2.1.2. Правила користування приміщеннями

Ці Правила, із змінами, затвердженими постановою Кабмі­ну України від 24 січня 2006 р. № 45, визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків.

Користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або дого­вором найму (оренди).

Використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру заборонено.

Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових бу­динків мають право на:

своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належ­ної якості згідно із законодавством;

відшкодування збитків, завданих їх майну та/або при­міщенням; шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства;

переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будин­ку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Власник квартири має право за погодженням з членами сім'ї здавати в найм (в оренду) квартиру або кімнату квартири


Сучасні нормативні і розрахункові значення ПЕЯ

 

Таблиця 2.1

Найменування параметра

Нормативні вимоги

1

2

3

1

Герметичність покрівель

Відхилення нахилу: для похилих дахів < 5%; для плоских дахів < 2%

2

Герметичність внутрішньої ізоляції

Повна вологонепроникність

3

Стан скритої гідроізоляції

Повна вологонепроникність

4

Повітропроникність стиків панелей

За проектом

5

Вологість утеплювача стін:

 

 

— дерев'яних;

< 12%;

 

— цегляних;

< 4%;

 

— залізобетонних;

< 6%;

 

— керамзитобетонних;

< 10%;

 

— утіплювача у стінах

<6%

6

Товщина лакофарбових покриттів

За проектом

7

Стан герметику стиків:

 

 

— товщина;

За проектом (не менше 2 мм);

 

— адгезія

за ДБН конкретної будівлі

8

Міцність залізобетонних конструкцій

За проектом

9

Якість зварних швів

За проектом

 


 

1

2

3

10

Вологість утеплювачів дахів:

 

 

— керамзиту;

<3%;

 

— шлаку;

<4%;

 

— керамзитобетону;

<6%;

 

— пінобетону;

<10%;

 

— газобетону

<10%

11

Теплозахисні якості огородження, температура конструкцій

За проектом з урахуванням ДБН

12

Міцність цегляної кладки

За проектом

13

Допустимі деформації конструкцій

 

 

— відхилення від вертикалі;

За ДБН;

 

— осідання конструкції;

за проектом;

 

— прогини міжповерхових перекриттів;

1/200 / при 1< 7 мм;

 

— прогини горищних перекриттів

1/300/при/> 7 мм

14

Розміщення арматури у конструкціях, товщина захисного шару

За проектом

15

Ширина розкриття тріщин у залізобетонних конструкціях

За ДБН

16

Зчеплення штукатурки, облицювальних плиток зі стіною

За міцністю розчину

17

Газовий склад повітря у приміщеннях:

 

 

— концентрація шкідливостеи;

За ДБН;

 

— кратність повітрообміну

за проектом

 

 

1

2

3

18

Вологість, температура повітря у приміщеннях, освітленість приміщень

За ДБН

19

Звукоізоляція огороджень від повітряного та ударного шуму

За ДБН

20

Температура повітря у горищних приміщеннях

+2 °С до температури зовнішнього повітря

21

Швидкість руху повітря у підвалах, підпіллях та на горищі

>0,001 м/с

22

Гідроізоляція у стінах і цоколях

Повна вологонепроникність

23

Вплив корозійності ґрунту

За даними вишукувань

24

Стан дренажів навколо будівель

Не допускається застій води у колодязях


та укладати інші договори відповідно до законодавства. Корис­тування наймачем (орендарем) квартири (кімнати) здійснюєть­ся згідно з договором найму (оренди).

З метою виконання функцій із забезпечення утримання та використання власного, неподільного і загального майна влас­ники квартир можуть утворювати об'єднання співвласників ба­гатоквартирного будинку відповідно до законодавства.

Власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний:

укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору;

оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, са­нітарних норм і правил;

проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) — згідно з договором найму (оренди);

використовувати приміщення житлового будинку за при­значенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;

не допускати виконання робіт та інших дій, що виклика­ють псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян;

дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умо­вах; утримувати тварин у квартирі, де проживають співвласни­ки або наймачі (орендарі), за погодженням з ними;

не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому.

Ремонт квартири, викликаний проведенням ремонту житло­вого будинку, встановленням додаткового обладнання або іншими причинами, не залежними від власника, наймача (орендаря) квартири, здійснюється власником будинку.

У приміщеннях житлових будинків заборонено:

зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речо­вини і предмети;

голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворю­вальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні робо­ти, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх при­леглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводи­тися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утво­рюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм;

утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема пти­цю, і бджіл.

Мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):

мають рівні права на користування підсобними при­міщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу;

встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання;

розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата роз­поділяється:

за електроенергію при загальному лічильнику — пропор­ційно потужності побутового електричного обладнання кожно­го співвласника, наймача (орендаря);

за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень — за чисельністю членів сім'ї, що про­живають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

за послуги з централізованого опалення, утримання жит­лових будинків і споруд та прибудинкових територій — за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та за­гальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових бу­динків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі:

ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, — шляхом відшкодування збитків;

зниження якісних показників послуг, порушення вста­новлених договором строків усунення несправностей або пере­вищення допустимих перерв у наданні послуг — шляхом змен­шення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством.

Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, розв'язуються шляхом проведення перего­ворів між учасниками спору або у судовому порядку.

Користування житловим приміщенням у будинках держав­ного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Договір найму житлового приміщення укладається в пись­мовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем — житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності — відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем — громадянином, на ім'я якого випи­сано ордер.

Предметом договору найму житлового приміщення в бу­динках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване житлове приміщення, що скла­дається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний житловий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: житлове приміщення, яке хоч і є ізольова­ним, проте за розміром менше від установленого для надання одній особі за законодавством, частина кімнати, або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Типовий договір найму житлового приміщення, правила користування житловими приміщеннями, утримання житлово­го будинку і прибудинкової території затверджуються Ка­бінетом Міністрів України. Типовий договір найму житлового приміщення наведений у Додатку 1, а Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користуван­ня або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затверджене спільним наказом Держком- зему України, Держкоммістобудування України, Держжитло- комунгоспу України, Фонду Держмайна України від 5 квітня 1996 р. №31/30/53/396, наведене у Додатку 2.

Громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність житлових приміщень, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати пра­вил утримання житлового будинку і прибудинкової території, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування. Безгосподарне утримання громадянином належного йому бу­динку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Ци­вільним кодексом України.

Наймачі житлових приміщень на умовах і в порядку, виз­начених законодавством України, повинні здійснювати за свій рахунок поточний ремонт житлових приміщень, а при звільненні приміщення — здати його в належному стані.

Перелік робіт, що належать до внутрішньоквартирного по­точного ремонту, встановлюється правилами користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку і прибудинкової території та Типовим договором найму житло­вого приміщення.

Підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду будинкам, житловим приміщенням, інже­нерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насад­женням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.