3.2.2. Роботи по утриманню основ, конструктивних елементів та зовнішнього обладнання будинків

Основи і фундаменти будинків, стіни підвалів

Управитель будинку повинен ознайомитись з проектними характеристиками і нормативними вимогами до основ будинків і споруд, що знаходяться в його віданні, міцнісними характери­стиками і глибиною закладання фундаментів, несучою спро­можністю ґрунтів основ, рівнем ґрунтових вод і глибиною про­мерзання.

Організація робіт з технічного обслуговування житлового фонду щодо основ та фундаментів повинна забезпечувати:

нормований температурно-вологісний режим підвалів і техпідвалів. Температура повітря повинна бути не нижче

+ 5°С, відносна вологість повітря — не вище 60%;

справний стан фундаментів і стін підвалів будинків. Підвальні приміщення повинні бути сухими, чистими, мати освітлення і вентиляцію;

герметизацію та утеплення вводів інженерних комуні­кацій у підвальні приміщення через фундаменти і стіни підвалів;

своєчасне усунення ушкоджень фундаментів і стін підвалів у міру виявлення, не припускаючи їх подальшого розвитку;

запобігання вогкості і замочування фунтів основ і фун­даментів та конструкцій підвалів і техпідвалів;

працездатний стан внутрішньобудинкових і зовнішніх дренажів.

Ознаки, що вказують на необхідність негайних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах основ та фундаментів бу­динків:

наявність тріщин, скривлення рядів кладки стін підваль­них приміщень;

відхилення стін від вертикалі;

наявність сирості, вилуговування солей, руйнування му- рувальних розчинів та випадіння окремих каменів стін фунда­ментів в підвальних приміщеннях;

наявність фунтових вод або ознак руйнування підлог в підвальних приміщеннях, наявність тріщин між цоколем бу­динку та тротуаром чи відмосткою;

відшарування штукатурки кам'яних стін та руйнування захисного шару стінових панелей в підвальних приміщеннях;

течі в системі водопроводу, каналізації чи теплофікації.

При загрозливому замочуванні фунтових основ атмосфер­ними водами, або водами внаслідок аварій водопровідних та каналізаційних мереж, та наявності нерівномірних просідань будинку особливу увагу необхідно приділити виміру величини зсуву ригелів міжповерхових перекриттів з опорних поверхонь. Якщо зона обпирання хоч на одному ригелі досягне мінімаль­них розмірів, подальше нерівномірне осідання може загрожува­ти руйнацією будинку.

Для попередження виникнення нових чи збільшення існу­ючих осідань фундаментів при замочуванні грунту основ необ­хідно виконати такі роботи:

заміну чи капітальний ремонт водопроводу, каналізації, гідроізоляції оглядових колодязів;

виконати роботи з організації стоку атмосферних вод і гідроізоляційних заходів, що перешкоджають попаданню вод під фундаменти;

випал, силікатизація та інші засоби зміцнення ґрунтових основ для ліквідації просадних властивостей фундаментів.

Після виконання робіт, що виключають подальше осідання, відновлюють справність деформованих елементів конструкцій.

Тільки з'являться ознаки нерівномірного осідання фунда­ментів, необхідно зробити огляд будинків, установити маяки на тріщини, ужити заходів для виявлення причин деформації і їх усунення. При наявності швидкого росту розкриття тріщин, необхідно зупинити всі роботи, вивести людей з небезпечної зони, визвати загін МНС та розпочати заходи, що запобігають розвитку деформацій.

Дослідження стану ґрунтів, конструкцій фундаментів і стін підвалів, як правило, провадяться спеціалізованими організаціями.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах фундаментів будинків своїми силами виконуються такі роботи:

охорона фундаментів від розмивання шляхом ремонту та відновлення в деяких місцях вимощення, що осіло, і тротуарів біля будівлі;

часткова заміна трухлявих дерев'яних стільців (не більше 2-3) для запобігання осадженню будівлі;

укладання на розчині окремих каменів, що випали або відстали від старого розчину, у фундаментних стінах з внутріш­нього боку підвальних приміщень;

ремонт облицювання фундаментних стін з боку підваль­них приміщень (перекладання не більше 10 цеглин в одному місці).

розшивання стабілізованих тріщин у муруванні фунда­ментів;

розчищення та забивання неповних стиків у збірних та монолітних фундаментних стінах з боку підвалів в разі про­никнення через них ґрунтових або поверхневих вод;

усунення дрібних несправностей у фундаментних стінах, шо не пов'язані з підсиленням або перемуруванням фунда­менту;

виправлення дрібних дефектів бетонних фундаментів під устаткуванням в котельнях та пральнях;

виправлення зовнішнього цегляного мурування верхніх рядів цоколів та стовпів;

ремонт існуючих та улаштування, за необхідності, нових вентиляційних продухів в цоколях будівель;

забивання на зиму вентиляційних каналів;

виправлення металевих ґрат, що огороджують приямки вікон підвальних поверхів;

забивання прорізів та улаштування додаткових огорож у вікнах підвальних приміщень у будівлях, що піддаються паводку.

Вхідні двері в техпідвал, підвал повинні бути замкнені, ключі мають зберігатися в управителя й у жителів сусідньої квартири (про що повинен бути відповідний напис), двері ма­ють бути утеплені, ущільнені й оббиті з двох сторін покрівель­ною сталлю.

Не припускається:

підтоплення підвалів і техпідвалів через несправність і витоки від інженерного обладнання;

захаращувати і забруднювати підвальні приміщення;

встановлювати в підвалах і техпідвалах додаткові фунда­менти під обладнання, збільшувати висоту приміщень за рахунок зниження позначки підлоги без затвердженого проекту;

риття котлованів, траншей та інші земляні роботи в безпосередній близькості від будинку (до 10 м) без спеціально­го дозволу;

підсипка фунту навколо будинку вище розміщення відмостки на 10—15 см;

використовувати підвали і технічні підвали жителями для господарських та інших потреб без відповідного дозволу.

З метою охорони конструкцій від появи конденсату і цвілі, а також усунення затхлого запаху необхідно організовувати регулярно наскрізне провітрювання, відкривши усі продухи, люки та двері в сухі і не морозні дні.

При капітальному ремонті будинку слід заміняти в техніч­них підвалах земляні підлоги на підлоги з твердим покриттям. Поверхня підлоги має бути з ухилом до трапа або спеціального бетонного приямку для збирання води. Тільки з'явиться вода в приямку, її необхідно видалити й усунути причини надходжен­ня вологи. Допускається обладнувати внутрішньобудинкові дренажі.

Біля прочищень каналізаційних стояків у підвальних при­міщеннях слід обладнувати бетонні лотки для відведення води в каналізацію або приямок.

Стіни та фасади

Управитель будинку повинен ознайомитись з проектними характеристиками і нормативними вимогами до стін та фасадів будинків і споруд, що знаходяться в його віданні, знати конст­руктивну схему стін будинку, проектні характеристики і міцність матеріалів стін будинку, нормативні вимоги до конст­рукцій.

Організація робіт з технічного обслуговування житлового фонду щодо стін та фасадів повинна забезпечувати:

заданий температурно-вологісний режим усередині бу­динку;

справний стан стін для сприйняття навантажень (конст­руктивну міцність);

усунення ушкоджень стін у міру виявлення, не допуска­ючи їх подальшого розвитку;

теплозахист, вологозахист зовнішніх стін.

Ознаки, що вказують на необхідність прийняття відновлю­ючих та ремонтних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах стін та фасадів:

деформації конструкцій, відхилення конструкцій стін від вертикалі й осідання конструкцій, розшарування рядів кладки, руйнація і вивітрювання стінового матеріалу, провисання і ви­падання цеглин. Допустима ширина розкриття тріщин у пане­лях 0,3 мм, у стиках — 1 мм;

ослаблення кріплень виступаючих деталей стін: карнизів, балконів, пасків, кронштейнів, розеток, тяги та ін., відшару­вання, руйнація та ушкодження облицювального шару фасадів, у тому числі облицювальних плиток;

наявність тріщин в місцях сполучення цегляних стін з іншими конструкціями;

наявність тріщин в балконних плитах та консолях;

наявність сирості, висолів, лущіння, плям та потьоків;

порушення водо- і повітрянепроникнення стиків велико­панельних будинків і т. ін.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах будинків щодо стін та фасадів своїми силами викону­ються такі роботи:

ремонт кам'яного облицювання цоколю та стін в окре­мих місцях (до 10 цеглин) або облицювальних плит в одному місці, розташованих у межах перших поверхів;

розшивання розчином дрібних тріщин у цегляних стінах;

розчищення від старого розчину та ретельне герметичне забивання або конопачення смоляним клоччям стиків крупно- блокових та крупнопанельних стін із забиванням цементним розчином в місцях підвищеного продування або проникнення атмосферної вологи;

установлення на розчині окремих цеглин, що вивітрили­ся або випали — менше 10 шт. в одному місці (в межах одного поверху);

усунення різних дрібних несправностей у зовнішніх та внутрішніх (капітальних) стінах, що не пов'язане з перемуру- ванням або кріпленням стін, а також із зміною вінців по всьому периметру (у дерев'яних будинках);

пробивання дрібних (до 0,05 кв. м) наскрізних отворів, гнізд та борозен у цегляних стінах загальною кількістю не більше 10 шт.;

дрібний ремонт бетонних та залізобетонних стін в окре­мих місцях;

укріплення зовнішніх дерев'яних стін встановленням стискачів;

вставлення місцями забивань у дерев'яні стіни з підко- нопаченням;

утеплення стін під підвіконнями;

поповнення засипки цоколя (між фундаментними сто­впами) з частковою заміною дощатої забирки;

часткова зміна трухлявої обшивки стін, цоколя та відливів ззовні будівель;

ремонт та заміна відливних дощок, покриттів цоколя, відливів вікон;

додавання утеплювальної засипки в стіни каркасів об­шивних будівель;

утеплення кутів будівель, що промерзають, з внутріш­нього боку приміщення;

загальне та часткове проконопачення рублених та брусча- тих стін;

простукування, обшивання та укріплення окремих цеглин або архітектурних деталей, які загрожують падінням, в перемич­ках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають;

ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відби­ванням відсталої штукатурки (не більше 3% поверхні фасаду);

частковий ремонт або відновлення окремих місць обли­цювання фасадів будівель;

ремонт та підтримання у порядку настінних жолобів, водостокових труб, лійок, лотків, колон, жолобчастої черепиці, а також ремонт окремих місць зовнішніх сталевих та плитко­вих покриттів на частинах фасаду будівель, що виступають, з їх заміною;

промивання поверхонь фасадів будівель, пофарбованих перхлорвініловими фарбами або облицьованих плитками, а та­кож очищення від кіптяви, пилу цегляних або раніше пофарбо­ваних олійною фарбою фасадів;

фарбування фасадів будівель;

укріплення ґрат та огорож на балконах будівель, заби­вання тріщин у місцях примикання підлоги балкону до стін, ремонт штукатурки балконів;

усунення дрібних несправностей на фасадах, не пов'язаних із заміною штукатурки або новим архітектурним оздобленням;

ремонт ґанків та зонтів.

Щоб запобігти руйнації облицювання, штукатурки й фар­бованих шарів фасаду слід, не припускати зволоження стін атмосферною, технологічною та побутовою вологою.

Не припускається покриття фасаду паронепроникним мате­ріалом.

Цоколь будинку повинен бути захищений від зволоження та обростання мохом, для цього шар гідроізоляції фундаменту має бути нижчим за рівень відмостки.

Стики панелей при правильному догляді повинні відповіда­ти трьом вимогам:

водозахисту за рахунок герметувальних мастик із дотриман­ням технології їх нанесення, з забезпеченням підготовки поверхні;

повітрязахисту за рахунок ущільнюваних прокладок із пороїзолу, герніту, вілатерму, клоччя, смоляного канату або інших матеріалів з обов'язковим обтисненням стиків не менше ніж на 30—50% об'єму прокладок;

теплозахисту за рахунок встановлення утеплювальних пакетів.

Регламентоване розкриття стиків від температурних дефор­мацій: вертикальних 2—3 мм; горизонтальних 0,6—0,7 мм.

У стиках закритого типу гідроізоляція досягається гермети- ком; повітрязахист — ущільнювальними матеріалами з обо­в'язковим обтисненням 30—50%; теплоізоляція — теплопакета- ми або опорядженням «вутів», ширина яких повинна бути не меншою 300 мм.

Стикові з'єднання, що мають протікання, повинні бути зашпаровані з зовнішнього боку ефективними герметизуваль- ними матеріалами (пружними прокладками і мастиками) сила­ми спеціалістів у найкоротші терміни (у малих обсягах у період підготовки будинків до зими).

Усі частини фасадів, що виступають: пояски, виступи, па­рапети, віконні і балконні відливи повинні мати металеві по­криття з оцинкованої покрівельної сталі або керамічних плиток із замуровуванням крайок у стіни (укоси) або в облицюваль­ний шар. Захисні покриття повинні мати ухил не менше 3% і винос від стіни не менше 50 мм.

Для попередження висолів, лущення, плям і т. п. викорис­товується своєчасне фарбування фасадів.

Відмітини ринв встановлюються на 20—40 см від рівня тротуарів. Жолоби, лотки, лійки і ринви повинні бути вико­нані як єдина водоприймальна система з дотриманням необхід­них ухилів, для чого лежачі фальці загинають за ухилом, лотки в нижній частині заводять під жолоби, коліна і ланки ринв вставляють один в інший (верхні усередину нижніх).

Ділянки стін, що промерзають або відволожуються внаслі­док недостатнього теплозахисту, а також стіни з малою тепло­тривкістю в жарких районах необхідно утеплювати.

Зволоження нижніх частин стін ґрунтовою вологою необхі­дно усувати шляхом відновлення горизонтальною гідроізоля­цією із використанням рулонних матеріалів і мастик або бло­кування вологи.

Перекриття, підлоги, перегородки

Управитель будинку повинен ознайомитись з проектними характеристиками і нормативними вимогами до перекриттів, підлог та перегородок будинків і споруд, що знаходяться в його віданні, знати конструктивну схему перекриттів будинків, проектні характеристики і міцність матеріалів перекриттів, нор­мативні вимоги до конструкцій підлог та перегородок.

Організація робіт з технічного обслуговування житлового фонду щодо перекриттів, підлог та перегородок повинна забез­печувати:

справний стан перекриття для сприйняття навантажень (конструктивну міцність);

усунення ушкоджень перекриттів у міру виявлення, не допускаючи їх подальшого розвитку;

теплозахист, вологозахист та теплозахист перекриттів, підлог та перегородок, не допускаючи перевантажень.

Ознаки, що вказують на необхідність прийняття відновлю­ючих та ремонтних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах перекриттів, підлог та перегородок:

наявність відкритої арматури в залізобетонних перекрит­тях;

наявність прогинів, тріщин, сирості і потьоків в стелях;

наявність хибкості підлог;

наявність ураження грибками і дереворуйнуючими кома­хами дерев'яних елементів конструкцій перекриттів, підлог та перегородок;

відсутність вентиляції простору під підлогою при паркет­них і дощатих підлогах;

порушення нормального стану клепок чи щитів та їх при­лягання один до одного при паркетних підлогах, стану місць примикання дощатої підлоги до стін і перегородок, стану і розта­шування вентиляційних ґрат при дощатих підлогах;

наявність спучувань, стирань, плям, розривів, здуттів покриття при підлогах з лінолеумів і синтетичних матеріалів, відшарування керамічних, мозаїчних і цементних плиток на підлогах; вибоїн на поверхні асфальтових, бетонних і цемент­них підлог.

Не припускаються деформації конструкцій, відхилення конструкцій від горизонталі й наднормативні прогини конст­рукцій, оголення арматури та руйнування захисного шару в залізобетонних перекриттях, наявність хибкості, промерзання, тріщини в місцях сполучення з іншими несучими конструкція­ми, сирі місця і патьоки, підвищену звукопровідність (прокла­док під балками, лаг і т. ін.), ушкодження деревини балок, особливо в місцях їхнього закладення в стіни і прогони, коро­зія металевих балок, особливо на опорах і в місцях сполучень, висоли і раковини в бетоні та арматура залізобетонних пере­криттів, що вражена корозією, враження балок, прогонів, нака­ту і підлоги будинковими грибками і дереворуйнуючими кома­хами в дерев'яних перекриттях, протікання міжповерхових пе­рекриттів у санвузлах і горищних перекриттях у місцях обпи­рання на зовнішні стіни, наявність тріщин, особливо в несучих елементах (балках, прогонах), підвищена звукопровідність.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах будинків перекриттів, підлог та перегородок своїми си­лами виконуються такі роботи:

установлення тимчасових підпірок під провислі балки перекриттів у будинках;

укріплення трухлявих кінців балок встановленням про­гонів на стояках (в старих будинках);

укріплення трухлявих окремих частин накату (підбору) в перекриттях шляхом підведення листів фанери, підкладок з дощок з встановленням окремих стінок;

антисептування окремих частин дерев'яних перекриттів;

додаткове утеплення металевих балок на горищі з улаш­туванням дощатих коробів та засипанням їх утеплювачем;

огляд, заміна антикорозійного мастила та доповнення засипки перекриття горища;

часткова заміна старих дощок підлог та укріплення їх цвяхами;

вибіркова заміна, а також укріплення відсталих плінтусів;

вибірковий ремонт та виправлення вибоїн у бетонних та цементних підлогах розчином, а в плиткових підлогах — нови­ми плитками;

вибіркове розкриття чистих підлог та засипання в місцях замочування (для просушування накатів), а в разі необхідності — часткова заміна накатів з подальшим забиванням;

частковий ремонт паркетних підлог вставленням окремих клепок, що випали;

ремонт перекриттів в окремих місцях з частковою замі­ною чорної підлоги, мастила та засипки;

розшивання швів в стиках перекриттів із залізобетонних настилів;

ремонт окремих місць (до 0,05 м) в залізобетонних кон­струкціях з очищенням від іржі оголеної арматури та бетону­ванням із розшиванням та затиранням їх;

фарбування металевих конструкцій перекриттів;

пробивання в залізобетонних перекриттях дрібних от­ворів та забивання їх знову;

вирубування пошкоджених місць (до 0,5 м) у ксилоліто­вих підлогах, із забиванням цих місць ксилолітом на повну товщину;

ремонт цементних плінтусів у санітарних вузлах та інших місцях, що піддаються сирості;

дрібний ремонт паркетних підлог та підлог з лінолеуму з переклеюванням окремих клепок та полотен лінолеуму;

ремонт бетонної основи підлог в окремих місцях;

спаювання дощатих підлог після усушування дощок;

укріплення існуючих перегородок встановленням заліз­них закрепів із забиванням просвітів, щілин та отворів в пере­городках;

часткова заміна старих обв'язок та дощок перегородок;

ремонт та заміна окремих місць в облицюванні стін глазурованими плитками;

споювання чистих дощатих перегородок з додаванням нового матеріалу.

У міжповерхових перекриттях необхідно додатково утеплю­вати місця промерзання (оштукатурити стіни в просторі між підлогами, влаштувати витяжки в місцях примикання пере­криттів до стін і перегородок); у горищному перекритті по металевим балкам необхідно утеплювати виступаючі частини балок.

При сильному усиханні нової дощатої підлоги необхідно виконати її згуртовування чи споювання і пристружку з на­ступним фарбуванням.

Дахи та покрівлі

Управитель будинку повинен ознайомитись з проектними характеристиками і нормативними вимогами до дахів та по­крівель будинків і споруд, що знаходяться в його віданні, знати конструктивні особливості несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, буді­вельними конструкціями та устаткуванням, що проходять через покрівлю, проектні характеристики і міцність матеріалів, нор­мативні вимоги до конструкцій дахів та покрівель.

Організація робіт з технічного обслуговування будівель і споруд щодо дахів та покрівель перекриттів повинна забезпечу­вати:

проектний температурно-вологісний режим горищ;

відсутність дефектів металевих з'єднань у сполученнях дерев'яних конструкцій крокв, гідроізоляції, враження дереви­ни дереворуйнуючими комахами і будинковим грибком, над­нормативний прогин риштування, крокв, прогонів, у залізобе­тонних дахах — руйнування поверхні бетону, корозії оголеної арматури, тріщин, патьоків, висолів та ін., у металевих дахах — пошкоджень фарбування і корозії металу, особливо у вузлах з'єднання (закладних деталей, болтів, зварювальних швів, ко­синок і т. ін.);

відсутність промерзання окремих ділянок, особливо в місцях сполучення з зовнішніми стінами, конденсаційного зво­ложення утеплювача конструкцій, протікання даху;

справність і чистоту жолобів та водоприймальних лійок, а також місць сполучення їх із покрівлею;

відсутність протікань через місця сполучення лійок з покрівлею, засмічень і замерзань відкритих випусків, руйну­вань водовідвідних лотків, протікань через стикові з'єднання водоприймального стояка та ін.;

Ознаки, що вказують на необхідність прийняття відновлю­ючих та ремонтних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах дахів та покрівель:

порушення температурно-вологіснного режиму;

порушення стану зовнішніх дверей та люків, стану слу­хових вікон і жалюзів горищ та дахів;

наявність дефектів ходових дощок уздовж приміщення і між слуховими вікнами на покрівлі крутого даху;

порушення стану ізоляції трубопроводів;

наявність мокрих і темних плям на поверхні стель;

промерзання окремих ділянок, особливо в місцях сполу­чення з зовнішніми стінами;

конденсаційне зволоження утеплювача конструкцій;

дефекти місць сполучення покрівлі з виступаючими кон­струкціями та устаткуванням на даху з водовідвідними при­строями;

дефекти стиків між полотнищами покрівель, захисного шару і стану рулонного покриття;

наявність корозії сталевих закладних деталей.

До основних дефектів покрівель відносяться:

сталевих — корозія, розкриття гребенів і фальців, про­боїни і свищі, ушкодження фарбування;

рулонних — здуття, розриви і пробоїни, місцеві осідання, розшарування рулонного килима, розтріскування покривного шару;

з окремих елементів (азбестоцементних листів і плиток шиферу, черепиці, ґонтових покрівель і т. ін.) — ушкодження, зсув і випадання окремих елементів, ослаблення кріплень покрівлі з риштуванням.

До основних дефектів водовідвідних пристроїв відносяться:

при влаштованому зовнішньому водовідводі — порушен­ня стиків між окремими елементами ринв і покрівлею, скуп­чення бруду в настінних жолобах, утворення подоїв у жолобах, лійках і трубах;

при неорганізованому зовнішньому водовідводі — про­тікання через місця сполучення лійок з покрівлею, засмічення і замерзання відкритих випусків, руйнування водовідвідних лотків, протіканні через стикові з'єднання водоприймального стояка, втрата пружності компенсаторних пристроїв та ін.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах будинків щодо дахів та покрівель своїми силами вико­нуються такі роботи:

підсилення кроквяних ніг нашиванням обрізків дощок з бокових сторін кроквяної ноги;

установлення підкосів та підпірок в окремих місцях про­висання даху з передачею навантаження на капітальні стіни;

заміна кінців кроквяних ніг в окремих місцях протезами (пруткового та інших типів);

заміна окремих ділянок підкроквяних брусів (мауер- латів);

підсилення обґратування даху пришиванням дощок упо­перек обґратування з внутрішнього боку;

установлення додаткових металевих скоб та болтів в місцях послаблення спряження кроквяних елементів;

ремонт та заміна окремих дошок опалубки, обґратування в місцях розжолобків, карнизних спусків тощо;

обробка дерев'яних конструкцій та їх деталей антисеп­тичними та вогнезахисними сумішами;

вибіркова заміна обґратування;

заміна окремих плиток в етернітовій, черепичній або шиферній покрівлі: промазування швів з боку приміщення го­рища вапняним розчином з волокнистими домішками;

часткове виправлення дранкової покрівлі в місцях про­тікання, ремонт тесової покрівлі та покрівлі з покрівельної стружки з частковою заміною трухлявих дошок;

частковий ремонт покрівлі з рулонних матеріалів з вста­новленням заплат на клебемасі та мастиці;

часткове перекриття рулонної покрівлі з додаванням 10% нового матеріалу та з подальшим просмоленням або бітуміза­цією покриття і посипанням піском;

частковий ремонт настінних жолобів, провисань карниз­них ти водосточних труб з частковою заміною матеріалу. За­кріплення зірваних сталевих листів на спусках, окремих по­криттях тощо;

ремонт покриттів навкруги димових та вентиляційних труб, брандмауерів, парапетів та інших частин на даху, що виступають;

ремонт драбин, встановлених на дахах з м'яким покрит­тям або таких, що мають крутий скат;

установлення різного роду заплат на сталевій покрівлі (листовою сталлю, з мішковини на замазці тощо);

вибірковий ремонт металевої покрівлі із заміною 10% загальної площі покриття;

укріплення, дрібний ремонт парапетів, сталевих ґрат, огорожі, ремонт оголовків вентиляційних шахт, газоходів, ка­налізаційних стояків та інших виступаючих частин на даху;

заміна або ремонт слухових вікон або спеціальних люків (виходів на дах) з виготовленням приставних сходів, драбин тощо, ремонт зовнішніх пожежних сходів;

ремонт дверей та люків горищ, утеплення їх, улаштуван­ня запорів тощо;

ремонт та скління слухових вікон та світлових ліхтарів з промащуванням фальців; дрібний ремонт ліхтарів, що відчиня­ються та зачиняються;

регулярне очищення покрівлі від сміття, бруду, листя та інших побічних предметів, фарбування олійною фарбою стале­вих покрівель, водосточних труб (або просмолювання рулонної покрівлі) з виправленням та промазуванням гребенів та фальців;

заміна та ремонт сталевих патрубків з ковпаками для вентиляції горища;

укріплення фальців та обтискання гребенів в сталевій покрівлі з промазуванням гребенів та свищів суриковою за­мазкою;

покриття м'якими покрівельними матеріалами сталевих покрівель аварійних будинків (без знімання листової сталі);

ремонт та відновлення переходів на горищах через труби центрального опалення та вентиляційні короби;

заміна ковпаків на димових та вентиляційних трубах;

ремонт водосточних лійок, труб, лотків, кілець, жолоб­частої черепиці, а також спряжень покрівлі в місцях встанов­лення антени, навкруги труб та інших виступаючих частин на покрівлях;

ремонт та забезпечення щільності примикання гідроізо­ляційного килиму до різних конструкцій, що виступають над покрівлею (парапети, труби, вентиляційні камери тощо);

улаштування водостічних лотків на дворовій частині ма­лоповерхових будівель (при неможливості відновлення водо­стічних труб та лійок).

Не припускається без окремого проекту:

змінювати конструкцію несучих елементів даху;

установлювати на дахах транспаранти, світлові реклами і т. ін.;

установлювати радіо- і телеантени.

З появою непрямих ознак корозії (іржаві патьоки, дефор­мації й ін.) необхідно перевірити стан сталевих закладних де­талей (особливо забезпечують кріплення карнизних елементів до стін чи перекриття) шляхом вибіркових розкриттів вузлів.

У будинках, що мають більше двох поверхів, по периметру покрівлі до зовнішніх водовідводів необхідно встановити ґрат­часті металеві огородження чи петлі, до яких під час ремонт­них робіт робітники кріплять монтажні пояси.

При ремонті з підвісних колисок чи інших причіпних при­строїв необхідно перевірити надійність кріплень карнизів, крокв, мауерлатів і інших несучих елементів поблизу карниза до капітальних конструкцій стін, даху, перекриттів.

Після закінчення ремонтних робіт з покрівлі видаляють будівельні матеріали, що залишилися, і сміття.

Горищне приміщення необхідно утримувати в чистоті. На горищному приміщенні дозволяється зберігати зимові віконні плетіння, а також матеріали для непередбачених ремонтів. За­бороняється використовувати горищні приміщення для сушін­ня білизни, для майстерень і постійних складських приміщень.

Слухові вікна повинні бути обладнані зйомними жалюзя- ми, відкритими протягом весняного і літнього періодів. З на­станням холодів і дощів жалюзі знімають, а вікна закривають. У цей час слухові вікна відкривають тільки в суху погоду для провітрювання. Горищні приміщення з покрівлею підвищеної повітронепроникненості (черепичної, етернітової та ін.) можна не провітрювати. Знаходитися в горищному приміщенні і на покрівлі дозволяється лише працівникам, які безпосередньо залучені до технічного обслуговування та ремонту покрівель та дахів.

Двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен зберіга­тися у управителя, другий — у двірника. Брандмауерні двері закривають тільки на засув.

Несправності водовідвідних пристроїв усуваються в термі­новому порядку.

Необхідно вчасно заміняти окремі лійки, коліна, відмітки і ланки ринв, а при встановленні ретельно пофарбувати з зовні­шньої і внутрішньої сторони. Внутрішні водостоки з дахів по­винні безперебійно відводити дощові і талі води.

Дахи з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очи­щати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщи­ни ЗО см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більш 45° (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затри­мується (у розжолобках над карнизами та ін.). Забороняється очищати від снігу пологоскатні залізобетонні дахи з внутрішнім водостоком, тому що вони мають достатній запас міцності, а очищення дахів може привести до руйнування гідроізоляційно­го килима. Очищати такі дахи слід тільки при протіканні на окремих ділянках, дотримуючись при цьому крайньої обереж­ності. Після очищення даху від снігу слід обов'язково пере­вірити стан покрівлі і в разі потреби виконати ремонт ушкод­жених ділянок.

Сходи та балкони

Управитель будинку повинен знати основні дефекти, що виникають при експлуатації сходових кліток та балконів; захо­ди, що забезпечують нормативно-вологісний режим та необхід­ний санітарний стан на сходових клітках; нормативні вимоги до експлуатації, ремонту та обслуговування балконів, сходових кліток та сміттєпроводів.

Організація робіт з технічного обслуговування сходів та балконів будівель і споруд повинна забезпечувати:

справний стан будівельних конструкцій балконів, маршів та східців; опалювальних приладів і трубопроводів, розміщених на сходових клітках; обладнання сміттєпроводів;

нормативний температурно-вологісний режим на сходо­вих клітках;

необхідний санітарний стан сходових кліток.

Ознаки, що вказують на необхідність прийняття відновлю­ючих та ремонтних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах сходів та балконів:

порушення температурно-вологіснного режиму та необ­хідного санітарного стану;

наявність корозії металевих косоурів та площадкових балок;

наявність наднормативних прогинів сходових кліткових площадок і східців;

наявність нещільного прилягання маршів та площадок до стін, ослаблення кріплень поручнів та ушкоджень огороджень маршів сходів та балконів;

руйнування і відшарування оздоблювального покриття поверхонь стін, східців і площадок (керамічної плитки, марму­рової крихти і т. ін.);

дефекти сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами, сталевих закладних деталей; кріплення балконів і по­ручнів; поверхонь сходів, стін металевих кліток, внутрішніх па­нельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водо­провід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.);

нещільність кріплення клапанів сміттєпроводів, випадін­ня гумових прокладок, тріщини штукатурки біля клапанів, по­ява запаху та комах, пошкодження вентиляції змінних збірників і бункерів, їх переповнення.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах сходів та балконів будинків своїми силами виконують­ся такі роботи:

заміна або виправлення східців бетонних або з природно­го каменю;

забивання вибоїн в бетонних східцях сходів та на пло­щадках;

укріплення перил, поручнів або розхитаних балясин кам'яних та дерев'яних сходів;

укріплення в тятивах та заміна розколотих дерев'яних східців;

заміна зношених дощок на площадках, дерев'яних сходах та ґанках;

перестилання окремих плит з природного каменю, бето­ну, кераміки на площадках сходових клітин;

виправлення дерев'яного поручня перил окремими вставками;

виправлення тятив в дерев'яних сходах;

укріплення окремих плит підлог на сходових площадках;

укріплення ґрат та огорож балконів, забивання дрібних тріщин в місцях примикання балкона до стіни;

ремонт бетонних плит та штукатурки балконів;

укріплення та виправлення прогнутих елементів та встав­лення елементів, яких бракує, в металевих перилах сходів та балконів;

дрібний ремонт сміттєпроводу.

Прорізи (вікна та двері)

Управитель будинку повинен знати основні дефекти, що ви­никають при експлуатації вікон та дверей, та організацію робіт з їх технічного обслуговування, що повинна забезпечувати:

контроль стану вікон та дверей, кріплення їх до стін (правильність навішення і якість віконних і дверних приладів, а також плетінь кватирок, фрамуг і т. ін.);

правильність засклення, закладання в стіни підвіконних дощок, обрамлення дверних і віконних прорізів (лиштв, відливів і т. ін.);

фарбування віконних і дверних плетінь;

підготовку до зими зовнішніх дверей і вікон, дерев'яних дверей і вікон у місцях, підданих зволоженню, а також наявність пошкодження дереворуйнуючими комахами і грибками;

для того, щоб тримати приміщення в чистоті при освіт­ленні, температурі, вологості повітря і кратності повітрообміну відповідно до встановлених вимог.

Ознаки, що вказують на необхідність прийняття відновлю­ючих та ремонтних заходів, на які слід звертати увагу при оглядах вікон та дверей:

незадовільний стан стяжних гвинтів, з'єднання зовнішніх і внутрішніх плетінь, стопорів чи металевих рейок, що служать для закріплення плетінь у необхідному положенні, вентиляційних приладів, ущільнючих прокладок між плетіння­ми та у притворах, кріплення скла до плетінь, випусків для конденсату в міжрамному просторі;

наявність нещільностей між стінами та віконними чи дверними коробками та у притворах плетінь і дверей;

руйнування замазки у фальцах і відшарування штапиків;

промерзання фільонок балконних дверей, заледеніння приплинних отворів вентиляційних приладів, встановлених під підвіконнями (у великопанельних будинках);

підвищена повітропроникність і проникнення атмосфер­ної вологи через заповнення віконних прорізів, нещільне з'єднання між собою зовнішніх і внутрішніх плетінь, відсутність чи зношеність ущільнюючих прокладок у притво­рах плетінь (полотен);

відсутність чи забруднення отворів у віконних коробках для відводу назовні конденсату, що утворюється в міжрамному просторі між плетіннями, зношеність чи відсутність ущільнюю­чих прокладок;

загнивання деревини чи її враження дереворуйнуючими комахами, розсихання, короблення плетінь і полотен;

малий ухил і відсутність закладення країв віконних зливів;

ушкодження засклення, несправність чи відсутність віконних та дверних приладів;

відшарування і руйнування фарбування вікон та дверей.

Найчастіше при технічному обслуговуванні та поточних ре­монтах вікон та дверей будинків виконуються такі роботи:

виправлення віконних рам та дверей із заміною до 5% всієї площі зимових рам та до 3% загальної кількості дверей;

заміна несправних віконних, дверних приладів та вста­новлення тих, що бракує;

заміна старих кватирок новими або ремонт їх в літніх або зимових рамах;

укріплення та виправлення існуючих віконних та двер­них наличників та встановлення нових;

усунення щілин в дерев'яних підвіконнях вставленням рейок або промазуванням шпаклівкою, а також промазування щілин під підвіконнями, забивання цементним розчином тріщин в бетонних, мозаїчних та інших підвіконнях;

ремонт та заміна окремих віконних коробок та підвіконь до 2% загальної кількості їх;

укріплення та дрібний ремонт віконних рам з пристругу­ванням та нашиванням планок;

укріплення та заміна відливів-сльозників із зовнішнього боку літніх рам та фрамуг;

обконопачування віконних та дверних коробок (колод) в дерев'яних зовнішніх рублених стінах із забиванням та утеп­ленням простору над вершником, обконопачування та промазу­вання зазорів між коробкою та стіною в кам'яних будівлях;

заміна розбитого віконного та дверного скла;

заміна розтрісканої замазки та розбитого скла у віконних рамах сходових клітин житлових будинків;

очищення скла та забивання других віконних рам замаз­кою та папером на зимовий період у сходових клітинах житло­вих будинків та у всіх приміщеннях громадських будівель;

дрібний ремонт вхідних та квартирних дверей з пристру­гуванням, нашиванням планок або вставленням рейок у фільонки, а також перенавішуванням з улаштуванням нових та забиванням старих чвертей в коробках;

утеплення вхідних та квартирних дверей, а також бал­конних;

суцільне фарбування вікон, дверей, воріт;

встановлення пружин до зовнішніх вхідних дверей.

Штукатурні та малярні роботи

Управитель будинку повинен знати основні дефекти, що виникають при експлуатації поверхонь, що потребують ошту- катурення та малярних робіт, та заходи, що забезпечують нор- мативно-вологісний режим та необхідний санітарний стан при­міщень при проведенні ремонтних робіт. Найчастіше зустріча­ються наступні роботи:

ремонт штукатурки стін та стель в окремих місцях про­тікання та після аварії, зарівнювання різного роду ушкоджень, вибоїн у штукатурці;

часткове штукатурення перекриттів, стін та перегородок, а також ремонт сухої штукатурки;

часткове побілення та фарбування стін та стель, зміна шпалер після ремонту штукатурки;

побілення та фарбування стін, стель, підлог, вікон та дверей у місцях загального користування та у сходових кліти­нах житлових будинків;

олійне фарбування радіаторів, труб опалення, каналізації, водопроводу, металевих ґрат, перил сходів тощо;

встановлення облицьовувальних плиток, що випали на стінах санвузлів та кухонь;

розшивання тріщин та забивання нещільностей, а також вибоїн цементним розчином з частковим оголенням арматури в залізобетонних настилах;

забивання тріщин в перегородках з гіпсових, алебастро­вих плит тощо;

частковий ремонт штукатурки віконних та дверних укосів;

укріплення відсталих розеток з постановкою їх на розчин;

укріплення відсталих порізок у карнизах.