4.4. Розрахунок чисельності обслуговуючого персоналу, зайнятого утриманням громадських будинків

Для розрахунку чисельності працівників по обслуговуван­ню громадських будинків — управлінь, будинків конструк­торських і проектних організацій і т. ін. по професіях: гарде­робник, слюсар-сантехнік, електромонтер з ремонту та обслуго­вування електроустаткування, слюсар з контрольно-вимірю­вальних приладів та автоматики, ліфтер, сторож, прибиральник службових приміщень — можна використовувати наведені нижче нормативи.

Нормативи чисельності встановлені для найбільш пошире­них умов виконання робіт з обслуговування будинків (висотою до 10 поверхів), а також з урахуванням забезпечення обслуго­вуючого персоналу необхідним інструментом, інвентарем і при­стосуваннями.

Розрахунок чисельності гардеробників

Для визначення чисельності гардеробників необхідно:

визначити необхідну і раціональну кількість гардеробів у будинку, яка залежить від кількості корпусів, окремих при­міщень з ізольованими входами та ін.;

визначити необхідну і раціональну кількість місць у гардеробі, що встановлюється в залежності від кількості пра­цюючих і відвідувачів;

по встановленій кількості місць в гардеробі визначити по табл. 4.6 склад гардеробників у зміну на один гардероб;

встановити кількість змін роботи гардеробів та визначи­ти явочну чисельність гардеробників у всіх гардеробах у всі зміни роботи.

Таблиця 4.6

Нормативи чисельності гардеробників

Кількість місць в гардеробі

Нормативи чисельності на один гардероб, чол. в зміну

до 100

0,86

101-200

0,97

201-300

1,18

301-400

1,39

401-500

1,60

501-600

1,81

601-700

2,02

701-800

2,23

801-900

2,44

901-1000

2,65

1001-1100

2,86

 

Чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням і ре­монтом інженерного обладнання будинків, які забезпечують нормальну експлуатацію інженерного обладнання будинків, тобто, центрального опалення, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, електроустаткування і контрольно-вимірю- вальних приладів і автоматичних пристроїв, установлених на даному устаткуванні, визначаються з урахуванням планових робіт, ремонтних робіт у зв'язку з аваріями або робіт за вказі­вками адміністрації.

До планових робіт відносяться періодичні огляди і про­філактичний ремонт: до непередбачуваних — усунення дрібних пошкоджень і несправностей, що виникають у процесі експлу­атації будинків, а також усунення наслідків аварій і стихійного лиха.

В залежності від характеру й обсягу робіт із ремонту конк­ретного обладнання може бути застосована індивідуальна або бригадна форма організації праці.

Ремонтні роботи виконують на пересувних і стаціонарних робочих місцях. Пересувне робоче місце складається з легкого портативного ящика з набором необхідного ріжучого, вимірю­вального, слюсарного, електромонтажного інструмента, підйом- но-транспортних і інших пристосувань.

Стаціонарне робоче місце, що знаходиться в окремому по­мешканні, повинно бути обладнане (в залежності від характеру діяльності) верстатом із касетами для технічної документації, ящиками з набором необхідного інструмента, токарським, наж­даковим і свердлильним верстатами, різноманітними стендами й електричними панелями, а також набором захисних засобів, обумовлених правилами техніки безпеки. Стаціонарне робоче місце повинно бути обладнано спеціальною сигналізацією або телефоном для екстрених викликів.

Для визначення явочної чисельності працівників необхідно встановити: кількість працюючих у будинку, загальну площу будинку (до якої включається площа приміщень).

По встановленій кількості працюючих у будинку і за­гальній площі будинку по табл. 4.7 визначають нормативи явочної чисельності працівників у добу.

Розподіл працівників по професіям і робочим місцям про­водиться адміністрацією в залежності від виробничої необхід­ності і фактичного завантаження працівників відповідних про­фесій у межах загальної нормативної чисельності.


Нормативи чисельності працівників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом інженерного обладнання будинків[3]

Кількість працюючих у будинку, чол.

Загальна площа, м2

до 1500

1501- 2500

2501- 3500

3501- 4500

4501- 5500

5501- 6500

6501- 7500

7501- 8500

8501- 9500

9501- 10500

10501- 11500

Нормативи чисельності, чол. на добу

до 100

0,56

0,96

1,36

1,76

2,16

2,56

2,96

3,36

101-200

0,89

1,29

1,69

2,09

2,49

2,89

3,29

3,69

4,09

201-300

1,22

1,62

2,02

2,42

2,82

3,22

3,62

4,02

4,42

4,82

-5,55

301-400

1,55

1,85

2,35

2,75

3,15

3,55

3,95

4,35

4,75

5,15

5,88

401-500

1,88

2,28

2,68

3,08

3,48

3,88

4,28

4,68

5,08

5,48

6,21

501-600

2,21

2,61

3,01

3,41

3,81

4,21

4,61

5,01

5,41

5,81

6,54

601-700

2,54

2,94

3,34

3,74

4,14

4,54

4,94

5,34

5,74

6,14

6,87

701-800

2,87

3,27

3,67

4,07

4,47

4,87

5,27

5,67

6,07

6,47

7,20

3,60

4,00

4,40

4,80

5,20

5,60

6,00

6,40

6,80

7,53

901-1000

4,33

4,73

5,13

5,53

5,93

6,33

6,73

7,13

7,86

1001-1100

5,06

5,46

5,86

6,26

6,66

7,06

7,46

 


Чисельність столярів, до обов'язків яких входять: періодичні огляди меблів, спостереження за правильністю їх експлуатації й утримання, поточний ремонт меблів, віконних і дверних от­ворів; роботи, пов'язані з виправленням дрібних ушкоджень меблів і фурнітури, віконних рам, фрамуг. Ці роботи столяри виконують по викликам або за заявками адміністрації; роботи з поточного ремонту меблів, віконних і дверних отворів вико­нуються по графіках, складених на підставі оглядів.

Столяри можуть виконувати роботи на пересувних і стаціо­нарних робочих місцях. Пересувне робоче місце столяра скла­дається з легкого портативного ящика з набором необхідного столярного інструмента і матеріалів. Стаціонарне місце облад­нують в окремому приміщенні.

У комплект робочого місця столяра входять: циркулярна пилка з набором дисків, стругальний, свердлильний верстати, електродріль, верстат, шафа для матеріалів, шафа для збережен­ня спецодягу, ящик для відходів.

Для визначення нормативу явочної чисельності столярів не­обхідно визначити: кількість працюючих у будинку, кількість одиниць меблів (при наявності вмонтованих секційних меблів кожна секція приймається за одиницю).

По встановленій кількості працюючих у будинку та кількості одиниць меблів по табл. 4.8 визначають склад столярів.

Чисельність ліфтерів, до обов'язків яких входять спостере­ження за правильною роботою ліфтів, а також спостереження за дотриманням пассажирами правил експлуатації, встанов­люється виходячи з того, що обслуговування ліфтів може ви­конуватися двома способами:

— ліфтер супроводжує кабіну ліфта і протягом зміни постійно знаходиться в кабіні;

— ліфтер знаходиться на спостережному пункті на пло­щадці нижнього поверху (при переводі ліфтів на самостійне користування пасажирами).

Порядок обслуговування ліфтів установлюється на місцях відповідно до Правил безпечної експлуатації ліфтів.

Перед початком роботи ліфта ліфтер перевіряє роботу теле­фону або аварійної сигналізації, доставляє збиральні засоби,


Нормативи чисельності столярів

Кількість працюючих у будинку, чол.

Кількість одиниць меблів

до 400

401-600

601-850

851-1300

1301-1800

1801-2500

2501-3500

3501-5000

Нормативи чисельності, чол. на добу

до 100

0,18

0,30

0,42

0,60

0,85

101-200

0,26

0,38

0,50

0,68

0,93

1,24

201-300

0,34

0,46

0,58

0,76

1,01

1,32

1,76

301-400

0,42

0,55

0,66

0,85

1,10

1,40

1,85

2,50

401-500

0,50

0,63

0,75

0,93

1,18

1,48

1,93

2,58

501-600

0,58

0,71

0,83

1,01

1,26

1,56

2,01

2,66

601-700

0,66

0,79

0,91

1,10

1,34

1,64

2,09

2,74

701-800

0,75

0,87

0,99

1,18

1,42

1,72

2,17

2,82

801-900

0,95

1,07

1,26

1,50

1,80

2,25

2,90

901-1000

1,15

1,34

1,58

1,88

2,33

2,98

1001-1100

1,42

1,66

1,97

2,42

3,07


прибирає кабіну ліфта. Виконує пробну поїздку без пасажирів із зупиненням на кожному поверсі, а також випробування кнопки «Стоп». У випадку виявлення несправностей, ліфтер виключає ліфт і негайно повідомляє про це механіка по ліфтам і адміністрацію, робить у ліфтовому журналі запис про не­справність. У тому ж журналі робиться запис про усунення несправності і дозвіл користування ліфтом.

Після припинення роботи ліфта ліфтер ставить кабіну на нижній поверх, виключає мотор-генератор і освітлення кабіни, закриває шахтні двері, позначає час закінчення роботи в жур­налі. Ліфтер повинен бути присутнім і надавати необхідну допомогу при проведенні контрольних технічних оглядів.

Склад виконавців: при супроводі кабіни ліфта — у зміну на 1 ліфт — 1 чол.; при самостійному користуванні ліфтами — у зміну на 1 пост — 1 чол.

Для визначення чисельності ліфтерів необхідно встановити:

кількість діючих ліфтів у будинку (при цьому потрібно мати на увазі, що резервні ліфти не входять до загальної кількості при розрахунку ліфтерів);

порядок обслуговування ліфтів (самостійне користуван­ня ліфтом або супровід кабіни);

змінність роботи кожного ліфта.

По встановленій кількості ліфтів і змінності їх роботи виз­начають явочну чисельність ліфтерів.

При розрахунку чисельності сторожів враховується, що до обов'язків сторожів входить: чергування біля вхідних дверей вестибюля, перевірка цілісності об'єкта, що охороняється (замків та інших запірних пристроїв), наявності пломб, справ­ності сигналізаційних пристроїв, телефонів, освітлення, наяв­ності протипожежного інвентарю.

Робоче місце сторожа повинно бути обладнано стендом для ключів, робочим столом, на якому знаходяться телефон і довідкова телефонна книга.

Склад виконавців — у зміну на 1 пост — 1 чол.

Для визначення чисельності сторожів необхідно встановити:

необхідну і раціональну кількість постів у будинку, що залежить від кількості корпусів, ізольованих входів тощо;

кількість змін кожного поста.

По встановленій кількості постів і змін їх роботи визнача­ють явочну чисельність сторожів на всіх постах у всі зміни їх роботи.

Розрахунок чисельності прибиральників службових при­міщень. Для підтримки чистоти у приміщеннях виконуються сухе і вологе підмітання, миття підлоги, вологе протирання і миття стін, віконних рам і скла, блоків та інші роботи.

Необхідні засоби і пристосування для прибирання — віник, щітку, ганчірку, відро, совок, миючі засоби — на початку зміни прибиральник доставляє до місця роботи і по закінчені прибирання до місця збереження.

Розчин із миючих засобів готується прибиральником. Вода і миючий розчин періодично міняються.

При митті підлоги меблі (крім стаціонарного встановлених) необхідно відсунути, вимити підлогу і поставити меблі на місце.

Зібране під час прибирання сміття виносять у спеціально відведені місця.

При прибиранні приміщень застосовуються ручні засоби прибирання. При чищенні килимових покриттів, доріжок, м'я­ких диванів, крісел і стільців застосовуються пилососи.

Нормативи обслуговування прибиральників службових при­міщень встановлені на основі міжгалузевих нормативів часу на прибирання службових і культурно-побутових приміщень з ура­хуванням переліку робіт і періодичності їх виконання, що скла­лася при обслуговуванні більшості обстежених будинків і наве­дені в табл. 4.9~4.11. Якщо періодичність виконання прибирання на місцях інша, то нормативи обслуговування відповідно перера­ховуються. Періодичність виконання прибирання може змінюва­тись відповідними компетентними органами.

Нормативи обслуговування (Но) розраховуються по формулі:

Тзм

Но =

Тно '

де Тзм — змінний фонд робочого часу;

Тно — норма часу обслуговування одиниці об'єму основних робіт.


Періодичність виконання основних робіт із прибирання приміщень будівель

 

 

Періодичність виконання робіт

п/п

Об'єкт роботи

Вид прибирання

1

2

3

4

1.

Підлога

Прибирання пилу пилососом

Щоденно

 

 

або підмітання вологим віником

 

 

 

Вологе протирання

1 раз на тиждень

 

 

Миття (крім паркетних підлог

1 раз на місяць

 

 

без лакового покриття)

 

2.

Меблевий інвентар:

 

 

 

Стіл (письмовий, для засідань, телефонний

Сухе протирання

Щоденно

 

і т. д.)

Вологе протирання

1 раз на тиждень

 

Стілець

-«-

-«-

 

Шафа (конторська, для верхнього одягу)

-«-

-«-

 

Книжкова полиця

-«-

-«-

 

Сейф

 

 

 

Стенд

-«-

Через день

 

Вішалка-стійка з круглою підставкою

-«-

- « -

 

Настільний вентилятор

-«-

-«-

 

Телефон

-«-

-«-

 

Комп'ютер

-«-

-«-

 

Калькулятор

 

 

 

Радіо

-«-

-«-

 

Настільна лампа

-«-

-«-

 

Календар настільний

-«-

-«-

 

Підставка

-«-

-« -

 

1

2

3

4

3.

Пофарбовані поверхні:

 

 

 

Двері

Вологе протирання

4 рази на рік

 

Віконні блоки з підвіконням

- « -

1 раз на тиждень

 

Радіатори

-« -

4 рази на рік

 

Стіни

- « -

2 рази на рік

 

Стеля

Обмітання пилу

-«-

4.

Санітарний вузол:

 

 

 

Підлоги

Волог е протирання

Щоденно

 

 

Миття

1 раз на тиждень

 

Раковина

- « -

- « -

 

Унітаз

- «-

- «-

 

Пісуар

Вологе протирання

- « -

 

Піддони для душа

Миття

1 раз на тиждень

 

Пристрій для сушіння

- « -

4 рази на рік

 

Стіни кахельні

-« -

 

5.

Малоцінний інвентар:

 

 

 

Графин з підносом

Миття

Щоденно

 

Стакан

- « -

- « -

 

Попільничка

- « -

- « -

 

Портрет, картина

Вологе протирання

1 раз на місяць

 

Урни, корзини

Спорожнення

Щоденно

 

Вазони з квітами

Поливка квітів, протирання

- « -

 

Дзеркала

Чистка

1 раз на тиждень

6.

Миття вікон

Миття

2 рази на рік

 

Норми прибирання приміщень громадських будівель

№ п/п

Найменування приміщення

Нормативи обслуговування в зміну, м2

Коефіцієнт заставленості

До 0,20

0,21-0,40

0,41-0,60

Більш 0,60

1.

Службові приміщення

560

480

400

320

2.

Конференц-зали, зали засідань та нарад

770

600

3.

Вестибюлі, коридори, холи, кулуари, приміщення для паління

1110

960

    

4.

Сходові клітки

730

5.

Технічна бібліотека, архів

510


 

Таблиця 4.11

№ п/п

Найменування приміщення

Норма обслуговування в зміну, м2

1.

Туалет жіночий

200

2.

Туалет чоловічий

185

3.

Душова кімната

300

 

Примітки до таблиць 4.10 та 4.11.

До категорії службових приміщень віднесені такі помешкан­ня: кімнати для роботи співробітників, кабінети керівників, прий­мальні, приміщення громадських організацій, приміщення очіку­вання та прийому відвідувачів, медичні пункти.

Коефіцієнт заставленості визначається відношенням площі (м2), що зайнята предметами, розташованими в приміщеннях одно­го призначення, до всієї площі цього приміщення.

Нормами обслуговування не охоплені роботи з чищення ки­лимів, килимових доріжок і м'яких меблів тому, що періодичність їх прибирання встановлюється на місцях відповідно до місцевих організаційно-технічних умов.

На чищення за допомогою пилососа встановлені такі нормати­ви часу:

1 м2 килима (килимової доріжки) — 0,36 хв;

одне м'яке крісло — 0,68 хв;

один м'який диван — 0,75 хв.

На підставі цих нормативів часу (з урахуванням періодичності, встановленої на місці) визначаються витрати часу на дані роботи, і нормативи обслуговування відповідно перераховуються.

Норми прибирання санітарних приміщень громадських будівель

При розрахунку норм обслуговування туалетів прийнята така кількість санітарно-технічного устаткування: для жіночих туалетів — З унітази і 2 раковини, для чоловічих туалетів — 3 унітази, З пісуари і 2 раковини. При збільшені кількості устаткування на одне найменування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 0,98; при зменшені кількості устаткування норма обслуговування множиться на коефіцієнт 1,02.

Норма часу обслуговування (Тно) визначається по формулі:

Тно = (Тн, + Тн2 + ... + Тня)К,

де Тн,, Тн2, Тня — час, що затрачується на виконання окремих робіт із прибирання та який визначається по формулі:

Тн, = їУч.

де і — норматив оперативного часу на одиницю об'єму робіт;

V — кількість одиниць однойменних робіт на об'єкті, що обслуговується;

К = 1 +

Ч — повторюваність даної роботи в зміну; К — коефіцієнт, який враховує витрати часу на обслугову­вання робочого місця, а також відпочинок і особисті потреби, що визначається по формулі:

а) + а2 100 '

де а, — час на обслуговування робочого місця в % до опера­тивного часу;

а2 — час на відпочинок і особисті потреби в % до оператив­ного часу.

Розрахунок явочної чисельності (Чя) прибиральників служ­бових приміщень виконується таким способом:

N1 N2 N3  І4П

Чя =—+—— +—І- + ... + - п

Ноі Но2 Но3 Ноп '

де N1,, N3, Мп — об'єми площ різноманітних приміщень, в яких виконується прибирання і по ним встановлені нормативи; Но,, Но2, Ноп — нормативи обслуговування.

Приклад розрахунку чисельності працівників, необхідних для обслуговування громадського будинку

Визначити чисельність обслуговуючого персоналу громадсь­кого будинку, що має один парадний вхід, де працюють 536

чол. Загальна площа приміщень (м2) — 2535, у тому числі: площа службових приміщень —1450 (із коефіцієнтом заставле- ності від 0,2 до 0,4), площа залу засідань — 360 (із коефіцієн­том заставленості 0,6), площа вестибюля — 80 (із коефіцієнтом заставленості 0,3), площа коридорів — 405 (із коефіцієнтом заставленості до 0,2), площа чоловічіх туалетів — 40, жіночих — 50, площа сходових кліток — 150.

Будинок має три ліфти для самостійного користування (два ліфти розташовані поруч і один окремо). Будинок обладнаний природною вентиляцією, гардероб розрахований на 630 місць і працює в одну зміну. Кількість одиниць меблів — 2650. Ко­ефіцієнт планованих невиходів (Кн) під час відпусток, через хворобу і т. ін. для всіх професій 1,1 (прийнято умовно).

Чисельність обслуговуючого персоналу (Чсп) визначається по формулі:

Чсп = Чя х Кн.

Розрахунок чисельності працівників по професіях гардеробників

По табл. 4.6, виходячи з кількості місць у гардеробі (630), визначаємо нормативну явочну чисельність гардеробників у зміну (Чя). Для даного будинку вона складається 2,02 чол.

Облікова чисельність гардеробників:

Чсп = 2,02 х 1,1 = 2,22 = 2 чол.

Розрахунок чисельності працівників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом інженерного обладнання будинку

По табл. 4.7, виходячи з кількості працюючих (536 чол.) і загальної площі будинку (2535 м2), визначаємо нормативну явочну чисельність працівників у добу (Чя). Для даного будин­ку вона складає 3,01 чол.

Чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням і ре­монтом інженерного обладнання:

Ч = 3,01 х 1,1 = 3,31 = 3 чол.

Розрахунок чисельності столярів

По таблиці 4.8, виходячи з кількості працюючих (536 чол.) і кількості одиниць меблів (2650), визначаємо нормативну явочну чисельність столярів у добу (Чя). Для даного будинку вона складає 2,01 чол.

Чисельність столярів:

Чсп= 2,01 х 1,1 = 2,21 - 2 чол.

Розрахунок чисельності ліфтерів

Виходячи з положення, що для громадського будинку є дозвіл на самостійне користування ліфтами, склад ліфтерів у зміну (Чя) для будинку, що має два ліфти (розташовані поруч) і один (окремо стоячий), дорівнює 2 чол.

Чисельність ліфтерів при роботі в одну зміну:

Чсп = 2 х 1,1 = 2,2 = 2 чол.

Розрахунок чисельності сторожів

Виходячи з кількості посад у будинку (одного) визначаємо склад виконавців у зміну (Чя), що для даного будинку буде 1 чол.

Чисельність сторожів при роботі в три зміни:

Чсп = 1 х 3 х 1,5 = 4,5 = 4 чол.

Розрахунок чисельності прибиральників службових приміщень

Виходячи з зазначених площ приміщень будинків, по табл. 4.9 і 4.10, підставивши числові значення, визначаємо норма­тивну явочну чисельність прибиральників службових при­міщень.

1450 360 405 80 40 50 150

     +         +   + ——- + -— +  +         = 4,6

480 770 1110 960 185 185 730

облікова чисельність:

Чсп = 4,6 х 1,1 = 5,06 = 5 чол.