2.1.4. Технічна документація на будинок

 

Кожний будинок повинен мати технічну документацію.

До складу технічної документації тривалого зберігання вхо­дить:

план ділянки в масштабі 1:1000—1:2000 із житловими будинками і спорудами, розміщеними на ньому;

проектно-кошторисна документація і виконавчі креслен­ня на кожний будинок;

акти приймання житлових будинків від будівельних організацій;

акти технічного стану житлового будинку на передання житлового фонду іншому власникові;

схеми внутрішньобудинкових мереж водопостачання, ка­налізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропоста­чання й ін. (схема внутрішньобудинкових мереж додається для відома);

паспорти котельного господарства, котлові книги;

паспорти ліфтового господарства;

паспорти на кожний житловий будинок, квартиру і зе­мельну ділянку;

виконавчі креслення контурів заземлення (для будинків, що мають заземлення).

Технічна документація тривалого зберігання повинна ко­ректуватися в міру зміни технічного стану, переоцінки основ­них фондів, проведення капітального ремонту або реконст­рукції і т. п. До складу документації, зміненої у зв'язку із закінченням терміну її дії, входять:

кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ре­монт;

акти технічних оглядів;

журнали заявок жителів;

протоколи вимірювань опору електромереж;

протоколи вимірювань вентиляції.

Власники житлового фонду або управителі повинні своє­часно вносити зміни у виконавчу документацію з планування приміщень, конструктивних елементів та інженерного облад­нання, що виникають у результаті ремонтів, реконструкції, модернізації, перепланування і підвищення благоустрою з ко­ригуванням технічного паспорту на будинки, будівлі й земель­ну ділянку.

Якщо в будинку створене об'єднання співвласників бага­токвартирного будинку, то Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може:

взяти на власний баланс весь житловий комплекс;

за договором із попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його час­тини;

укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передання їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про взяття на баланс основних фондів приймаєть­ся відповідно до Закону «Про об'єднання...», інших норматив­но-правових актів та статуту об'єднання Загальними зборами об'єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплек­сом. У разі, якщо у новозбудованому будинку власники квар­тир, приміщень протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної комісії не створюють об'єднання і не беруть на баланс основних фондів, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призначити балансоутримувача.

Призначений балансоутримувач здійснює свої повноважен­ня щодо забезпечення управління будинком до взяття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно до площі приміщень, що перебувають у їх власності. Передавання майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України постановою від 11.11.02 р. № 1521 (Додаток 3, 3.1). Передавання на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Частина багатоквартирного будинку може бути виділена в окремий житловий комплекс за умови, що надбудова, реконст­рукція або знесення цієї частини не порушить цілісності чи можливості використання за призначенням інших частин будівлі, які не входять до складу цього комплексу.

Спори щодо взяття та передання на баланс майна вирішу­ються у судовому порядку.


У врегульованих Законом про ОСББ та Постановою 1521 питаннях передання будинку з балансу житлової організації в управління ОСББ термін «взяття на баланс» вжито в застаріло­му значенні, при цьому в Законі зазначено, що житловий комплекс із земельною ділянкою не включається до майна об'єднання. Але в бухгалтерському обліку взяття на баланс означає зарахування майна в дебет рахунка 10 «Основні засо­би», тобто до активів підприємства. У житловому будинку, як правило, досить значна частина квартир є власністю меш­канців, а згідно із принципом автономності «кожне підприєм­ство розглядається як юридична особа, відокремлена від влас­ників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання влас­ників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства» (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99 p.). Тому майно мешканців (співвласників) не може бути відображене як активи в балансі ОСББ. Вартість житлового комплексу треба обліковувати на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відпо­відальному зберіганні», субрахунок 025 «Майно в довірчому управлінні».