2.1. Будівля

Місцерозташування будівлі, бажаний термін служби і мате­ріали, що використовуються, диктують підбір і конструктивні рішення елементів будівель і споруд.

Ґрунтовий масив, що лежить під будівлею, є ґрунтовою основою, яка повинна витримувати навантаження, яке передає фундамент будівлі. За ґрунтовою основою треба вести спосте­реження, особливо, коли поблизу будинку проводяться зе­мельні роботи, або є небезпека насичення ґрунтового масиву додатковою вологою, щоб вжити заходів для підсилення фун­тових основ.

Елемент будинку, який передає навантаження від ваги бу­динку на ґрунтову основу, є фундаментом. Фундаменти, залеж­но від глибини закладення низу фундаменту, розрізняють гли­бокого (більше 5 м) і мілкого закладання.

У разі значних навантажень від будинку і недостатньої несучої спроможності ґрунтової основи влаштовують плитні (суцільні) фундаменти.

Стовпчасті фундаменти з кам'яної кладки, бетону або залі­зобетону виконують, коли навантаження від будинку менше нормативного.

Найбільш поширеними для житлових будинків є пальні фундаменти глибокого закладання і стрічкові (збірні чи мо­нолітні) фундаменти мілкого закладання.

Стіни будинків можуть бути виконані з монолітного залізо­бетону, великих панелей, цегляних або кам'яних блоків чи деревини.

Перекриття за конструктивною схемою можуть бути балко­вими та безбалковими, а за матеріалами несучих конструкцій — балкові по сталевих, дерев'яних та залізобетонних балках і безбалкові — залізобетонні, кам'яні, плитні або склеписті.

Підлоги, відповідно до призначення приміщень, повинні відповідати вимогам міцності, жорсткості, гігієни та мінімальним теплозасвоєнням. У «мокрих» приміщеннях підлоги повинні бути водостійкими, а в пожежонебезпечних — вогнетривкими. Підло­ги кладуть з асфальту, бетону, ксилоліту, природного каменю, а також з рулонних, листових та плиткових матеріалів.

Перегородки в житлових будинках поділяються на міжквар- тирні, міжкімнатні та перегородки санвузла і кухні. Відповідно до призначення перегородки повинні мати звукоізоляційні, вогнетривкі та міцнісні властивості. За способом спорудження перегородки поділяються на збірні, монолітні й такі, що зво­дяться з дрібних елементів (цегла, блоки і т. ін.). Цегляні перегородки роблять товщиною в 1/4 цеглини з вертикальним та горизонтальним армуванням або товщиною в 1/2 цеглини без армування, якщо довжина перегородки не перевищує 5 м, а висота — 3 м.

Елементом будинку, що забезпечує його захист від атмос­ферних опадів, є дах та покрівля, які містять несучі та огород- жувальні конструкції.

Несучі елементи — дерев'яні або залізобетонні крокви, кроквяні ферми чи залізобетонні панелі.

Огороджувальні елементи містять покрівлю й основу під неї у вигляді лат з дерев'яних брусків або дощок, у вигляді шару цементного розчину або асфальту по залізобетонних плитах.

Залежно від ухилу розрізняють плоскі і скатні (з ухилом більше 0,05) дахи.

У будинках невеликої ширини кладуть нахилені крокви, де основним елементом є кроквяні ноги. Кроквяні ноги уклада­ються на мауерлати та прогони. В масовому житловому будів­ництві застосовуються збірні нахилені крокви. Якщо будинки мають значну ширину, а внутрішні опори відсутні, вдаються до кроквяних ферм, які спираються на дві точки опори.

Збірні залізобетонні дахи можуть бути з горищем або без нього. Несучими елементами дахів без горищ є залізобетонні панелі, які покривають рулонною покрівлею, роблять внутрішній або зовнішній водостік, а також укладають пароізо­ляцію з 1-2 шарів руберойду на мастиці. Утеплювач може бути з теплоізоляційних плит або сипучого матеріалу, який покри­вається порівнювальним шаром з настилкою гідроізоляційного килима з 3-5 шарів руберойду, захищеного шаром дрібного щебеню, утрамбованого в шар бітуму.

Горище — приміщення житлового будинку, яке міститься між горищним перекриттям і конструкціями покрівлі. Горищне приміщення житлових будинків забороняється використовува­ти як майстерні або складські приміщення. Для підходу до жалюзійних ґрат слухових вікон покрівлі прокладаються ходові містки вздовж горищного приміщення, щоб забезпечувати про­вітрювання горищних приміщень протягом року.

Сходи в будинку складаються з маршів, сходових майдан­чиків та огородження. Сходовий марш є конструкцією, яка складається зі східців та балок, що їх підтримують. Балки, що лежать під східцями, звуться косаурами, а балки, до яких східці прилягають з боку — тятивами. Кількість сходів в бу­динку, їх розміри залежать від поверховості будинку, інтенсив­ності людського потоку та вимог пожежної безпеки. Найбільша ширина маршу — 2,4 м від стіни до поруччя або між двома поруччями, а найменша — 0,9 м. Огорожа сходів повинна мати висоту не меншу 0,9 м. Ухили сходових маршів — 1:2 або 1:1,75, для сходів на горище — 1:1,2, а у підвал — 1:1,5. Матеріал сходів — окремі кам'яні або залізобетонні східці по сталевих косаурах, монолітні чи збірні залізобетонні та сталеві.

Вікна є огороджувальними елементами будинку, що забез­печують приміщення природним освітленням і вентиляцією. До складу заповнення віконного прорізу входить коробка із оставленими віконними рамами, що мають 1-3 стулки, підвіконна дошка та зовнішній злив. Вікна повинні мати відповідні до проекту теплотехнічні та акустичні якості.

Двері за призначенням можуть бути зовнішніми, вхідними, димозахисними, балконними і т. ін., а за способом відкривання — розпашними, розсувними, обертальними та складчастими. Заповнення дверних прорізів складається з дверної коробки та одного чи двох полотен. Матеріал виготовлення дверей — дере­во, плити, пластмаси, композити, метали. У брандмауерах та прорізах на горище встановлюють металеві або обшиті металом двері.

Підвали — приміщення житлового будинку, підлога яких лежить нижче планувальної відмітки прилеглої території більше, ніж на половину висоти приміщення. Підвали зазви­чай використовуються для розміщення технічного обладнання та устаткування, зберігання матеріалів та інструменту, розмі­щення персоналу, що обслуговує будинок, сміттєкамер і т. ін. Якщо через підвальне приміщення прокладено транзитні комунікації, то необхідно передбачати механізми забезпечення доступу до них представників підприємств, які їх обслугову­ють. Усі трубопроводи, що розташовані у підвалах, повинні мати належну тепло- і гідроізоляцію, а їх вводи герметизовані згідно з проектною документацією. Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані за Житловим кодексом України дбати про схо­ронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Життєвий цикл будівлі складається з проектування, зведен­ня, експлуатації, реконструкції і зносу, тобто фаз розробки і встановлення будівельних норм проектувальниками (які керу­ючись завданнями та ДБН встановлюють перелік параметрів експлуатаційних якостей (ПЕЯ) для кожної споруди та своїми мірами і засобами — підбором матеріалів, конструкцій, розра­хунком їх розмірів тощо — забезпечують нормативні або розра­хункові значення ПЕЯ у проекті будівлі), матеріалізації чи зведення будівлі будівельниками (які керуючись проектом та ДБН, своїми методами та засобами — методами будівельно- монтажних робіт, контролю їх якості тощо забезпечують відповідність фактичних значень ПЕЯ і проектних) та підтри­мування на заданому рівні норм поточних ПЕЯ експлуатаційни­ками (які керуючись проектом, зафіксованими в акті прийман­ня будівлі в експлуатацію, фактичними значеннями ПЕЯ, свої­ми методами періодичного контролю їх значень, виконання операцій технічного обслуговування і налагодження, ремонтів систем і конструкцій підтримують ПЕЯ на заданому рівні).