення про управління комунального господар­ства Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.96 р. № 707.

Типове положення про управління житлового господарства Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, зат­верджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.96 р. № 707.

Типове положення про відділ житлово-комунального госпо­дарства районної у містах Києві та Севастополі державної адмініст­рації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.96 р. № 707.

Типове положення про управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 11.01.93 р. № 5-93.

Порядок надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, компенсації за не проведений ремонт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. № 572.

Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту прива­тизованих житлових будинків їх колишніх власників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. № 572.

Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, що створюються власниками для управління, утримання і викорис- тання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному корис­туванні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від З'ї .07.95 р. № 588.

Про вдосконалення системи державного регулювання розмі­ру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинко- вих територій, постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. № 939.

Склад витрат підприємств житлового господарства, пов'яза­них з утриманням будинків і прибудинкових територій, що входять до квартирної плати (плати за утримання житла), затверджений по­становою Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. № 939.

Типовий договір найму житла в будинках державного і кому­нального житлового фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. № 939.

Методичні рекомендації щодо участі суб'єктів підприємниць­кої діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території, затверджені наказом Держбуду України від 5.09.01 р. за № 176.

Лебедев М.М., Третьяков І.М. Планування та організація робіт з утримання житлових та громадських будівель і споруд. — К.: Автограф, 2006. — 216 с.

Основи менеджмента: Учебное пособие для вузов / Под ред. A.A. Радушна — М.: Центр, 1997.

Охрана труда в жилищно-коммунальном хозяйстве. — М.: Стройиздат, 1984. — 800 с.

Перар Ж. Управление финансами: с упражнениями. Пер. с франц. — М: Финансы и статистика, 1999.

Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. - 328 с.

Соломко A.A., Михайленко Л.Ф., Лебедев H.H. и др. Прави­ла по охране труда при строительстве и ремонте объектов жилищ­но-коммунального хозяйства. — К.: Здоровья, 1992. — 344 с.

Урбаністика сьогодення (або управління територіальним роз­витком та планування населених пунктів). Посібник для працівників органів місцевого самоврядування. — К.: Академпрес, 2003. — 144 с.

Мухіна К.Є. Проблеми навколишнього середовища в міських екосистемах. Збірник тез доповідей міжнародної науково- практичної конференції «Актуальні питання реформування житло­во-комунального господарства в Україні», 2 частина. Донна ба, Ма- кіївка-Слов'янськ, 2008. — С. — 158—161.

Короткий Г.І. Охорона праці на підприємствах житлово-ко- мунального господарства. Навчальний посібник. — К.: ДАЖКГ, 2006. - 288 с.

Третьяков І.М., Лебедев М.М., Третьякова Г.І., Лебедев Л.М., Мухіна К.Є. Управління екобезпекою міста. — К.: Автограф, 2007. -244 с.

Енергоаудит у житлово-комунальному господарстві / Лебе­дев М.М., Розен В.П., Соловей ОЛ. Під заг. редакцією І.М. Третья­кова. — К.: Автограф, 2006. — 60с.

Довідник керуючого справами об'єднання співвласників ба­гатоквартирного будинку. — К.: МГО ЦСЖМР, 2000. — 144 с.

Посібник управителя. Експлуатація та утримання житлових і громадських будівель і споруд. / Єсипенко А.Д., Лебедев М.М., Гор- деладзе М.В., Кучеренко Н.М. Під заг. редакцією А.Д. Єсипенко. — К.: НДІБВ, - 2004. - 220 с.

Бюллетень законодавства і юридичної практики України. — 2004. — № 3: Житло та комунальні послуги: законодавство і судова практика. — 272 с.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА З

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ    8

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ УТРИМАННЯ

БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Житлова політика держави      13

Класифікація житлових та громадських будівель   18

Проблеми міської забудови    23

Управління роботами по схоронності будівель і споруд 25

Процес управління, структура, штати підприємств

з управління багатоквартирними будинками   ЗО

БУДІВЛЯ І УПРАВИТЕЛЬ

Будівля   43

Параметри експлуатаційних якостей будівель і споруд .... 46

Правила користування приміщеннями 48

Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень   56

Технічна документація на будинок  62

Умови і порядок переобладнання (перебудови,

перепланування) житлових і нежитлових приміщень 65

Управитель    68

Вимоги до управителя    69

Як прийняти будинок в управління  73

Договори між управителем, власниками нерухомості, споживачами і виробниками житлово-комунальних послуг 76

Технології упередження та управління конфліктами

в роботі управителя     82

Посадова інструкція управителя    112

ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ

БАГАТОПОВЕРХОВИМИ БУДИНКАМИ

3.1. Планування і організація робіт з утримання будинків  118

Класифікація та планування видів робіт 118

Система оглядів будинків     121

Сезонна підготовка будинків до експлуатації 135

Технічне обслуговування і ремонт житлових

будинків  138

Капітальні ремонти 142

Санітарне обслуговування будинків

та прибудинкових територій   151

3.1.7. Утримання будинків в особливих умовах    155

3.2. Виконання робіт з утримання будинків і прибудинкових

територій 158

Найняття персоналу для виконання робіт 158

Роботи по утриманню основ, конструктивних елементів та зовнішнього обладнання будинків 165

Роботи з внутрішньобудинковими мережами та обладнанням    187

Роботи з впорядкування і утримання прибудинкових територій    204

Норми обслуговування робіт і витрат   211

Оцінка якості робіт та послуг     227

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ

УПРАВИТЕЛЯ

Загальні положення 236

Розробка господарського фінансового плану  244

Методика розрахунку вартості послуг з управління житловим будинком, визначення видатків на поточне утримання будинку та прибудинкової території 258

Розрахунок чисельності обслуговуючого персоналу, зайнятого утриманням громадських будинків    282

Надання та використання бюджетних дотацій на утримання будинку, джерела фінансування капітального ремонту 297

Оподаткування діяльності з управління будинком  299

Контроль і звітність    309

ЕНЕРГОРЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЖИТЛОВОМУ

ГОСПОДАРСТВІ  315

Проведення енергетичного аудиту   318

Методика проведення локального енергетичного аудиту  321

Узагальнені рекомендації щодо проведення енергетичного аудиту підприємств та окремих об'єктів 338

ОСНОВНІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ

БЕЗПЕКИ   358

Правила безпеки при виконанні основних робіт

з утримання будівель і споруд     359

Правила техніки безпеки при ремонті технічних пристроїв і проведенні вогненебезпечних та зварювальних робіт 367

Пожежна безпека    368


Навчальне видання

ЛЄБЄДЄВ Микола Миколайович, АГАМЯН Радик Єремович, МУХІНА Катерина Євгеніївна

МЕНЕДЖМЕНТ УТРИМАННЯ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ

(АБЕТКА УПРАВИТЕЛЯ)

Комп'ютерна верстка: ТО. Кислян

Підписано до друку 31.10.2008 р. Формат 60x84/32.

Папір офс. Гарнітура Times ЕТ. Друк офсет.

Умов. друк. арк. 28,25. Облік.-вид. арк. 20,55. Наклад 1000.

Видавництво «Автограф»,

04210, Україна, Київ, вул. Героїв Сталінграда, 11-А. ■

Друк: СПД Сидоренко О.Я. Зам. 77.

Україна, Київ, вул. Вишняківська, буд 7-6, кв. 448

щ

т.: +(38044) 361 1033

ДОДАТКИ

Додаток 1. Типовий договір найму житла в будинках державного

і комунального житлового фонду    383

Додаток 2. Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових

будинків 386

Додаток 3. Порядок передачі житлового комплексу або його

частини з балансу на баланс  392

Додаток 3.1. Акт приймання-передачі житлового комплексу або його

частини з балансу на баланс  393

Додаток 4. Щодо переобладнання житлових приміщень та

використання їх в інших цілях     3%

Додаток 5. Договір на надання послуг з управління житловим

комплексом    397

Додаток 5.1. Основні умови договору про надання власникам приміщень

в багатоквартирному будинку послуги з управління     404

Додаток 5.2. Порядок оцінки технічного стану житлового комплексу.... 406 Додаток 5.3. Порядок проведення опитування (анкетування) споживачів

житлово-комунальних послуг у житловому комплексі     407

Додаток 5.4. Розмір та складові плати Управителю щодо квартир

(приміщень), які належать Замовнику   408

Додаток 6. Договір на надання послуг з управління Житловим

комплексом    409

Додаток 6.1. Склад об'єктів житлового комплексу, що приймаються

управителем для надання послуг з управління 415

Додаток 6.2. Порядок оцінки технічного стану житлового комплексу.... 415 Додаток 6.3. Порядок проведення опитування (анкетування) споживачів

житлово-комунальних послуг у житловому комплексі     416

Додаток 7. Типовий договір відносин власників житлових і

нежитлових приміщень та управителя    417

Додаток 8. Акт приймання-передачі будинку управителю 423

Додаток 9. Журнал реєстрації результатів профілактичного

огляду об'єктів    428

Додаток 10. Протокол загальних зборів членів ОСББ

з рішенням про проведення капітального ремонту  429

Додаток 11. Рекомендований Робочий план рахунків

бухгалтерського обліку для ОСББ   434

Додаток 12. Договір застави майнових прав  442

ЛІТЕРАТУРА    445

 



[1] Лист Держбуду України від 05.01.2001 р. № 5/2-6 (Додаток 4).

[2] Конкретна періодичність оглядів в межах встановленого інтервалу встановлюється експлуатаційними організація­ми, виходячи із технічного стану будівлі та місцевих умов.

[3] Даними нормативами не передбачена чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом систем вентиляції і кондиціонування повітря, а також обслуговуванням і ремонтом обладнання місцевих опалювальних котелень.