5. ЕНЕРГОРЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЖИТЛОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Житлово-комунальне господарство України споживає більше третини загальної кількості енергоресурсів, що використовуються в країні.

Баланс теплової енергії у споживача в системах централізо­ваного теплопостачання міста Києва складає:

Напрямки енерговикорисгання

Витрати теплової енергії

мли. ГДж

%

Опалення

58,2

50,2

Вентиляція

3,6

3,1

Гаряче водопостачання

31,0

26,7

Втрати

23,2

20,0

Разом

116

100

 

Приблизно така ж картина і по Україні взагалі.

В будівництві в основному використається одно та двоша­рове скління. Витрати енергоносіїв при різних типах скління з одного квадратного метру скління для різних методів обігріву складають:

Тип

Мшут.л

Газ, м3

Центральне теплопостачання, Гкал

Одношарове скління

55

50

0,43

Двошарове скління

26

23

0,20

Тришарове скління

17

15

0,13

Двошарове скління з низько енергетичним склом

13

11

0,10

Тришарове скління з низько енергетичним склом

11

10

0,09

 

Якщо температуру в приміщенні знизити лише на 1 градус економія енергії на опалення може скласти 8-10 %.

Протікання крану призводить до втрати 7 000 літрів води на рік при повільному капанні. Коли каплі падають одна за одною, втрати води можуть складати до ЗО 000 літрів на рік. Унітаз, в якому вода біжить постійно непомітним струмком, витрачає до 100 000 літрів води на рік, а помітний для ока потік води (при помітному порушенні спокою поверхні «дзер­кала» води в унітазі) означає втрату біля 400 000 літрів на рік.

Ці приклади — яскраве свідчення необхідності привернути увагу управителів на можливість скорочення витрат на утри­мання будинку й вивільнення значних додаткових коштів на ремонти, заохочування персоналу, поліпшення і т. ін.

Питома вага споживання електроенергії в житлово-комуналь­ному господарстві перевищує середній світовой рівень майже у два рази, тому зменшення рівня споживання електричної енергії електроприводами підприємств житлово-комунальної сфери, інших паливно-енергетичних ресурсів є актуальною задачею.

Відсутність загальнодержавної стратегії і розроблених мето­дик енергоресурсозбереження на підприємствах житлово-кому­нального господарства, низький кваліфікаційний рівень персо­налу в питанях енергоресурсозбереження, відсутність енерго-аудиторських служб, підрозділів і мотивації енергоресурсозбе­реження у обслуговуючого персоналу переважної більшості підприємств житлово-комунального господарства спонукає до спроби створення методології і методик енергоаудиту, розробки основ енергетичного менеджменту для кожної підгалузі багатопрофільної сфери житлово-комунального господарства, для управителів та голів правлінь ОСББ.

В зв'язку з специфічністю цієї глави буде доцільним виділи­ти окремо терміни і визначення, які в ній використовуються.

Ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів — досягнення економічно обгрунтованої ефективності викорис­тання паливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні роз­витку техніки та технології, а також за умови виконання технічних і технологічних вимог, вимог до якості продукції, охорони навколишнього середовища та охорони праці.

Потенціал енергозбереження — максимально можлива су­марна економія електроенергії, отримана за певний період часу, при оптимальному використанні передового технологічного і енергетичного обладнання, застосуванні передових технологій, наукової організації виробництва, за умови виконання техніч­них і технологічних вимог, а також вимог до якості продукції, охорони навколишнього середовища та охорони праці.

Енергетичний аудит (енергоаудит; енергетичне обстеження) — визначення ефективності використання електроенергетичних ресурсів та розроблення рекомендацій щодо їх поліпшення.

Замовник енергетичного аудиту — юридична особа (власник підприємства, організація тощо), шо доручає проведення енер­гетичного аудиту виконавцю енергетичного аудиту.

Виконавець енергетичного аудиту — спеціалізована організа­ція будь-якої форми власності, яка має ліцензію (свідоцтво) на право проведення енергетичного аудиту на території Украї­ни, і якій доручено замовником проведення енергетичного аудиту.

Енергоаудиторська група — енергоаудитори та представники підприємства-замовника енергетичного аудиту, призначені для організації та проведення енергетичного аудиту.

Методика проведення енергетичного аудиту — система мето­дичних, технічних та організаційних процедур обстеження і аналізу ефективності використання паливно-енергетичних ре­сурсів підприємством, розробки рекомендацій та їх техніко- економічне обгрунтування згідно поставлених цілей підприєм­ства в сфері енергозбереження.

Система енергетичного менеджменту — частина загальної си­стеми управління підприємством, основним завданням якої є управління ефективністю споживання паливно-енергетичних ресурсів, яка включає в себе організаційну структуру, функції управління, обов'язки та відповідальність, процедури, процеси, ресурси для формування, впровадження, досягнення цілей політики енергозбереження.

Аудит системи енергетичного менеджменту — незалежний до­кументально оформлений процес обстеження, пов'язаний із збиранням та об'єктивним оцінюванням доказів для визначен­ня відповідності існуючої на підприємстві системи енергетич­ного менеджменту вимогам управління ефективністю викорис­тання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, а також з наданням висновків цього обстеження керівництву.

Енергоаудиторський висновок — документальне оформлення стану ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством за результатами проведення енергетичного аудиту.